Документ № 96330213

Справа № 991/2533/21

Провадження 1-кс/991/2581/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судового засідання Пузиря В.Р., прокурора Перова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Бірюч О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

До Вищого антикорупційного суду 13.04.2021 надійшло клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000001458 від 06.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , будучи народним депутатом України ІХ скликання, являючись суб`єктом права законодавчої ініціативи та суб`єктом внесення поправок, пропозицій та зауважень до законопроектів, постанов та інших актів Верховної Ради України, будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи з прямим умислом та за пособництва ОСОБА_2 , в період часу з 09.07.2020 по 02.08.2020, висловив ОСОБА_3 прохання надати йому неправомірну вигоду та 07.08.2020 діючи за пособництва ОСОБА_2 одержав таку неправомірну вигоду у розмірі 13 000 доларів США, за вчинення ним, як службовою особою дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3 та компанії, яку останній представляє, а саме внесення ним поправок та пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020).

Крім того, в період часу з 13.08.2020 по 20.08.2020 ОСОБА_1 , діючи спільно з ОСОБА_2 , повідомили ОСОБА_3 про те, що доопрацювання проекту Закону України «Про управління відходами» (номер, дата реєстрації 2207-1-д від 04.06.2020), у тому числі і питання включення до даного законопроекту пропозицій, поданих 03.08.2020 ОСОБА_1 , потребує передання членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, неправомірної вигоди у розмірі 200 000 доларів США, тобто вчинили підбурення ОСОБА_3 до надання такої неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище.

17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується доказами, зібраними під час досудового розслідування, у їх сукупності та взаємозв`язку.

Прокурор зазначає, що здобуті під час досудового розслідування докази, що вказані у клопотанні, є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому корупційних кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду 21.09.2020 винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням можливості внесення застави у розмірі 1428 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 001 656 гривень.

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 6) носити електронний засіб контролю.

03.11.2020, 24.12.2020 та 19.02.2021 ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю.

15.02.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 продовжено до 8 місяців, тобто до 10.05.2021.Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді, завершується 19.04.2021.

У поданому клопотанні прокурором зазначено, що 03.03.2021 на виконання доручення прокурора у вищевказаному кримінальному провадженні детективом Національного бюро повідомлено підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також захисників останніх про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 у зв`язку із визнаванням прокурором зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту.

Натепер участь у кримінальному провадженні приймають двоє підозрюваних і загалом п`ятеро їхніх захисників, а кількість матеріалів кримінального провадження № 42020000000001458 від 06.08.2020 складається з 23 томів, а також більше 20 одиниць речових доказів. У той же час з 03.03.2021 підозрювані у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 та їхні захисники не завершили ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, які їм відкрито. Підозрюваний ОСОБА_2 03.03.2021 та його захисники - адвокати Ліхітченко Г.В., Шевченко О.В. та Тумаркін О.Л. ознайомились із 9 томами із 23, адвокат Фаренюк О.С. - із 7 томами, в свою чергу підозрюваний ОСОБА_1 з 03.03.2021 ознайомився із 5 томами, а захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Бірюч О.В. у вказаний період часу ознайомилась із 10 томами.

Також вищевказані учасники кримінального провадження не ознайомились із речовими доказами, документами та картками пам`яті формату microSD і оптичними дисками для лазерних систем зчитування, які наявні у матеріалах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Прокурор стверджує, що з урахуванням вищезазначеного обсягу матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 та кількістю матеріалів, ознайомлення із якими письмово підтверджено стороною захисту, для подальшого ознайомлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та захисниками останніх у повному обсязі із усіма вказаними матеріалами, потребується час не менше 2 місяців.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, Генеральний прокурор просить продовжити на два місяці, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: 1) прибувати до детектива, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Прокурор Перов А.В. у судовому засіданні подане клопотання підтримав з викладених у ньому підстав, просив задовольнити. Стверджував, що ризики переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та знищити, приховати чи спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення продовжують існувати. Ризик знищити речі чи документи, які мають істотне значення полягає у тому, що орган досудового розслідування не віднайшов жорсткий диск, який зник із робочого комп"ютера ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_1 жодним чином не відреагував на таке зникнення, не заявив до праовохоронних органів, то він може спотворити наявні на такому диску відомості та пред"явити в подальшому суду як доказ своєї невинуватості. Саме визначений запобіжний захід у виді застави у сукупності із наявними обов"язками зможе запобігти такому ризику, оскільки застава може бути звернена в дохід держави. Про факти порушення обов"язків ОСОБА_1 прокурору невідомо. Стороною обвинувачення надано мінімальний обсяг доказів на підтвердження обгрунтованості підозри. Висновки експертиз не надавались, однак ствердив, що вони отримані органом досудового розслідування після винесення ухвали про продовження строку дії обов"язків. Якщо захисник вважає, що орга досудового розслідування не надав доказ, який виправдовує підозрюваного, то такий доказ міг бути наданий стороною захисту.

