Документ № 91645340

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Олійник О.В.Справа № 991/6420/20

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/768/20

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

16 вересня 2020 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.,

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

представників Фурмана В. О., Мацелюха В. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Коломійця Віталія Анатолійовича, подану в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Підприємства з іноземними інвестиціями «ЕКОНІЯ» (далі - ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ») на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року про відмову в задоволенні скарги на невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Від Коломійця В. А. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020.

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1.1. Ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020 відмовлено Коломійцю В. А. в задоволенні скарги на невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про вчинення заступником Генерального прокурора ОСОБА_2 , прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4., старшим слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 і ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК).

1.2. Оскаржуване рішення слідчою суддею обґрунтоване тим, що: (1) 22.07.2020 представник ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» адвокат Ореховський М. Л. звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із заявою, яку НАБУ отримало 23.07.2020, щодо вчинення заступником Генерального прокурора ОСОБА_2 , прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , старшим слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 366 КК; (2) у вищевказаній заяві наведено інформацію про можливі протиправні дії прокурорів та старшого слідчого, які сприяють захопленню бізнесу ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ», котрі полягають в початку здійснення розслідування кримінального провадження; внесенні завідомо неправдивої інформації до офіційних документів (клопотання про обшук, клопотання про арешт корпоративних прав підприємства), у зв`язку з чим заявник висловив припущення, що протиправні дії прокурорів можуть координуватися заступником Генерального прокурора ОСОБА_2., свідчать про зацікавленість та особистий корупційний інтерес, є зловживанням владою або службовим становищем, і підпадає під ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст.364 та ч.1 ст. 366 КК; (3) у частині заяви, яка стосується повідомлення про злочин, передбачений ст. 364 КК, заявник Коломієць В. А. вказує на те, що злочин вчинено заступником Генерального прокурора, а тому дане діяння підсудне Вищому антикорупційному суду; (4) кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366 КК, не належить до переліку злочинів, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, тому слідчий суддя цього суду не уповноважений на розгляд питання щодо бездіяльності уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про таке кримінальне правопорушення до ЄРДР; (5) ні у скарзі заявника, ні у поданій заяві про вчинення кримінальних правопорушень від 22.07.2020 не зазначено обставин, що вказували б на ознаки вчинення вищезазначеними прокурорами та старшим слідчим умисних дій, що є умовою для здійснення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК; (6) твердження заявника про вчинення кримінальних правопорушень носять характер припущень, за своїм змістом та суттю є висловленням незгоди із внесеними в ЄРДР відомостями та початком розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020, а також з накладенням арешту на корпоративні права ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ»; (5) заява представника ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» не є повідомленням про злочин, підслідний НАБУ, оскільки не містить конкретних даних про вчинення відповідними особами корупційних кримінальних правопорушень, тому відомості за ч. 2 ст. 364 КК щодо вказаних осіб не підлягають внесенню до ЄРДР.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2.1. У поданій апеляційній скарзі Коломієць В. А. просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчої судді від 04.09.2020; (3) постановити нову, якою задовольнити скаргу Коломійця В. А. на бездіяльність уповноважених службових осіб НАБУ; (4) зобов`язати детектива НАБУ внести відомості, викладені в заяві представника ТОВ ПІІ «Еконія» від 22.07.2020 про вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, та через 24 години після цього надати заявнику витяг з ЄРДР.

2.2. Свої вимоги особа, яка подала апеляційну скаргу, мотивує тим, що: (1) Коломієць В. А. повний текст оскаржуваного рішення отримав 08.09.2020, а тому дотримався строку на апеляційне оскарження; (2) ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи; (3) доводи слідчої судді про відсутність у заяві Ореховського М. Л. «конкретних даних про вчинення відповідними особами корупційних кримінальних правопорушень» виходять за межі компетенції слідчої судді та є передчасними, адже слідчі судді здійснюють лише функцію судового контролю, і безпосередньо не надають оцінку наявності/відсутності ознак злочину; (4) положення ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) зобов`язують слідчого/детектива невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з цього моменту надати заявнику витяг з ЄРДР, проте уповноваженою особою НАБУ зазначені вимоги закону були проігноровані; (5) у заяві адвоката Ореховського М. Л. описано деталі кримінальних правопорушень, вірогідну причетність вище зазначених осіб до їх вчинення, наведено фактичні обставини та докази, що свідчать про подію злочину та протиправні дії посадових осіб; (6) слідча суддя зазначила, що вона не уповноважена на розгляд скарги в частині ст. 366 КПК, проте всупереч п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК не повернула її заявнику; (7) слідча суддя фактично провела розгляд не скарги на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК, а скарги на постанову про закриття кримінального провадження згідно з ст. 284 КПК, тобто встановлювала у діях виказаних осіб склад та інші обставини кримінальних правопорушень.

ІII. Позиції учасників провадження.

3.1. Представники ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» Фурман В. О. та Мацелюх В. А. підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Зазначили, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та передчасним, адже слідча суддя має здійснювати виключно функцію судового контролю, а не надавати оцінку наявності/відсутності ознак складу певного кримінального правопорушення на цій стадії. Крім того, в судовому засіданні представники повідомили, що ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2020, якою накладено арешт на корпоративні права ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ», на котру посилається Ореховський М. Л. як на доказ причетності вказаних вище посадових осіб до вчинення протиправних дій, скасовано ухвалою Київського апеляційного суду від 10.08.2020. Проти судового розгляду за відсутності інших учасників апеляційного провадження не заперечували.

3.2. Інші учасники апеляційного провадження, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, до суду не прибули. Клопотань про відкладення судового засідання чи про розгляд апеляційної скарги за обов`язкової їхньої участі не надіслали.

IV. Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, позицію присутніх у засіданні представників, дослідивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів встановила наступне.

4.1. 22.07.2020 Ореховський М. Л. в інтересах ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» надіслав до НАБУ заяву про злочини, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК, ймовірно вчинені заступником Генерального прокурора ОСОБА_2 , прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , старшим слідчим Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 та іншими особами, яка надійшла до НАБУ 23.07.2020 (а. с. 4-11).

4.2. У тексті вищевказаної заяви Ореховського М. Л. від 22.07.2020 дослівно було зазначено наступні обставини вчинення злочинів: «Активні дії щодо протиправного посягання на власність ТОВ «ПІІ Еконія» розпочалися за участю прокурорів в кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020, починаючи з травня 2020 року. До суду були подані клопотання і отримані ухвали про дозвіл на проведення обшуків за адресами місцезнаходження офісу, виробничих приміщень ТОВ «ПІІ Еконія», транспортних засобів власників та за адресою їх місця проживання. При цьому, обшуки за місцезнаходженням офісу та виробничих потужностей підприємства, а також за місцем проживання власників і керівників, проведені із залученням спеціальних підрозділів Національної поліції, які знищували майно та застосовували силу і спеціальні засоби до працівників підприємства (охорони) без законної та виправданої потреби. Прикметно, що обшуки проводилися слідчими за участі також прокурорів з групи прокурорів у кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020. Присутність прокурорів під час обшуків, які проводять слідчі в цілому є нехарактерним і може здійснюватися щонайменше з відома або вказівки посадової особи Офісу Генерального прокурора, якій такі прокурори підлеглі. Крім цього, саме старший групи прокурорів ОСОБА_4. особисто підписував клопотання про арешт корпоративних прав ТОВ «ПІІ Еконія» від 17.06.2020, куди вносив завідомо недостовірні відомості. Отже, є обґрунтованими підстави вважати, що протиправні дії прокурорів, які сприяють захопленню бізнесу можуть координуватися та здійснюватися посадовою особою Офісу Генерального прокурора, яка визначала групу прокурорів та призначала старшого групи в цьому кримінальному провадженні. Відповідно до матеріалів клопотання про арешт корпоративних прав ТОВ «ПІІ Еконія» від 17.06.2020 постанову про визначення групи прокурорів від 12.05.2020 у кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020 підписано заступником Генерального прокурора ОСОБА_2.» (а. с. 8-9).

4.3. 31.07.2020 представник Коломієць В. А. в інтересах ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» подав до Вищого антикорупційного суду скаргу на бездіяльність уповноваженого детектива НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР за його заявою від 22.07.2020 (а. с. 1-3).

4.4. 04.09.2020 слідча суддя Вищого антикорупційного суду за участі представника ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» - адвоката Коломійця В. А. розглянула його скаргу та постановила ухвалу щодо відмови у її задоволенні, проголосивши її резолютивну частину (а. с. 27-33).

4.5. 07.09.2020 за відсутності учасників провадження, у т. ч. представника ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ», слідчою суддею було проголошено повний текст ухвали від 04.09.2020, який представник Коломієць В. А. отримав 08.09.2020 (а. с. 29-35).

4.6. 10.09.2020 Коломієць В. А. поштовим зв`язком надіслав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді від 04.09.2020, яка надійшла на адресу суду 14.09.2020 (а. с. 36-68).

V. Мотиви і висновки колегії суддів.

Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходь із такого.

(§1) Щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження

5.1. Вирішуючи питання поважності подання Коломійце м В. А. апеляційної скарги з пропуском строків на оскарження ухвали, колегія суддів враховує положення ч. 5 ст. 115, ч. 1 ст. 117, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК.

5.2. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.

5.2.1. Так, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК «апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення».

5.2.2. Крім того, у ч. 5 ст. 115 КПК вказано, що «при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк…».

5.2.3. Із урахуванням того, що оскаржувану ухвалу постановлено 04.09.2020 за участі представника ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ», строк на апеляційне оскарження для нього розпочався 05.09.2020 і останнім днем такого строку було 09.09.2020.

5.2.4. Оскільки представник ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» апеляційну скаргу на ухвалу слідчої судді подав 10.09.2020, він вважається таким, що пропустив строк, визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК.

5.2.5. Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК «пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду».

5.2.6. Поняття поважності причин пропуску процесуальних строків є оціночним. Так, із системного аналізу норм КПК (зокрема, ст. ст. 117, 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336, ч. 3 ст. 400) слідує, що під поважними причинами пропуску звернення до суду слід розуміти лише ті обставини, які не залежали від волі особи і об`єктивно перешкоджали чи унеможливлювали своєчасне звернення особи до суду у встановлений КПК строк. Під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 13.07.2017 по справі № 5-117кс(15)17.

5.2.7. Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 27.05.2019 (справа №461/1434/18, провадження №51-6470кмо18) зазначила, що: «у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК».

5.2.8. Отже, беручи до уваги те, що представник ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» Коломієць В. А. не знав про мотиви постановленого слідчою суддею рішення, повний текст якого він отримав лише 08.09.2020, подання ним апеляційної скарги на ухвалу слідчої судді з пропуском строку на оскарження відбулося з поважних причин. Адже, не знаючи про мотиви постановлення ухвали представник у визначений процесуальним законом п`ятиденний строк не міг навести обґрунтованих доводів щодо її незаконності чи необґрунтованості.

5.2.9. Тому, враховуючи, що причина подачі Коломійцем В. А. апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу з пропуском строку є поважною, колегія суддів вважає, що наявні підстави для поновлення відповідного строку.

(§2) Щодо підсудності скарги Вищому антикорупційному суду

5.3. Особливості предметної підсудності судових проваджень Вищому антикорупційному суду, в т. ч. за скаргами на невнесення відомостей до ЄРДР, регулюється ст. 33-1 КПК з урахуванням п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК.

5.3.1. Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК «Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України».

5.3.2. У примітці до ст. 45 КК зазначено, що «корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу».

5.3.3. Як вбачається з ч. 5 ст. 216 КПК «детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:1) кримінальне правопорушення вчинено зокрема прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції; 2) розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».

5.3.4. У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» «прокурором органу прокуратури є заступник Генерального прокурора».

5.3.5. Враховуючи вказане вище, колегія суддів вважає, що слідча суддя у відповідності до ч. 1 ст. 33-1, ч. 5 ст. 216 КПК, зважаючи на п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру», дійшла обґрунтованого висновку, що кримінальне провадження, яке стосується невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, є підсудним Вищому антикорупційному суду. Оскільки в заяві про злочини, з якою звернувся до НАБУ представник ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» 22.07.2020, зазначалося про ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, заступником Генерального прокурора ОСОБА_2.

5.3.6. Водночас, на думку колегії суддів, при постановленні оскаржуваної ухвали слідчою суддею не було враховано вимог абз. 3 п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК, згідно якого «у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду».

5.3.7. Тобто, слідча суддя всупереч абз. 3 п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК помилково не надала оцінки скарзі представника ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» у частині її доводів щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, яке хоч окремо і не підсудне Вищому антикорупційному суду, але стосується одних і тих же осіб, що й злочин, визначений ст. 364 КК, про який зазначено в заяві від 22.07.2020, та зазначається як спосіб вчинення злочину, передбаченого ст. 364 КК.

(§3) Щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваної ухвали

5.4. Перевіряючи в апеляційному порядку законність, обгрунтованість та мотивованість оскаржуваної Коломійцем В. А. ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04.09.2020 колегія суддів виходить із того, що за змістом ст. 214 КПК реєстрації в ЄРДР підлягають із подальшим здійсненням досудового розслідування не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення.

5.4.1. Оскільки, як зазначено у ч. 1 ст. 214 КПК «слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань».

5.4.2. Тобто, за змістом ч. 1 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про вчинення кримінального правопорушення лише за наявності інформації про існування обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (реальність конкретної події: часу, місця, способу та інших фактів), а не будь-яких даних, повідомлених заявником.

5.4.3. При цьому, як вважає колегія суддів, за вимогами ч. 1 ст. 214 КПК та п. 1 глави 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №298, саме особа, яка вносить відповідні відомості, самостійно визначає попередню кваліфікацію, яку й вказує під час внесення відомостей до ЄРДР.

5.4.4. Разом з тим, якщо обставини, повідомлені в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не містять відомостей про вчинення будь-яких дій чи бездіяльності, які можна хоча б попередньо кваліфікувати як кримінальне правопорушення, інформація щодо них не має вноситися до ЄРДР і досудове розслідування не повинно стосовно таких подій проводитися. Й оцінюючи обставини, повідомлені в заяві, слідчим, прокурором враховуються положення діючого КК, які визначають, що саме вважається кримінальним правопорушенням (злочином).

5.5. Як вбачається з тексту заяви про злочин від 22.07.2020, повідомлені Ореховським М. Л. обставини стосуються виключно дій та рішень прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4. і старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3., пов`язаних із поданням клопотання щодо обшуку і отриманням ухвали про дозвіл на проведення обшуків за адресами місцезнаходження офісу, виробничих приміщень ТОВ «ПІІ Еконія», транспортних засобів власників та за адресою їхнього місця проживання, а також оформленням і підписанням клопотання про арешт корпоративних прав товариства.

5.6. Водночас жодних обставин, які б могли свідчити про імовірність причетності заступника Генерального прокурора до вчинення кримінального правопорушення, крім як підписання ним постанови про визначення групи прокурорів від 12.05.2020 у кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020, у заяві від 22.07.2020 представником ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» не було зазначено. Натомість, із тверджень про те, що заступник Генерального прокурора підписав постанову про визначення групи прокурорів у певному кримінальному провадженні вбачається лише, що йдеться про виконання ним своїх звичайних обов`язків, передбачених ст. 37 КПК.

5.7. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з норми КПК та Закону України «Про прокуратуру» наслідком жодного з рішень прокурора чи працівника правоохоронного органу у кримінальному провадженні не може бути встановлення права власності на те чи інше майно, у т. ч. корпоративні права будь-якого підприємства.

5.7.1. На думку колегії суддів, при оформленні та погодженні клопотань щодо обшуку чи арешту майна у кримінальному провадженні прокурор, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 94 КПК, керується своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку. І він вказує чи погоджує зазначення будь-яких фактів та обставин у таких клопотаннях, які вважає за необхідне для мотивування їх переконливості. Й оцінку таким обставинам і фактам надає слідчий суддя, який визначає чи правильними є зазначена стороною обвинувачення оцінка та факти. У свою чергу, правильність наданої слідчим суддею оцінки обставин і фактам перевіряє суд апеляційної інстанції у випадках, визначених ст. 309 КПК.

5.7.2. У зв`язку з наведеним, незгода представника ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» із процесуальними рішеннями прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4. і старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3. у кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020 сама по собі не може слугувати підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення ними кримінальних правопорушень.

5.7.3. Разом з тим, жодних обставин, які б свідчили про вчинення зазначеними представником ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» особами кримінального правопорушення, у заяві від 22.07.2020 не зазначено. Більше того, представники ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ» у судовому засіданні підтвердили, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2020, якою накладено арешт на корпоративні права ТОВ ПІІ «ЕКОНІЯ», на котру посилався Ореховський М. Л. як на доказ причетності вказаних вище посадових осіб до вчинення протиправних дій, скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 10.08.2020. Тобто, обставини, які, на думку представника товариства, не відповідають дійсності, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

5.7.4. Отже, вищевказане свідчить про відсутність у детектива НАБУ підстав для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР особами та за обставин, зазначених у заяві від 22.07.2020.

5.8. Попри те, що слідча суддя не надала оцінки доводам заяви про злочин від 22.07.2020 у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, вказані в клопотанні обставини, на думку колегії суддів, не можуть бути підставою для скасування правильної по суті ухвали. Оскільки, як встановлено колегією суддів, в заяві від 22.07.2020 не зазначено достатніх обставин, які б вказували на імовірне вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 366 КК.

5.9. Із огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками слідчої судді про те, що незгода особи із процесуальними рішеннями вказаних посадових осіб у кримінальному провадженні №12020000000000163 від 25.02.2020 сама по собі не є підставою для внесення відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень.

5.10. Отже, слідча суддя постановила оскаржувану ухвалу з дотриманням норм кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим підстави для її скасування відсутні.

(§4) Висновки

5.11. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги по суті може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

5.11.1. Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК «за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу».

5.11.2. Оскільки слідча суддя з урахуванням усіх обставин із дотриманням норм КПК дійшла правильного висновку про відсутність у заяві Ореховського М. Л. відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 7, 8, 26, 33-1, 216, 303, 304, 306, 404, 405, 407, 419, 422, 532, п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. ч. 1, 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити Коломійцю Віталію Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року.

Апеляційну скаргу Коломійця Віталія Анатолійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 04 вересня 2020 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька