Документ № 91396975

Справа № 991/6847/20

Провадження1-кс/991/7035/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., адвоката Бабічева В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу адвоката Салової Елеонори Володимирівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 , на рішення детектива про закриття кримінального провадження,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій адвокат Салова Е.В. просить скасувати постанову старшого детектива - заступника керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дернового В.В. від 23.07.2020 про закриття кримінального провадження № 52019000000001101 від 09.12.2019.

Скаргу обґрунтовує тим, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2019 уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України за заявою ОСОБА_1 розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 52019000000001101.

Згідно із заявою ОСОБА_1 про вчинення злочину - ОСОБА_2 , зловживаючи владою, порушуючи встановлений порядок з прийняття законів України, за попередньої змови з іншими невстановленими особами, вчинив кримінальне правопорушення з метою задоволення корисливих інтересів інших невстановлених осіб, що завдало шкоди державі та вітчизняним учасникам ринку електроенергетики.

Так, 29.08.2019 у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», реєстраційний номер 1084, головним розробником якого визначено Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Перед другим читанням по вказаному проекту закону ОСОБА_2 внесена поправка до нього, якою передбачалися зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме виключено норму ч. 8 ст. 67 такого змісту «увесь обсяг електричної енергії, імпортованої з держав, що не є сторонами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку «на добу вперед» та балансуючому ринку».

Заявник зазначив, що ОСОБА_2 , використовуючи надані йому владні повноваження протиправно, порушуючи законодавчо визначену процедуру таких дій, включив поправку до проекту закону № 1084, якою виключив із Закону України «Про ринок електричної енергії України» іншу норму закону.

Такі, ймовірно протиправні дії, призвели до того, що вже 01 жовтня здійснено перше постачання електроенергії з Російської Федерації в режимі імпорту. Поставка проведена рівним графіком потужністю 100 МВт.

За версією заявника, до вчинення кримінального правопорушення ймовірно причетні невідомі наразі особи, що входять до керівництва підприємств, у тому числі, феросплавних заводів України, на користь яких саме закуповувалась електроенергія з Російської Федерації.

03.08.2020 ОСОБА_1 отримав від Національного бюро лист, в якому містилася постанова про закриття кримінального провадження № 52019000000001101 від 09.12.2019 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Адвокат Салова Е.В. зазначає, що вказана постанова є очевидно передчасною та необґрунтованою, оскільки детективом не вчинено слідчих дій, які були б реально спрямовані на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, зокрема, встановлення осіб винних у вчиненні кримінального правопорушення, не проведено належної перевірки обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1 , розуміючи ймовірний інтерес власників феросплавних заводів наближених до групи «Приват», а не інтересів держави України та українського народу під час прийняття поправки, у прохальній частині заяви про вчинення кримінального правопорушення вказував на необхідність слідчого органу звернутися до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до інформації з телекомунікаційних мереж абонентів, з метою встановлення факту узгодження злочинних дій між Головою комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та інших невстановлених осіб, на користь яких відбувалася закупівля електричної енергії з Російської Федерації.

Незважаючи на це, тимчасовий доступ органом досудового розслідування отримано не було.

У постанові детектив вказує, що заявнику ОСОБА_1 була надана можливість висловити та конкретизувати свої доводи шляхом надання показів як свідок, однак заявник на виклики до органу досудового розслідування 20.01.2020, 30.01.2020, 13.02.2020 не з`явився.

Проте ОСОБА_1 не міг з`явитися на виклики до детектива з метою надання детальних пояснень про обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 з об`єктивних причин, так як не був повідомлений належним чином про виклики.

Зазначає також, що детективами не проводилися жодні експертизи, які б могли встановити розрахунок збитків, завданих відповідним суб`єктам підприємницької діяльності внаслідок прийняття поправки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії».

Адвокат Салова Е.В. стверджує, що ненадання НЕК «Укренерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Центеренерго», ДП «Оператор ринку» певних документів на запит органу досудового розслідування свідчить про законну можливість отримати їх за ухвалою слідчого судді про тимчасовий доступ.

Разом з цим, детективи не провели допит Голови парламентського комітету з питань інтеграції України з ЄС ОСОБА_7 , яка вказала, що внесена ОСОБА_2 поправка до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» не стосувалася взагалі системи ядерної безпеки в Україні, ядерної енергії, а вносила зміну до Закону України «Про ринок електричної енергії». Також вона у своєму виступі заявила, що поправка, подана та внесена в ніч перед комітетом без належного оприлюднення, інформування членів комітету, свідчить про порушення Регламенту Верховної Ради України та Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом через те, що встановлює дискримінаційні та непрозорі умови продажу імпортованої електроенергії.

Текст постанови про закриття кримінального провадження містить посилання на відеозапис голосування доступного для перегляду на офіційному каналі Верховної Ради України. Однак, детектив не здійснив тимчасовий доступ до відеозапису з метою оформлення його як належного доказу в межах кримінального провадження.

Адвокат Салова Е.В. стверджує, що у зв`язку з не проведенням всіх необхідних слідчих дій для встановлення реальних обставин справи та ймовірного вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, заявник вважає оскаржувану постанову необґрунтованою та передчасною.

Представник особи, яка подала скаргу - адвокат Бабічев В.В. у судовому засіданні скаргу підтримав, з підстав викладених в ній, просив задовольнити.

Старший детектив Національного антикорупційного бюро України Дерновий В.В. у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в силу ст. 306 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду скарги.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника особи, яка подала скаргу, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 52019000000001101, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження.

З оглянутих у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000001101 від 09.12.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України.

Відомості про кримінальне правопорушення внесені на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.12.2019, якою зобов`язано уповноважених осіб Національного бюро внести відомості до Реєстру за заявою ОСОБА_1 , яка зареєстрована уповноваженими особами Національного бюро 18.11.2019 за вх. № Л -16869.

Як вбачається зі змісту заяви про вчинення кримінального корупційного правопорушення, 29.08.2019 у Верховній Раді України зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», реєстраційний номер 1048. Головним комітетом визначено Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект № 1084 прийнято за основу із скороченим строком підготовки 10.09.2019.

Перед другим читанням по вказаному проекту закону ОСОБА_2 внесено поправку до нього, якою передбачались зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», а саме виключено норму ч. 8 ст. 67, якою передбачалось, що «увесь обсяг електричної енергії, імпортованої з держав, що не сторонами Енергетичного Співтовариства, продається виключно на ринку «на добу наперед» та балансуючому ринку».

Проте, в порушення вимог ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» редакція законопроекту № 1084 схвалена у першому читанні за основу не містила жодних пропозицій щодо внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Головою комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 під час внесення поправки у ніч з 17 на 18 вересня порушено, регламентовані ст. 116 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», строки подання відповідних поправок.

У зв`язку з чим, у членів Комітету, не було ані часу, ані змоги для ознайомлення із внесеними поправками та пропозиціями, однак у порівняльній таблиці, підготовленій до другого читання та розміщеній на сторінці законопроекту № 1084, вказана поправка зазначена як врахована головним комітетом, що свідчить, на думку заявника, про підміну документів та введення в оману народних депутатів під час голосування за законопроект № 1084.

Підготовка головним комітетом законопроекту до другого читання та голосування на пленарному засіданні Верховної Ради України в один день, 18.09.2019, також фактично позбавило народних депутатів України фізичної можливості належним чином ознайомитися із матеріалами законопроекту, що є порушенням вимог ст. 117 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України».

Як зазначив заявник, Головою комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 порушено принцип плановості, що полягало у позаплановому проведенні засідання головного комітету без урахування потреби народних депутатів членів Комітету ознайомитися та вивчити внесені поправки (пропозиції) до другого читання законопроекту № 1084.

Разом з цим, до проекту закону № 1084 разом з правкою ОСОБА_2 взагалі не було висновків Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Голова парламентського комітету з питань інтеграції України з ЄС ОСОБА_7 під час пленарного засідання у своєму виступі заявляла, що вказана поправка, подана народним депутатом України ОСОБА_2 та внесена в ніч перед комітетом без належного оприлюднення і належного інформування членів комітету, не стосувалася ядерної енергії взагалі, а вносила зміну до закону «Про ринок електричної енергії», яка уможливлювала постачання електроенергії, закупівлю електроенергії з Російської Федерації і Білорусії.

Внаслідок зазначених дій, 01 жовтня здійснено перше постачання електроенергії з Російської Федерації в режимі імпорту, рівним графіком потужністю 100 МВт.