Захисник Бірюч О.В. у судовому засіданні підтримала подані письмові заперечення щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 та у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання. Звернула увагу, що стороною обвинувачення до клопотання надано менший обсяг доказів, ніж зазначено у клопотанні та такі докази є вибірковими. Крім того вбачається, що станом на час попереднього продовження строку дії обов"язків було отримано уже усі висновки експертиз, а відтак підстави для продовження таких обов"язків з посиланням на такі обставини є неправомірним. Вказала, що на даний час усі ризики, на які послався прокурор відсутні. Сторона захисту ознайомлюється із матеріалами досудового розслідування та вважає, що у разі спрямування обвинувального акту до суду, то в ході судового розгляду буде винесено виправдувальний вирок. У кримінальних провадженнях, на які посилається прокурор ОСОБА_1 не має жодного статусу, натомість за фактом нанесення йому тілесних ушкоджень, досудове розслідування здійснюється активно. Просила відмовити у задоволенні клопотання та розглянути питання можливості застосування більш мякого запобіжного заходу

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав свого захисника Бірюч О.В. Просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків., послався на політичний підтекст його кримінального переслідування.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, матерівали, що надані стороною захисту, слідча суддя дійшла таких висновків.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що були покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, слідча суддя зобов`язана відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020, в якому 17.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 001 656 гривень (т. 2 а.с. 96-107 зворот).

В результаті внесення застави, ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням на підозрюваного низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2) не відлучатись із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 6) носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.10.2020 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458, продовжено до шести місяців, тобто до 10.03.2021 (т. 2 а.с. 91-95).

03.11.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю (т. 2 а.с. 154-157 зворот).

24.12.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії обов`язків до 24.02.2021 (т. 2 а.с. 158-162 зворот).

15.02.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 продовжено до 8 місяців, тобто до 10.05.2021. Строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді, завершується 19.04.2021 (т. 2 а.с. 194).

19.02.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду клопотання Генерального прокурора Венедіктової І.В. задоволено і продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_1 строк дії покладених на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 обов`язків. до 19.04.2021 (т. 2 а.с. 195-201).Із змісту ухвали вбачається, що як на підставу неможливості завершити досудове розслідування та продовження дії обов"язків, прокурор серед іншого послався на необхідність отримати висновки експертиз та існування ризиків, з чим погодилась слідча суддя.

Установлено, що на виконання доручення прокурора у вищевказаному кримінальному провадженні 03.03.2021 детективом Національного бюро повідомлено підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також захисників останніх про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 у зв`язку із визнаванням прокурором зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту (т. 2 а.с. 208, 209-210 зворот).

Щодо обґрунтованості підозри.

Вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , слідча суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Фокс, Кемпбел та Хартлі проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Мерабішвілі проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тобто, необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При повторному застосуванні до особи запобіжного заходу необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли строк дії такого запобіжного заходу продовжується. (Рішення у справі Ільгар Маммадов проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90).

Наявні матеріали клопотання дають слідчій судді підстави вважати про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки надані до суду матеріали містять відомості щодо перебування ОСОБА_1 у статусі народного депутата України на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень (т. 1 а.с. 37-50 зворот); факти зустрічей, які відбувалися за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час яких останньому було повідомлено про необхідність надання неправомірної вигоди членам Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування за прийняття позитивного рішення щодо внесених ОСОБА_1 законодавчих пропозицій до проекту Закону України «Про управління відходами», наявності домовленості щодо передання ОСОБА_3 через ОСОБА_2 неправомірної вигоди у розмірі 13 000 доларів США народному депутату України ОСОБА_1 за внесення останнім до проекту Закону України «Про управління відходами» законодавчих пропозицій, які попередньо були йому надані самим ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 52-166); задокументовані факти передання ОСОБА_3 неправомірної вигоди ОСОБА_2 у розмірі 13 000 доларів США (т. 1 а.с. 129-166,167-189 зворот,); подання від імені ОСОБА_1 до Апарату Верховної Ради України пропозиції до проекту ЗУ «Про управління відходами» (т. 1 а.с. 42-50 зворот); протоколами оглядів від 28.09.2020, 01-05.10.2020, 05-07.10.2020, 08-09.10.2020, 12.10.2020, 19.10.2020, 04.09.2020, 17.09.2020, 18.09.2020, 21.09.2020, 21-22.09.2020, 22-23.09.2020 10-11.09.2020, 11.09.2020, 09-10.11.2020 (т.2 а.с. 1-12, 29-36, 37-39, 40-52, 53-53 зворот, 88-90 зворот, 133-134, 145-146, 179-180 зворот, 181-184); протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 25.09.2020 (т.2 а.с.16-21); супровідними листами, направленими до ДНДЕКЦ МВС України від 12.10.2020 та від 20.10.2020, 22.10.2020 від 22.10.2020 (т.2 а.с.24-26, 27-28); протоколів відібрання експериментальних зразків (т.2 а.с. 54,55); протоколом тимчасового доступу (т.2 а.с. 56-57); повідомленням про підозру ОСОБА_2 від 10.09.2020 та від 16.09.2020 (т. 2 а.с. 58-64, 66-74 зворот); протоколами допиту ОСОБА_2 від 10.09., 29.09.2020 (т.2 а.с. 65-65 зворот, 87); протоколами допиту ОСОБА_1 від 17.09, 28.09.2020 (т.2 а.с. 75-78); повідомленням про нову підозру ОСОБА_1 ВІД 29.09.2020 (т. 2 а.с.79-86 зворот); роздруківкою з Державного реєстру фіз. Осіб - платників податків про джерела та суми доходів, електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, поданої народним депутатом України ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 108-125, 202-207); запитом та карткою ДМС на ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 130); протоколом допиту свідка-детектива НАБУ ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 135-138); протоколами впізнання ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (т.2 а.с.141-144); листами-відповідями Апарату ВРУ від 23.09.2020, 06.10.2020 (т. 2 а.с. 151-152) дефектним актом щодо відсутності жорсткого диску від 05.10.2020 (т.2 а.с. 153); супровідними листами ДНДЕКЦ від 06.01.2021, 01.12.2020, 28.12.2020, 08.12.2020 та супровідним листом КНДІСУ від 15.01.2021 (т. 2 а.с.173-178); постановами про призначення експертиз (т. 2 а.с.200-205, 207-218), дорученням прокурора в порядку ст. 290 КПК України (т. 2 а.с.208); повідомленням про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с.209-210) та іншими матеріалами провадження.

Зазначені докази в сукупності дають підстави для переконання в тому, що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч.4 ст. 369 КК України. Слідча суддя приймає до уваги докази прокурора, надані на обґрунтування підозри ОСОБА_1 , враховує, що цим доказам надана оцінка при обранні запобіжного заходу та наразі сторона захисту доказів на спростування підозри не надала.

Разом з тим аргументи сторони захисту про те, що стороною обвинувачення, яка здійснює відкриття зібраних доказів, до клопотання не додано доказів обґрунтованості підозри протягом усього періоду накладення таких обов`язків, заслуговує на увагу. Так, до клопотання дійсно не надано жодного доказу в обгрунтування підозри, який отриманий стороною обвинувачення після 19.02.2020 - дата винесення попередньої ухвали про продовження обов"язків. Разом з тим і стороною захисту не надано таких доказів, у разі, якщо вони якимось чином випрадовують підозрюваного.

Тому слідча суддя, виходячи з наявних матеріалів клопотання дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше обмеження прав підозрюваного, у вигляді продовження строку дії обов"язків у кримінальному провадженні на стадії завершеного досудового розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні зазначено, що обставини вчинення кримінального правопорушення, а також проведені після застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу слідчі (розшукові) дії свідчать, що установлені в ході судового розгляду ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зберігаються, а тому обґрунтовують як застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, так і необхідність продовження строку обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які покладені на нього ухвалою суду, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідча суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020 та 24.12.2020, 19.02.2021 встановлено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду дотепер продовжує існувати, про що також зазначає прокурор у клопотанні.

Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, на думку слідчої судді, не втратив своєї актуальності. Існування цього ризику пов`язане, у першу чергу, із тяжкістю кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , оскільки злочини, передбачені ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 369 КК України є тяжким та особливо тяжким корупційними злочинами, відповідальність за вчинення яких передбачає покарання у виді позбавлення волі. За найтяжчий з вказаних злочинів передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна. Одночасно із цим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення наведених злочинів КПК України не передбачає. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Суворість покарання за вчинення злочинів, інкримінованих ОСОБА_1 , у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування.

Щодо доводів сторони захисту про належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , слідча суддя зазначає, що вказане свідчить про те, що застосований слідчим суддею запобіжний захід є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Також слід вказати, що рівень захисту приватного життя ОСОБА_1 як публічної особи, який є народним депутатом України та обраний народом для здійснення законотворчої діяльності та захисту інтересів громадян та держави, не є таким же, як у особи, невідомої для громадськості, а тому обставини, що є предметом досудового розслідування безумовно мають значний суспільний резонанс.

Також, слідча суддя погоджується з доводами прокурора у клопотанні на обґрунтування існування вказаного ризику, щодо наявності грошових заощаджень, зокрема відображених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (грошові активи у розмірі 50 тис. дол. США та 400 тис. грн), які є достатніми для забезпечення існування під час перебування у розшуку, а також про наявність відомостей, що підозрюваний неодноразово перетинав кордон України протягом останніх років.

У зв`язку з цим, слідча суддя вважає, що кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховування, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, свідчить про те, що зазначений ризик продовжує мати місце.

Щодо незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, експерта у цьому кримінальному провадженні.

Слідча суддя враховує доводи прокурора у клопотанні про те, що із зміною стадії кримінального провадження (відкриття матеріалів досудового розслідування) актуалізуються ризики незаконного впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином, зокрема, можливим впливом на інших учасників цього кримінального провадження. Оскільки, за наслідками ознайомленням з матеріалами кримінального провадження, підозрюваний стає обізнаним про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, їх показання та значення таких показань для ймовірного визнання підозрюваного винним у вчиненні злочину.

До матеріалів клопотання про продовження строку дії обов`язків підозрюваному ОСОБА_1 , прокурор долучив, зокрема копії протоколів надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з ними від 03.03.2021, з яких вбачається, що в матеріалах досудового розслідування наявні, зокрема протоколи допиту свідків(т. 2 а.с.211-258).

Слідча суддя також приймає до уваги доводи прокурора, що свідки, допитані у кримінальному проваджені, і дотепер підзвітні і підпорядковані ОСОБА_1 , а саме ОСОБА_5 , у якого були вилучені речові докази того, що вказана особа усвідомлено чи ні, але мали безпосередній стосунок до подання пропозицій до законопроєкту, які були предметом домовленостей між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

Окрім того, слідча суддя враховує передбачену КПК України процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Також, слідча суддя враховує і можливий незаконний вплив ОСОБА_2 на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. В цій частині зазначений ризик підтверджується характером стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також наявною можливістю у них узгоджувати власні дії та свідчення з метою уникнення кримінальної відповідальності, що зі сплином часу не змінилось.

Отже, слідча суддя вважає, що ризик незаконного впливу на іншого підозрюваного у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Щодо ризиків знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення.

Слідча суддя вважає, що існування зазначеного ризику на момент розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з урахуванням того, що сторона захисту прийшла до висновку про визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, про що повідомлено підозрюваному, його захиснику, та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, є недоведеним. Зокрема, посилаючись на існування такого ризику, сторона обвинувачення має довести обґрунтовану ймовірність можливості здійснення підозрюваним знищення, спотворення, приховання речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення. Саме по собі посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може спотворити відомості, які можуть бути на прихованому ним жорсткому диску та надати його як доказ своєї невинуватості слідча суддя вважає неспроможними з огляду на таке. Реалізовуючи положення ст. 290 КПК України, орган досудового розслідування прийшов до висновку про відсутність на вказаному жорсткому диску відомостей, без наявності яких завершити досудове розслідування не є можливим. Відсутість у матеріалах клопотання висновків за результатами комп"ютерних експертиз позбавляє слідчу суддю перевірити те, чи дійсно орган досудового розслідування обгрунтовує підозру та необхідність продовження дії обов"язків щодо підозрюваного такими відомостями. Оскільки орган досудового розслідування в межах даної стадії досудового розслідування кримінального провадження припинив відшукання жорстокого диску, захист звертає увагу та такі обставини, слідча суддя змушена погодитись, що відсутні будь-які обгрунтовані підстави вважати, що відомості, які могли б міститись на невідшуканому жорсткому диску мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення і що такі обставини не встановлені в інший спосіб. Розцінювати способи захисту підозрюваного як можливе існування ризику слідча суддя не вважає за розумне.

Крім того, слідча суддя враховує надані органом досудового розслідування дані про внесення відомостей до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 які є фактором формування репутації підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні та є її складовою частиною, яка характеризує ОСОБА_1 , як конфліктну особистість.

Таким чином, зважаючи, що станом на час розгляду клопотання про продовження дії обов"язків щодо підозрюваного ОСОБА_1 , наявні раніше ризики зменшились, слідча суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язку прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також перебування паспорту (паспортів) для виїзду за кордон, інших документів, що дають право на виїзд з України, на зберіганні у територіальному підрозділі Державної міграційної служби України, внесення застави у розмірі 3 001 656 гривень грн, яка може бути звернена в дохід держави у випадку невиконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, - у повній мірі здатні запобігти існуючому та доведеному прокурором ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та у зв`язку із чим слідча суддя не вважає за доцільне продовжувати строк дії обов`язку не відлучатися із міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду. При цьому суддя звертає увагу, що право особи на пересування по території держави є конституційним правом особи.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що встановлені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, з урахуванням тривалості строку досудового розслідування, не такі вагомі як на початкових етапах, коли було повідомлено про підозру, проте не зникли та продовжують мати місце. Покладені на підозрюваного обов`язки є найменш обтяжливими щодо підозрюваного та в достатній мірі забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним його процесуальних обов`язків. Даних про те, що підозрюваний порушував покладені на нього обов`язки, не надано. Слідча суддя вважає, що вказане свідчить, що застосований запобіжний захід до ОСОБА_1 є таким, що достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в кримінальному провадженні.

Щодо подання заяв про бажання народними депутатами України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_1 слід вказати таке.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Доводи захисника Бірюч О.В. щодо обтяжливості розміру застави для заставодавця, зростання інфляціних втрат від внесення таких коштів, слідча суддя не приймає до уваги, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов`язком. Тобто заставодавець за власним бажанням, добровільно приймає рішення про внесення застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Внесення застави неможливе без взаємної згоди підозрюваного та заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов`язки як заставодавця, останній, має усвідомлювати існування ризику неповернення застави - звернення її в дохід держави, неможливість у будь-який спосіб примножити такі кошти чи отримати від них дохід. Таким чином, з огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні законні підстави вважати, що грошові кошти внесені ним у якості застави за підозрюваного, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Ураховуючи вимоги статті 194 КПК України, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, наявність двох ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, які знайшли своє підтвердження в ході розгляду клопотання.

За таких обставин, вимоги, зазначені у заяві народних депутатів України ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , взяти на поруки підозрюваного ОСОБА_1 виходять за межі розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, та питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 194 КПК України, може бути вирішено під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, поданого в порядку, передбаченому ст. 201 КПК України.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих злочинів та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя дійшла висновку про необхідність продовження строку дії частини покладених на підозрюваного обов`язків, що сприятиме виконанню ним процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

Ураховуючи, що покладені на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації встановлених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідча суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених п. 1, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 107, 177, 178, 194 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020 - задовольнити частково.

Продовжити строк дії покладених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2020 на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків та частково продовжених ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 03.11.2020, 24.12.2020, 19.02.2021 - до 15 червня 2021 року, а саме:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3) утримуватися від спілкування з підозрюваним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

4) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

В іншій частині клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42020000000001458 від 06.08.2020.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя О.Я. Саландяк