- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Панаід І.В.
- Секретар : Музики Х.І.
Справа № 991/3308/20
Провадження №11-сс/991/486/20
У Х В А Л А
16 червня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.
суддів Боднара С. Б., Панаіда І. В.
за участю секретаря судового засідання Музики Х. І.
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2020 року про відмову в задоволенні його скарги на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст.366, ч. 2 ст. 373, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396 КК України, в частині, передбаченій ч.2 ст.364 та ч.2 ст.368 КПК України
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 подав заяву на ім`я керівника Національного антикорупційного бюро України про можливу наявність у діях слідчого ОСОБА_2, заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_3 та прокурора м. Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст.366, ч. 2 ст. 373, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396 КК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях 42015100040000162 та № 42015100020000217.
Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000883 від 14.09.2018 року за фактом наявності в діях слідчого ОСОБА_2, заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_3, прокурора м. Києва ОСОБА_4 ознак вказаних кримінальних правопорушень.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України Прокопенка Б.О. від 14.04.2020 закрито кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 в частині, передбаченій ч.2 ст. 368 та ч.2 ст. 364 КК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
Зазначену постанову детектива Василевич В.С. оскаржив до слідчого судді Вищого антикорупційного суду як незаконну, просив її скасувати та повідомити Державне бюро розслідувань про зловживання повноваженнями та приховування вчинених злочинів детективом Національного антикорупційного бюро України Прокопенком Б . О . і процесуальними керівниками у даному кримінальному провадженні.
Послався на те, що детектив, приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, не вчинив жодної процесуальної дії для встановлення обставин кримінального правопорушення, а саме не допитав його та свідків кримінального провадження, не розглянув клопотання, подані у порядку ст. 220 КПК України, не виконав вказівок наданих йому процесуальним керівником після скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження. Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки вступна її частина не містить усіх необхідних складових, а в мотивувальній частині не вказані обставини, що стали підставою для прийняття такого рішення та мотивів його прийняття із посиланням на відповідні норми закону.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року.
Ухвала мотивована тим, що детектив, закриваючи кримінальне провадження надав оцінку зібраним доказам, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини кримінального провадження, а зміст процесуального рішення слідчого відповідає вимогам ст. 110 КПК України.
Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та зобов`язати Вищий антикорупційний суд розглянути його скаргу на постанову детектива про закриття кримінального провадження.
Вважає ухвалу незаконною, оскільки слідчим суддею не надано правової оцінки тому, що детектив не виконав у повній мірі вимоги ухвали слідчого судді та не вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.396 КК України; не враховано той факт, що детектив закрив кримінальне провадження без визначення його статусу у ньому. Також не було надано правової оцінки тому, що детектив не надав йому витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань та не вручив пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальному провадженні. Крім того органом досудового розслідування не виконані вказівки процесуального керівника після скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження. Слідчий суддя безпідставно зазначив в ухвалі про те, що детектив провів усі необхідні процесуальні дії для прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
В судове засідання прокурор, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду апеляційної скарги, не з`явився, про причини неявки не повідомив, у зв`язку з чим колегія суддів постановила здійснити її розгляд у відсутність прокурора.
За результатами апеляційного розгляду, з урахуванням доводів ОСОБА_1 , який підтримав в судовому засіданні апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України підставою для закриття кримінального провадження є встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів скарги, детектив Національного антикорупційного бюро України Прокопенко Б.О. закрив 04.04.2020 року кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 за ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 364 КК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.
В обґрунтування прийнятого рішення зазначив, що під час досудового розслідування були допитані у якості свідків слідчий прокуратури м. Києва ОСОБА_2, заступник начальника слідчого відділу ОСОБА_3 та прокурор м. Києва ОСОБА_4
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 повідомили, що особисто не проводили досудове розслідування кримінальних проваджень № 42015100040000162 та №42015100020000217. Будь-яких вказівок від прокурора м. Києва ОСОБА_4 вони не отримували, пропозиції надання неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення ними будь-яких дій у вказаних кримінальних провадженнях не надходило. ОСОБА_3 також повідомив, що ОСОБА_1 викликався до прокуратури м. Києва слідчим ОСОБА_2 для допиту у якості свідка, оскільки не мав процесуального статусу потерпілого. Допитаний у якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що під час досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000883 не встановлено факту заподіяння шкоди ОСОБА_1 , у зв`язку з чим потерпілим він не визнавався.
Також під час досудового розслідування було встановлено, що прокурор прокуратури м. Києва ОСОБА_4 будь-яких дій у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 та № 42015100020000217 не вчиняв, будь-яких вказівок слідчим та прокурорам у кримінальних провадженнях не надав, пропозиції одержати неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення будь-яких дій у кримінальних провадженнях йому не надходили.
Із заяви про вчинення кримінального правопорушення (а.с.16-18), значної за обсягом, вбачається, що зловживання службовими особами своїм службовим становищем та отримання неправомірної вигоди полягає в тому, що з`явившись 14.08.2018 року на допит до слідчого прокуратури міста Києва ОСОБА_2, останній не допитав ОСОБА_1 як потерпілого, у зв`язку з його відмовою надати хабар, а намагався допитати в якості свідка.
При цьому, заява не містить жодних конкретних обставин того, яку суму хабаря вимагав слідчий, чому відмовлявся допитати ОСОБА_1 як потерпілого, чому останній не дав покази як свідок та не вказав про вимагання.
Відповідальність за вчинення злочину, передбаченого ст.368 КК України настає за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію, обіцянку або неправомірну вигоду та просила надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища.
Ні в заяві ОСОБА_1 , ні в матеріалах провадження за його скаргою не наведено жодних конкретних відомостей щодо отримання чи вимагання службовими особами прокуратури м. Києва неправомірної вигоди під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 та № 42015100020000217.
За змістом ч.2 ст. 364 КК України передбачено відповідальність за зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе та іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним та громадським інтересам юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.
Обов`язковими ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України є використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи при вчиненні такого діяння; заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб.
Матеріали скарги не містять відомостей, які б свідчили про зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби в діях службових осіб прокуратури м. Києва. Також з матеріалів провадження не вбачається наявність у прокурорів та слідчих прокуратури м. Києва мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а саме отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб та відсутні обґрунтовані відомості завдання ОСОБА_1 будь-якої шкоди за результатами дій чи бездіяльності прокурорів та слідчих прокуратури м. Києва.
Таким чином, колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновку слідчого судді, що рішення детектива про закриття кримінального провадження є вмотивованим, а досудове розслідування проведено всебічного, повно і об`єктивно з дослідженням всіх обставин справи та оцінки зібраних доказів.
Доводи ОСОБА_1 про порушення слідчим суддею процесуального права колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді про законність та обгрунтованість закриття кримінального провадження внаслідок обєктивно встановленої відсутності події кримінальних правопорушень за ст.ст.364, 368 КК України.
Більше того, з матеріалів скарги вбачається, що за номером 42015100040000162 об`єднано близько 250 кримінальних проваджень, розпочатих прокуратурою м. Києва за заявами ОСОБА_1 , в тому числі, щодо отримання неправомірної вигоди посадовими особами. Однак посилань на конкретні обставини таких злочинів ці заяви не містять. В судовому засіданні ОСОБА_1 уникає відповідей на будь-яке питання щодо конкретних фактів вчинення службовими особами кримінального правопорушення і посилається виключно на порушення його процесуальних прав заявника (неналежне роз`яснення прав і обов`язків, не вручення пам`ятки про права і обов`язки, неналежне повідомлення про процесуальні дії, неналежне оформлення постанови, відсутність даних про її реєстрацію, тощо). Такі обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 усвідомлює абстрактний характер звернень до правоохоронних органів з приводу вчинення злочинів різними посадовими особами та використовує правоохоронну та судову системи держави для виконання невластивих їм функцій.
Колегія суддів відзначає, що необхідність у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні є тоді, коли матеріали провадження містять ознаки кримінального правопорушення і не зібрано достатніх доказів, які підтверджують вину особи у його вчиненні або їх недостатньо для висновку про відсутність події злочину, складу злочину. За наявності достатніх підстав для висновку про відсутність події злочину, кримінальне провадження має бути негайно закрите. Проведення додаткових слідчих дій в такому випадку є неприпустимим.
У даному кримінальному провадженні навіть сам по собі зміст заяви про кримінальне правопорушення дає достатні підстави колегії суду зробити висновок про відсутність події отримання посадовими особами прокуратури неправомірної вигоди від ОСОБА_1 або її вимагання чи зловживання службовим становищем, оскільки заява не містить конкретних обставин таких правопорушень, а посилання в ній на вимагання хабаря за допит особи в якості потерпілого, а не свідка позбавлене здорового глузду.
Враховуючи наведене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та належно обґрунтованою, постановлена з дотриманням вимог процесуального права, підстав до її скасування не встановлено.
Керуючись статтями 303, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2020 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст.366, ч. 2 ст. 373, ч. 2 ст. 382, ч. 2 ст. 256, ч. 1 ст. 396 КК України, в частині, передбаченій ч.2 ст.364 та ч.2 ст.368 КПК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. В. Панаід