- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
справа № 991/9921/20
провадження № 11-сс/991/1025/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2020 року м.Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Семенников О.Ю., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2020 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову від 20 листопада 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52020000000000396 від 25 червня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Грабара С. (далі - детектива НАБУ) від 20 листопада 2020 року про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні №52020000000000396 від 25 червня 2020 року.
Вказане судове рішення мотивовано тим, що з матеріалів кримінального провадження не вбачається підстав вважати, що ОСОБА_1 завдана шкода внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК, а саме зловживання владою або службовим становищем, яке б перебувало у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з описаною ОСОБА_1 шкодою. При цьому слідчим суддею встановлено, що у постанові від 20 листопада 2020 року про відмову у визнані потерпілим у відповідності до вимог ч.5 ст.55 КПК детектив НАБУ дослідив обставини, зазначені ОСОБА_1 у заяві про вчинення кримінального правопорушення, врахував надані заявником показання, з`ясував відсутність очевидних та достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 завдано шкоди кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000396 від 25 червня 2020 року, та, як наслідок, прийняв вмотивовану постанову.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, 17 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 09 грудня 2020 року, витребувати матеріали кримінального провадження, визнати його статус потерпілого даному кримінальному провадженні та зобов`язати детектива НАБУ вручити пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що ухвала слідчого судді є протизаконною та такою, що перешкоджає виконанню інших судових рішень, у яких він має статус потерпілого.
В обґрунтування підстав для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на рішення Конституційного суду від 17 червня 2020 року та положення с.129 Конституції України як норми прямої дії, у зв`язку з чим на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, ухвала слідчого судді від 09 грудня 2020 року підлягає апеляційному оскарженню.
Мотиви суду.
Законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції, слідчого судді може бути забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Передбачене положеннями КПК право на оскарження судових рішень є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження і процесуальним інструментом виправлення судової помилки.
Згідно з ч.1 ст.55 КПК потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Відповідно до ч.5 ст.55 КПК за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
За положеннями п.5 ч.1 ст.303 КПК на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Приписами ст.309 КПК визначений виключний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, проте за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді, ніж зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто у випадку незгоди сторін з іншими ухвалами слідчого судді законність останніх підлягає перевірці судом першої інстанції під час підготовчого провадження.
За вимогами ч.3 ст.392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Проте ані положеннями розділу І Глави 3 параграфу 4 КПК, які містять положення про статус потерпілого та його представника, ні нормами ст.309 КПК не передбачено можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про відмову у визнанні потерпілим.
В той же час, оскільки постановлена слідчим суддею ухвала передбачена положеннями чинного КПК як рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим, положення щодо можливості апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, в тому числі викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року по справі №243/6674/17-к, у даному випадку не застосовуються.
Таким чином, норми діючого законодавства не передбачають можливості апеляційного перегляду рішення слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим, про що правомірно зазначено слідчим суддею в резолютивній частині ухвали від 09 грудня 2020 року.
Посилання в апеляційній скарзі на положення Конституції України, рішення Конституційного суду України, а також загальні засади кримінального судочинства не можуть вважатися належними в обґрунтування можливості апеляційного оскарження вищевказаної ухвали, оскільки повноважним і компетентним судом розглянуто скаргу особи, права якої обмежуються, а право особи на висловлення своїх заперечень із рішенням слідчого судді може бути реалізоване в порядку, передбаченому частиною 3 статті 309 КПК.
За вимогами ч.4 ст.399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
При цьому суд звертає увагу, що відмова у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з оскарженням рішення слідчого судді, оскарження якого не передбачено, не може сприйматись як обмеження доступу до правосуддя.
Так, в ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги, про що неодноразово зазначалося у подальшому в практиці Європейського суду з прав людини.
На підставі вищевикладеного, оскільки рішення слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на рішення детектива НАБУ не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.144, 146, 309, 399 КПК, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У відкритті провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 грудня 2020 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову від 20 листопада 2020 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №52020000000000396 від 25 червня 2020 року відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя О.Ю. Семенников