Документ № 92844087

Справа № 991/9166/20

Провадження № 1-кс/991/9394/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р.

за участю:

секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

адвоката Кучера І.О. (у режимі відеоконференції),

детектива НАБУ Яреми В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,

ВСТАНОВИВ:

09.11.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича, подане в інтересах ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2020 клопотання передано для розгляду слідчому судді Хамзіну Т.Р.

І. Заявлені вимоги та їх обґрунтування.

Адвокат Кучер І.О. зазначає, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, у ході якого перевіряються обставини, що стосуються передачі у приватну власність земельних ділянок на території Перехрестівської та Пустовійтівської сільських рад Роменського району Сумської області, які повністю накладаються на особливо цінні землі, що сформовані за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

З метою відшукання документів, які стосуються передачі вказаних земельних ділянок, органом досудового розслідування 25.02.2020 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обшуку, відповідно до протоколу обшуку від 25.02.2020, детективом НАБУ ОСОБА_2 вилучено, серед іншого, мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5, номер моделі SM-A5004, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , флеш-накопичувач чорного кольору s/n НОМЕР_3 , флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08 та ноутбук ASUS s/n НОМЕР_4 . На ці пристрої було накладено арешт ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 у справі № 991/1819/20.

Адвокат Кучер І.О. стверджує, що майно ОСОБА_1 , на яке накладено арешт, не відповідає визначеним ст. 98 КПК України критеріям. Вилучення зазначених носіїв інформації та мобільного пристрою, належних ОСОБА_1 , здійснено детективами НАБУ після огляду їх вмісту. Заявник вказує, що під час огляду вмісту пристроїв ОСОБА_1 було оглянуто дані приватного спілкування, чим фактично здійснено втручання також у право на таємницю сімейного та особистого життя, на що у детективів були відсутні повноваження.

На думку адвоката Кучера І.О. на даний момент відсутні підстави для подальшого перебування у володінні детективів НАБУ майна ОСОБА_1 , адже:

- майно ОСОБА_1 перебуває у володінні детективів НАБУ більш як вісім місяців, і за цей період об`єктивно можливим є проведення всіх необхідних процесуальних дій, в ході яких могло бути підтверджено або спростовано наявність на мобільному пристрої та носіях інформації даних, що цікавлять орган досудового розслідування;

-на даний момент відсутні будь-які дані про те, що стосовно вказаного майна призначено експертні дослідження або такі дослідження проведено, експертами встановлено наявність даних, які становлять інтерес для органу досудового розслідування;

-стороною обвинувачення не встановлено на зазначених мобільному пристрої та носіях інформації існування будь-яких даних, що мають значення для досудового розслідування;

-очевидна відсутність потреб досудового розслідування, які б виправдовували такий ступінь втручання у права та свободи власника.

Заявник вважає, що наразі заходи обмеження права власності, які застосовуються до власника, не є обґрунтовано пропорційними до мети, яку прагне досягти обвинувачення, а тому просить суд:

1)скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 02.03.2020 у справі № 991/1819/20, на майно, вилучене 25.02.2020 під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме: мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5, номер моделі SM-A5004, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , флеш-накопичувач чорного кольору s/n НОМЕР_3 , флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08 та ноутбук ASUS s/n НОМЕР_4 ;

2)зобов`язати орган досудового розслідування негайно повернути вилучене майно законному власнику - Проню С.П.

ІІ. Судовий розгляд.

Адвокат Кучер І.О. клопотання підтримав з підстав, що у ньому викладені. Наполягав на тому, що необхідність у подальшому арешті майна відпала, а тому просив скасувати арешт, накладений на мобільний пристрій та носії інформації, вилучені за місцем мешкання ОСОБА_1 .

Детектив Ярема В.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що за результатами огляду техніки встановлено, що на ній міститься інформація, яка безпосередньо стосується обставин вилучення особливо цінної землі ДП ДГ «Іскра» та ДП ДГ «Надія», відповідно вилучена техніка зберегла на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

До матеріалів клопотання детектив, зокрема долучив судові рішення, якими накладено арешт на майно, протоколи огляду на яких зафіксовано результати огляду речей, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 . Всі ці документи та інші докази у сукупності із іншими доказами, на думку детектива, підтверджують, що мобільні телефони та інші носії інформації, належні ОСОБА_1 , можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального провадження.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.

ІІІ. Обставини встановлені слідчим суддею.

На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання слідчий суддя встановив, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020 (справа № 991/1297/20) було надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання і вилучення речей та документів, серед яких мобільні телефони, носії електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч. оптичні носії інформації (компакт-диски), флеш-накопичувачі, флеш-карти накопичувачів або інших карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерна техніка, ноутбуки, нетбуки, планшети та інші носії електронної інформації, на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет (у т.ч. Viber, WhatsApp, Telegram, Line, ICQ, Skype, WeChat та інші месенджери), соціальні мережі «Facebook» та інші, могла передаватися інформація, яка стосується вчинення даного кримінального правопорушення, з можливістю подальшого доступу до зазначеної переписки та інших файлів, що на них містяться.

За вказаною вище адресою було проведено обшук. Відповідно до протоколу обшуку від 25.02.2020 у ході обшуку ОСОБА_1 добровільно надав для огляду свої флеш-накопичувачі, ноутбук та мобільний телефон, однак детективами НАБУ було прийнято рішення про їх вилучення.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1819/20), що залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 18.03.2020 накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , а саме:

- мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з двома сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 та ПрАТ «МТС» № НОМЕР_6 ;

- флеш-накопичувач чорного кольору s/n D16075-0482/ЭD33193;

- флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08;

- ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324.

Підставою для арешту майна стала необхідність забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні № 52019000000000585.

IV. Оцінка та висновки слідчого судді

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:

- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;

- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

Із доводів, викладених у клопотанні вбачається, що заявник фактично посилається як на необґрунтованість арешту, так і на те, що відпала потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження.

1) Щодо обґрунтованості арешту майна.

Адвокат Кучер І.А. стверджує, що майно ОСОБА_1 , на яке було накладено арешт, не відповідає визначеним ст.98 КПК України критеріям, і це не було спростовано стороною обвинувачення.

Слідчий суддя не погоджується з цими доводами адвоката Кучер І.А.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (ч. 1 ст. 170 КПК України).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Отже, про обґрунтованість арешту, накладеного на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, свідчить, зокрема доведення того факту, що це майно відповідає критерію речового доказу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Із наявних у клопотанні документів вбачається, що у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019 здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які усупереч ст. 84, 116, 122, 149, 150 Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2 000 га, яка перебувала на праві постійного користування у державного підприємства «Дослідне господарство «Іскра» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України та державного підприємства «Дослідне господарство «Агрофірма «Надія» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, чим спричинено тяжкі наслідки державі.

Висновок слідчого судді про те, що вилучені у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 речі, а саме: мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з двома сім-картами операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» № НОМЕР_5 та ПрАТ «МТС» № НОМЕР_6 ; флеш-накопичувач чорного кольору s/n D16075-0482/ЭD33193; флеш-накопичувач чорного кольору з синьою вставкою s/n D33D08; ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, містять інформацію тавідомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, пов`язаний із доведенням детективом під час розгляду клопотання про арешт обставин перевірки можливої причетності ОСОБА_1 , який є начальником відділу у Роменському районі ГУ Держгеокадастру в Сумській області до процесу незаконної передачі особливо цінних земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія» та виявлення на мобільному телефоні та носіях інформації документів, які стосуються обставин кримінального провадження. Це твердження серед іншого підтверджується протоколом обшуку від 25.02.2020 та протоколами огляду від 12.03.2020, від 13.03.2020.

Необхідність вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна викликана тим, що відомості, які містяться на мобільних терміналах систем зв`язку та електронних носіях інформації нададуть можливість провести належне розслідування кримінального провадження, забезпечить виконання вимог ст. 2, 9, 28, 94 КПК України щодо виконання завдань кримінального провадження, забезпечення повного, всебічного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погодилась з висновками слідчого судді.

В ухвалі віл 18.03.2020 суд апеляційної інстанції зазначив, що для з`ясування джерел походження виявленої на мобільному телефоні, флеш-накопичувачах та ноутбуці ОСОБА_1 інформації, з`ясування відомостей щодо можливого виявлення певної інформації, яка є необхідною для цілей досудового розслідування, для забезпечення його належного здійснення, необхідно провести експертні дослідження, для яких копіювання відомостей з електронних носіїв є недостатнім, у зв`язку з чим арешт майна є виправданим.

Наведені обставини у сукупності дають слідчому судді підстави для висновку, що майно про скасування арешту якого просить заявник відповідає критеріям речового доказу, визначеного у ст. 98 КПК України та може бути використане у кримінальному провадженні для доказування обставин, що передбачені ст. 91 КПК України.

Це свідчить про те, що арешт майна, вилученого 25.02.2020, у ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.02.2020, з підстав необхідності збереження речового доказу є обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 відображені усі ці елементи.

2) Щодо наявності потреби у подальшому застосуванні арешту.

Адвокат Кучер І.А. стверджує, що періоду тривалістю більше восьми місяців було достатньо для органу досудового розслідування, щоб підтвердити чи спростувати наявність на мобільному телефоні, флеш-накопичувачах та ноутбуці ОСОБА_1 даних, що становлять інтерес для слідства. Враховуючи, що на даний час відсутні будь-які дані про призначення експертних досліджень або їх проведення, не встановлено, що на зазначених пристроях існують будь-які дані, що мають значення для досудового розслідування, заявник вважає, що подальше обмеження права власності є непропорційним та не виправдовує потреби кримінального провадження, а тому в арешті майна ОСОБА_1 відпала потреба.

З матеріалів, доданих до клопотання детективом, вбачається, що майно, вилучене у ОСОБА_1 , було оглянуто за участю спеціаліста.

Так відповідно до протоколів огляду від 12.03.2020 та від 18.09.2020 було оглянуто ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324 та вилучено його побітову копію.

Відповідно до протоколів огляду від 12.03.2020 та від 13.03.2020 було оглянуто мобільний телефон SAMSUNG SM-A500H/DS, ІМЕІ1: НОМЕР_7 , ІМЕІ2: НОМЕР_8 , серійний номер НОМЕР_9 і скопійовано відомості, які в ньому містяться.

Результати огляду флеш-накопичувачів зафіксовані у протоколі від 11.11.2020.

Отже, всі відомості, які можуть бути доказом на підтвердження обставин даного кримінального провадження і містяться на вказаних мобільному пристрої та ноутбуці, були скопійовані та збережені органом досудового розслідування. Спеціалістом та детективом не зазначається про необхідність подальшого дослідження цих пристроїв у межах експертного дослідження.

Основними доводами детектива НАБУ Яреми В.В. щодо необхідності подальшого арешту майна є те, що вказане майно зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому підстави для скасування арешту відсутні.

З матеріалів клопотання вбачається, що для органу досудового розслідування важливим є не сам мобільний телефон, ноутбук чи флеш-накопичувачі як предмет матеріального світу, а інформація, яка на них міститься, і саме ця інформація несе доказове значення у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно . Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 99 КПК України дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

З огляду на наведені положення слідчий суддя критично відноситься до необхідності використання таких носіїв інформації як першоджерел доказів під час розгляду кримінального провадження по суті.

Тобто, на думку слідчого судді, копії інформації, вилучені у результаті огляду мобільного телефону SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та ноутбуку ASUS s/n E8N0WU074602324, які належать на праві власності ОСОБА_1 , оформлені відповідно до вимог, визначених кримінальним процесуальним законом, можуть бути доказом.

Слідчий суддя погоджується з доводами заявника з приводу того, що в органу досудового розслідування був наявний достатній період часу для проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на дослідження вмісту вилучених у ОСОБА_1 речей. Так, з моменту арешту майна та до моменту звернення з клопотанням про його скасування пройшло 8 місяців, слідством було проведено огляд цих пристроїв за участі спеціаліста, потреба у проведенні експертного дослідження цих пристроїв відсутня.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що потреба у подальшому арешті мобільного пристрою та ноутбуку відпала, а тому в цій частині арешт майна має бути скасовано.

У свою чергу флеш-накопичувач s/n D16075-0482/ЭD33193 та флеш-накопичувач s/n D33D08, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , є лише носіями інформації, як наслідок потреба у їх збереженні органу досудового розслідування та використанні у якості доказів під час судового розгляду на даний момент не відпала.

В частині вимог клопотання адвоката Кучера І.А. щодо зобов`язання повернути арештоване майно необхідно відмовити, адже такий обов`язок безпосередньо виникає у результаті скасування арешту майна, і тому не повинен окремо визначатись слідчим суддею.

Враховуючи той факт, що під час судового розгляду клопотання було з`ясовано, що потреба в подальшому арешті мобільного телефону SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та ноутбуку ASUS s/n E8N0WU074602324 відпала, клопотання необхідно задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 98, 99, 100, 170, 173, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Кучера Івана Олександровича в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.03.2020 (справа № 991/1819/20) на майно, вилучене 25.02.2020 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- мобільний телефон SAMSUNG Galaxy A5 ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;

- ноутбук ASUS s/n E8N0WU074602324.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Т.Р. Хамзін