- Головуючий суддя (АП ВАКС): Павлишин О.Ф.
- Суддя (АП ВАКС): Никифоров А.С., Чорна В.В.
- Секретар : Євфіменко К.М.
- Захисник/адвокат : Гончарюк Т.В., Дроздовського Л.П., Терземана Д.В., Можаєва М.О.
- Прокурор : Макар О.І.
Справа № 760/14676/19
Провадження №11-кп/991/30/20
Головуючий у суді 1 інстанції: Білоус І.О.
Суддя-доповідач: Павлишин О.Ф.
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2020 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді Павлишина О.Ф.,
суддів: Никифорова А.С., Чорної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Євфіменко К.М.,
прокурора Макара О.І.,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
захисників - Гончарюк Т.В., Дроздовського Л.П., Терземана Д.В., Можаєва М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги адвокатів Гончарюк Тетяни Вікторівни, Дроздовського Любомира Петровича - захисників ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року задоволено клопотання прокурора Макара О.І. та захисника Можаєва М.О. Кримінальне провадження № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України - закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з набранням чинності закону, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням колегії суддів Вищого антикорупційного суду, захисники обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокати Гончарюк Т.В. та Дроздовський Л.П. подали апеляційні скарги.
Захисник Гончарюк Т.В. в апеляційній скарзі стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та, що судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону.
Посилається на наступні обставини.
Пункт 2 ч. 3 ст. 314 та п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України не передбачає право суду на закриття кримінального провадження в частині обвинувачення. Рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження та оцінки судом всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В обвинувальному акті у змісті формулювання обвинувачення та кваліфікуючих ознак складів злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , діяння, які описані як склад злочину передбаченого статтею 205 КК України, є невід`ємною складовою фактичних даних вказаних злочинів, на які сторона обвинувачення посилається як на обставини, які відповідно до вимог ст. 91 КПК України підлягають доказуванню.
Правова кваліфікація дій осіб в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення. Зазначає, що для того щоб твердження сторони обвинувачення про вчинення обвинувачененими ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 забороненого суспільно небезпечного діяння було конкретним, таким що дозволяв стороні захисту використовувати комплекс аргументів для спростування такого твердження, в обвинувальному акті повинні бути описані, через наведення обставин кримінального правопорушення, всі передбачені кримінальним законом ознаки складу/складів злочину, які і становлять фактичний склад злочину. Сторона обвинувачення у даному випадку не вправі посилатися на діяння, які описані як склад злочину, передбаченого статтею 205 КК України, яку виключено із Кримінального кодексу України на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» №101 -IX від 18.09.2019.
Прийняття Вищим антикорупційним судом ухвали про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення вищевказаних осіб спричинило неузгодженість формулювання обвинувачення та наведення фактичних обставин в частині обсягу дій, які ставляться особам в вину та неконкретність обвинувачення, що порушує право обвинувачених на захист через те, що обвинуваченим стає невідомим, в чому саме вони обвинувачуються.
Після отримання обвинувального акту, у підготовчому судовому засіданні суд відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України мав прийняти рішення про повернення обвинувального акту для приведення його до вимог статті 291 КПК України, оскільки він не відповідає вимогам цього Кодексу в контексті неможливості використання формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин кримінального правопорушення з посиланням на обвинувачення у вчиненні кримінально-протиправних діянь із зазначенням вчинення дій, які описані як склад злочину, передбачений статтею 205 КПК України. Тому, Вищий антикорупційний суд фактично постановив судове рішення в супереч вимогам статті 370 КПК України, що перешкоджає суду в подальшому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення по суті розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №22013000000000287 від 25 листопада 2013 року.
Просить повністю скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Макара О.І. та захисника Можаєва М.О. про закриття на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 в частині їх обвинувачення за ст. 205 КК України.
Захисник Дроздовський Л.П. в апеляційній скарзі посилається на наступні обставини.
КПК України не надає суду повноважень на закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення. Суд на підготовчому засіданні може закрити кримінальне провадження тільки в цілому, адже інакше суд не зможе призначити до розгляду обвинувальний акт, який стосується частини закритого кримінального провадження.
Оскільки під час підготовчого судового засідання прокурор не може змінити обвинувачення, тому закриття на підготовчому судовому засіданні кримінального провадження в частині без зміни прокурором обвинувачення суперечить ст. 337 КПК України.
Суд 1 інстанції під час судового розгляду має право закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, постановивши ухвалу якщо відсутні підстави для прийняття ним інших кінцевих для цієї стадії процесуальних рішень, що передбачені КПК, зокрема - виправдувального вироку, який суд зобов`язаний ухвалити при наявності передбачених у КПК підстав.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №153/1289/18, враховуючи нереабілітуючий характер цієї підстави, з урахуванням того, що її застосуванням фактично констатується причетність особи до вчинення кримінально-караного діяння, особа, щодо якої кримінальну справу закрито у зв`язку з усуненням новим кримінальним законом злочинності і караності інкримінованого їй діяння, повинна мати можливість реалізувати у суді своє право на судовий захист, а суд, в свою чергу, - перевірити і оцінити законність і обґрунтованість прийнятих у даному провадженні процесуальних рішень, в яких зафіксована висунута щодо особи підозра у злочині на основі матеріалів, зібраних як на стадії досудового розслідування, так і стадії судового розгляду.
Судом передчасно вирішено питання про закриття кримінального провадження, адже сторона захисту заявляла про доцільність прийняття судом іншого кінцевого для даної стадії процесуального рішення, а саме - повернення обвинувального акту прокурору.
Просить повністю скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27.05.2020 та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора Макара О.І. та захисника Можаєва М.О. про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ст. 205 КК України - відмовити.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_1 . - адвокати Гончарюк Т.В., Дроздовський Л.П. підтримали апеляційні скарги та надали пояснення аналогічні доводам апеляційних скарг.
Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та адвокат Терземан Д.В. у судовому засіданні підтримали апеляційні скарги адвокатів Гончарюк Т.В. та Дроздовського Л.П. та просять їх задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 , адвокат Можаєв М.О. та прокурор Макар О.І. у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги та пояснили, що оскаржувана ухвала постановлена відповідно до вимог КПК України, відтак відсутні підстави для її скасування.
Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули. Оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду, про причини неявки суд не повідомили, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, а тому апеляційна скарга розглядається без їх участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
В зв`язку з цим рішення переглядається у вищевказаних межах апеляційних скарг захисників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисників, обвинувачених та прокурора, дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Гончарюк Т.В. та Дроздовського Л.П. не підлягають до задоволення.
Постановляючи ухвалу про закриття кримінального провадження № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, колегія суддів Вищого антикорупційного суду виходила з того, що Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» № 101-ІХ від 18.09.2019, який набрав чинності 25.09.2019, та яким виключено ст. 205 з Особливої частини Кримінального кодексу України, і закрила кримінальне провадження відносно вказаних вище осіб в частині ст. 205 КК України у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою.
Вказаний висновок суду першої інстанції відповідає положенням закону та встановленим обставинам.
Посилання в апеляційних скаргах на те, що суд в підготовчому засіданні не може закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення є помилковим, оскільки не ґрунтується на положеннях КПК України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За змістом п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право закрити кримінальне провадження за всіма статтями обвинувачення.
А тому, оскільки суд має право закрити кримінальне провадження за всіма статтями обвинувачення, відповідно до ступеню висновку, суд має право закрити кримінальне провадження за окремою статтею чи окремими статтями обвинувачення.
Крім того, положення КПК України не містять прямої заборони закриття провадження в частині обвинувачення.
Таким чином, суд першої інстанції постановив ухвалу про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення, що відповідає положенням КПК України.
Також безпідставними є доводи апеляційних скарг, що суд мав прийняти рішення про повернення обвинувального акту для приведення його у відповідність до вимог статті 291 КПК України, що закриття на підготовчому судовому засіданні кримінального провадження в частині без зміни прокурором обвинувачення суперечить ст. 337 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Зі змісту ч. 3 ст. 314 КПК України слідує, що питання закриття провадження та повернення обвинувального акта є окремими питаннями. Також, положеннями ст. 314 КПК України не встановлено обов`язок суду під час підготовчого судового засідання вирішувати питання про закриття провадження одночасно з вирішенням питанням про повернення обвинувального акта.
А тому оскільки оскаржуваною ухвалою не вирішувалося питання про повернення обвинувального акта прокурору, не вирішувалось питання зміни прокурором обвинувачення, та судом при постановленні вказаної ухвали не порушено вимог ст. 314 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що твердження апеляційних скарг щодо наявності підстав для повернення обвинувального акта прокурору не стосується предмету апеляційного розгляду.
Посилання сторони захисту в апеляційній скарзі на постанову Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №153/1289/18, та те що, суд 1 інстанції під час судового розгляду має право закрити кримінальне провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України, якщо відсутні підстави для прийняття ним інших кінцевих для цієї стадії процесуальних рішень, що передбачені КПК, зокрема - виправдувального вироку, не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, так як при вирішенні питання про закриття провадження сторона захисту не наполягала на ухваленні виправдувального вироку, не заперечувала вчинення обвинуваченими діяння, яке було інкриміноване стороною обвинувачення, та не заперечувала причетність обвинувачених до інкримінованого діяння, а заперечувала лише можливість закриття провадження в частині обвинувачення, оскільки таке закриття, на думку сторони захисту, не передбачено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України. (а.с.154)
Крім того, такі доводи відсутні в апеляційній скарзі, а наявне лише посилання на передчасність вирішення питання у зв`язку з необхідністю прийняття іншого рішення - повернення обвинувального акта прокурору. (а.с.192-зворот).
У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає, що обставин на спростування висновків колегії суддів Вищого антикорупційного суду стороною захисту в апеляційних скаргах не наведено і матеріалами провадження не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити вирок або ухвалу без змін; 2) змінити вирок або ухвалу; 3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; 4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу; 5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження; 6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Гончарюк Т.В. та Дроздовського Л.П. слід залишити без задоволення, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року -залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 284, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокатів Гончарюк Тетяни Вікторівни, Дроздовського Любомира Петровича - залишити без задоволення.
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 27 травня 2020 року, якою задоволено клопотання прокурора Макара О.І., захисника Можаєва М.О., та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України закрито кримінальне провадження № 22013000000000287 від 25 листопада 2013 року в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий: Судді: О. Ф. Павлишин А.С. Никифоров
В. В. Чорна