- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Безмаля Д.І., Іваненко Т.М.
Справа № 991/1456/21
Провадження1-кс/991/1486/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, детектива ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на рішення детектива про зупинення досудового розслідування,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат ОСОБА_3 просить скасувати постанову старшого детектива - заступника керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджену з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, від 01.02.2021 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019.
Скарга обґрунтована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019.
Вказане кримінальне провадження утворене внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 42014160000000101 від 12.03.2014 спочатку в № 42018160000001152 від 10.02.2018, а потім в № 42019160000000581 від 16.10.2019.
Постановою Першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_9 від 20.11.2019 здійснення досудового розслідування доручено детективам Національного бюро.
Адвокат зазначає, що за час здійснення досудового розслідування детективами Національного бюро не проведено жодної слідчої (розшукової) чи процесуальної дії, окрім допитів свідків на підстави ухвал слідчого судді.
Так, на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду 01.02.2021 детективом ОСОБА_5 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено та допитано свідків за участі захисників ОСОБА_6 .
Після проведення допитів постановою старшого детектива заступника керівника Другого відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_7 від 01.02.2021 досудове розслідування зупинене.
Обґрунтовуючи відсутність законних підстав для зупинення досудового розслідування адвокат зазначає, що викладене у постанові твердження детектива про оголошення ОСОБА_6 у розшук у кримінальному провадженні № 42019160000000581 не відповідає дійсності, оскільки жодного рішення про оголошення ОСОБА_6 у розшук у цьому кримінальному провадженні не приймалось. Разом з тим, відсутні підстави визначені ч. 1 ст. 281 КПК України для оголошення підозрюваного у розшук.
Також зазначає, що постанова детектива від 01.02.2021 не містить будь-яких відомостей про зміст обставин, які є підставами для її прийняття, мотиви прийняття та їх обґрунтування і посилання на положення КПК України, що свідчить про невідповідність рішення детектива вимогам ст. 110 КПК України.
Адвокат звертає увагу, що сторона обвинувачення обґрунтовує висунуту ОСОБА_6 підозру, у тому числі, висновком судової будівельно-технічної експертизи № 3619/24 від 31.03.2017, яким встановлено факт невиконання робіт по засипці котловану піском та щебнем, які відображені ПП «Ремерцентр» у період 2011-2012 років у довідках КБ-3 та актах КБ-2В по об`єкту «Першочергові роботи з будівництва системи відводу стічних вод від станції біологічної очистки «Північна» в м. Одеса на об`єкті «Глибоководний випуск». Підставою для встановлення експертами такого факту є дані Технічного звіту «По дослідженню ділянки підводного трубопроводу скидання «Північний» від 23.12.2016, складеного за результатом обстеження трубопроводу ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 . Вказані особи допитані 01.02.2021 на виконання ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, покази мають важливе значення для предмету доказування, однак містять багато розбіжностей та не відповідають змісту Технічного звіту, використаному судовими експертами при проведенні будівельно-технічної експертизи.
Вказані протиріччя, на думку адвоката ОСОБА_3, сторона обвинувачення зобов`язана усунути шляхом проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у тому числі, одночасних допитів цих свідків. Однак, в порушення вимог ч. 2 ст. 280 КПК України цього зроблено не було, як наслідок досудове розслідування зупинене незаконно.
Разом з цим, адвокат зазначає, що детектив ОСОБА_7 не має права приймати будь-які рішення у кримінальному провадженні № 42019160000000581, оскільки згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань він не наділений повноваженнями слідчого у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, на думку захисника, постанова детектива є формальною, невмотивованою, незаконною та прийнятою для штучного зупинення досудового розслідування.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4, з думкою якого погодився і адвокат ОСОБА_3, поставив на вирішення питання щодо можливості повернення скарги, у зв`язку з її непідсудністю Вищому антикорупційному суду, з огляду на положення ст. 33-1 КПК України та пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України. Зокрема адвокат ОСОБА_4 вказав, що примітка до ст. 45 КК України доповнена визначенням «корупційне кримінальне правопорушення» з 2014 року. Внесенням вказаних змін доповнені обмеження, що погіршують становище сторони кримінального провадження, зокрема виключають застосування до обвинуваченого положень ст. 69, 75 КК України. Зі змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 інкримінуються дії вчинені у період 2010-2012 роках. Враховуючи положення ст. 5 КК України, інкриміновані йому діяння не є корупційними, тому не підслідні Національному бюро та не підсудні Вищому антикорупційному суду. Крім того, інкриміновані ОСОБА_6 кримінальні правопорушення не відповідають умовам визначеним ч. 5 ст. 216 КПК України, зокрема п. 2, оскільки ОСОБА_6 є особою приватного сектору, та не є суб`єктом, визначеним у п.1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Детектив ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо порушеного стороною захисту питання звернув увагу, що злочини, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні та інкримінуються ОСОБА_14, вчинені групою осіб, серед яких є службові особи, тому за суб`єктним складом кримінальне провадження підслідне Національному бюро.
Щодо підсудності розгляду скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 303 КПК предметом оскарження під час досудового розслідування є рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування. Відповідну скаргу може бути подано потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначена ст. 33-1 КПК України, а з 22.09.2019 також ураховуються положення пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 22.09.2019.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366--3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з приміткою до ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 2 абзацу 1 пункту 20-2 Розділу XI Перехідні положення КПК України підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У абзаці третьому цього пункту встановлено, що у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.
Отже, кримінальне провадження, яке розпочате до 22.09.2019, належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду за умови наявності сукупності таких імперативних підстав: (1) стосується злочину(ів), визначеного(их) частиною 1 статті 33-1 КПК України; (2) наявна одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК; (3) досудове розслідування здійснюється або здійснювалося детективами Національного антикорупційного бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Слідчим суддею встановлено, що прокуратурою Одеської області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014160000000101 від 12.03.2014 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
10.12.2018 з кримінального провадження № 42014160000000101 виділено в окреме провадження № 420181160000001152 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_6 та невстановлених осіб за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 с. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України.
У подальшому16.10.2019з матеріалівкримінального провадження№ 420181160000001152виділено вокреме кримінальнепровадження №42019160000000581 матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_6 та невстановлених осіб за епізодами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358 КК України (у редакції 2001 року), ч. 3 ст. 209 КК України.
Як зазначалося вище, кримінальні провадження предметно підсудні Вищому антикорупційному суду стосовно корупційних злочинів, передбачених у ст. 33-1 КПК України та примітці ст. 45 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Так, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлено такі умови: розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
Встановлено, що 11.02.2019 прокуратурою Одеської області складено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191 КК України.
Як вбачається зі змісту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, у тому числі, за фактом незаконного заволодіння грошовим коштами у розмірі 244156 557 грн (ч. 5 ст. 191 КК України) та здійсненні замаху на заволодіння грошовими коштами у розмірі 177411423,87 грн ( ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191 КК України ) за період з грудня 2010 по кінець 2012 року, діючи у складі організованої групи та за попередньою змовою з іншими особами. У подальшому, у період з грудня 2010 року по березень 2013 року ОСОБА_6, діючи у складі організованої групи за попередньою змовою з іншими особами, легалізували 216541039, 52 грн отримані у результаті заволодіння бюджетними коштами, шляхом вчинення фінансових операцій з ними. ( ч. 3 ст. 209 КК України) До складу вказаної організованої групи, за версією органу досудового розслідування, входили службові особи, у тому числі: начальник Головного управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_15, начальник інвестиційно-договірного відділу Головного управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_16, заступник начальника виробничо-технічного управління начальник технічного відділу Головного управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_17 .
Постановою першого заступника Генерального прокурора від 20.11.2019 доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 детективам Національного бюро.
Ця постанова прокурора є правозастосовчим актом, який не може впливати на предметну підсудність Вищого антикорупційного суду, а у випадку, передбаченому абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, уповноважений прокурор такою постановою визначає лише підслідність кримінального провадження, що закріплює виключно процесуальний прядок зміни підслідності прокурором, при цьому, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається належністю заподіяння або можливістю заподіяти тяжкі наслідки відповідними злочинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку прийняття такого рішення.
Враховуючи, що на час розгляду цієї скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 здійснюється Національним антикорупційним бюро України щодо злочинів, серед яких є такі, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а також положення ч. 1 ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, пункту 20-2 Розділу XI Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України, примітки до ст. 45 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Посилання сторони захисту на те, що злочини, які інкримінуються ОСОБА_6 не є корупційними, так як вчинені до внесення примітки до ст. 45 КК України, слідчий суддя не приймає до уваги, оскільки ці обставини, з врахуванням положень ст. 4 КК України, мають бути враховані судом при прийнятті рішення за результатом судового розгляду по суті висунутого обвинувачення, а не слідчим суддею при здійсненні судового контролю на стадії досудового слідства щодо визначення підсудності кримінального провадження.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 17.12.2015 у справі № 5-205кс15, зазначено, що Кримінальним процесуальним законодавством України визначається порядок провадження в кримінальних справах, тобто порядок вчинення процесуальних дій і прийняття кримінальних процесуальних рішень. На відміну від кримінального матеріального закону, новий кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Це положення випливає з частини першої статті 5 КПК України.
Разом з цим, питання визначення підсудності кримінального провадження жодним чином не впливає на караність діяння та не належить до інших кримінально-правових наслідків злочину.
Щодо скарги на постанову про зупинення кримінального провадження.
У судовому засіданні адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4 позицію, висловлену у скарзі підтримали, просили її задовольнити. Додатково пояснили, що єдиною підставою для відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні слугували ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду, якими детектива зобов`язано провести допит свідків, а наслідок їх проведення слугував єдиною підставою для зупинення досудового розслідування. Всі покази свідків містять очевидні суперечності та повністю спростовують позицію сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_6 одного із інкримінованих йому діянь, а саме завищення робіт по засипці щебнем під відповідною трубою. Зокрема в показах свідків містяться неточності щодо відстані, на яку вони підпливали до труби для прощупування ґрунту під нею, та параметрів щупів, якими вони обстежували ґрунт навколо труби. Питання, досліджені водолазами, лягли в основу висновку експертизи, яким встановлено відсутність робіт із засипки щебня під трубою. Однак, детектив з метою усунення розбіжностей одночасний допит свідків не провів, тобто не виконав всі слідчі дії, та в порушення ч. 2 ст. 280 КПК України, в день допиту свідків, виніс рішення про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Детектив ОСОБА_5 у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, пояснив, що постанова про оголошення ОСОБА_6 у розшук приймалася у межах іншого кримінального провадження, з якого у подальшому виділені в окреме кримінальне провадження матеріали досудового розслідування, у тому числі, щодо ОСОБА_6 . При виділенні матеріалів процесуальні рішення прийняті у попередньому кримінальному провадженні щодо цього підозрюваного не втрачають чинності. У ході допиту свідків водолазів дійсно були виявлені певні розбіжності, однак вони стосувалися методики проведення дослідження та довжини щупа, тому їх показання не мають критичного значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а саме факту відсутності засипки під трубою. Відсутність згідно витягу з ЄРДР у складі слідчої групи, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, детектива ОСОБА_7 є технічною помилкою щодо ведення ЄРДР. Повноваження детектива ОСОБА_7 у кримінальному провадженні підтверджуються постановою від 04.01.2021, якою визначено склад слідчої групи, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження щодо обставин, викладених у скарзі, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Підстави, порядок та умови зупинення досудового розслідування встановлені главою 23 КПК України. Дотримання зазначених підстав слідчим, прокурором при прийнятті процесуального рішення про зупинення досудового розслідування є предметом перевірки, яка здійснюється слідчим суддею під час розгляду аналізованої категорії справ.
Однією зпідстав зупиненнядосудового розслідування після повідомлення особі про підозру, вичерпний перелік яких регламентований ст. 280 КПК України, є те, що підозрюваного оголошено в розшук.
Відповідно до ч. 4 ст. 280 КПК України досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обов`язок виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного, покладено на слідчого нормами ч. 2 ст. 280 КПК України.
Частиною 1 ст. 282 КПК України передбачено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо:
- підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва),
- а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
У судовому засіданні встановлено, що у межах кримінального провадження № 42014160000000101 постановою слідчого СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_18 від 09.06.2017 оголошено в розшук підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з неможливістю встановити його фактичне місце знаходження.
Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_19 винесено постанову від 14.11.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, у зв`язку з розшуком ОСОБА_6, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України, яке відновлювалось для проведення слідчих (розшукових) дій.
У подальшому 01.02.2021 старшим детективом заступником керівника Другого відділу детективі Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_7 винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 у зв`язку з оголошенням у розшук підозрюваного.
В обґрунтування прийнятого рішення детектив ОСОБА_7 зазначив, що 14.11.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 від 16.10.2019 зупинене у зв`язку з оголошенням в розшук підозрюваного ОСОБА_6 . Також зазначив, що 01.02.2021 досудове розслідування у кримінальному провадженні відновлено у зв`язку з необхідністю у проведенні слідчих дій, а саме допитів свідків на підставі ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Станом на 01.02.2021 допити проведено, тому враховуючи ч. 1 ст. 280 КПК України, ним прийнято рішення про зупинення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Тобто, потреби, з яких відновлено досудове розслідування у кримінальному провадженні, детективом виконані - проведено допит свідків, а підстави, з яких досудове розслідування було зупинене - оголошення розшуку підозрюваного, станом на 01.02.2021 не перестали існувати.
Сторона захисту стверджувала, що підстави зупиненнядосудового розслідуванняяк торозшук підозрюваногоє безпідставними,оскільки, органу досудового розслідування відомо, що ОСОБА_6 протягом тривалого часу проживає та працює в Об`єднаних Арабських Еміратах.
На підтвердження обізнаності органу досудового розслідування про місцезнаходження ОСОБА_6 стороною захисту надано роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали слідчих суддів Херсонського міського суду Херсонської області, постановлених у справі № 766/9195/17 під час розгляду клопотань про скасування постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання - провадження № 1-кс/766/7998/17 та про скасування арешту майна провадження № 1-кс/766/8182/17 . Клопотання про скасування постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання - справа № 766/9195/17 провадження №1-кс/766/7998/17 перебувало на розгляді у слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_20, який 26.07.2017 та 28.07.2017 постановив ухвали про здійснення судового засідання у режимі відеоконференції для особи, яка проживала в Об`єднаних Арабських Еміратах. Також надано ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_20 від 07.08.2017 справа № 766/9195/17 провадження № 1-кс/766/8182/17, та від 08.08.2017 справа № 766/9195/17 провадження № 1-кс/766/7998/17, у яких зазначено, що особа, яка є скаржником та заявником відповідно, у судових засіданнях вимоги скарги та заяви підтримала. Окрім цього надано копію довідки адресовану прокуратурі Херсонської області, адвокату ОСОБА_21 про те, що ОСОБА_6 добровільно з`явився в судове засідання, яке відбулося 08.08.2017.
Однак слідчий суддя критично відноситься до наданих адвокатом матеріалів, враховуючи, що ухвали хоча і прийняті у межах однієї справи, але за різними кримінальними провадженнями (скасування арешту майна, скарга на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання). Крім того, зміст наданих ухвал, що роздруковані з Єдиного державного реєстру судових рішень, містить лише посилання на Особа 1, Особа 2, без зазначення прізвища, ім`я особи, що унеможливлює її ідентифікацію. А надана стороною захисту довідка містить посилання лише на номер справи № 766/9195/17 та видана за підписом слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_22, а не слідчого судді ОСОБА_20, яким постановлені надані слідчому судді ухвали.
Разом з цим, доказів, які б підтверджували, що після винесення постанови від 14.11.2019 адвокатами чи безпосередньо підозрюваним повідомлявся орган досудового розслідування про місце проживання ОСОБА_6, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні доручено здійснювати детективам Національного бюро з 20.11.2019, чи Національному бюро з інших джерел стали відомі ці відомості, матеріали скарги не містять.
Слідчий суддя не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що рішення про оголошення ОСОБА_6 у розшук у кримінальному провадженні № 42019160000000581 не приймалось, оскільки спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, постановою від 09.06.2017 про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_6, прийнятою у межах кримінального провадження № 42014160000000101, з якого у подальшому виділено матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_6 в окреме кримінальне провадження № 42019160000000581.
Слідчий суддя відхиляє доводи захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо необхідності проведення одночасного допиту свідків для усунення розбіжностей у їх показах, на обґрунтування передчасного зупинення досудового розслідування, з таких підстав.
У скарзі, обґрунтовуючи необхідність одночасного допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, адвокат посилається на те, що цими особами проведено обстеження трубопроводу та складено Технічний звіт «По дослідженню ділянки підводного трубопроводу скидання «Північний» від 23.12.2016, який був предметом експертного дослідження, за результатом якого надано висновок судової будівельно-технічної експертизи № 3619/24 від 31.03.2017. І цей висновок експерта покладено в основу підозри, пред`явленої ОСОБА_6 .
На підтвердження вказаного, стороною захисту надані протоколи допиту цих свідків, у яких дійсно містяться розбіжності щодо площі поверхні, яка була обстежена, та параметрів щупів, за допомогою яких це здійснювалось. А також, копія повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 11.02.2019, у якій на стор. 36 міститься посилання на висновок судової будівельно-технічної експертизи № 3619/24 від 31.03.2017 із зазначенням вартості робіт по засипці підводного котловану піском та щебнем.
У той же час, детектив у судовому засіданні посилався на те, що метою обстеження було встановлення факту наявності або відсутності засипки (тверда фракція) під трубопроводом, тому розбіжності у показах свідків не мають критичного значення для встановлення обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи ст. 94 КПК України, наданих до скарги доказів не достатньо слідчому судді для висновку про обґрунтованість необхідності проведення одночасних допитів свідків.
При цьому, слід врахувати, що детектив, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. (ч. 5 ст. 40 КПК України)
Доводи сторони захисту про відсутність у детектива ОСОБА_7 повноважень слідчого у кримінальному провадженні № 42019160000000581 слідчий суддя вважає безпідставними з огляду на таке.
04.01.2021 постановою керівника Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро ОСОБА_23 змінено слідчу групу, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581 та визначено її склад, до якого, у тому числі, входить старший детектив Національного бюро ОСОБА_7 .
Так дійсно, в матеріалах справи наявні витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42019160000000581 станом на 05.01.2021, 26.01.2021 та 04.03.2021, де серед групи детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, ОСОБА_7 відсутній.
Однак, Реєстр є лише електронною базою даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 Глави 2 Розділу І Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості внесені до реєстру та, згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України, витяг з ЄРДР не є процесуальним джерелом доказів.
Вказане узгоджується з позицією викладеною Верховним Судом колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 761/28347/15-к.
Враховуючи, що до слідчої групи, яка здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019160000000581, склад якої визначено постановою від 04.01.2021, входить старший детектив Національного бюро ОСОБА_7, і доказів на підтвердження того, що склад слідчої групи станом на дату постановлення оскаржуваної постанови змінювався, матеріали справи не містять, тому слідчий суддя не знаходить підстав стверджувати, що постанова від 01.02.2021 винесена неуповноваженою особою.
Таким чином, приймаючи процесуальне рішення про зупинення досудового розслідування детектив діяв у межах наданих йому повноважень, посилаючись на норми чинного законодавства, з дотриманням вимог, встановлених ст. 110 КПК України.
Відповідно до ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що винесена детективом постанова від 01.02.2021 про зупинення досудового розслідування відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.2,7,303-309,372,376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_3 на рішеннядетектива прозупинення досудовогорозслідування відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1