- Головуючий суддя (АП ВАКС): Панкулич В.І.
- Суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б., Панаід І.В.
- Секретар : Музики Х.І.
Справа № 991/3782/20
Провадження №11-сс/991/467/20
У Х В А Л А
16 червня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді Панкулича В. І.,
суддів Боднара С.Б., Панаіда І.В.,
за участю секретаря судового засідання Музики Х.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 року про відмову у відкритті провадження за її скаргою на бездіяльність першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О., що полягає у не скасуванні постанови заступника прокурора Рівненської області від 19.03.2020 про скасування постанови від 27.06.2019 про закриття кримінального провадження № 42018000000002272 від 13.09.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в редакції від 05.04.2001,
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою начальника слідчого відділу прокуратури Рівненської області від 27.06.2019 року закрито кримінальне провадження за відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України в редакції від 05.04.2001.
Постановою заступника прокурора Рівненської області від 19.03.2020 року скасовано зазначену постанову слідчого.
20.03.2020 року постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Рівненської області проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено детективам Національного антикорупційного бюро України.
14.05.2020 року Баренко С.Г. звернулася до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О., яка виразилася у не скасуванні незаконної постанови прокурора від 19.03.2020 про скасування постанови від 27.06.2019 про закриття кримінального провадження. Просила визнати неправомірною бездіяльність прокурора та зобов`язати його скасувати постанову прокурора від 19.03.2020 року про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 року відмовлено у відкритті провадження за її скаргою.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя послався на те, що вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора, які підлягають оскарженню на стадії досудового розслідування, передбачений ст. 303 КПК України. Перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора наділений правом скасовувати незаконні постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня, а реалізація такого права не є предметом оскарження відповідно до ст.303 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_1 просить її скасувати та ухвалити нову, якою визнати протиправною бездіяльність першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Грищука М.О. та зобов`язати його скасувати постанову заступника прокурора Рівненської області Павленка Р.І. від 19.03.2020 про скасування постанови прокурора від 27.06.2019 року про закриття кримінального провадження № 42018000000002272 від 13.09.2018.
Вважає ухвалу незаконною та такою, що суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Стверджує, що слідчий суддя, виносячи ухвалу про відмову у відкритті провадження безпідставно позбавив її доступу до правосуддя. При цьому, не взяв до уваги ту обставину, що прокурор, скасовуючи поза межами строків досудового розслідування законну постанову про закриття кримінального провадження прийняв рішення, яке не передбачене процесуальним законом. КПК України не може передбачити вичерпний перелік процесуальних порушень, які підлягають оскарженню, тому слідчий суддя зобов`язаний був розглянути скаргу по суті, враховуючи незаконність дій прокурора.
У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор просив відмовити в її задоволенні, оскільки КПК України передбачає вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які підлягають оскарженню, тому ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою.
В судове засідання учасники кримінального провадження, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду апеляційної скарги, не з`явилися, про причини неявки не повідомили, прокурор просив розглянути апеляційну скаргу у його відсутність, у зв`язку з чим колегія суддів вирішила розглянути скаргу без їх участі.
За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.6 ст.36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 303 КПК України встановлює вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності прокурора, які можуть бути оскаржені слідчому судді під час досудового розслідування.
Як вбачається з матеріалів скарги, ОСОБА_1 оскаржила бездіяльність прокурора, яка виразилася у не скасуванні незаконної постанови прокурора від 19.03.2020 року про скасування постанови слідчого від 27.06.2019 про закриття кримінального провадження № 42018000000002272 від 13.09.2018, що не підлягає оскарженню слідчому судді.
Оскаржуючи протиправну бездіяльність прокурора вищого рівня, вона посилається на явну незаконність рішення прокурора нижчого рівня про скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження як підставу для оскарження бездіяльності слідчому судді. Тобто, фактично ОСОБА_1 оскаржується бездіяльність першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора щодо не закриття на її вимогу кримінального провадження (відмова скасувати постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження).
Протиправна бездіяльність прокурора щодо відмови скасувати постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження не може бути оскаржена слідчому судді як така, що не передбачена ст.303 КПК України, а тому колегія суддів доводи Баренко С.Г. відхиляє.
Твердження ОСОБА_1 про те, що постанова прокурора про скасування постанови про закриття кримінального провадження є явно незаконною та може бути з цих підстав оскаржена, колегія суддів також відхиляє, оскільки прокурор відповідно до ст.284 КПК України наділений повноваженнями скасувати постанову про закриття кримінального провадження, тобто, він прийняв рішення у межах своєї компетенції. Питання наявності чи відсутності у нього достатніх підстав для прийняття такого рішення знаходиться за межами судового контролю за досудовим розслідуванням, втручання у його вирішення порушило б гарантії незалежності прокурора у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.28 КПК України слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування в розумні строки тільки в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. В іншій частині дотримання розумних строків забезпечується прокурором, що також належить до його виключної компетенції.
Колегія суддів не може погодитися з доводами про обмеження права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, оскільки реалізація такого права відповідно до ст.21 КПК України здійснюється тільки у порядку, передбаченому цим Кодексом. Такий порядок, як вище зазначалося, не передбачає можливості суду втрутитися під час досудового розслідування в компетенцію прокурора з метою перешкодити чи заборонити йому проведення досудового розслідування ознак кримінального правопорушення шляхом закриття кримінального провадження (скасування постанови прокурора, якою скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження).
Відповідно до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо вона подана на бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновку слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, вважає за необхідне залишити оскаржувану ухвалу в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 3, 21, 36, 303, 304, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора, що полягає у не скасуванні постанови заступника прокурора Рівненської області від 19.03.2020 про скасування постанови від 27.06.2019 про закриття кримінального провадження № 42018000000002272 від 13.09.2018 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в редакції від 05.04.2001 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. І. Панкулич
Судді С. Б. Боднар
І. В. Панаід