- Головуюча суддя (ККС ВС): Булейко О.Л.
- Суддя (ККС ВС): Іваненко І.В., Фомін С.Б.
Ухвала
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 760/4297/18
провадження № № 51-3787 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2021 року,
встановив:
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушила питання про перевірку вказаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.
У касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Вказаних приписів кримінального процесуального закону ОСОБА_1 належним чином не виконала.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Тобто суд касаційної інстанції є судом права, а не факту.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Тому, посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК, що є підставою для зміни чи скасування таких рішень, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2021 року ОСОБА_1 просить скасувати у зв`язку з істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Однак, у касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону належного обґрунтування зазначеним доводам не наводить, а також не конкретизує, яким чином ці порушення, з огляду на положення ст. 412 КПК, вплинули на законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанції, та були б безумовною підставою для скасування зазначених рішень.
Крім того, статтею 462 КПК встановлено вимоги до заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. Зокрема, згідно з п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 462 КПК, така заява повинна містити обов`язкове посилання на обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, а також обґрунтування необхідності такого перегляду із посиланням на ці обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 459 КПК, виключними обставинами визнаються: встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акту чи його окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Так, ставлячи питання про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 17 листопада 2020 року та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 25 січня 2021 року, ОСОБА_1 не спростовує висновки суду щодо відсутності виключних обставин.
Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За таких обставин на підставі ч. 1 ст. 429 КПК колегія суддів вважає за необхідне залишити без руху касаційну скаргу, надавши ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О. Л. Булейко І. В. Іваненко С. Б. Фомін