- Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
- Секретар : Федорова А.В.
- Прокурор : Іванющенко О.А.
Справа № 991/2441/21
Провадження № 1-кс/991/2486/21
УХВАЛА
9 квітня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В., за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
його захисників Климова О.Ю., Рогожука С.Л.,
прокурора Іванющенка О.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенко О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює індивідуальну діяльність адвоката (свідоцтво №3836/10 видане 18.12.2008),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.
(1) Виклад змісту поданого клопотання
08.04.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання.
Відповідно до його змісту детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини:
23.12.2020 протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій з проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.
На час призначення ОСОБА_3 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_4 здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (код ЄДРПОУ 42676553) (далі - Товариство) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.
Представництво інтересів Товариства в суді здійснював адвокат ОСОБА_2
13.01.2021 ОСОБА_3 на прохання адвоката ОСОБА_2 зустрівся з останнім у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 37-41.
Під час розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про можливість отримати позитивне для юридичної особи рішення у вказаній справі. При цьому у нього виник умисел на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК за прийняття рішення на користь Товариства. З цією метою, виконуючи свій злочинний задум, він почав переконувати ОСОБА_3 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким шляхом передачі неправомірної вигоди судді можливо отримати позитивне рішення у справі на користь Товариства.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 , діючи умисно, повідомив, що для отримання рішення суду на користь Товариства необхідно передати судді ОАСК, який розглядатиме справу, неправомірну вигоду у розмірі 120 тисяч доларів США.
Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_3 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_2 можливості вирішити це питання, останній намагався схилити ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
При цьому ОСОБА_2 усвідомлював, що для реалізації злочинного плану необхідно залучити особу, яка маючи зв`язки з суддями ОАСК, зможе здійснювати спілкування з суддею, який розглядає справу або особами наближеними до судді, яка розглядає вищевказану справу, і в подальшому, за сприяння вказаної особи можливо зможе передати судді неправомірну вигоду для прийняття рішення в інтересах Товариства. З цією метою ОСОБА_2 вирішив залучити до реалізації злочинного умислу свого знайомого ОСОБА_1 , який є рідним братом голови ОАСК.
Реалізуючи задумане, ОСОБА_2 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив ОСОБА_1 до виконання злочинного задуму, тим самим вступивши з ним в змову на вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 09 год. 45 хв., продовжуючи злочинні дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК, під час зустрічі з ОСОБА_3 у офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 повідомив, що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, яка розглядає справу.
У ході спілкування ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому у суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_2 , не зважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового-повідомлення рішення, продовжив схиляти ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
Ураховуючи переконання ОСОБА_2 з приводу необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_3 попросив останнього погодити зменшення суми неправомірної вигоди до 100 тис. доларів США у зв`язку із відсутністю необхідних коштів, при цьому ОСОБА_2 повідомив, що спробує погодити зменшення суми неправомірної вигоди під час зустрічі з посередником.
15.02.2021 ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись з посередником, від якого повинен одержати інформацію про хід справи.
16.02.2021 ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_1 злочинного задуму, біля будинку № 32г по вул. Евгена Коновальця в м. Києві зустрівся із останнім, який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК та пояснив, що вирішити питання про винесення судом рішення на користь Товариства за неправомірну вигоду він зможе погодити лише після спілкування з останнім.
Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв., під час зустрічі з ОСОБА_3 в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , продовжуючи дії спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_1 злочинного плану, повідомив ОСОБА_3 , що для прийняття суддею ОСОБА_4 рішення на користь товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.
Крім того, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що сума неправомірної вигоди в 100 тис. доларів США буде достатньою.
17.02.2021 після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось у ОАСК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81а, ОСОБА_2 , продовжуючи свої дії, спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_1 плану злочинної діяльності, повідомив ОСОБА_3 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.
10.03.2021 ОСОБА_2 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_1 дії на виконання плану злочинної діяльності, приблизно о 12 год. 35 хв. зустрівся з останнім біля будинку 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що до 17.03.2021 вирішить питання з суддею ОАСК щодо швидкого розгляду справи за позовом Товариства.
Цього ж дня, приблизно о 12 год. 38 хв., ОСОБА_2 з метою спонукати ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зателефонував останньому та повідомив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може знадобитись передати частину неправомірної вигоди.
16.03.2021, приблизно о 13 год. 45 хв., ОСОБА_2 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_1 плану злочинної діяльності, спрямованого на підбурювання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 , з метою остаточного переконання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_4 попередньо надала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США, а також повідомив, що ОСОБА_3 необхідно передати йому частину від суми неправомірної вигоди, у розмірі 20 тис. доларів США.
25.03.2021 ОСОБА_2 , приблизно о 15 год., приїхав на зустріч до ОСОБА_3 у офіс за адресою: АДРЕСА_2 . У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що на теперішній час з необхідної частини неправомірної вигоди у сумі 20 тис. доларів США, він має можливість надати лише 10 тис. дол., на що ОСОБА_2 повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.
Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приїхали до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21, де ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тис. доларів США, які у подальшому в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , передав останньому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20 за позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
29.03.2021 о 14 год. 08 хв. ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону під номером НОМЕР_4 зателефонував на мобільний телефон під номером НОМЕР_1 ОСОБА_2 та на виконання спільного плану щодо підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_4 у сумі 100 тис. дол. США повідомив про необхідність остаточного переконання ОСОБА_3 та отримання від останнього до 05.04.2021 грошових коштів для подальшої передачі їх ОСОБА_1 у якості неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 .
Цього ж дня, під час розмови через додаток Telegram, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що його посередник запевнив, що розгляд судової справи буде на користь Товариства. Після чого повідомив ОСОБА_3 , що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_4 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, яке повинна винести суддя, щоб він його передав судді.
05.04.2021, приблизно о 15 годині, ОСОБА_2 з метою отримання від ОСОБА_3 решти неправомірної вигоди прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідки разом з ОСОБА_3 поїхав до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21.
Прибувши до відділення АТ «Кредобанку», ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти у сумі 90 тис. дол. США, які передав ОСОБА_2 , знаходячись в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі.
В цей же день, ОСОБА_2 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка зустрівся з ОСОБА_1 , якому в автомобілі марки Infiniti QX 70, д.н.з. НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , передав частину грошових коштів у сумі 80 тис. доларів США, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі. При цьому, 10 тис. доларів США з отриманої в цей день суми ОСОБА_2 залишив собі.
У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , оскільки останні були затримані у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Крім вказаного, у клопотанні також зазначено, що 06.04.2021 о 10 год. 53 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згідно зі змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких доданий до клопотання.
Звернення із клопотанням, детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_1 може вчинити такі дії: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв`язку з цим, як вказується в клопотанні, необхідно застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, як зазначається у клопотанні, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Крім того, у клопотанні зазначається про необхідність визначення ОСОБА_1 заставу в розмірі 30 838 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70 002 260 грн.
У разі внесення застави підозрюваним, детектив за погодженням з прокурором у клопотанні просять, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, покласти на підозрюваного зазначені у клопотанні додаткові обов`язки.
(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою - внесення застави у зазначеному вище розмірі.
Захисник Рогожук С.Л. просив долучити характеризуючі відомості, а також заявив клопотання про допит свідків - дружини ОСОБА_1 , а також ОСОБА_3 . Крім цього, адвокат Рогожук С.Л. вказав, що у клопотанні не наведено жодного мотивування наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Адвокат зазначив, що матеріали не містять документів, що вказують на певну службову особу, якій мала надаватись неправомірна вигода чи посередника між ними. Відсутні документи, що вказували б на підбурювання ОСОБА_1 будь-кого на вчинення злочину. Немає рішення суду, яке мало бути винесене на підставі обставин, зазначених у клопотанні. Прокурором у своєму клопотанні не наведено обґрунтування вимогам ст. 132 КПК (загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження).
Адвокат Рогожук С.Л. додав, що необґрунтованим є зазначення про наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених ст. 177 КПК. Виїзд підозрюваного до інших країн не свідчить про можливість його переховування. Він виїжджав переважно до країн туристичного напрямку. Посилання на факт наявності у підозрюваного двох паспортів теж є безпідставним. На цей час ОСОБА_1 відсторонений від виконання обов`язків за посадою у Службі зовнішньої розвідки України. Крім того, посилання у клопотанні, що, обіймаючи посаду у цьому органі, ОСОБА_1 може чинити вплив на свідків є неприпустимим. Також необґрунтованим є твердження про вплив ОСОБА_1 на експерта, адже на цей час жодної експертизи у провадженні проведено не було. Не підтверджено, на думку захисника, наявність і інших вказаних у клопотанні ризиків. До того ж, адвокат вказав, що необґрунтованим є посилання у клопотанні на необхідність застосування до ОСОБА_1 застави у розмірі 70 002 260 грн. Посилання на вилучені кошти під час проведення обшуків у провадженні є безпідставним, адже не встановлено особу, якій вони належать.
Адвокат Климов О.Ю. вказав, що ОСОБА_1 не набув статусу підозрюваного, тому до нього не може бути застосовано запобіжного заходу у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, Генеральний прокурор не входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, вона не мала доступу до його матеріалів, тому особисто повідомлення не складала. Він також зазначив, що вручення підозри здійснював прокурор Іванющенко О.А. на підставі довіреності, однак такий документ не є процесуальним рішенням в силу вимог КПК. Така довіреність не має дати завершення її дії, тому вона є недійсною. Крім того, підозра була вручена об 11 годині 05 хвилин 07.04.2021, що є порушенням вимог процесуального закону. На думку адвоката, слідчий суддя у виключних випадках може вийти за межі розміру застави, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, при цьому такий розмір для особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не може в цілому бути більшим ніж триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання, вказав на його необґрунтованість. Пояснив, що зі своїм братом - головою ОАСКу - не спілкується щонайменше впродовж останнього року. Виїжджав за кордон з об`єктивних причин (відрядження, туристичні поїздки). 11 244 тис. грн, що зазначені у клопотанні прокурора як його заробіток за 2015-2020 рік, він отримав до 2018 року. В останні роки його заробіток значно знизився. Усі зазначені у клопотанні кошти були зароблені ОСОБА_1 законним шляхом. Він не збирається виїжджати за кордон, адже має в Україні майно. Щодо офісного приміщення та того, що там було знайдено, ОСОБА_1 вказав, що не заперечує, що відвідував його, там знаходився його сейф, де зберігались його особисті документи, грошові кошти. Пояснив походження знайдених коштів. Вони не належать ОСОБА_1 особисто, однак останній має підтвердження (документи) їх походження. Він також вказав, що піклується про свою матір та неповнолітнього сина від попереднього шлюбу. На цей час заробітна плата ОСОБА_1 складає 400 тис грн в рік, це зазначено у його декларації, до того ж останній утримує матір, колишню та теперішню родину, посади у Службі зовнішньої розвідки України на цей час не обіймає.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Стаття 29 Конституції України гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.
Із вказаними положеннями Основного Закону України кореспондується стаття 12 КПК, відповідно до якої під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК, віднесені також запобіжні заходи. Статтею 132 КПК встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
-існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
-потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
-може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частина третя цієї ж статті визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Стаття 184 КПК визначає вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів. Крім цього, стаття 192 КПК встановлює, що у разі подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання, до такого клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного.
Згідно з положеннями статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (2), недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:
1)чи відповідає подане клопотання вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК?
2)чи є ОСОБА_1 підозрюваним?
3)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення?
4)чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК?
5)чи наявні інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК?
6)чи можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 та який строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде доцільним?
7)чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
8)яким необхідно визначити розмір застави як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу?
9)які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, необхідно покласти на підозрюваного у випадку внесення застави?
З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.
(3.1) Клопотання, подане детективом, за погодженням з прокурором про застосування запобіжного заходу, відповідає вимогам, визначеним у ст. 184 та 192 КПК?
Клопотання подане в межах предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Його зміст містить в загальних рисах усі необхідні відомості, що визначені ч. 1 ст. 184 КПК. Виконано вимоги ч. 2 ст. 184 КПК, а саме копію клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надано ОСОБА_1 та його захисникам за три години до початку його розгляду. До клопотання додано документи, визначені ч. 3 ст. 184 та ч. 2 ст. 192 КПК, в тому числі протокол затримання підозрюваного.
(3.2) ОСОБА_1 має статус підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні.
Запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 276 КПК повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадку, серед інших, затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення, обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання (ч. 1, 2 ст. 278 КПК).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК письмове повідомлення про підозру адвокату здійснюється, зокрема, Генеральним прокурором в межах його повноважень.
Генеральний прокурор може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу (ч. 2 ст. 481 КПК).
Відповідно до витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 досудове розслідування у ньому здійснюється за ч. 3 ст. 369 КК України.
У матеріалах кримінального провадження міститься копія протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.04.2021, відповідно до якого 06.04.2021 о 10 годині 53 хвилини ОСОБА_1 було затримано детективами НАБУ, за присутності представників Ради адвокатів Київської області, представників Служби зовнішньої розвідки України. Підставою для затримання зазначено п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК.
