Документ № 98625637

Справа № 991/4617/21

Провадження 1-кс/991/4681/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на рішення прокурора вищого рівня, подану в порядку п.9-1 ч.1 ст. 303 КПК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить зобов`язати уповноваженого прокурора вищого рівня протягом трьох днів з дати винесення судом рішення надати обов`язкову для виконання вказівку процесуальному керівнику здійснити процесуальну дію, визначену п. 1 ч. 2 ст. 283 Кримінального процесуального кодексу України в частині підозри ОСОБА_4 від 15.01.2019 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, шляхом прийняття постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, на підставі п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України або на іншій законній підставі.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою порушено строки розгляду його скарги від 08.06.2021 про недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, за результатом розгляду якої залишено без задоволення.

Не погоджуючись з такими діями прокурора, адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, звернувся до слідчого судді з цією скаргою.

У судовому засіданні представник заявника адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав викладені у скарзі вимоги. Разом з тим, в ході судового засідання адвокат заявив, що у разі неможливості задоволення заявленої вимоги скарги, прийняти альтернативне рішення, яким визнати незаконною відмову та зобов`язати повторно розглянути клопотання.

З огляду на викладене, слідчий суддя зауважує, що нові вимоги заявника про альтернативне рішення не підлягають розгляду в межах цього судового провадження з приводу розгляду скарги про зобов`язання прокурора вищого рівня протягом трьох днів з дати винесення судом рішення надати обов`язкову для виконання вказівку процесуальному керівнику здійснити процесуальну дію визначену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України в частині підозри ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України шляхом прийняття безальтернативного рішення у вигляді постанови про закриття вказаного кримінального провадження. Клопотання заявника про фактичну зміну вимог скарги шляхом прийняття альтернативного рішення, а саме визнання незаконною відмови та зобов`язання повторно розглянути клопотання розглядається слідчим суддею у окремому судовому провадженні. Тож розглядаючи скаргу адвоката ОСОБА_3 з вимогами щодо зобов`язання прокурора вищого рівня протягом трьох днів з дати винесення судом рішення надати обов`язкову для виконання вказівку процесуальному керівнику здійснити процесуальну дію визначену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України в частині підозри ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України шляхом прийняття безальтернативного рішення у вигляді постанови про закриття вказаного кримінального провадження, слідчий суддя не праві замінити первинні вимоги іншими, тим більше зовсім іншими по своїй суті. За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне здійснювати наразі розгляд скарги ОСОБА_3 за первинними вимогами, а не заявлене усне клопотання про зміну вимог шляхом прийняття альтернативного рішення.

Прокурор у судове засідання не прибув, але подав заперечення проти скарги, бездіяльність зі своєї сторони не визнав, вважає вимоги заявника порушенням законодавства та просив розглядати скаргу за його відсутності.

Суд вважає за можливе розгляд скарги проводити за відсутності прокурора, оскільки його відсутність відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті.

Заслухавши думку адвоката, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

За змістомст. 26 КПК України,слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноваженьКПК України.

Згідно зі ст. 24 КПК України,кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченомуКПК України.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначенийглавою 26 Кримінального процесуального кодексу України- параграф 1, статті 303-308.

Так, п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначенийст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченимистаттями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положеньглави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2ст. 307 КПК України.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюі законами України.

Як вбачається з матеріалів, наданих учасниками провадження, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.

У свої скарзі ОСОБА_3, посилаючись на копію відповіді Офісу Генерального прокурора на адресу Європейської служби зовнішньої діяльності, стверджував, що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 скінчились, що свідчить, на думку заявника, про порушення розумного строку досудового розслідування.

Так, зі змісту скарги, поданої керівнику САП у порядку ч. 1 ст. 308 КПК України щодо недотримання розумних строків, слідує, що Генеральною прокуратурою України (станом на сьогодні - Офіс Генерального прокурора, далі - ГПУ та ОГП відповідно) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 от. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

19.05.2014 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яку було змінено 18.05.2015.

15.01.2019 відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.

22.05.2014 ОСОБА_4 оголошено у розшук.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 05.11.2014 відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

15.02.2016 Печерським районним судом м. Києва задоволено клопотання ГПУ про здійснення спеціального досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 стосовно ОСОБА_4

16.11.2018 заступником Генерального прокурора винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 до десяти місяців.

22.01.2019 захисник ОСОБА_4 . ОСОБА_5 отримав повідомлення про завершення 16.01.2019 досудового розслідування, у якому зазначено, що згідно зі ст. 290 КПК України сторона захисту має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 42015000000000915 від 18.05.2015.

У подальшому, 21.04.2020 проведення досудового розслідування доручено НАБУ.

Із частини матеріалів досудового розслідування, які були надані для ознайомлення, стороною захисту встановлено, що у сторони обвинувачення не зібрано жодного доказу, який би міг свідчити про наявність у діях ОСОБА_4 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, у вигляді привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, у складі злочинної організації.

З огляну на вищевикладене, захисник вважає, що наразі прокурор позбавлений можливості скласти та направити до суду обвинувальний акт поза межами строку досудового розслідування. А відтак, на думку ОСОБА_3, кримінальне провадження № 42015000000000915 від 18.05.2015 підлягає закриттю.

За таких обставин адвокатом ставиться вимога щодо надання процесуальному керівнику обов`язкової для виконання вказівки здійснити одну безальтернативну дію, передбачену п. 1 ч. 2 ст. 283 КПК України, а саме закриття кримінального провадження.

Як слідує з наданої 24.06.2021 в.о. керівника САП ОСОБА_6 відповіді адвокату ОСОБА_3, що твердження сторони захисту про закінчення десятимісячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні є безпідставним, оскільки не ґрунтується на доказах та процесуальних рішеннях отриманих у спосіб, передбачений чинним КПК України.

Прокурор зауважує, що як судом, так і усіма учасниками кримінального провадження здійснюється обчислення строків досудового розслідування на підставі рішень, а саме постанов про продовження, зупинення та відновлення досудового розслідування, а також повідомлень про його завершення.

Інших способів обчислення строків судом та сторонами кримінального провадження, а також форм, у яких це повинно відбуватися, чинним КПК України не передбачено.

Відповіді жодних установ та організацій, що зібрані не у спосіб, передбачений чинним КПК України, не можуть прийматися судом для оцінки доводів сторони захисту, зазначених у скарзі.

Однак, за твердженнями адвоката ОСОБА_3, саме згідно інформації, яку надавав ОГП до Ради ЕС у межах переписки щодо запровадження санкцій відносно ОСОБА_4, строк досудового розслідування на момент написання листа до ЕС складав 316 днів, а продовжений строк лише до 10 місяців.

Сторона обвинувачення не надала документи на спростування доводів захисника про закінчення строків досудового розслідування.

Розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження, встановлених ст. 7 КПК України.

Кримінальний процесуальний закон встановлює, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 28 КПК Українипід час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критерії длявизначеннярозумностістроків кримінальногопровадженнявстановленіч.3ст.28КПКУкраїни,доякихналежать: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2)поведінкаучасниківкримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Як свідчать матеріали судового провадження, постановою Генерального прокурора від 21.04.2020 здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні № 42015000000000915 від 18.05.2015 доручено Національному антикорупційному бюро України.

29.04.2020 прокурором на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні через наявну необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, про що винесено відповідну постанову. Однак, ухвалою слідчого судді від 07.12.2020 зазначену постанову про зупинення досудового розслідування скасовано.

Проте згодом, 08.12.2020 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.

Дослідивши подані матеріали та заслухавши учасників провадження, слідчий суддя зазначає, що прокурор під час розгляду цієї скаоги не спростував доводи адвоката щодо пропуску десятимісячного строку досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Поряд з цим варто зазначити, у зв`язку з тим, що наразі обвинувальний акт у кримінальному провадженні не складено та до суду не скеровано, а отже досудове розслідування у ньому не закінчено, оскільки воно зупинене постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 08.12.2020 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з наявною необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. Відомості, які планується отримати в рамках міжнародно-правового співробітництва спрямовані на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування.

У свою чергу, у зв`язку з тим, що на даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинене відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України, проведення слідчих (розшуковик) дій, крім тих, що спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного не допускається.

Крім того, за доводами сторони обвинувачення, викладеними у листі від 24.06.2021 № 16/1/3-34275-15, висновки адвоката про те, що стороною обвинувачення не зібрано жодного доказу, який би міг свідчити про наявність у діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, є оціночними та необгрунтованими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, з якими у повному об`ємі сторона захисту не ознайомилась.

В той же час, захисник наділений повноваженнями на збирання доказів, в тому числі шляхом подання клопотань, в порядку ст. 220 КПК України,що узгоджуєтьсяз нормамиКПК України.

Сторона захисту має рівні зі стороною обвинувачення права та можливості у збиранні доказів, та у прийнятті рішення щодо необхідності проведення тих чи інших слідчих дій сторона захисту має право користуватися підставами для проведення слідчих дій, які передбачені ч. 2 ст. 223 КПК України, тобто достатність відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.(ч.3 ст. 93 КПК України).

Окрім того варто враховувати, що під час судового розгляду суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно (ст. 23 КПК України).

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч.1 ст. 94 КПК України).

Варто додати, що питання допустимості доказів суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч.1 ст. 89 КПК України).

За наведених підстав не беруться до уваги твердження захисника стосовно відсутності в матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження винуватості особи і вичерпаності можливості їх отримання.

Системний аналіз ст. ст. 28, 113, 114 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.

При цьому при вирішенні клопотання необхідно виходити із недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб`єкти, зазначені у ч. 6 ст. 28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.

Тобто, здійснення слідчим суддею судового контролю за досудовим розслідуванням в кримінальному провадженні щодо дотримання органом досудового розслідування розумних строків для виконання процесуальної дії або для прийняття процесуального рішення може мати місце лише у випадку недотримання строків, передбачених положеннями діючого Кримінального процесуального кодексу України, або під час розгляду клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування.

Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за № 761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

За наведених обставин неспроможною є вимога захисника ОСОБА_7 в скарзі про зобов`язання уповноваженого прокурора вищого рівня протягом трьох днів з дати винесення судом рішення надати обов`язкову для виконання вказівку процесуальному керівнику здійснити процесуальну дію визначену п. 1 ч. 2 ст. 283 Кримінального процесуального кодексу України в частині підозри ОСОБА_4 від 15.01.2019 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України шляхом прийняття постанови про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження № 42014000000000359 від 07.05.2014, на підставі п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 284 КПК України або на іншій законній підставі, оскільки не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України, яка кореспондується з ч. 5 ст. 40 КПК України, прокурор, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора, слідчого.

З огляду на вищевикладені правові норми, чинним КПК України на передбачено право суду зобов`язати прокурора вищого рівня надати процесуальному керівнику обов`язкову вказівку щодо прийняття рішення про закриття кримінального провадження. Тож, вимоги заявника суперечать положенням ст.ст. 36, 40 КПК України щодо незалежності та самостійності прокурора та слідчого у своїй діяльності.

Вищевикладене свідчить про те, що за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 про зобов`язання уповноваженогопрокурора вищогорівня протягомтрьох днівз дативинесення судомрішення надатиобов`язкову длявиконання вказівкупроцесуальному керівникуздійснити процесуальнудію визначенуп.1ч.2ст.283Кримінального процесуальногокодексу Українив частиніпідозри ОСОБА_4 від 15.01.2019щодо вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.28,ч.5ст.191КК Українишляхом прийняттяпостанови прозакриття кримінальногопровадження внесеногодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№ 42015000000000915від 18.05.2015,виділеному зматеріалів кримінальногопровадження №42014000000000359від 07.05.2014,на підставіп.3ч.1,ч.4ст.284КПК Україниабо наіншій законнійпідставі,відсутні підстави для задоволення скарги.

З огляду на що у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 7,9, 28, 303-307,309,372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, про зобов`язання уповноваженого прокурора вищого рівня протягом трьох днів надати обов`язкову для виконання вказівку процесуальному керівнику здійснити процесуальну дію, визначену п.1 ч.2 ст.283 КПК України в частинні підозри ОСОБА_4, шляхом прийняття постанови про закриття кримінального провадження № 42015000000000915 від 18.05.2015 на підставі п.3 ч.1, ч.4 ст.284 КПК України або на іншій законній підставі, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1