Пошук

Документ № 98356161

  • Дата засідання: 12/07/2021
  • Дата винесення рішення: 12/07/2021
  • Справа №: 991/4585/21
  • Провадження №: 52017000000000636
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
  • Секретар : Сташака Я.В.
  • Прокурор : Семак І.А.

Справа № 991/4585/21

Провадження1-кс/991/4648/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

прокурора Семака І.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваної Дікого С.М., Станішевського Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака Ігоря Анатолійовича про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт Новоайдар Новоайдарського району Луганської області, громадянку України, яка працює на посаді менеджера із зовнішньоекономічної діяльності у ТОВ «Термінал», проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , - у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.09.2017 за № 52017000000000636 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

8 липня 2021 року прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семак І.А. звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження на два місяці строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017.

Обставини, на які у клопотанні посилається прокурор.

Слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в місті Одесі та в місті Києві.

До складу структурної частини в місті Одесі входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інші особи. Учасникам цієї групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовка та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплата митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організація протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організація приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

До складу структурної частини в місті Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_4 , його заступник ОСОБА_7 , в.о. начальника відділу митного оформлення №1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_8 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_9 , державні інспектори ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , із залученням директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_1 , а також інші особи. Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримання від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випуск товарів, наданих злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами й інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відібрання зразків товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМД - прийняття рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішень про коригування митної вартості - завершення митного оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, тобто службовою особою в розумінні положень статті 364 КК України, координувала безпосередньо з ОСОБА_2 дії по прихованню факту існування та діяльність злочинної організації під час перевірки діяльності Київської міської митниці ДФС при підготовці відповідей вказаного Департаменту на запити перевірки, чим сприяла іншим учасникам організації у вчинюваних ними злочинах.

Для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, в якості контрагентів українських товариств-імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники Одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар. Після цього, для приховування злочинної діяльності, учасники Київської структурної частини лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, прийняли рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що мали стати підставою для скасування цих рішень в судовому порядку відповідно до завчасно розробленого плану злочинної діяльності.

У подальшому на підставі отриманих судових рішень про скасування рішень про коригування митної вартості завершували митне оформлення товарів за договорами купівлі-продажу, відповідно до вказаної в них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму понад 63,82 млн. грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України; 11.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів.

16.12.2019 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі однієї тисячі розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2102000 гривень з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрювану ОСОБА_1 процесуальні обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язків: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю. Також підозрюваній розширено територію за межі якої їй заборонено відлучатися без відповідного дозволу уповноваженої особи, до території України. Востаннє обов`язки підозрюваній були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2021 на строк до 13.07.2021.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, до 26.11.2020.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, який продовжує існувати, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрювану обов`язків на два місяці.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор Семак І.А. у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити. Пояснив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень є обґрунтована та підтверджена належними доказами, які містяться в матеріалах клопотання. Встановлений щодо підозрюваної ризик переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду на даний час не зменшився та продовжує бути актуальним. В квітні захисник підозрюваної звертався до органу досудового розслідування з клопотанням про надання дозволу на виїзд ОСОБА_1 за межі території України, за результатами розгляду клопотання останній був наданий відповідний дозвіл на виїзд. Також зазначив, що наразі у кримінальному провадженні триває стадія ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, загальна кількість яких становить приблизно чотириста томів; орієнтовні строки ознайомлення підозрюваних та їхніх захисників можуть тривати до кінця року.

Захисники підозрюваної Дікій С.М. та Станішевський Є.В. заперечили проти задоволення клопотання. Пояснили, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинах є необґрунтованою, докази її причетності до кримінальних правопорушень, що розслідуються в рамках даного кримінального провадження, відсутні. Прокурором не обґрунтовано яким чином заявлений стороною обвинувачення ризик переховування впливає на застосований щодо підозрюваної обов`язок утримуватись від спілкування з учасниками кримінального провадження. Також захисники пояснили, що 28.04.2021 сторона захисту звернулась до органу досудового розслідування із заявою про надання дозволу на виїзд ОСОБА_1 за межі території України, оскільки існувала необхідність у її лікуванні в США. Підозрювана отримала від детектива відповідний дозвіл на виїзд, проте лише 30.05.2021, тобто через місяць. Це означає, що щоразу, в разі необхідності виїзду за межі України, ОСОБА_1 буде вимушена звертатись за відповідним дозволом до органу досудового розслідування і тривалий час буде очікувати дозволу; така процедура є принизливою для підозрюваної. Крім того, у неї наявна необхідність у відрядженнях за кордон, що пов`язано із робочою необхідністю.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала думку своїх захисникі,в пославшись на те, що доводи прокурора, викладені у клопотанні, є аналогічними за змістом попереднім клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ; заявлений стороною обвинувачення ризик переховування не підтверджений належними доказами.

Встановлені слідчим суддею обставини справи, оцінка і мотиви слідчого судді.

Матеріалами, доданими до клопотання підтверджено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636 від 26.09.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України; 11.11.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну повідомлення про підозру у вчиненні тих же злочинів, а саме: в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в пособництві зловживанню владою та службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

16.12.2019 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду до підозрюваної ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді застави в розмірі однієї тисячі розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2 102 000 грн) з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться її місце проживання, без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52017000000000636, крім своїх захисників, слідчих (детективів), прокурорів, слідчого судді та суду; здати на зберігання до уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрювану ОСОБА_1 процесуальні обов`язки (їх частина) неодноразово продовжувалися та зі сплином часу змінювалися.

Востаннє строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, були продовжені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2021 на строк до 13.07.2021, а саме: не відлучатись з території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду; утримуватися поза межами процесуальних дій від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636.

Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 18.08.2020 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 12 місяців, до 26.11.2020.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до ч. 7 ст.194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий суддя під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ч. 1 ст. 194 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують покладення на особу обов`язків, та обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про покладення відповідних обов`язків.

Щодо обґрунтованості підозри.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень свідчать зокрема такі докази, досліджені і перевірені у судовому засіданні:

- протокол про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 25.06.2018, а саме з електронної скриньки « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_1 ) надавала ОСОБА_2 інформацію про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості (том 2 а.с. 179-215);

- протокол огляду від 03.04.2019 в якому зафіксовано результати огляду відомостей щодо трафіку вхідних та вихідних з`єднань абонентських номерів, з якого вбачається, що ОСОБА_2 перебував в одному місці в один і той же час (вказаний у протоколі) разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_1 ), що свідчить про їх особисту зустріч в період підготовки та вчинення злочинів (том 2 а.с. 233-240);

- протокол огляду від 11.02.2020 згідно якого мобільний телефон, вилучений в ході обшуку в житлі ОСОБА_1 містить надіслані за допомогою електронної пошти « ІНФОРМАЦІЯ_3 » листи на адресу «boss@alfa.ms», якою користувався ОСОБА_2 , з інформацією та доданими копіями документів про перевірку очолюваного нею Департаменту ДФС, яка стосувалася схеми митного оформлення товарів за тимчасовими митними деклараціями по заниженій вартості (том 1 а.с. 161-163).

Слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_1 змінена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень на час розгляду клопотання є обґрунтованою, тобто зазначені у клопотанні прокурора і додані до нього матеріали кримінального провадження підтверджують існування фактів та інформації, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище злочинів, і на їх основі можна дійти висновку, що на цьому етапі кримінального провадження є виправданим подальше розслідування.

Надані стороною захисту заперечення стосовно необґрунтованості підозри у зв`язку з відсутністю доказів причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих їй злочинів по своїй суті є запереченнями щодо доказового значення зібраних стороною обвинувачення ряду доказів. Інакше трактування змісту і значення певних матеріалів кримінального провадження не спростовують наявності достатніх відомостей, які вказують на обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри про вчинення злочинів.

Щодо продовження існування ризиків.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Прокурором доведено, що на теперішній час є достатні підстави вважати, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_1 може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Прокурором обґрунтовано, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду не зменшився та залишається бути актуальним. Так, один із інкримінованих ОСОБА_1 злочинів (ч.1 ст. 255 КК України), є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке в разі визнання винуватим, повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Історія перебування підозрюваної ОСОБА_1 за кордоном свідчить про те, що остання в період з 2015 по 2019 років багаторазово виїжджала за межі України, в сукупності з відомостями про наявність в розпорядженні підозрюваної чинного паспорту для виїзду за кордон, вказує на наявність можливості переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, в тому числі і за межами України.

Покладення на підозрювану обов`язку не відлучатися з території України, без дозволу слідчого (детектива), прокурора, суду, не може повною мірою виключити спроб підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки такі дії вона може вчиняти і на території України.

З урахуванням тривалості строку досудового розслідування, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду на даний час не зник та продовжує бути актуальним, хоча і значною мірою зменшився, виходячи з подальшого перебігу досудового розслідування.

На даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, один із яких є особливо тяжким (ч.1 ст. 255 КК України) та продовження існування доведеного стороною обвинувачення ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду, відомостей щодо особи підозрюваної, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , що є необхідним з метою забезпечення дієвості цього кримінального провадження.

Слідчий суддя погоджується з необхідністю продовження строку дії обов`язку «утримуватися поза межами процесуальних дій від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636», оскільки стороною захисту не було надано слідчому судді будь-яких доказів на підтвердження позиції щодо необґрунтованості клопотання в цій частині, а також відомостей про те, що такий процесуальний обов`язок якимось чином порушує чи обмежує права підозрюваної. Разом з тим, прокурором доведено необхідність продовження строку дії зазначеного процесуального обов`язку, оскільки після відкриття стороні захисту матеріалів досудового розслідування підозрювана має можливість встановити усіх осіб, які надавали свідчення під час кримінального провадження та об`єм зібраних стороною обвинувачення доказів. Таким чином, продовження щодо підозрюваної строку дії вказаного обов`язку є необхідним для досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Слідчим суддею не приймаються до уваги посилання сторони захисту на те, що встановлений підозрюваній обов`язок «не відлучатись з території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді чи суду», принижує гідність ОСОБА_1 , оскільки процесуальний статус підозрюваного у кримінальному провадженні безумовно передбачає певні обмеження, встановлені законом. Так, покладений на підозрювану ОСОБА_1 обов`язок «не відлучатись з території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду» передбачений положеннями п.2 ч. 5 ст. 194 КПК України. Пунктом 2 ч.7 ст. 42 КПК України визначено обов`язок підозрюваного виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Доводи захисників щодо невиправданої затримки органу досудового розслідування у наданні дозволу підозрюваній на виїзд за межі України не є підставою для скасування обов`язку «не відлучатись з території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді чи суду», оскільки з матеріалів справи встановлено відсутність зловживань стороною обвинувачення при здійсненні контролю за виконанням такого обов`язку. Так, 28.04.2021 захисник підозрюваної звернувся до органу досудового розслідування із заявою про надання дозволу на виїзд ОСОБА_1 за межі території України. 30.05.2021 підозрюваною отримано дозвіл на виїзд. Виліт за кордон було заплановано на 05.06.2021. Таким чином, підозрюваною був отриманий дозвіл на виїзд за межі України завчасно, а саме за шість днів до запланованої нею дати поїздки.

Доводи сторони захисту щодо необхідності підозрюваної у здійсненні частих відряджень за кордон також не знайшли свого підтвердження, оскільки захисниками не було надано слідчому судді будь-яких доказів того, що займана ОСОБА_1 посада менеджера із зовнішньоекономічної діяльності у ТОВ «Термінал» дійсно обумовлює необхідність у таких відрядженнях. Разом з тим, в разі необхідності у виїзді за межі України для здійснення закордонного відрядження, за наявності для того законних підстав, підозрювана не позбавлена можливості на звернення до сторони обвинувачення з відповідним клопотанням.

16.11.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відповідно до вимог статті 290 КПК України надано доступ до матеріалів кримінального провадження. Прокурор в судовому засіданні надав пояснення, що на час розгляду даного клопотання підозрювані та їхні захисники продовжують ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; орієнтовні строки ознайомлення можуть тривати до кінця поточного року, що пов`язано із значною кількістю матеріалів кримінального провадження, кількість яких становить приблизно чотириста томів, деякі томи ще не до кінця сформовані; на момент відкриття матеріалів 16.11.2020 залишилося близько 10 днів строку досудового розслідування.

Слідчий суддя враховує, що згідно положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включаються у строки, передбачені ст. 219 КПК України, а також що на виконання вимог статей 291, 293 КПК України, після завершення стадії ознайомлення у порядку ст.290 КПК України сторона обвинувачення в межах строку досудового розслідування повинна скласти обвинувальний акт із додатками та надати його копію разом із копією реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваній і захиснику. Таким чином, наявна необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на підозрювану, на два місяці, але в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 193, 194, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк дії обов`язків, покладених ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 16.12.2019 на підозрювану ОСОБА_1 , на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме:

1) не відлучатись з території України без дозволу слідчого (детектива), прокурора слідчого судді чи суду;

2) утримуватися поза межами процесуальних дій від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними в цьому кримінальному провадженні, щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52017000000000636.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник