- Головуючий суддя (ВАКС): Крук Є.В.
Справа № 991/7682/21
Провадження 1-кп/991/63/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 серпня 2022 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 березня 2016 року за № 52016000000000073, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 368 КК України;
В С Т А Н О В И В:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. ст. 368 КК України.
21 червня 2022 року суд перейшов до наступної стадії судового розгляду - допиту свідків сторони обвинувачення.
Свідок ОСОБА_8 неодноразово викликався у судові засідання, які відбулись 26 липня 2022 року, 16 серпня 2022 року та 23 серпня 2022 року за місцем своєї реєстрації ( АДРЕСА_1 ), проте підприємством поштового зв`язку «Укрпошта» на адресу повернуті поштові конверти з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
30 серпня 2022 року свідок ОСОБА_8 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду кримінального провадження у судове засідання не з`явився. Через відділ діловодства та документообігу суду 25 серпня 2022 року свідок надав заяву у якій просив: «Проводити розглядсправи №991/7682/21у моювідсутність.На данийчас з`являтисьдо судуне маюможливості,оскільки натериторії Українивведено військовийстан тана данийчас перебуваюза межамиміста Києва,поряд зцим,мною булоповідомлено слідчогопро неможливістьявки всудові засідання.Крім тогопрошу прокуроране здійснювативплив намене черезмісце моєїроботи,не застосовуватипривід відносномене всудове засідання,оскільки мояробота немає жодноговідношення докримінальної справи,яка розглядаєтьсяпід Вашимголовуванням».
З огляду на неявку свідка до суду на обговорення учасників процесу судом у судовому засіданні поставлено питання щодо накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_8 за неявку без поважних причин за викликом суду, а прокурором ОСОБА_5 заявлено клопотання про здійснення приводу свідка ОСОБА_8 .
2. Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 питання щодо накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_8 та застосування відносного нього приводу залишили на розсуд суду.
3. Оцінка та мотиви суду
Вирішуючи питання про накладення грошового стягнення на свідка ОСОБА_8 та застосування відносного нього приводу, вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд виходить з наступного.
3.1 Щодо накладання штрафу
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
У ч. 1 ст. 138 КПК України наведено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, а саме:
1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;
8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.
Із системного аналізу наведених норм убачається, що беззаперечним обов`язком свідка є його явка за викликом до суду, а в разі наявності поважних причин неможливості прибути за викликом до суду у визначений час, передбачених ст. 138 КПК України, свідок зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.
Як встановлено судом, виклик до суду свідка ОСОБА_8 було здійснено належним чином, з дотриманням вимог ч. 8 ст. 135 КПК України, відповідно до якої особа має отримати повістку про виклик не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. Факт належного вручення судової повістки підтверджується особисто поданою заявою від 25 серпня 2022 року, що у повній мірі узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 136 КПК України.
Однак, у визначений в повістці час у Вищий антикорупційний суд свідок ОСОБА_8 не з`явився, чим не виконав свій обов`язок прибути за викликом до суду, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України.
Як вже зазначалось судом, свідок зобов`язаний прибувати за викликом до суду, а запровадження на території України військового стану не є підставою для неприбуття в судове засідання.
Відповідно до вимог ч. 5 і 6 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.
Відповідно дост.28КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення судового провадження в розумні строки забезпечує суд.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 66 КПК України свідок зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 322 КПК України: «Судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку. Не вважаються порушенням безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок: 1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження».
З матеріалів справи вбачається, що, зокрема, у чергове призначене на 30 серпня 2022 року судове засідання не з`явився свідок ОСОБА_8, надавши заяву в якій просив проводити розгляд справи за його відсутністю.
На підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання ОСОБА_8 жодного документу не надав, але обґрунтував своє неприбуття до суду введенням на території України військового стану.
Для визнання поважною причини неприбуття в судове засідання відповідною особою мають бути надані документальні підтвердження щодо перешкоджання її прибуття до приміщення суду.
У зв`язку з безпрецедентною військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ.
У подальшому Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ.
Надалі Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ.
У подальшому Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 в Україні продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Цей Указ затверджений Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-ІХ.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Згідно з ч. 1-3 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно доКонституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя в безперебійному режимі при умовах відсутності загрози життю та здоров`ю учасників справи, виходячи з поточної обстановки у регіоні.
Збройні Сили України гідно захищають територію України, зокрема, і її столицю місто Київ. При цьому від офіційних представників Збройних Сил України заяв про існування реальних ризиків проведення найближчим часом повномасштабних бойових дій у середмісті Києва, що створює безпосередню небезпеку життю та здоров`ю осіб, не було.
Рада суддів України в своїх рекомендаціях від 02 березня 2022 року зазначила, що судам в умовах воєнного стану по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.
При цьому суд враховує, що будь-яка особа в умовах воєнного стану, перш за все, має дбати про особисту безпеку. Зважаючи на це, свідок не позбавлений правом реалізувати передбачену законом можливість заявити клопотання про здійснення судового провадження в режимі відеоконференції шляхом трансляції з іншого суду на території України, який учасник визначить для себе як більш безпечний, ніж приміщення Вищого антикорупційного суду в м. Києві.
Водночас ОСОБА_8 не реалізував передбачену законом можливість заявити клопотання про здійснення судового провадження в режимі відеоконференції, а навпаки у своїй заяві, яка надійшла до суду 25 серпня 2022 року, зазначив, що не має можливості з`являтись до суду.
Також, відповідно до листа Верховного Суду № 1/0/2-22 від 03 березня 2022 року «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» здійснення правосуддя не зупиняється, тобто учасники судового провадження зобов`язані з`являтися на виклик суду. У той же час, з урахуванням роз`яснення Верховного Суду, поняття «військові події» у жодному разі не може ототожнюватися з поняттям «військовий стан», що у повній мірі відповідає давньоримській максимі Fiat justitia, et pereat mundus (Нехай здійсниться правосуддя, хоч би загинув світ).
Отже, ОСОБА_8 будучи належним чином повідомлений про дату і місце судового розгляду не прибув до суду без поважних причин.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КПК України якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 144 КПК України грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
З урахуванням ухилення свідка від явки до суду, що призводить до затягування судового розгляду, ураховуючи місце роботи і посаду свідка помічник судді тобто останній розуміє, що його неприбуття спричиняє відкладання і затримки в розгляді інших справ та ставить під загрозу право обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні на розгляд провадження у розміні строки, суд уважає, що штраф в мінімальному та середньому розмірі не буде достатньою мірою відповідальності, а тому лише грошове стягнення в розмірі 2 прожиткових мінімумів буде пропорційною мірою відповідальності свідка за неприбуття на виклик суду.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року у розмірі 2481 гривень, отже, сума грошового стягнення, накладеного на свідка ОСОБА_8 складає 4962,00 гривень.
3.2 Щодо здійснення приводу
Згідно зіст.2КПК України, одним із завдань кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом свідок, спеціаліст, перекладач або експерт, заслухавши думку учасників судового провадження, суд після допиту інших присутніх свідків призначає нове судове засідання і вживає заходів для його прибуття. Суд також має право постановити ухвалу про привід свідка та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення у випадках та в порядку, передбаченихглавами 11та12цього Кодексу.
Згідно з ч. 1, 2ст.140КПК України, привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Під час судового провадження рішення про здійснення приводу приймається судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
Відповідно до ч. 3ст.142КПК України, суд, установивши, що особа, яка зобов`язана з`явитися на виклик суду, була викликана у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання нею повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом) та не з`явилася без поважних причин або не повідомила про причини свого неприбуття, постановляє ухвалу про здійснення приводу такої особи.
При цьому, привід є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження (ст.131КПК України).
Відповідно дост.143КПК України, виконання ухвали про здійснення приводу може бути доручено відповідним підрозділам органів Національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, Національного антикорупційного бюро України або Державного бюро розслідувань.
Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу.
Особа, рішення про здійснення приводу якої прийнято слідчим суддею, судом, зобов`язана прибути до місця виклику в зазначений в ухвалі про здійснення приводу час у супроводі особи, яка виконує ухвалу.
У випадку невиконання особою, що підлягає приводу, законних вимог щодо виконання ухвали про здійснення приводу, до неї можуть бути застосовані заходи фізичного впливу, які дозволяють здійснити її супроводження до місця виклику. Застосуванню заходів фізичного впливу повинно передувати попередження про намір їх застосування. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання ухвали про здійснення приводу, і мають зводитися до мінімального впливу на особу. Забороняється застосування заходів впливу, які можуть завдати шкоди здоров`ю особи, а також примушення особи перебувати в умовах, що перешкоджають її вільному пересуванню протягом часу більшого, ніж необхідно для негайного доставлення особи до місця виклику. Перевищення повноважень щодо застосування заходів фізичного впливу тягне за собою відповідальність, установлену законом.
У разі неможливості здійснення приводу, особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Суд уважає, що поведінка свідка ОСОБА_8 яка полягає в неодноразових неявках на виклик суду, свідчить про те, що він не має наміру з`явитися в судове засідання, про що свідчить його заява від 25 серпня 2022 року, а такі неявки перешкоджають розгляду справи протягом розумного строку, а томуз метою забезпечення явки в судове засідання, для виконання цілей та завданьКПК України клопотання прокурора про здійснення приводу свідка ОСОБА_8 слід задовольнити та застосувати привід до Вищого антикорупційного суду в м. Київ, оскільки саме цей захід забезпечення кримінального провадження може забезпечити явку ОСОБА_8 у судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 42, 137-139, 140, 143, 144, 323 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Визнати неповажною причину неявки свідка ОСОБА_8 в судове засідання, призначене на 30 серпня 2022 року.
Накласти на свідка ОСОБА_8 грошове стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) гривні за неявку без поважних причин за викликом суду в судове засідання 30 серпня 2022року.
Роз`яснити свідку ОСОБА_8, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладання на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладання грошового стягнення.
2. Клопотання прокурора ОСОБА_5 про здійснення приводу задовольнити.
Здійснити привід свідка ОСОБА_8, (адреса місця проживання: АДРЕСА_1, адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ) у судове засідання на 06 вересня 2022 року о 09 год 30 хв. до Вищого антикорупційного суду, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, буд. 41, зал судових засідань № 3.
Виконання ухвали про здійснення приводу свідка ОСОБА_8 доручити Національному антикорупційному бюро України.
Контроль за виконанням приводу покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора України, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3