Пошук

Документ № 94929655

  • Дата засідання: 17/02/2021
  • Дата винесення рішення: 17/02/2021
  • Справа №: 991/954/21
  • Провадження №: 42018000000001802
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Ногачевський В.В.
  • Секретар : Федорова А.В.
  • Прокурор : Корзун В.С.

Справа № 991/954/21

Провадження № 1-кс/991/980/21

УХВАЛА

17 лютого 2021 рокумісто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

представника власника майна ТОВ«АГРОРОН» - адвоката ОСОБА_3,

прокурора ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ«АГРОРОН» - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2019 (справа №757/18128/19-к).

(1) Зміст поданого клопотання

10.02.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання. Воно подане у порядку ст.174 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) та обґрунтоване наступним.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2019 було накладено арешт на кошти, які перебувають на розрахункових рахунках, в тому числі, ТОВ «АГРОРОН» (код ЄДРПОУ 41380973). Арешт накладено у кримінальному провадженні за №42018000000001802 від 26.07.2018 за ознаками злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.3 ст.209 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Як вказує заявник, загальною підставою для накладення арешту, зазначеною у клопотанні прокурора, було начебто здійснення певними особами товариств незаконних операцій в іноземній валюті. При цьому ТОВ«АГРОРОН» з часу заснування та до тепер не мало та не має валютних рахунків. Зазначена обставина фактично підтверджувалась прокурором, однак залишилась поза увагою суду, який накладав арешт. Також ТОВ «АГРОРОН» не є учасником жодного кримінального провадження, його посадові особи ніколи не викликались задля участі у певних процесуальних діях.

Також представник товариства зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що відносно засновників та керівників ТОВ«АГРОРОН» в цій справі існує обґрунтована підозра щодо вчинення певного злочину.

Крім того, представник власника майна додає до свого клопотання ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 08.08.2019, якою раніше було скасовано арешт, накладений на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) щодо ТОВ«АГРОРОН».

Крім того, до звернення до Вищого антикорупційного суду заявник надсилав клопотання такого ж змісту до Печерського районного суду міста Києва. Однак його ухвалою у задоволенні такого клопотання було відмовлено. При цьому слідчим суддею в мотивувальній частині ухвали зазначено, що таке провадження не підлягає розгляду Печерським районним судом міста Києва.

(2) Позиції учасників провадження

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.

Прокурор вказав, що арешт на майно, в тому числі, ТОВ«АГРОРОН» було накладено у кримінальному провадженні №42018000000001802 від 26.07.2018. Постановою від 06.05.2019 вказане провадження було об`єднано з матеріалами провадження №42014000000000322. Після цього, 16.03.2020 виконувачем обов`язків Генерального прокурора на підставі ч.6 ст.36 КПК вказану постанову про об`єднання матеріалів було скасовано. Оскільки функціонал Єдиного реєстру досудових розслідувань не передбачає скасування попередньої дії, відомості про виділене кримінальне провадження зареєстровано в ЄРДР за №62020000000000285. Підслідність у провадженні визначено за НАБУ. На підтвердження цього він надав копії відповідних документів.

(3) Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання

Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, заслухавши доводи учасників провадження, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт, накладений на майно ТОВ«АГРОРОН», зважаючи на таке.

Абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК визначає, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У своєму клопотанні представник власника майна зазначає про необґрунтованість арешту.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2019 було накладено арешт, зокрема, на розрахункові рахунки ТОВ «АГРОРОН». Метою арешту, як вказано в ухвалі, було забезпечення збереження речових доказів у провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.

Згідно з п.1 ч. 2 ст.170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.

Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із зазначеної частини статті слідує, що речовим доказом може бути визнано лише певний матеріальний об`єкт. Усі інші характеристики речового доказу, перелічені у нормі, стосуються саме його, оскільки за ним використано займенник «які», з переліком ознак речового доказу. А в подальшому законодавцем використано прислівник «в тому числі» (зокрема), який вжито для підкреслення, виділення подальших перерахованих ознак, серед попередніх.

Отже, речовим доказом може бути лише матеріальний об`єкт.

У даному ж випадку мова йде про грошові рахунки, які, очевидно, не є матеріальним об`єктом, які суд, у разі розгляду справи по суті, зможе оглянути відповідно до ст.357 КПК (дослідження речових доказів).

Таким чином, вказане майно не відповідає критеріям речового доказу, що визначені у ст.98КПК. Тому на нього не може бути накладено арешт з метою збереження речового доказу.

Крім цього, з аналізу ч. 2 ст. 132 та ч. 2 ст. 173 КПК наслідки арешту для осіб, чиї права обмежуються, повинні бути розумними та співрозмірними із завданнями кримінального провадження. При цьому закон покладає на слідчого суддю обов`язок під час вирішення питання про арешт перевірити це.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Відповідно до наданої виписки є ЄДРПОУ та протоколу установчих зборів засновників, ТОВ «АГРОРОН» було засновано 07.06.2017. В той же час, згідно з наданою копією клопотання прокурора, з яким він звернувся до Печерського районного суду міста Києва з метою накладення арешту, розслідування у провадженні здійснюється у зв`язку із можливим вчиненням злочину службовими особами Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» та іншими особами впродовж 2008-2010 рр. Тобто в період, коли ТОВ«АГРОРОН» як юридичної особи ще не існувало.

Більше того, арешт на рахунки товариства було накладено майже два роки назад. При цьому статус ТОВ«АГРОРОН», а також його посадових осіб у провадженні невизначений. Зокрема, жодному з них не повідомлялося про підозру у вчиненні вказаних злочинів.

В свою чергу, характер обмежень перешкоджає здійсненню звичайної господарської діяльності ТОВ «АГРОРОН», обігові кошти якого арештовано. Тому суд робить висновок, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження щодо товариства не є пропорційним завданням цього кримінального провадження.

Отже, арешт, накладений на рахунки ТОВ «АГРОРОН», необхідно скасувати.

На підставі викладеного, суд постановив:

-клопотання представника ТОВ«АГРОРОН» задовольнити;

-скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.04.2019 (справа №757/18128/19-к) на рахунки ТОВ «АГРОРОН» (код ЄДРПОУ 41380973):

1) НОМЕР_1 (гривня), НОМЕР_2 (гривня), відкриті в АТ«Райффайзен Банк Аваль» ( МФО 380805), що розташований за адресою: мКиїв, вул. Лєскова, буд. 9;

2) НОМЕР_3 (гривня), відкритий в ПАТ «Кредобанк» (МФО 325365), що розташований за адресою: м. Львів, вул.Сахарова, буд.78.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1