За словами автора поправки ОСОБА_2 імпорт електроенергії повинен був здійснюватися виключно із Білорусії.

Разом з цим, в засобах масової інформації наявні фото листування засобами смс ОСОБА_2 із міністром енергетики ОСОБА_4 під час засідання Верховної Ради України щодо закупівлі 2000 МВт електроенергії у Російській Федерації.

Заявник зазначає, що виразом протиправних дій було невнесення на обговорення і опрацювання вказаної поправки до законопроекту на розгляд Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг відповідно закону, Головою якого він є і організаційну роботу має забезпечувати.

Внаслідок імпорту електроенергії з Російської Федерації Національна енергетична компанія «Укренерго» змушена відключати українські електростанції через імпорт електроенергії з Росії, оскільки компанія не може обмежити імпорт, а тому обмежує вітчизняних виробників електроенергії, а Російська Федерація в свою чергу почала демпінгувати ринок електроенергії для збільшення своєї частки на ринку електроенергії України.

За версією заявника, ОСОБА_2 ймовірно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України, а саме використовуючи надані йому владні повноваження протиправно, порушуючи законодавчо визначену процедуру таких дій, включив поправку до проекту № 1084, якою виключив із закону «Про ринок електричної енергії України» іншу норму закону, чим фактично дозволив закуповувати електричну енергію у країни, які не є членами європейського Енергетичного Співтовариства, у тому числі, у Російської Федерації в інтересах невстановлених осіб, що завдало тяжких наслідків Державному бюджету України та вітчизняним учасникам енергетичного ринку.

Метою таких дій, ймовірно, було лобіювання власних інтересів та інтересів власників феросплавних заводів, наближених до групи «Приват», а не інтересів держави України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що старшим детективом - заступником керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Дерновим В.В. 23.07.2020 винесено постанову про закриття кримінального провадження, у зв`язку з відсутністю в діях Голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження. Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.

Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні, використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.

При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають обсяг відомостей та фактів, які належить перевірити, які, за їх переконанням, будуть достатніми для прийняття вмотивованого рішення.

Однією із підстав закриття кримінального провадження є встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини 1 статті 284 КПК України).

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого та прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими особами органів досудового розслідування, а й підстав його закриття.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).

У свою чергу, слідчий суддя, на якого Кримінальним процесуальним кодексом України покладено обов`язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов`язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови.

Отже, загальні вимоги, визначені ч. 5 ст. 110 КПК України з урахуванням ст. 284 КПК України, коли йдеться про рішення щодо закриття кримінального провадження, передбачають, що постанова слідчого (детектива) про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та позитивні відповіді на ті питання, отримання яких виключає провадження у справі і обумовлює її закриття.

В обґрунтування свого рішення про відсутність в діянні Голови Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 364 КК України, детектив зазначив, що під час здійснення досудового розслідування досліджено обставини прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії», яким внесено зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Приймаючи оскаржувану постанову, з урахуванням наданих свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснень, які вказали про порушення вимог Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» під час внесення до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» поправки № 8, детектив зазначив, що до підписання Головою Верховної Ради України народні депутати України мали можливість, однак не реалізували своє право, передбачене ст. 93 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про статус народного депутат України», ст. 48 Регламенту Верховної Ради України на звернення до головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради України із заявою про порушення встановленої Регламентом Верховної Ради України процедури при розгляді й голосуванні проекту Закону та внести проект постанови Верховної Ради про скасування результатів голосування Верховної Ради України про прийняття в цілому як закону такого проекту.

За таких обставин, надання можливим порушенням вимог Конституції України та Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» при розгляді та ухваленні народними депутатами України Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» від 18.09.2019 № 107-ІХ на цей час відноситься до компетенції Конституційного Суду України.

Під час здійснення досудового розслідування детективом перевірено доводи заявника щодо спричинення державним інтересам та інтересам юридичних осіб збитків внаслідок виключення ч. 8 зі ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії України».

Так, на адреси НЕК «Укренерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП «Оператор ринку», ПАТ «Центренерго» та Міністерства енергетики та захисту довкілля України скеровано вимоги щодо проведення розрахунку розміру збитку у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії», яким внесено зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з отриманим відповідями зазначені суб`єкти підприємницької діяльності не змогли надати інформацію та копії документів, які б надавали можливість під час здійснення досудового розслідування здійснити розрахунок збитків, які завдані відповідним суб`єктам підприємницької діяльності внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії».

Під час здійснення досудового розслідування перевірено доводи заявника про те, що в результаті внесених змін імпорт здійснювався лише в інтересах одного заздалегідь визначеного суб`єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до отриманої у ході досудового розслідування інформації НЕК «Укренерго» від 18.12.2019 № 01/49036 імпорт електроенергії в період жовтня-грудня 2019 здійснювався за напрямками Білорусь-Україна, Росія-Україна низкою не пов`язаних між собою структурою власності, бенефіціарними власниками та керівниками комерційний компаній.

Зі змісту постанови про закриття провадження вбачається, що у ході досудового розслідування детективом допитано як свідка голову Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 , який зазначив, що поправка № 8 до Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії» підтримана більшістю членів Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та конституційного складу парламенту про що свідчать результати голосування, яке відбулося 18.09.2019. Під час допиту наголошував, що прийняття цього Закону мало позитивний ефект для громадян України та державних підприємств, оскільки відбулося зниження цін на електроенергію, а дефіцит ринку електроенергії зник.

Разом з цим, під час розслідування кримінального провадження заявнику ОСОБА_1 надана можливість висловити та конкретизувати свої доводи, викладені у заяві від 18.11.2019 щодо ймовірного вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, шляхом надання показань як свідка. Однак, заявник на виклики в Національне бюро 20.01.2020, 30.01.2020 та 13.02.2020 не з`явився.

Після звернення ОСОБА_1 із заявою про ймовірно протиправні, на його думку, дії ОСОБА_2 , що зумовили виключення із Закону України «Про ринок електричної енергії України» ч. 8 ст. 67, що дозволило імпорт електроенергії із території Російської Федерації, до нього Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» від 04.12.2019 № 330-ІХ внесені зміни, якими включено ч. 8 ст. 67 в іншій редакції та заборонено імпорт електроенергії з території Російської Федерації за двосторонніми договорами.

Детектив стверджує, що зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження будь-яких доказів, які б свідчили про зловживання Головою Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг ОСОБА_2 при розгляді та ухваленні Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», якою виключено ч. 8 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії України», владою чи службовими особами всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб не встановлено.

Оцінюючи дотримання детективом вимог щодо змісту та форми постанови, слідчий суддя вважає, що вона відповідає вимогам, визначеним у ч. 5 ст. 110 КПК України. У постанові викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви та обґрунтування рішення про закриття кримінального провадження, посилання на відповідні норми права.

Слідчий суддя відхиляє доводи про те, що детективом не вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, зокрема, не отримано тимчасовий доступ до інформації з телекомунікаційних мереж абонентів з метою встановлення факту узгодження злочинних дій між Головою комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг та інших невстановлених осіб, на користь яких відбувалася закупівля електричної енергії з Російської Федерації.

За змістом ст. 2, 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, в тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

Частиною 5 ст. 163 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей та документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі та документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Натомість зазначаючи, про неотримання органом досудового розслідування тимчасового доступу, ні заявником в заяві про вчинення кримінального правопорушення, ні представником заявника у судовому засіданні не доведено наявності достатніх підстав для надання тимчасового доступу до телекомунікаційних мереж абонентів, зокрема, яких саме абонентів, їх номери, у володінні якої особи, перебувають відомості щодо таких абонентів, значення документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість використання їх як доказів.

Також, не знайшли свого обґрунтування доводи представника заявника з приводу не проведення детективом експертиз, які б могли вставити розрахунок збитків, завданих відповідним суб`єктам підприємницької діяльності внаслідок прийняття поправки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії».

Відповідно до ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.

Слідчий уповноважений, зокрема, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України, здійснювати інші повноваження, передбачені Кодексом (ст. 40 КПК України).

Тобто, до повноважень детектива не входить проведення експертиз у кримінальному провадженні.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 69 КПК України експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов`язків.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження № 52019000000001101 від 09.12.2019 встановлено, що детективом, з метою отримання доказів та встановлення розміру збитку у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії», яким внесено зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», в порядку ст. 93 КПК України, направлено запити до НЕК «Укренерго», ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП «Оператор ринку», ПАТ «Центренерго» та Міністерства енергетики та захисту довкілля України, у яких детектив просив провести розрахунки розміру матеріальних збитків, спричинених підприємствам та організаціям, що належать до сфери управління адресатів звернення та надати їх до Національного бюро разом з документами, що підтверджують розмір шкоди.

Згідно з отриманими відповідями зазначені суб`єкти не змогли надати інформацію та копії документів, які б надавали можливість під час здійснення досудового розслідування здійснити розрахунок збитків, які завдані відповідним суб`єктам підприємницької діяльності внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України у сфері використання ядерної енергії» та призначити проведення експертизи, зазначивши, зокрема, що «проведення аналізу та розрахунків розміру збитків не є можливим ані з теоретичної, ані з практичної точки зору», « відсутня необхідна інформація для розрахунку збитків», та інше.

Доводи представника заявника щодо неотримання детективом ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до певних документів вказаних суб`єктів, у зв`язку з ненаданням їх на запит органу досудового розслідування, не заслуговують на увагу, оскільки адвокатом Бабічевим В.В. не доведено наявності достатніх підстав вважати, що такі документи перебувають у володінні цих юридичних осіб. Як і не зазначено, у яких інших юридичних осіб можуть перебувати документи чи інформація про спричинені збитки.

Щодо тверджень представника заявника про не проведення детективом допиту Голови парламентського комітету з питань інтеграції України з ЄС Іванни Климпуш-Цинцадзе слідчий суддя зазначає таке.

Так, дійсно, у заяві про вчинення кримінального правопорушення є посилання на виступ у парламенті ОСОБА_7 щодо поправки внесеної народним депутатом України ОСОБА_2 в ніч перед засіданням комітету без належного оприлюднення і належного інформування членів комітету, що свідчить про порушення Регламенту Верховної Ради України.

Однак, вказаний факт детективом у ході досудового розслідування перевірено, щодо вказаних обставин та порядку голосування на Комітеті Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг за поправку, внесену головою комітету, отримані покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , постанова про закриття кримінального провадження містить посилання на можливе порушення вимог ст. 116, 117 Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та детективом вказано, що надання оцінки цих обставинам відноситься до компетенції Конституційного Суду України.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Таким чином, визначення видів та кількості проведення слідчих і процесуальних дій для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, є дискреційними повноваженнями детектива.

Посилання на те, що заявник ОСОБА_1 не міг з`явитися до детектива з метою надання детальних пояснень про обставини ймовірного вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 , оскільки не був повідомлений належним чином про виклики на допит, спростовуються матеріалами кримінального провадження № 52019000000001101 від 09.12.2019.

У судовому засіданні встановлено, що детективом здійснювалися виклики ОСОБА_1 , шляхом направлення повісток про виклик за адресами: АДРЕСА_1 - зазначена ОСОБА_1 у заяві про вчинення кримінального правопорушення, як адреса для листування, а також АДРЕСА_2 - зазначена у заявах адвоката Салової Е.В. , поданих в інтересах ОСОБА_1 , про проведення допиту останнього, як свідка, як адреса для листування, а також про виклик за номером телефону адвоката Салової Е.В..

Однак, поштові відправлення за адресою: а/с 39, м. Київ, 01201 вручені не були, з відміткою на повідомленні - «вибув», за адресою: АДРЕСА_2 на конверті при поверненні зазначено - «не розшукано», що підтверджується поштовими конвертами.

Разом з цим, детективом Дерновим В.В. складено повідомлення на ім`я керівника Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Нестерцову А.С., у якому, у тому числі, зазначив, що двічі повідомлення про виклик на допит ОСОБА_1 здійснено за номером телефону адвоката Салової Е.В. , яка повідомила, що у ОСОБА_1 дуже напружений графік зустрічей, тому він з`явитися на допит не може. Зателефонувавши 21.02.2020 для узгодження дати допиту ОСОБА_1 , отримав відповідь, що ОСОБА_1 є заявником, а не потерпілим, тому дача ним показань не є необхідним.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, до скарги не надано.

Слідчий суддя звертає увагу, що частиною 1 статті 364 КК України встановлено кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відповідно до пункту 3 примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тобто, зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що винесена детективом постанова від 23.07.2020 про закриття кримінального провадження відповідає завданням та засадам кримінального провадження, а наведене в ній мотивування є достатнім і релевантним прийнятому рішенню, тому підстави для задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. 2, 7, 303-309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан