- Головуюча суддя (ВАКС): Саландяк О.Я.
Справа № 991/5931/20
Провадження1-кс/991/6102/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Саландяк О.Я., з участю секретаря судових засідань Зубріцької А.М., осіб, які подали скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України під час досудового розслідування,
В С Т А Н О В И Л А:
16.07.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України під час досудового розслідування, подана в порядку п.7) ч.1 ст. 303 КПК України.
Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 16.07.2020 скарга визначена на розгляд слідчій судді Саландяк О.Я.
Ухвалою від 16.07.2020 року відкрито провадження уданій справі, судовий розгляд призначено на 20.07.2020 року на 13 годину.
Скарга мотивована тим, що у межах кримінального провадження № 42020000000000430, внесеного 11.03.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч 1 ст. 209 КК України заявницями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 10.07.2020 подано клопотання про вчинення певних процесуальних та слідчих дій у вказаному кримінальному провадженні, а саме просили викликати їх до НАБУ для допиту та визнати їх потерпілими у вказаному кримінальному провадженні. Детектив НАБ України клопотання їх не розглянув, у зв`язку з чим в його діях вбачають бездіяльність.
У судовому засіданні особи, які подали скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , скаргу підтримали, просили її задовольнити. ОСОБА_1 додатково пояснила, що просить притягнути до відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за те, що вони не здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, а лише надсилають відповіді. 10.07.2020, вона разом із ОСОБА_2 подали до НАБ України клопотання про допит їх та визнання потерпілими.
ОСОБА_2 пояснила, що у 2016 року було незаконно привласнено її квартиру, у зв`язку з чим вона зверталась до правоохоронних органів задля початку розслідування, проте досудове розслідування за вказаним фактом не розслідується, правоохоронні органи лише відповідають на її звернення. На сьогоднішній день вона не має житла, тому вимушена звертатися до правоохоронних органів за захистом своїх прав. 10.07.2020 вона, разом із ОСОБА_1 подали до НАБ України клопотання в межах кримінального провадження № 42020000000000430 від 11.03.2020 про визнання їх потерпілими, оскільки вона вважає себе потерпілою у вказаному кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 пояснила, що клопотання від 10.07.2020 року про звернення в НАБ України вона не підписувала, однак із скаргою звернулась, оскільки відомості до ЄРДР були внесені ухвалою від 03.03.2020 року у тому числі і за її заявою, їй завдана шкода неправомірними діями поліції, працівники якої у 2018 році здійснили крадіжку її цінних речей при проведенні у її житлі слідчих дій.
Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду скарги (а.с. 36-38) у судове засідання не з`явився, позиції щодо скарги, яка розглядається не висловив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, слідча суддя, з врахуванням думки осіб, які звернулись із скаргою, вважає за можливе розглядати скаргу у відсутність представника особи, бездіяльність якої оскаржується, оскільки це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши осіб, які звернулись із скаргою, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідча суддя дійшла такого висновку.
Частиною 1 статті 306 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Питання предметної підсудності Вищого антикорупційного суду врегульоване нормами ст. 33-1 КПК України. До підсудності Вищого антикорупційного суду, згідно з частиною першою статті 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.
У матеріалах скарги міститься постанова від 08.07.2020 про закриття кримінального провадження № 42020000000000430 від 11.03.2020 у частині 1 статті 209 КК України, яке було внесено до ЄРДР, зокрема і щодо службової особи місцевого суду, у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення (а.с.24-25). Строк на оскарження даної постанови станом на час розгляду скарги не закінчився, а тому дана обставина визначає можливість розгляду скарги Вишим антикорупційним судом.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Частиною 2 ст. 22 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема Главою 26, передбачений порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування.
Об`єктом оскарження на підставі Глави 26 КПК України можуть бути тільки рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора при здійсненні своїх повноважень під час досудового розслідування.
Скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подана в порядку п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Як вбачається із матеріалів скарги та наданих у судовому засіданні пояснень осіб, які звернулись зі скаргами, рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій не приймалось, 10.07.2020 заявницями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було подано клопотання про проведення допиту та визнання осіб потерпілими у кримінальному провадженні, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, є підставою для оскарження.
Щодо особи, яка подала клопотання - ОСОБА_3 , слід зазначити, що з наданих нею пояснень в судовому засіданні встановлено, що вона не підписувала клопотання від 10.07.2020, подане до НАБ України, про допит та визнання потерпілими. Зі скаргою звернулась посилаючись на те, що відомості до ЄРДР були внесені ухвалою від 03.03.2020 року у тому числі і за її заявою, їй завдана шкода неправомірними діями поліції, працівники якої у 2018 році здійснили крадіжку її цінних речей при проведенні у її житлі слідчих дій.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність детектива, яка, зокрема, полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до зазначеної норми КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Відповідно до положень ст.220 КПК України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, у а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
При цьому варто наголосити, що положення ст. 220 КПК України застосовуються лише під час здійснення досудового розслідування та не можуть бути застосовані у випадках закінчення досудового розслідування в одній із форм, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України.
З наданих матеріалів скарги вбачається, що на підставі ухвали слідчого судді від 03.03.2020 року у справі №991/1757/20 (а.с.30) внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000430 від 11.03.2020 за фактами вчинення службовими особами Шевченківського районного суду міста Києва, прокурорами Київської місцевої прокуратури № 10, Генеральної прокуратури України, Державного бюро розслідувань та іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 209 КК України.
Постановою детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України Барабанщикова Є.С. від 08.07.2020 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020000000000430 від 11.03.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 209 КК України, закрито у ч. 1 ст. 209 КК України у зв`язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
10.07.2020 заявниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до детектива НАБ України Барабанщикова Є.С. із клопотанням про їх допит та визнання їх потерпілими у кримінальному провадженні № 42020000000000430 від 11.03.2020.
Станом на день подання заявницями клопотання про їх допит та визнання їх потерпілими у зазначеному вище кримінальному провадженні - 10.07.2020 кримінальне провадження № 42020000000000430 від 11.03.2020 було закрите, що свідчить про закінчення, станом на 10.07.2020, досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000000430 від 11.03.2020.
Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України 10-ти денний строк на оскарження вказаної постанови не закінчився і в судовому засіданні особи, які звернулись зі скаргами - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. вказали суду, що не мають наміру оскаржувати вказану постанову, назвавши її «фальшифкою». За таких обставин, детектив, який на час отримання клопотання від 10.07.2020 року прийняв процесуальне рішення про закриття кримінального провадження (закінчення досудового розслідування) в частині, що визначає його підслідність НАБ України, не мав правових підстав реагувати на вказане клопотання згідно положень ст. 220 КПК України.
Його процесуальна поведінка надалі залежить від факту набрання законної сили постановою від 08.07.2020 про закриття кримінального провадження № 42020000000000430 від 11.03.2020 в частині ст. 209 ч.1 КК України, що може зумовити зміну підслідності даного кримінального провадження.
За встановлених обставин слідчою суддею не вбачається бездіяльності в діях детектива НАБ України Барабанщикова Є.С.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами КПК України. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову в задоволенні скарги (ст. 307 КПК України).
Оскільки скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність детектива НАБ України є необґрунтованою, у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 220, 283, 303, 304, 306, 307, 309, 372 КПК України, слідча суддя,
П О С Т А Н О В И Л А:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення, дії чи бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України під час досудового розслідування - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя О.Я. Саландяк