Документ № 98064113

Справа № 757/7845/19-к

1-кп/991/114/19

У Х В А Л А

30 червня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча - Федорак Л.М.,

судді - Маслов В.В., Строгий І.Л.,

секретар судового засідання - Бикова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервістрейд» про скасування арешту майна у кримінального провадженні № 42015110000000121 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст.366, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст.209, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 388 КК України,

ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст.28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст.28 ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст.27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурори Семак І.А., Симків Р.Я.,

а також представників третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт Німака В.В. , Паньківського В.М. ,

Терещенка Д.Р. ,

в с т а н о в и в:

1.У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

2.22 червня 2021 року до Вищого антикорупційного суду (далі - Суд) надійшло клопотання від товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервістрейд» (далі - ТОВ «Газсервістрейд») за підписом його представника - адвоката Терещенка Д.Р. про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01 грудня 2016 року у даному провадженні.

3.Представник вважає, що арешт накладено на природній газ, видобутий за Договором про спільну діяльність від 19 листопада 2004 року № 265-12 - уповноважена особа ТОВ «Надра Геоцентр», який зберігається у підземних сховищах ПАТ «Укртрансгаз», замовником послуг з транспортування якого є, зокрема, ТОВ «Газсервістрейд», в обсязі 1 026,668 тис.куб.м, необґрунтовано, оскільки у газосховищі ПАТ «Укртрансгаз» зберігається природний газ ТОВ «Газсервістрейд» в обсязі 1 026,668 тис.куб.м, видобутий не за згаданим вище Договором, а отриманий ТОВ «Газсервістрейд» від постачальників, які не мають жодного відношення до даного кримінального провадження. Відповідно, арештований газ не відповідає критеріям речового доказу та не підлягає спеціальній конфіскації, а саме з відповідних підстав було накладено оскаржуваний арешт. Згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «Газсервістрейд» природний газ, отриманий від ТОВ «ГК «Газовий Альянс», реалізовано у передбаченому законом порядку наступним контрагентам ще до 10 жовтня 2016 року, тобто до накладення арешту. До того ж, відповідно до положень ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна може звернутись виключно прокурор, однак з відповідним клопотанням звертався детектив. У свою чергу, ТОВ ГК «Газовий Альянс» безпідставно несе великі витрати по зберіганню арештованого газу. Так, станом на 16 червня 2021 року ТОВ ГК «Газовий Альянс» витратив на зберігання такого газу 391 721,05 грн. З огляду на зазначене, вважають, що арешт належить скасувати.

4.У судовому засіданні представники ТОВ «Газсервістрейд» клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому.

5.Прокурори у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, вважали, що арешт накладено обґрунтовано. До того ж, обґрунтованість арешту перевірялась судом апеляційної інстанції. А тому відповідно до принципу правової визначеності арешт не може бути скасований.

6.Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

7.Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації накладено арешт на газ, що видобутий за Договором про спільну діяльність від 19 листопада 2004 року № 265-12 - уповноважена особа «Надра Геоцентр», який зберігається у підземних сховищах газу ПАТ «Укртрансгаз» в обсязі 1071,459 тис.куб.м, замовником послуг з транспортування якого є, зокрема, ТОВ «Газсервістрейд».

8.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

9.За змістом відповідних положень, у випадку подання клопотання про скасування арешту майна, суд, насамперед, повинен перевірити, чи суб`єкт, який звернувся із клопотанням, вправі його подавати. І тільки у випадку подання такого клопотання належним суб`єктом, повинен перевірити подальшу необхідність застосування цього заходу або обґрунтованість накладеного арешту.

10.З огляду на матеріали додані ТОВ «Газсервістрейд» до клопотання (договори ТОВ «Газсервістрейд» з ПАТ «Укртрансгаз» на зберігання природного газу з додатковими угодами, довідку ТОВ «Газсервістрейд» від 16 червня 2021 року про витрати на зберігання газу, довідку ПАТ «Укртрансгаз» стосовно обсягу газу ТОВ «Газсервістрейд» в ПСГ від 29 травня 2018 року), останній є власником газу, арештованого за ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року, а тому вправі подавати відповідне клопотання.

11.Суд не погоджується із твердженням прокурора про те, що відповідно до принципу правової визначеності, суд не може вирішувати зазначене питання, оскільки воно переглядалось судом апеляційної інстанції. При цьому, виходить із того, що законодавець у ч. 2 ст. 174 КПК України встановив для суду можливість повністю чи частково скасовувати арешт, якщо, зокрема, власник майна доведе, що такий було накладено необґрунтовано або у його застосуванні відпала потреба. Відтак, власник майна може звертатись з відповідним клопотанням без жодних обмежень, що не порушує принципу правової визначеності, за винятком випадків, коли такий покликається на одні і ті ж обставини, що вже були предметом дослідження суду.

12.Суд бере до уваги, що обставини, які викладені ТОВ «Газсервістрейд» у поданому клопотанні, з огляду також на додані до нього матеріали, не були предметом дослідження судом, а тому підлягають розгляду.

13.У своєму клопотанні ТОВ «Газсервістрейд» покликається на необґрунтованість накладеного арешту, а тому, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК України) суду належить перевірити зазначене.

14.Суд не погоджується із позицією ТОВ «Газсервістрейд» про те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна може звернутись виключно прокурор. Оскільки відповідна стаття визначає статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тому не регулює відповідні відносини. Натомість, порядок подання такого роду клопотань, встановлений у ст. 171 КПК України, відповідно до якої із клопотанням має право звертатись також слідчий за погодженням з прокурором, що і мало місце у даному провадженні та підтверджується змістом самої ухвали Апеляційного суду міста Києва.

15.Однак є цілком обґрунтованою позиція ТОВ «Газсервістрейд» щодо неможливості застосування спеціальної конфіскації до арештованого майна. Адже відповідно до положень абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України не може бути арештоване майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

16.У силу абзацу 2 ч. 4 ст. 170 КПК України у випадках забезпечення спеціальної конфіскації арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

17.Однак, згідно з матеріалами кримінального провадження, ані на час накладення арешту, ані на сьогодні такі обставини не підтверджуються. А тому арешт в частині забезпечення спеціальної конфіскації накладено необґрунтовано.

18.Водночас, що стосується накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, то відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення).

19.З огляду на зазначене, з відповідної підстави арешт може бути накладений і на майно добросовісного набувача.

20.За змістом ухвали Апеляційного суду міста Києва від 01 грудня 2016 року арешт накладений на газ як об`єкт кримінально протиправних дій, а тому такий відповідає критеріям ст. 98 КПК України з огляду також на сформульоване обвинувачення у даному провадженні.

21.У суду відсутні підстави вважати такі встановлені Апеляційним судом міста Києва обставини необґрунтованими, оскільки вони нічим не спростовуються. А покликання представників ТОВ «Газсервістрейд» на те, що ними був придбаний газ, видобутку ТОВ «Надра Геоцентр» за іншим договором, що не входить до предмету обвинувачення, оскільки про це зазначено у трьохсторонньому акті прийому-передачі природного газу, суд не може сприймати як доведені обставини. Оскільки, як підтвердив сам представник ТОВ «Газсервістрейд» Паньківський В.М. , вони не перевіряли і не можуть підтвердити, що це саме цей газ. Натомість, згідно з копією листа ПАТ «Укргазвидобування» № 37-01-6131 від 15 серпня 2016 року щодо зміни звітів за липень 2016 року останнє зупинило процедуру передачі обсягів природного газу для ТОВ «Надра Геоцентр». А тому, відповідні обставини підлягають встановленню поза розумним сумнівом за результатами розгляду кримінального провадження, а на разі, наявні достатні підстави вважати, що арештований газ, відповідає критеріям речових доказів.

22.Покликання ТОВ «Газсервістрейд» на те, що арештований газ є не тим, що придбаний у ТОВ «ГК «Газовий Альянс» є необґрунтованими. Адже газ володіє родовими, а не індивідуальними ознаками, і відповідно не може бути ідентифікованим. З цього приводу, у п. 10 Глави 1 Розділу IX Кодексу газосховищ встановлюється, що оператор газосховища відхиляє номінації/реномінації за умови наявності обтяжень на природний газ замовника у відповідному обсязі. При цьому, відповідна норма не пов`язує обтяження із будь-якими ідентифікаційними ознаками газу. Таким чином, арешт накладається на певний об`єм газу.

23.Вказані твердження не спростовуються документом, наданим ТОВ «Газсервістрейд» під назвою «Висновок експерта ОСОБА_6 за результатами проведення судово-економічної експертизи» № 13-20 від 05 листопада 2020 року. При цьому, суд такий не оцінює як висновок, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду доручити проведення експертизи своєю ухвалою може тільки суд. Однак відповідного рішення суд не приймав. Також, обставини, викладені у наведеному документі не можуть бути прийняті судом до уваги. Адже суд не може перевірити, які саме об`єкти були надані на дослідження, що суперечить вимогам ст. 23 КПК України про безпосередність дослідження доказів. До того ж, твердження викладені у такому документі є суперечливими. Так, у ньому зазначається, що газ - це особливий вид товару, який за своєю специфікою не може складуватися і зберігатися в газотранспортній системі окремо по кожному власнику, так як газотранспортна система технологічно об`єднана в єдиний комплекс. Зважаючи на ці особливості, деталізувати на певну дату фізично кому і який газ був проданий, розподілити залишки газу за постачальниками, у яких він був придбаний, не можливо, так як відсутня імперативна вимога вказувати у документах на продаж реквізит, який саме газ продається. Водночас, встановлюється відсутність документального підтвердження того, що придбаний 31 серпня 2016 року у ТОВ «ГК «Газовий Альянс» газ був видобутий за Договором про спільну діяльність від 19 листопада 2004 року № 265-12. Однак і встановлюється, що розподіл газу можливий засобом бухгалтерського обліку, виходячи із принципу: в осінньо-зимовий період першочергово здійснюється реалізація природного газу, що придбаний за нижчою ціною, а у весняно-літній - за найвищою ціною. На підставі чого робиться висновок, що газ, придбаний у ТОВ «ГК «Газовий Альянс» був реалізований у серпні-вересні 2016 року. При цьому, не наводиться жодних розрахунків, які б підтверджували застосування вищенаведеного принципу і підтверджували реалізацію саме такого газу.

24.Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

25.З огляду на викладені вище обставини, скасування арешту газу беззаперечно призведе до його реалізації, а отже, арешт з метою забезпечення збереження речових доказів був накладений обґрунтовано.

26.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

27.З цього приводу, суд зазначає, що хоч станом на 16 червня 2021 року ТОВ ГК «Газовий Альянс» витратив на зберігання арештованого газу 391 721, 05 грн, однак вартість газу значно перевищує такі витрати, що підтверджується документами, доданими ТОВ ГК «Газовий Альянс» до клопотання.

28.А тому, з огляду на викладене, суд вважає, що справедливий баланс між загальними інтересами суспільства у забезпеченні кримінального провадження та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи при збереженні арешту майна не буде порушено.

29.Таким чином, беручи до уваги, що судом не встановлено обставин, які б вказували на те, що арешт, накладено необґрунтовано, у задоволенні клопотання належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 174, 371, 372, 375, 376 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервістрейд» про скасування арешту майна, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак