Документ № 93976632

Справа № 991/10096/20

Провадження1-кс/991/10350/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., адвоката Трекке А.С., Російськова С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Трекке Артема Сергійовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому адвокат Трекке А.С. просить скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 за клопотанням детектива Національного бюро Кальки І.З. ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 760/15177/19, а саме на: ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:640; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 .

Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 52018000000000228 від 14.03.2018 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

08.05.2019 на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2019 в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 , проведений обшук, в ході якого було вилучене майно, що належить ОСОБА_1 , а саме: ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:640; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 760/15177/19 задоволено клопотання детектива та накладено арешт на зазначене майно.

В обґрунтування необхідності скасування арешту адвокат зазначає, що арешт накладено незаконно та необґрунтовано, оскільки детективом Калькою І.З. не надано достатніх і належних доказів для обґрунтування клопотання про арешт майна

Вважає, що детектив надав суду неналежні докази вчинення кримінального правопорушення, які крім того не були завірені в установленому законом порядку, зокрема: невірна інформація про паливну деревину та високоякісну ділову деревину, що вплинуло на визначення її вартості, коду класифікації товару, тощо.

Адвокат посилається на те, що ним було здійснено адвокатські запити до лісових господарств щодо поставки деревини під відповідним кодом та отримано відповідь, що для підтвердження коду деревини здійснювалось митне оформлення, сертифікацію постачаємої продукції та відсутність порушень митних правил при переміщенні товарів через митний кордон України. Крім того, у відповідях на адвокатські запити, лісогосподарські підприємства повідомили, що протягом здійснення зобов`язань щодо поставки лісопродукції за контрактами дебіторська заборгованість компанії OSUNA Holding LTD в документах бухгалтерського обліку не виявлена; відсутня інформація щодо наявності реальної майнової шкоди, прямих та непрямих збитків, упущеної вигоди від господарських операцій за контрактами OSUNA Holding LTD; за результатом перевірок Державної аудиторської служби України порушень законодавства при здійсненні вирубування, реалізації та експорту лісоматеріалів в цілому, та взаєморозрахунків між лісгоспами та фірмою OSUNA Holding LTD не виявлено.

Таким чином, вважає, що не було правових підстав для накладення арешту на майно, яке виявлено та вилучено у ОСОБА_1 08.05.2019 під час проведення обшуку.

Також посилається на те, що слідчий суддя, накладаючи арешт, не переконався у наявності доказів, які б свідчили про факт вчинення кримінального правопорушення.

Як на підставу скасування арешту адвокат посилається на відсутність у ОСОБА_1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні та відсутність доказів того, що арештоване майно є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України та має значення для кримінального провадження, через що на його думку наявний факт порушення. ст. 41 Конституції України та положення ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Разом з цим, адвокат Трекке А.С. посилається і на те, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, оскільки з часу накладення арешту минуло майже 1,5 року, що більше ніж достатньо для здійснення будь-яких слідчих (процесуальних дій) відносно вказаного майна. Вважає, що через неповернення майна ОСОБА_1 необґрунтовано позбавлений можливості користуватися своєю власністю протягом значного періоду часу та таке втручання в його права на даний час не виправдано.

Адвокат Трекке А.С. у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Власник майна ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав позицію свого представника, просив задовольнити клопотання, оскільки він тривалий час позбавлений можливості користуватися своїм майном.

Детектив Калька І.З. у судове засідання не прибув, від детектива Цимбала О.Р. до суду надійшли письмові пояснення на клопотання, в яких зазначено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2019 у справі № 11-сс/824/3898/2019 ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 залишено без змін, а апеляційну скаргу представника Трекке А.С., діючого в інтересах власників майна, у тому числі, ОСОБА_1 без задоволення. Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на перелічене у клопотанні майно, яке вилучено 08.05.2020 під час проведення обшуків. Разом з цим, матеріали кримінального провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, визначені в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. Враховуючи, що в подальшому застосуванні цього заходу потреба не відпала, підстави для скасування арешту майна відсутні, просив у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши пояснення володільця майна та його представника, дослідивши матеріали справи та письмові пояснення детектива, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000228 від 14.03.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18.04.2019 (справа № 760/10350/19, провадження № 1-кс/760/5680/19) надано дозвіл детективам Національного бюро на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у користуванні ОСОБА_1 з метою відшукання та вилучення предметів, документів, пристроїв, які містять інформацію про постачання на користь OSUNA Holding LTD та GLD Trade Holding LLP деревини, серед іншого і, комп`ютерної техніки (системні блоки, ноутбуки, планшети), жорстких дисків, інших технічних засобів, у тому числі електронних носіїв інформації, електронних інформаційних систем або їх частин; мобільних телефонів, мобільних терміналів систем (випадку неможливості копіювання, якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем).

На виконання вказаної ухвали 08.05.2019 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом обшуку.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019у справа № 760/15177/19, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 31.07.2019, накладено арешт на майно, у тому числі, на: Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , вилучені 08.05.2019 в ході проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ухвали (копія з ЄДРСР).

Як встановлено зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019, у ході проведеного на підставі вказаної ухвали слідчого судді обшуку, детективами Національного бюро виявлено та вилучено, ноутбук Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400; мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , які постановою детектива Національного бюро Кальки І.З. від 23.05.2019 визнано речовими доказами, оскільки вони містять інформацію, необхідну для всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження.

Постановляючи ухвалу від 11.06.2019 та накладаючи арешт на належне ОСОБА_1 майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя керувався вимогами статей 170-173 КПК України та дійшов висновку про наявність достатніх даних, які містяться у доданих до клопотання матеріалах, які вказують на обґрунтованість доводів органу досудового розслідування, що воно має значення для встановлення істини у кримінальному провадженні та вирішення завдань, передбачених ст. 2 КПК України, а також відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно підлягає можливої конфіскації. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 цієї статті визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абзац 2 ч. 1 ст. 174 КПК України).

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов: доведення, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; доведення, що арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням вимог ст. 22 КПК України, доведення цих обставин покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна.

Щодо перевірки обґрунтованості арешту майна.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Слідчому судді під час розгляду клопотання не надано доказів, які б у своїй сукупності свідчили про необґрунтованість накладення арешту на майно та спростовували висновки щодо наявності підстав для такого арешту, викладені в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).

Аналіз ст. 40 КПК України дає підстави для висновку, що вирішення питання про віднесення матеріальних об`єктів до речових доказів є дискреційним повноваженням детектива.

Зі змісту ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі № 760/15177/19 встановлено, що під час розгляду клопотання про арешт майна адвокат Трекке А.С. приймав участь у судовому засіданні, діючи в інтересах чотирьох власників майна, у тому числі ОСОБА_1 , подавав заперечення з приводу клопотання про накладення арешту та відповідні докази, а отже це досліджувалося слідчим суддею і його доводам надано відповідну оцінку.

Слід зауважити, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно.

Щодо наявності потреби у подальшому застосуванні арешту.

Адвокат Трекке А.С. стверджує, що періоду тривалістю 1,5 року було достатньо для органу досудового розслідування, щоб підтвердити чи спростувати наявність на ноутбуку та мобільному телефоні ОСОБА_1 даних, що становлять інтерес для слідства. Вважає, що подальше обмеження права власності є непропорційним та не виправдовує потреби кримінального провадження, а тому в арешті зазначеного майна відпала потреба.

Згідно з ч. 1. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Так, зі змісту протоколу обшуку від 08.05.2019 та пояснень власника майна, наданих у судовому засіданні, встановлено, що під час проведення обшуку виявлено та вилучено комп`ютер Asus модель X751ME7NOWU135237284 CN:6400, в якому наявне програмне забезпечення MD Derlaration, вхід у яке можливий після введення логіну та паролю, який за поясненням ОСОБА_1 йому не відомий. Крім того, виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 , в ході огляду якого виявлені копії електронних документів щодо постачання деревини із зазначенням дат, цін на продукцію. Проте, здійснити копіювання відомостей, з вказаного мобільного телефону не виявилося за можливе через наявність системи логічного захисту.

Слідчий суддя враховує, що отримання інформації з таких носіїв інформації здійснюється шляхом зчитування, для чого необхідне залучення спеціаліста та застосовування відповідної техніки.

Слідчим суддею не приймаються до уваги посилання адвоката Трекке А.С. на листи детектива Національного бюро Кальки І.З. вих. № 0435-252/23409 від 03.07.2020 та вих. № 0435-252/41331 від 30.11.2020, у яких вказано, що майно, вилучене під час обшуку 08.05.2019 оглянуто детективами, як підтвердження того, що потреба у арешті майна ОСОБА_1 відпала.

Оскільки, адвокатом не надано копій адвокатських запитів, які стали підставою для цих листів, та враховуючи, що адвокат Трекке А.С. в межах кримінального провадження № 2018000000000228 від 14.03.2018 представляв інтереси чотирьох власників майна, яке було вилучено під час обшуків 08.05.2019, то підстави для висновку, що надані ним листи стосуються саме речей, вилучених у ОСОБА_1 , відсутні.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні матеріали свідчать, що досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні дотепер не завершено, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а тому скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може зашкодити подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, а також те, що вказане арештоване майно має статус речових доказів у цьому кримінальному провадженні, доля яких має вирішуватися у порядку, встановленому ст. 100 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання адвоката Трекке А.С., подане в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, є необґрунтованим, тому не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан