- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
- Суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г., Никифоров А.С.
- Секретар : Таран Л.В.
справа № 991/10198/20
провадження №11-сс/991/53/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2021 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Семенникова О.Ю.,
суддів: Михайленка Д.Г., Никифорова А.С.,
секретаря судового засідання Таран Л.В.,
за участю особи, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Івано-Франківською установою виконання покарань №12),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року про повернення скарги,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) Возного Ю. від 06 вересня 2018 року про закриття кримінального провадження № 42017000000002368 повернуто заявникові.
Висновки слідчого судді щодо наявності передбачених п.2, п.3 ч.2 ст.304 КПК підстав для повернення скарги мотивовані тим, що подана ОСОБА_1 скарга є непідсудною Вищому антикорупційному суду та має розглядатися слідчим суддею відповідного суду, до підсудності якого (юрисдикції якого) належить орган, що склав або прийняв оскаржуваний документ, а також тим, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК, при цьому скаржником не наведено аргументів стосовно причин для його поновлення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді про повернення йому скарги, ОСОБА_1 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, за якою просить суд скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою призначити розгляд його скарги слідчим суддею по суті.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на незгоду з рішенням слідчого судді про повернення скарги на підставі неможливості встановити його процесуальний статус, зазначає, що скарга подана ним в установлені законом строки, висловлює незгоду з мотивами слідчого судді щодо непідсудності поданої ним скарги за положеннями Закону України №10-IX від 18 вересня 2019 року та нерозгляду його скарги.
Позиції учасників судового провадження.
ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі.
Прокурор в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, проте суд згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
На досудовому провадженні згідно з п.3 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого про закриття кримінального провадження, при цьому за вимогами ст.304 КПК передбачено, що слідчому судді серед іншого належить встановити чи підлягає скарга розгляду у цьому суді та чи подана скарга у передбачений положеннями КПК строк.
Пунктом другим, третім ч.2 ст.304 КПК передбачено, що скарга на рішення слідчого, передбачена ч.1 ст.303 цього Кодексу повертається особі, яка її подала, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді та подана після закінчення строку на оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави (ч.1 ст.306 КПК).
За ч.1 ст.33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених у примітці статті 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
Так, у примітці до ст.45 КК зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.
До того ж, 22 вересня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» від 18 вересня 2019 року № 100-IX (опублікований 21 вересня 2019 року у газеті «Голос України» від 21 вересня 2019 року № 180), яким внесені зміни до пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України і підпункту «Х» підпункту 3 пункту 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Пунктом 20-2 (в редакції Закону № 100-IX від 18 вересня 2019) визначено, що підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР): 1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду"; 2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України (далі - НАБУ) та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, дослідивши надані матеріали, погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в ухвалі від 14 грудня 2020 року щодо непідсудності скарги ОСОБА_1 . Вищому антикорупційному суду.
Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що постанова про закриття кримінального провадження №42017000000002368 прийнята 06 вересня 2018 року, з чого випливає, що відомості про вищевказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до зазначеної дати, тобто до початку роботи Вищого антикорупційного суду, а досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не здійснювалося НАБУ.
За таких обставин, враховуючи положення пункту 20-2 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України (в редакції Закону № 100-IX від 18 вересня 2019) та відсутність жодної з умов, передбачених ст.33-1, п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК, скарга ОСОБА_1 на рішення слідчого ГПУ не відповідає процесуальним вимогам щодо її підсудності Вищому антикорупційному суду, а тому не підлягає розгляду слідчим суддею цього суду, про що правомірно зазначено та належним чином обґрунтовано слідчим суддею в оскаржуваному рішенні.
Оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо процесуального строку звернення зі скаргою до слідчого судді, суд враховує наступне.
Статтею 24 КПК законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Загальні положення щодо перебігу процесуальних строків передбачені в ст.115 КПК.
Так, відповідно до ч. ч.2, 3, 5 ст.115 КПК при обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Виходячи з вимог ч.1 ст.304 КПК, скарга на рішення слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення.
Як вбачається зі змісту скарги, постановою старшого слідчого ГПУ Возного Ю. від 06 вересня 2018 року закрито кримінальне провадження №42017000000002368.
Таким чином, десятиденний строк для подання скарги на оскаржуване рішення починається з 07 вересня 2018 року.
Під час апеляційного перегляду встановлено, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято у формі постанови від 06 вересня 2018 року, ОСОБА_1 мав процесуальну можливість оскаржити слідчому судді компетентного суду вказане рішення.
В той же час, при подачі скарги слідчому судді ОСОБА_1 не додано відомостей про фактичну дату отримання оскаржуваного рішення слідчого ( в тому числі у липні 2020 року), що об`єктивно унеможливило дослідження даної обставини слідчим суддею.
З огляду на викладене та враховуючи, що скаржником не порушується питання про поновлення процесуального строку, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшла обґрунтованого висновку щодо неможливості оцінити скаргу з приводу подання її в передбачені КПК строки та правомірно повернула скаргу заявникові, зокрема з цієї підстави.
За наслідками розгляду апеляційної скарги приходить до висновку, що слідчим суддею при прийнятті оскаржуваної ухвали дотримані всі відповідні вимоги законодавства, та прийняте законне та обґрунтоване рішення, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення питання щодо прийнятності скарги.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент (VandeHurk v. theNetherlands, 19 April 1994, §61), проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені (Boldea v. Romania, 15 February 2007§30). При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija v. Spain від 09 грудня 1994 року, № 303-A, §29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04, §58).
На підставі викладеного, оскільки доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують, істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено, ухвала слідчого судді від 14 грудня 2020 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 376, 395, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 грудня 2020 року про повернення скарги залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ______________
Семенников О.Ю. Михайленко Д.Г. Никифоров А.С.