Документ № 98341987

Справа № 991/3908/20

Провадження № 1-кп/991/41/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Танасевич О.В.

Сікори К.О.

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.

прокурора Кохна В.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого, адвоката Деменка А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві в залі судових засідань клопотання захисника обвинуваченого, адвоката Деменка А.Г., та заставодавця ? ОСОБА_2 про повернення застави у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000002298 від 14.09.2018, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Доброолександрівка Овідіопольського р-ну Одеської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження.

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 07.07.2021 від заставодавця - ОСОБА_2 надійшло клопотання про повернення застави у розмірі 250 000 грн у зв`язку із закінченням строку дії ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 07.03.2019 про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Клопотання обґрунтоване тим, що 06.12.2019 сплив термін дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, що свідчить про необхідність повернення їй внесеної застави, оскільки цей запобіжний захід не є безстроковим і його метою є саме забезпечення виконання обов`язків.

Крім того, у клопотанні ОСОБА_2 вказувала, що вона, як заставодавець, не надає своєї згоди на можливе звернення застави судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень, а підстави для застосування негативних наслідків для її звернення в дохід держави відсутні.

При цьому, необхідність у поверненні застави ОСОБА_2 обумовлювала тим, що її чоловік ? обвинувачений ОСОБА_1 на даний час безробітній, а вона ? перебуває у декретній відпустці у зв`язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_2 доньки. Оскільки зазначені обставини ставлять їх сім`ю у скрутне матеріальне становище через відсутність джерел для існування, вважала, що раніше внесена нею застава підлягає поверненню.

1.3 08.07.2021 у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Деменко А.Г., звернувся до суду з аналогічним клопотанням про повернення застави, в якому викладені тотожні клопотанню ОСОБА_2 доводи. Додатково у клопотанні захисника зазначається, що упродовж тривалого досудового розслідування та розгляду цього кримінального провадження в суді поведінка ОСОБА_1 була належною, підстави для застосування щодо нього заходів забезпечення кримінального провадження, які передбачені ст. 131 КПК України, відсутні.Зазначив, що доки вину ОСОБА_1 не доведено у передбаченому законом порядку і не встановлено обвинувальним вироком, який набрав законної сили, доти відбувається обмеження права ОСОБА_1 та його сім`ї на вільне розпорядження власністю.

На підтвердження викладених у клопотанні доводів надав копії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.09.2019, довідки про звільнення з місця попереднього ув`язнення, квитанції про внесення застави, заяви та наказу про надання відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, свідоцтва про народження дитини, довідки про перебування на обліку в Солом`янській районній Філії Київського міського центру зайнятості.

ІІ. Позиція учасників судового провадження

2.1 Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокат Деменко А.Г., підтримав клопотання та просив його задовольнити.

2.2 Обвинувачений ОСОБА_1 також підтримав клопотання та додатково повідомив, що на заставодавця, яким виступила його дружина ОСОБА_2 , окрім іншого, ліг тягар утримання її батьків, які переїхали з тимчасово окупованої території. Зазначив, що ця обставина, а також народження дитини суттєво вплинули на фінансове становище їх сім`ї, а тому просив повернути внесену заставу.

2.3 Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Вважав, що обов`язки, передбачені ст. 194 КПК, не мають самостійного характеру, є заходом процесуального примусу, які спрямовані на запобігання ризикам. Наголошував на тому, що внесення застави є актом добровільної волі, тому погіршення матеріального становища заставодавця не є підставою для її повернення.

ІІІ. Мотиви суду

3.1 Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотань, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

У п.п. 19, 25 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено осіб, які є учасниками кримінального провадження.

Окрім учасників кримінального провадження у п. 26 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено також коло учасників судового провадження, до яких законодавцем віднесено у тому числі осіб, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється судове провадження.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 182 КПК України заставодавцем є особа, яка внесла заставу за підозрюваного, а згідно з частиною дев`ятою цієї статті ? учасником судового розгляду під час вирішення судом питань, пов`язаних зі зверненням застави в дохід держави.

З цього слідує, що заставодавець є учасником судового провадження у передбачених законом випадках, а саме під час вирішення питання про звернення застави в дохід держави.

3.2 Відповідно до приписів п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 3, 4 ст. 183 КПК України застава виступає самостійним (основним) або альтернативним запобіжним заходом (заходом забезпечення кримінального провадження).

Натомість, відповідно до правил ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого за клопотанням сторони обвинувачення або захисту.

Тобто, виключно сторона захисту і сторона обвинувачення наділена правом ініціювати розгляд судом питання про зміну, скасування або обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

На користь такого висновку також свідчить зміст ст.ст. 184, 200 КПК України, якими визначено, що клопотання про обрання запобіжного заходу мають право подати виключно слідчий прокурор, а клопотання про зміну запобіжного заходу ? підозрюваний, обвинувачений, його захисник.

Зазначене дає підстави для висновку, що заставодавець не наділений правом ініціювати перед судом розгляд питання про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу.

3.3 Як убачається зі змісту клопотання ОСОБА_2 , його автор порушує питання про повернення застави, внесеної на підставі ухвали слідчого судді, посилаючись на ч. 11 ст. 182 КПК України. При цьому, з огляду на доводи клопотання, якими остання обґрунтовує свої вимоги, повернення застави вона пов`язує зі спливом строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Тобто, попри те, що ОСОБА_2 сформулювала як предмет свого клопотання «повернення застави», фактично вона просить скасувати ОСОБА_1 застосований до нього на підставі ухвали слідчого судді альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Проте, як вже було зазначено судом у розділі 3.2 ухвали заставодавець не входить до кола суб`єктів, наділених правом звернення до суду з клопотанням про обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу.

Водночас, нормами кримінального процесуального закону, якими регламентовано питання про застосування застави та загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, прямо не закріплений алгоритм дій суду у випадку подання клопотання про скасування запобіжного заходу неналежним суб`єктом.

Відтак, на переконання колегії суддів, у цій ситуації слід керуватись положеннями ч. 6 ст. 9 КПК України, оскільки такий випадок не знаходить чіткої законодавчої регламентації, що цілком обумовлює необхідність ухвалення рішення, яке прямо не передбачене процесуальним законом у межах відповідної процедури, а саме про повернення клопотання у зв`язку з недотриманням вимог ч. 1 ст. 331 КПК України щодо суб`єкта звернення.

3.4 Щодо іншого клопотання про повернення застави, поданого захисником обвинуваченого ОСОБА_1 , адвокатом Деменком А.Г., колегія суддів зазначає таке.

Частини 5, 6 ст. 194 КПК України визначають правові підстави та надають перелік обмежувальних заходів (обов`язків), які покладаються на підозрюваного, обвинуваченого одночасно із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Однією із характерних рис таких обов`язків є їх строковий характер (ч. 7 ст. 194 КПК). Це означає, що обов`язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу, або після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києві від 07.03.2019 підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що ставить 250 000 грн та покладенням на підозрюваного обов`язків не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, в тому числі свідком ОСОБА_3 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю (т. 8, а.с. 6).

Заставу у розмірі 250 000 грн на депозитний рахунок Державної казначейської служби України у м. Києві було внесено 09.03.2019 платником ОСОБА_2 , про що свідчить квитанція № 1289963798 від 09.03.2019 (т. 8, а.с. 8).

Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 02.05.2019, 05.06.2019, 02.08.2019 та Вищого антикорупційного суду від 01.10.2019, 29.11.2019 неодноразово продовжувався, зокрема, до 06.12.2019 включно (п.п. 72, 85, 102, 108, 116 розділу ІІ реєстру, т. 1, а.с. 22-41; т. 2, а.с. 173-175).

Після спливу строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків, тобто 06.12.2019, сторона обвинувачення не зверталась з клопотанням про їх продовження, у зв`язку з чим за правилами ч. 7 ст. 194 КПК України ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.03.2019 в частині покладених на ОСОБА_1 обов`язків припинила свою дію.

Разом з цим, припинення дії таких обов`язків свідчить лише про пом`якшення обмежувальних заходів під час застосування запобіжного заходу, але не є підставою для його скасування. Це пояснюється тим, що такі обов`язки не мають самостійного значення і є доповненням до будь-якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Інакше кажучи, це допоміжний захід процесуального примусу, спрямований на зменшення ризиків кримінального провадження, наявність яких установлена під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів бере до уваги, що захисником у клопотанні не порушується питання про зменшення заявлених стороною обвинувачення або попередньо встановлених судом ризиків, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, оскільки сторона захисту не ставить під сумнів ступінь чинності ризиків, то керуючись положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України щодо меж здійснення кримінального провадження, колегія суддів не надає оцінку означеному питанню, а зупиняється на оцінці безпосередніх доводів захисника.

3.5 Так, оцінивши твердження захисника про належну поведінку обвинуваченого, колегія суддів вважає, що сумлінне виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків не може бути самостійною підставою для скасування запобіжного заходу. Навпаки, належне виконання обов`язків свідчить про дієвість застосованого запобіжного заходу, а визначений судом розмір застави стимулює обвинуваченого до належної процесуальної поведінки.

3.6 Стосовно посилання захисника на необхідність повернення ОСОБА_2 коштів, внесених як заставу за ОСОБА_1 , у зв`язку тим, що наразі сім`я обвинуваченого перебуває у скрутному матеріальному становищі, колегія суддів зазначає наступне.

Можливість урахування майнового стану або доходу передбачена пунктами 7, 11 ч. 1 ст. 178 КПК України, де закріплено обставини, що враховуються при обранні будь-якого запобіжного заходу.

Водночас, за змістом цієї норми такі критерії враховуються саме при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Крім того, у ч. 2, 7 ст. 182 КПК України передбачено право внесення застави іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу. Тобто, внесення застави є правом, а не обов`язком заставодавця.

Відтак, оскільки рішення про внесення застави за ОСОБА_1 його дружиною прийнято добровільно, то ОСОБА_2 , беручи на себе такий тягар, усвідомлювала ризики зменшення доходів родини у майбутньому, зміни у складі родити тощо.

Таким чином, повернення застави у цьому випадку не може бути обумовлене погіршенням фінансового стану заставодавця чи її сім`ї.

З цих підстав колегія суддів також спростовує твердження захисника про неправомірне, як на думку, обмеження права власності ОСОБА_2 .

3.7 Щодо посилання захисника у клопотанні на рішення Конституційного Суду України у справі № 1-р/2017, то воно є нерелевантним питанню, яке розглядається наразі судом, оскільки стосується запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням конституційного права особи на свободу і особисту недоторканість, тобто домашнього арешту та тримання під вартою.

3.8 Отже, оскільки доводи клопотання захисника Деменка А.Г. в ході їх перевірки судом не знайшли свого підтвердження, то у задоволенні його клопотання належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 182, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання заставодавця ? ОСОБА_2 про повернення застави - повернути особі, яка його подала.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Деменка А.Г., про повернення застави - відмовити.

Ухвала в частині повернення клопотання про повернення застави може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала в частині повернення клопотання про повернення застави набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя Т.Г. Гавриленко

Судді О.В. Танасевич

К.О. Сікора