У вказаному протоколі вказано, що ОСОБА_1 , зокрема, є адвокатом.
07.04.2021 було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. Воно підписане Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. та у тексті повідомлення міститься доручення вручити його ОСОБА_1 прокурором САП Іванющенком О.А.
У тексті повідомлення міститься підпис ОСОБА_1 про його отримання. Крім того, у повідомленні вказано час та дату його вручення особі: «07.04.2021 о 10 год. 45 хв.»
Однак, ОСОБА_1 зазначив у тексті повідомлення свої зауваження наступного змісту: «Підозра отримана 07.04.2021 об 11:05 год. в момент прибуття мого захисника. Права та обов`язки належним чином не доведені та не роз`яснені.»
Крім того, у тексті зазначені також заперечення адвокатів Климова О.Ю., Рогожука С.Л., у них, окрім вказаного ОСОБА_1 , також зауважено, що у прокурора Іванющенка О.А. були відсутні повноваження на вручення повідомлення про підозру ОСОБА_1 .
Повідомлення про підозру було прийнято (складено) та підписано Генеральним прокурором, чим додержано вимоги пункту 1 частини 1 статті 481 КПК та забезпечено гарантії адвокатської діяльності, передбачені пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Вручення повідомлення про підозру адвокату за вказаних обставин уповноваженим прокурором, який входив до групи прокурорів у провадженні, не порушує вказаної гарантії.
Щодо питання про те, чи Генеральний прокурор або його заступник повинні входити до складу групи прокурорів, чи вони є окремими процесуальними керівниками варто зауважити таке.
Вказане повноваження Генерального прокурора або його заступника є винятковим і не може бути передоручене іншим прокурорам чи слідчим. Для реалізації цього повноваження ані Генеральний прокурор, ані його заступник не повинні обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні, оскільки чинне кримінальне процесуальне законодавство такої вимоги не встановлює (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №536/2475/14-к).
Твердження стосовно неналежного роз`яснення прав та обов`язків теж не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання. Зокрема, ані ОСОБА_1 , ані його захисники не змогли пояснити, у чому саме полягало неналежне виконання вказаного обов`язку, оскільки пам`ятка про права та обов`язки підозрюваного додається до тексту повідомлення, на ній містяться написи та підписи ОСОБА_1 та його захисників.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК ОСОБА_1 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
(3.3) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти зокрема грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:
- копію заяви ОСОБА_3 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором ТДВ «СК «Акс Кепітал». З метою представництва інтересів Товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_2 , останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в Окружному адміністративному суді міста Києва на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;
- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_2 був залучений до надання юридичних послуг ТДВ «СК «Акс Капітал» в Окружному адміністративному суді міста Києва. 18.12.2020 товариством подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_4 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_2 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_2 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь ТДВ «СК «Акс Капітал» за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_2 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_2 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_2 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_2 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_2 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_4 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_2 повідомив, що особам, з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_2 , що зможе дати 10 тис. доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки, у якій він зберігав гроші, дістав 10 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_2 . 29.03.2021 ОСОБА_2 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. 05.04.2021 він та ОСОБА_2 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_2 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;
- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників ТДВ «СК «Акс Кепітал» від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_3 ;
- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ»;
- копію податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413;
- копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Акс Кепітал» щодо здійснення представництва прав та інтересів Товариства;
- копію обкладинки справи № 640/32334/20 за позовом Товариства до ГУ ДПС у м. Києві;
- копію ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_4 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;
- копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54 680 191 грн;
- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_3 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_2 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_3 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_3 ;
- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;
- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта, автобіографію ОСОБА_1 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_5 , альбом з фотографіями ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелей;
- копії протоколів огляду від 07.04.2021 та 08.04.2021 телефону ОСОБА_1 , в якому знаходиться листування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;
- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурювання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття рішення на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал», а саме, відповідними протоколами за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 29.03.2021, 02.04.2021;
- копію протоколу затримання ОСОБА_2 ;
- копію протоколу затримання ОСОБА_1 , у ході якого проведено особистий обшук та вилучено мобільний телефон ОСОБА_1 , та зафіксовано встановлені відомості що він є співробітником Служби зовнішньої розвідки України;
- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним та його захисниками пояснення та відомості під час судового засідання.
Зокрема, захист зазначає, що підозра є необґрунтованою, оскільки матеріали клопотання не містять обґрунтування підозри. З клопотання не зрозуміло, хто є службовою особою у цьому кримінальному провадженні, відсутні відомості про підбурювання ОСОБА_1 у наданні неправомірної вигоди, документи про зв`язок ОСОБА_1 з суддею відсутні.
Однак, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості зібраних доказів внаслідок порушень закону про проведенні слідчих дій слідчий суддя відхиляє, оскільки очевидних ознак недопустимості доказів сторони обвинувачення не містять, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, їх визнання недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
(3.4) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду (1), незаконно впливати на свідків та експерта (2), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (3), вчинити інше кримінальне правопорушення (4).
1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 має декілька паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а саме: № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 . Протягом 2016 - 2020 років здійснив 13 виїздів за межі України. Про вказане підозрюваний у судовому засіданні не заперечував.
Упродовж 2015-2020 років він отримав дохід у сумі 11 244 тис. грн. 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів. Перед цим, ОСОБА_1 обіймав посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України. За поясненнями сторони захисту, на цей час його відсторонено від виконання обов`язків за посадою.
Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину Кримінальним кодексом України не передбачено (статті 69, 75 КК України). Наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та його майновий стан свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно за кордоном чи в Україні, та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. А з огляду на посаду, яку він обіймав, можна стверджувати про досить широке і впливове коло знайомих для організації переховування.
Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.
2. У засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_1 , обіймаючи до цього посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України, маючи зв`язки серед працівників суду, державних та правоохоронних органів, органів адвокатури, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість здійснювати тиск на ОСОБА_3 , який є основним свідком обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , а тому, підозрюваний знатиме як його дані, так і зміст наданих ним свідчень, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на цього свідка.
Також, ОСОБА_1 зможе впливати на інших свідків, які на даний час встановлюються, зокрема ОСОБА_6 , яка є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є засновниками громадської організації «Розвиток транзитного потенціалу України», що також свідчить про можливість впливу на ОСОБА_6 .
Слідчий суддя приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, ОСОБА_1 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Посилання детектива про вплив на експертів з метою схилити їх до надання неправдивих висновків є необґрунтованими. До клопотання не долучено доказів проведення у цьому кримінальному провадженні будь-яких експертиз. Доводи детектива, що при здійсненні досудового розслідування такої категорії кримінальних правопорушень є звичайною практикою призначення експертиз, а тому ОСОБА_1 зможе вплинути на експертів є передчасними.
3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись зі співучасником злочину, в тому числі ще невстановленими слідством, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації.
Робота на посаді заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України обумовлює можливість ОСОБА_1 мати широке коло зв`язків серед діючих працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
4. У засіданні не встановлено, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя приходить до висновку, що доводи детектива, про те, що ОСОБА_1 має можливість протиправно впливати на представників гілки судової влади беззаперечно не вказує на можливу причетність до підготовки та вчинення інших кримінальних правопорушень. Розуміння ним злочинної протиправності своїх дій, ігнорування загальноприйнятими в суспільстві нормами, нормами законодавства та професійної етики, про які вказує детектив, не свідчить про системність протиправних дій та можливостей для вчинення інших кримінальних правопорушень.
А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
(3.5) Слідчим суддею враховуються інші характеризуючі відомості щодо ОСОБА_1 , надані сторонами та передбачені ст. 178 КПК.
При вирішенні питання про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу, крім наявності ризиків кримінального провадження, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності додаткові відомості щодо кримінального правопорушення та особи підозрюваного (ч. 1 ст. 178 КПК).
Ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу враховує наступні обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України;
- злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, цей злочин згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким;
- станом на день вирішення клопотання ОСОБА_1 виповнилося 48 років, слідчому судді надані документи, що підтверджують те, що у березні підозрюваний хворів на хворобу COVID-19. Однак, на цей час захворювання у підозрюваного відсутнє, а проходження ним лікування від інфекційного захворювання раніше, безумовно, не може розцінюватись як неможливість тримання особи під вартою;
- у підозрюваного наявне нерухоме та рухоме майно на території України, він одружений та має неповнолітнього сина, матір похилого віку. Наявність дитини, хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак з урахуванням дослідженого майнового стану, інтенсивності перетинів державного кордону, широкого та впливового кола зв`язків, не є достатнім стримуючим фактором;
- ОСОБА_1 здійснює індивідуальну діяльність адвоката. Крім того, згідно з поясненнями захисту на цей час його відсторонено від виконання обов`язків за посадою у Службі зовнішньої розвідки України;
- відповідно до наданих відомостей він характеризується позитивно, однак, на думку слідчого судді, такі обставини не спростовують ризиків кримінального провадження;
- підозрюваного можна охарактеризувати як матеріально забезпечену особу, що буде більш детально описано у пункті 3.8 цієї ухвали;
- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий;
- відомостей щодо застосування раніше до нього запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- згідно з поданими матеріалами клопотання предметом злочину були грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США.
На підставі ч. 4 ст. 193 КПК слідчим суддею було також допитано дружину підозрюваного - ОСОБА_7 . Вона пояснила, що підозрюваний відмінний батько, піклується про дитину, сплачує аліменти, забезпечує його розвиток. Охарактеризувала свого чоловіка позитивно.
(3.6) До підозрюваного ОСОБА_1 можливо застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Як було зазначено у попередніх абзацах цієї ухвали ОСОБА_1 раніше несудимий. Відповідно до відомостей, що зазначені у письмовому повідомленні про підозру, врученої йому, він підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, що передбачає покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк до 8 років.
Відомостей, які свідчили б про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, сторонами не було надано.
Відтак, зважаючи на положення п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, до ОСОБА_1 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного - з моменту затримання. (ч. 1, 2 ст. 197 КПК).
Зважаючи на те, що відомості про кримінальне правопорушення було внесено до ЄРДР 14.01.2021, ризики, встановлені під час судового розгляду, особливості досудового розслідування відповідної категорії кримінальних правопорушень, слідчий суддя вбачає обґрунтованим застосувати до підозрюваного тримання під вартою на строк 60 днів. Такий строк необхідно обраховувати з моменту затримання підозрюваного.
(3.7)На думку слідчого судді, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, встановленим у пункті 3.4 цієї ухвали.
При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт та ін., не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, а також перешкоджання провадженню іншим чином. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених характеризуючих відомостей про особу підозрюваного.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені при розгляді клопотання ризики переховування піддозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що щодо ОСОБА_1 слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
(3.8) ОСОБА_1 необхідно визначити альтернативний триманню під вартою запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити з урахуванням описаних нижче обставин.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК).
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує насамперед специфіку даного кримінального провадження, що полягає у спробі впливу на суддів шляхом можливої надання їм неправомірної вигоди. Це зумовлює собою підвищений інтерес суспільства до такої категорії справ. Через схожі випадки суспільство сприймає судові органи як корумповані та упереджені. Корумпованість окремих суддів, яка широко висвітлюється у засобах масової інформації, поглиблює недовіру суспільства до судових органів в цілому.
Крім того, слідчий суддя враховує тяжкість можливого злочину. Можливе його вчинення адвокатами, співробітником Служби зовнішньої розвідки України, до яких ставляться підвищенні вимоги стосовно їх професійної діяльності та, серед іншого, ведення способу життя.
Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017 (далі - Правила) у своїй професійній діяльності адвокат зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами.
Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших (ст. 12 Правил).
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про розвідку» розвідувальні органи - це державні органи, уповноважені цим Законом здійснювати розвідувальну діяльність з метою захисту національних інтересів України від зовнішніх загроз.
Статус співробітника розвідувального органу може використовуватися виключно для досягнення цілей, пов`язаних із виконанням покладених на ці органи завдань та здійсненням функцій, визначених цим Законом (ч. 4 ст. 29 Закону України «Про розвідку»).
До того ж, слідчий суддя враховує реальність та ймовірність реалізації підозрюваним встановлених раніше ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Враховується також професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного.
Таким чином, враховуючи цинічність можливого підбурювання до надання неправомірної вигоди судді, суму неправомірної вигоди, особу підозрюваного, на якого покладається обов`язок дотримуватися підвищених вимог, зокрема, щодо його доброчесності, можлива причетність до подій вказаного провадження інших осіб, посягання на саму систему здійснення правосуддя в Україні, слідчий суддя вбачає виключність цього кримінального провадження. Оцінка вказаних обставин свідчить про те, що при визначенні розміру застави необхідно вийти за межі, визначені п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
При цьому, слідчий суддя вважає безпідставним твердження захисників, що якщо розглядаються обставини щодо можливого вчинення особою тяжкого злочину навіть у виключних обставинах не можна виходити за межі встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розміру застави, що визначений для особливо тяжкого злочину. Такі висновки не узгоджуються з нормами чинного КПК. Визначаючи у ч. 5 ст. 182 КПК можливість виходу за межі найбільшого розміру застави, визначеного для особи, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, КПК не встановлює у цьому випадку граничного розміру застави, не містить посилання на необхідність застосування п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК у такому випадку. Критерієм визначення розміру застави у виключних обставинах є необхідність забезпечення балансу помірності суми застави для підозрюваного, що визначається з урахуванням індивідуальних особливостей, зокрема, таких як майновий, сімейний стан підозрюваного, обставини кримінального провадження.
Відповідно до наведених обставин, визначений досудовим розслідуванням розмір грошових коштів, які могли передаватись судді ОАСК за вирішення відповідної адміністративної справи, відповідно до курсу валют, який встановлений Національним банком України на 05.04.2021, складає 2 795 550 грн.
Відповідно до наданих прокурором документів упродовж 2015-2020 років ОСОБА_1 отримано дохід у сумі близько 11 мільйонів гривень.
До того ж, прокурором підтверджено, що підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватної власності належить значна кількість нерухомого та рухомого майна, частина з якого розташована у місті Києві, зокрема:
-квартира площею 124 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 ;
-земельна ділянка загальною площею 0,0813 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-будинок площею 430,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-квартира площею 114,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_6 ;
-нежилі приміщення з №1 по №9 загальною площею 67,40 кв. м., за адресою: АДРЕСА_7 ;
-група приміщень № 41-42 загальною площею, 88,90 кв. м, за адресою: АДРЕСА_8 ;
-автомобіль INFINITI QX70, 2013 року випуску.
Крім того, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн., 100 шекелів. Підозрюваний під час надання пояснень у судовому засіданні, зокрема, вказав, що бував за вказаною адресою, у цьому приміщенні мав власний сейф, де зберігав необхідні йому документи та, зокрема, грошові кошти. Хоча й сказане приміщення на праві власності не належить підозрюваному, однак саме у ньому було знайдено 80 000 доларів США, які були передані ОСОБА_3 . Крім того у приміщенні знайдено особисті речі ОСОБА_1 та його рідного брата. У ході судового засідання ОСОБА_1 також пояснив, що неодноразово бував у цьому приміщенні мав там власний сейф. В цьому сейфі зберігались особисті документи ОСОБА_1 , його клієнтів, грошові кошти. У його сейфі знайдено три злитки золота.
Зокрема, якщо навіть брати до уваги лише цей сейф, то у ньому містилось грошові кошти на суму 248160 доларів США, 1550 Євро, 100 Шекелів, 216000 грн, три золоті злитки, інші речі. Крім того, на столі, що знаходився з правого боку від входу у приміщення в кімнату, де знаходився цей сейф, було знайдено паперову коробку, у якій знайдено 4500 доларів США, 45000 Євро, 10000 Англійських фунтів, 26000 грн.
Також у клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначається про наявність у матері підозрюваного значного нерухомого майна, однак жодного підтвердження цьому матеріали провадження не містять. Відтак, слідчий суддя при визначенні суми застави не може посилатися на такі відомості.
За описаних вище обставин альтернативний запобіжний захід у вигляді застави має бути достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. На переконання слідчого судді, беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, такій меті цілком може відповідати застава в сумі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. Саме такий розмір є співрозмірний з майновим станом підозрюваного, сумою грошових коштів, яка є предметом кримінально-протиправних дій, він є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного
(3.9)Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв`язку з застосуванням до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у вигляді застави та встановлення ризиків кримінального провадження таких як переховування від органу досудового розслідування та/або суду, впливу на свідків, впливу на кримінальне провадження іншим чином слідчий суддя вважає за необхідне визначити обов`язки, про які зазначає детектив у клопотанні, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_7 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
- утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- носити електронний засіб контролю.
Такі обов`язки за своїм характером не є занадто обтяжливим для ОСОБА_1 . Про інше стороною захисту зазначено не було.
У випадку внесення застави такі обов`язки покладаються на підозрюваного строком на два місяці (ч. 7 ст. 194 КПК).
Слідчий суддя звертає увагу, що згідно зі ст. 198 КПК висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенко О.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання, тобто до 04.06.2021 включно.
3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. (тридцять п`ять мільйонів сто вісімдесят п`ять тисяч гривень)
4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.
5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_6 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_7 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-носити електронний засіб контролю.
8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
9.В іншій частині клопотання - відмовити.
10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський