Документ № 95258384

Справа № 991/861/21

Провадження1-кс/991/1148/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2021 року м.Київ

Суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д.,

установив:

17 лютого 2021 року під час розгляду слідчим суддею Вищого антикорупційного суду Вороньком В.Д. скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 15.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000447 від 20.07.2020, ОСОБА_1 заявлено відвід слідчому судді від участі у розгляді цієї скарги (справа № 991/861/21, провадження № 1-кс/991/884/21).

Відповідно до журналу судового засідання від 17.02.2021 підставами заяви ОСОБА_1 про відвід стало те, що під час розгляду вказаної скарги слідчий суддя Воронько В.Д. порушив його право на виступ шляхом встановлення часового обмеження виступу та припинення його виступу, тому, посилаючись на п. 2, 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України зазначив, що, на його думку, вказана поведінка слідчого судді Воронька В.Д. має ознаки упередженості, отже існують підстави для його відводу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлений відвід підтримав, стверджував, що поведінка слідчого судді Воронька В.Д. під час розгляду його скарги свідчить про упередженість судді. Пояснив, що під час розгляду справи за його скаргою слідчий суддя неодноразово порушував порядок розгляду справи, обмеживши його у праві виступу шляхом встановлення часового обмеження, та не реагував на зауваження щодо відсутності у слідчого судді таких повноважень. Окрім того, упереджена поведінка слідчого судді проявилася у демонстрації прихильності до іншої сторони кримінального провадження - детектива, рішення якого оскаржується, а саме: розгляд справи без участі детектива, який проігнорував виклики у судове засідання та не надав матеріали кримінального провадження. При цьому слідчий суддя Воронько В.Д. під час його промови неодноразово робив зауваження на висловлювання на адресу детектива щодо рівня його здібностей, що розцінюється як прояв симпатії до іншої сторони кримінального провадження. На думку ОСОБА_1 , вказані ним обставини є порушенням слідчим суддею Вороньком В.Д. Присяги судді та Кодексу суддівської етики та підставою для заяви про самовідвід. Разом з цим зазначив, що в межах цього кримінального провадження слідчий суддя розглядав скарги ОСОБА_1 на інші рішення детектива, з якими заявник не згоден.

Детектив ОСОБА_3 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

Слідчий суддя Воронько В.Д. у судове засідання не прибув, правом надання пояснень не скористався, надав для огляду у судовому засіданні матеріали справи № 991/861/21 та просив здійснювати розгляд заяви про відвід без його участі за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, журнал судового засідання та диск із записом судового засідання, суддя дійшов такого висновку.

Обставини, що виключають участь слідчого судді у кримінальному провадженні, визначені ст. 75 КПК України. Статтею 76 КПК України передбачено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України).

Згідно із ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.

Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суддя в оцінці вмотивованості відводу, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, і у цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення.

У судовому засіданні досліджені матеріали справи № 991/861/21 та встановлено, що в провадженні слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. перебуває скарга ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 від 15.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000447 від 20.07.2020.

Розгляд скарги призначено на 11.02.2021, задоволено клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи в режимі відеоконференції з Артемівського районного суду Донецької області.

У судовому засіданні 11.02.2021 розгляд скарги відкладено на 17.02.2021 у зв`язку з ненаданням детективом матеріалів кримінального провадження № 52020000000000447 від 20.07.2020.

Досліджуючи журнал судового засідання за 17.02.2021 встановлено, що судове засідання тривало з 13 год 05 хв до 14 год 09 хв. При цьому встановлено, що:

з 13 год 10 хв до 13 год. 54 хв тривала промова ОСОБА_1 щодо надання доповнень до скарги;

о 13 год 54 хв слідчий суддя Воронько В.Д. зробив зауваження та встановив регламент 10 хвилин на виступ ОСОБА_1 ;

з 13 год 55 хв до 14 год 05 хв продовжена промова ОСОБА_1 ;

о 14 год 05 хв слідчий суддя Воронько В.Д. попросив ОСОБА_1 закінчити виступ у зв`язку зі спливом відведеного часу, та у зв`язку з ігноруванням вимог слідчого судді Воронька В.Д. , останній попросив ОСОБА_1 припинити виступ та запропонував перейти до стадії дослідження матеріалів справи;

з 14 год 05 хв до 14 год 06 хв ОСОБА_1 висловлював заперечення проти припинення його виступу та на питання слідчого судді щодо тривалості його виступу запропонував оголосити перерву у судовому засіданні, стверджуючи про те, що не закінчив свій виступ;

з 14 год 07 хв до 14 год 08 хв слідчий суддя Воронько В.Д. роз`яснив ОСОБА_1 , що у судовому засіданні встановлено регламент на виступ та слідчим суддею заслухано його доводи. Після чого ОСОБА_1 заявлено відвід слідчому судді з посиланням на п. 2, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України;

о 14 год 09 хв судове засідання закінчено.

Прослуховуючи звукозапис судового засідання встановлено, що виступ ОСОБА_1 продовжувався понад 45 хв, після чого слідчий суддя Воронько В.Д. зробив ОСОБА_1 зауваження, що останній у виступі вкотре повторюється, та встановив регламент додаткових пояснень - 10 хв. Під час додаткового виступу ОСОБА_1 слідчий суддя Воронько В.Д. його не перебивав, не нагадував про часові обмеження. При цьому, встановлено, що під час свого виступу ОСОБА_1 вживав вирази на адресу детективів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у тому числі, «клоун», «мерзота», «фантазер», «ідіот» .

Згідно із ч. 1, 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави. Скарги на рішення про закриття кримінального провадження розглядаються не пізніше п`яти днів з моменту надходження скарги.

Аналізуючи вимоги статей 318-380 КПК України, з урахуванням специфіки розгляду скарг, поданих на досудовому провадженні, є підстави для висновку, що слідчий суддя під час розгляду скарг у судовому засіданні керує ходом судового засідання, зокрема, забезпечує здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. При цьому, слідчий суддя надає учасникам провадження право на промову, яка проголошується з дотриманням розумних строків залежно від обсягу матеріалів скарги. Якщо проголошення промови має ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, слідчий суддя наділений правом після усного попередження зупинити проголошення промови. (ч. 1 ст. 349 КПК України)

Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює лише одну заборону обмежувати певним часом тривалість виступу учасника провадження - це виступ у судових дебатах. (ч. 6 ст. 364 КПК України)

У той же час, відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є, у тому числі, захист законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. (ч. 2 ст. 28 КПК України)

Тому, відповідно до ст. 2, ч. 2 ст. 28, ст. 306 КПК України, на слідчого суддю Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. покладено обов`язок забезпечення розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову старшого детектива УВК НАБУ ОСОБА_3 від 15.01.2021 про закриття кримінального провадження № 52020000000000447 від 20.07.2020 у розумні строки.

Враховуючи обсяг матеріалів справи (скарга на 7 арк. та додатки до неї на 8 арк., та матеріали кримінального провадження № 52020000000000447 від 20.07.2020 на 78 арк.), встановлений Кримінальним процесуальним кодексом України строк розгляду скарг на рішення про закриття кримінального провадження, надану можливість ОСОБА_1 на виступ протягом 45 хв перш ніж попередити про обмеження виступу до 10 хв, а також те, що слідчий суддя Воронько В.. не перебивав ОСОБА_5 під час додаткового виступу, суддя вважає твердження ОСОБА_1 про позбавлення його у змагальному процесі довести власну позицію щодо двох аргументів на скасування рішення детектива - необгрунтованими.

Отже, дії слідчого судді Воронька В.Д. щодо встановлення часового обмеження виступу ОСОБА_1 , та припинення його виступу, після спливу цього часу не суперечать, а навпаки, узгоджуються з положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з цим, як зазначалося вище, судове засідання 11.02.2021 не відбулося, оскільки були відсутні матеріали кримінального провадження № 52020000000000447 від 20.07.2020, з чим погодився і ОСОБА_1 . Матеріали справи містять заяву детектива ОСОБА_3 від 16.02.2021 про розгляд скарги без його участі у зв`язку з перебуванням у відрядженні.

Тому, враховуючи вимоги ст. 306 КПК України, якою встановлено строки розгляду скарг на постанову про закриття кримінального провадження, а також, що відсутність детектива не є перешкодою розгляду скарги, наявні підстави для висновку, що розглядаючи справу за відсутності детектива слідчий суддя Воронько В.Д. діяв відповідно до вимог процесуального закону, отже висновки ОСОБА_1 про можливу прихильність слідчого судді до іншої сторони кримінального провадження, є надуманими.

У сукупності, зазначене свідчить, що мотиви зави про відвід щодо порядку проведення судового засідання слідчим суддею Вороньком В.Д. не містять належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу слідчого судді, тобто свідчили про його упередженість.

Однією із засад кримінального провадження є повага до людської гідності.

Відповідно до ст. 11 КПК України під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи.

Суддя звертає увагу, що допущені ОСОБА_1 під час виступу у судовому засіданні 17.02.2021 висловлювання на адресу детективів можуть суб`єктивно сприйматися учасниками судового процесу (в тому числі і слідчим суддею), як образливі по відношенню до інших учасників. Тому за умови відсутності в судовому засіданні особи, рішення якої оскаржується, висловлювання скаржника під час доповіді в його сторону, може сприйматися як таке, що принижує людську гідність іншого учасника процесу.

А отже висловлення слідчим суддею зауважень щодо некоректних висловлювань учасниками провадження є дискрецією слідчого судді, у провадженні якого перебуває скарга та не може свідчити про його упередженість щодо певного учасника кримінального провадження.

Також, як на підставу для відводу слідчого судді Воронька В.Д. ОСОБА_1 посилається на прийняття слідчим суддею в порядку судового контролю у цьому кримінальному провадженню рішень, з якими заявник не погоджується, однак копій таких рішень до заяви про відвід не надано.

Разом з цим, сторона вправі не погоджуватись із прийнятими судовими рішеннями, однак така позиція не може бути визначальною в оцінці об`єктивності та неупередженості дій та рішень слідчого судді під час розгляду справи.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року визначено, відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності ( див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27,28 і 30, Series A, no. 255 і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).

У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пулар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року § 32, Звіти 1996- ІІІ).

У зв`язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. "Де Куббер проти Бельгії", 26 жовтня 1984 року, § 26, Серія А, № 86).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Аналогічне правило має розповсюджуватись і на розгляд питання щодо відводу (самовідводу).

Згідно із статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого Рішенням XI З`їзду суддів України 22.02.2013, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

В даному випадку наявність сумніву в неупередженості та безсторонності слідчого судді Воронька В.Д. заявником не доведена.

Заява ОСОБА_1 про відвід слідчого судді не містить жодних об`єктивних відомостей щодо можливої зацікавленості слідчого судді під час здійснення розгляду скарги та не ставить під сумнів його об`єктивність, а лише є оціночним судженням щодо процесуальних дій останнього та непогодженням із ними.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчого судді.

Керуючись ст. 2, 7, 75, 76, 80, 81, 309, 372 КПК України, суддя

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід слідчого судді Вищого антикорупційного суду Воронька В.Д. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Мовчан