- Головуюча суддя (АП ВАКС): Чорненька Д.С.
- Суддя (АП ВАКС): Калугіна І.О., Чорна В.В.
- Секретар : Халітов С.І.
Справа № 991/5640/20
Провадження №11-сс/991/850/20
суддя 1 інст. Хамзін Т.Р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючого судді Чорненької Д.С.,
суддів: Калугіної І.О., Чорної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Халітова С.І.,
прокурор не з`явився,
представника власника майна - адвоката Зарубіної В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника власника майна Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG - адвоката Зарубіної Валерії Миколаївни на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2020 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52017000000000057 від 20 січня 2017 року,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2020 року клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України задоволено та накладено арешт на рутиловий концентрат у кількісті 1 845,95 метричних тон, ТУ У 14-10-016-98, код УКТ ЗЕД 2614000090, виробництва АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», що знаходиться на складському зберіганні в терміналі ТОВ «Бруклін-Київ», за адресою: 65026, м. Одеса, Митна площа, 1, Одеський морський торговельний порт, та який підлягає відчуженню або відвантаженню на користь Bollwerk Finanzierungs - und Industriemanagement AG (Австрія), його уповноважених агентів або третіх осіб на підставі правочинів, укладених за участю Bollwerk Finanzierungs - und Industriemanagement AG. Заборонено Bollwerk Finanzierungs - und Industriemanagement AG, його уповноваженим агентам та (або) будь-яким третім особам вчиняти дії щодо відчуження, відвантаження, митного оформлення, розпорядження будь-яким іншим чином даним майном. Ухвала мотивована наявністю підстав для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, які є об`єктом кримінальних протиправних дій.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, посилаючись на її необґрунтованість та істотне порушення суддею вимог кримінального процесуального законодавства, представник власника майна Bollwerk Finanzierungs- und Industriemanagement AG - адвокат Зарубіна В.М. 12 жовтня 2020 року подала до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про арешт майна. Підставами для скасування ухвали слідчого судді зазначає те, що: 1) відсутні обставини, які б свідчили, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України (є речовим доказом); 2) детективом не надано, а слідчим суддею не встановлено співмірності майна, на яке накладено арешт, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 3) застосовано накладення арешту, яке призводить до обмеження здійснення підприємницької діяльності та порушення права власності, а також прав інших осіб. Копія ухвали слідчого судді від 15 липня 2020 року на адресу Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG не надсилалась. На вимогу представника власника майна така копія була направлена 29 вересня 2020 року та отримана 06 жовтня 2020 року, а тому вважає, що, відповідно до положень ч.3 ст.395 КПК України, строк апеляційного оскарження не пропущений.
У судовому засіданні представник власника майна Зарубіна В.М. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовільнити. Додатково пояснила, що докази оплати вартості арештованого майна за договором, у неї відсутні.
Інші учасники апеляційного розгляду в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду. Відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторони власника майна, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог п.3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення, якщо інше не передбачене цим Кодексом.
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що 15 липня 2020 року слідчим суддею постановлена ухвала про накладення арешту майна без участі представника його власника. Копію ухвали направлено представнику власника майна 29 вересня 2020 року та отримана ним 06 жовтня 2020 року. 12 жовтня 2020 року представник власника майна подала апеляційну скаргу, тобто в строк, передбачений ч.ч.2, 3 ст.395 КПК України.
За наведеного колегія суддів вважає, що у даному випадку строк на апеляційне оскарження представником власника майна не пропущений.
Згідно абзацу 1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, в тому числі, є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів (абз.2 ч.1, ч.2 ст.170 КПК України).
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов : 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч.3 ст.132 КПК України).
Як вбачається із матеріалів провадження за клопотанням, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000057 від 20 січня 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.3 ст.209 КК України.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.
Вказані вимоги детективом при поданні клопотання про арешт майна виконані.
У матеріалах кримінального провадження за клопотанням містяться докази, а саме: копії контрактів № 116/1-19 від 05.12.2019, № 127/1-19 від 12.12.2019, № 121/1-19 від 12.12.2019, копії розпорядження в.о. голови правління АТ «ОГХК» № 26 від 04.03.2020, копії протоколів допиту свідків від 22.05.2020, від 07.07.2020, копії рахунків-фактури № В-00001782, № В-00001783, № В-00001800, № В-00001819, № В-00001839, № В-00001877, які були досліджені слідчим суддею під час судового розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України, належить до особливо тяжких злочинів.
Зазначені вище обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
Відповідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України, підтверджується постановою детектива Національного антикорупційного бюро від 06 липня 2020 року про визнання речовим доказом рутилового концентрату у кількості 1845, 95 ( одна тисяча вісімсот сорок п`ять 0-95) метричних тон, ТУ У 14-10-016-98, код УКТ ЗЕД 2614000090, виробництва АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія». Підставою для визнання цього об`єкта речовим доказом є те, що він може бути об`єктом кримінально протиправних дій.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно відповідно до вимог ст.98 КПК України.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині відсутності встановлення співмірності майна, на яке накладено арешт, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, колегія виходить з такого.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Суд також погоджується з висновком слідчого судді, що, в разі відсутності заборони на вчинення дій щодо розпорядження рутиловим концентратом у кількості 1 845,95 метричних тон, це майно, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні № 52017000000000057, може бути втрачено.
Також колегією суддів враховується і той факт, що станом на час розгляду клопотання є обгрунтована підозра розкрадання майна АТ «Об`єднана гірничо-хімічна компанія», в тому числі при відчудженні майна Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG. Крім цього, на час розгляду апеляційної скарги строк сплати вартості арештованого майна наступив, разом з тим, доказів оплати даного концетрату стороною, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги в частині не врахування обставини, що накладення арешту призводить до обмеження здійснення підприємницької діяльності та порушення права власності, а також прав інших осіб.
Колегія суддів, з огляду на завдання кримінального провадження, вважає висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на майно обґрунтованим, а втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, виправданим.
Згідно із ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має, в тому числі, право залишити ухвалу без змін.
У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, зі з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим, та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.98, 132, 170, 171, 173, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника власника майна Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG Зарубіної Валерії Миколаївни на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2020 року залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 липня 2020 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Д.С. Чорненька
судді: І.О. Калугіна
В.В. Чорна