Документ № 89454038

Справа № 991/3308/20

Провадження1-кс/991/3409/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст.364,ч.2ст.368,ч.2ст.366,ч.2ст.373,ч.2ст.382,ч.2ст.256,ч.1ст.396КК України в частині передбаченій ч.2 ст.364 та ч.2 ст.368 КПК України

ВСТАНОВИЛА:

Суть питання

23 квітня 2020 року до Вищого антикорупційного суду, надійшли матеріали скарги ОСОБА_3 із вимогами про таке:

1.Розглянути дану скаргу в строк 5(п`ять) діб або у відповідності до пункту 2.3.36 засад використання автоматизованої системи документообігу п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджений рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30( зі змінами) передати сул рву справу для повторного авто розподілу (шляхом винесення відповідного Розпорядження керівником апарату суду та на підставі погодження головою суду Акту прийняття передачі судової справи)

2.Скасувати постанову від 14 квітня 2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 детективом ГПД НАБУ ОСОБА_4 .

3.Повідомити ДБР про зловживання повноваженнями та про приховування вчинених злочинів детективом ГПД НАБУ ОСОБА_4 і процесуальними керівниками у даному кримінальному провадженні.

4.Надати копію ухвали за результатами огляду даної справи.

Обґрунтування скарги

В обґрунтування вимог скарги ОСОБА_3 зазначає, що 14.04.2020 року детективом Національного бюро Другого відділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 винесено постанову якою закрито кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 передбаченого ч. 2ст.364,ч.2ст.368,ч.2ст.366,ч.2ст.373,ч.2ст.382,ч.2ст.256,ч.1ст.396КК України року в частині, передбаченій ч.2 ст. 368 та ч.2 ст. 364 КК України у зв`язку із встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

Зазначену постанову вважає не вмотивованою та передчасною і такою що підлягає скасуванню. Так, заявник стверджує, що приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, детектив фактично не вчинив жодної процесуальної дії для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, жодного разу не допитав ні його, ні фігурантів кримінального провадження, ні свідків, не надав правової оцінки кожному із фактів, які були зазначені в заяві про кримінальне правопорушення, не надав відповіді на жодну із заяв та не розглянув жодне із клопотань, поданих у порядкуст. 220 КПК України. Заявник також зазначив, що детектив ОСОБА_4, в супереч вказівок процесуального керівника, які були надані детективу після скасування попередніх постанов про закриття кримінального провадження, втретє вказаною постановою закрив дане кримінальне провадження. Крім того детектив НАБУ не усунув допущених порушень, які стали підставою для скасування в судовому порядку Постанов детектива, від 15.07.2019,05.12.2018, 29.12.2018 про закриття вказаного кримінального провадження.

Крім наведеного, заявник стверджує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам, визначеним уст. 110 КПК України, оскільки не містить вступної частини, яка повинна містити відомості про місце та час прийняття постанови, прізвище, ім`я по батькові, посаду осіб, що проходять по справі. Мотивувальна частина постанови, на думку скаржника, не містить змісту обставин, які стали підставами для її прийняття, їх обґрунтування мотивів, які стали підставою для прийняття такого рішення із посиланням на відповідні нормативно-правові акти.

Доводи сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив скасувати постанову детектива від 14.04.2020 про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст.364,ч.2ст.368,ч.2ст.366,ч.2ст.373,ч.2ст.382,ч.2ст.256,ч.1ст.396КК України з викладених у скарзі підстав.

Детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Разом з тим, 07 травня 2020 року до суду надійшли матеріали кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 з супровідним листом, у якому детектив ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні скарги з підстав, які викладені в постанові про закриття кримінального провадження в частині за ч.2 ст.364, ч.2 ст. 368 КПК України та залишити її в силі. Розгляд скарги просив проводити без його участі, що відповідно до ч. 3ст.306КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Мотиви суду

Заслухавши пояснення заявника, дослідивши заперечення детектива НАБУ,дослідивши матеріали кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018, слідча суддя дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 303 КПК Українина досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Статтею 9 Кримінального процесуального кодексу України передбачено,що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, дати їм належну оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Так, за приписами ч. 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається слідчим, прокурором, при встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися лише після всебічного повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).

Тобто, закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому Кримінальним процесуальним кодексом порядку.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.

Відповідно до ч.5ст.110КПК України - постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Отже, постанова про закриття кримінального провадження має бути вмотивована, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленими матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав та законних інтересів учасників процесу.

При розгляді скарги слідча суддя встановила, що Національним антикорупційним бюро України здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000883 від 14.09.2018 року за фактом наявності в діях слідчого ОСОБА_5, заступника начальника слідчого відділу ОСОБА_6, прокурора м. Києва ОСОБА_7 ознак складу злочинів, передбачених ч. 2ст.364,ч.2ст.368,ч.2ст.366,ч.2ст.373,ч.2ст.382,ч.2ст.256,ч.1ст.396КК України під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 і № 42015100020000217. На думку заявника ОСОБА_3 слідчий ОСОБА_5, заступник начальника слідчого відділу ОСОБА_6, прокурор м. Києва ОСОБА_7 можливо отримали неправомірну вигоду під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 та № 42015100020000217, а тому вчинили злочин передбачений ч.2 ст.368 КПК України. Крім того,на думку заявника, вказані особи, зловживали своїм службовим становищем під час здійснення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях,тому їх дії потрібно кваліфікувати за ч.2 ст.364 КК України.

З матеріалів кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 вбачається,що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_8 від 06.09.2018 року за заявою ОСОБА_3 від 15.08.2018 року № 2475/15 (вх. № В-7667) від 14.09.2010 за № 52018000000000883, № 52018000000000884, № 52018000000000885, № 52018000000000886, № 52018000000000887, № 52018000000000888, № 52018000000000889 за ознаками складу злочинів, передбачених ч.1 ст.396, ч.2 ст.256, ч.2 ст.382, ч.2 ст.373, ч.2 ст.366, ч.2 ст.368 КК України Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 28.09.2018 матеріали вказаних кримінальних проваджень від 14.09.2018 об`єднано в одне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року.

20.11.2018 детективом НАБУ ОСОБА_9 прийнято постанову про зміну попередньої кваліфікації у кримінальному проваджені № 52018000000000883 від 14.09.2018, а саме - змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 3 ст. 365 КК України.

Крім того, 20.11.2018 детективом прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 в частині можливого вчинення, кримінального правопорушення, передбаченої ч. 2 ст. 368 КК України, у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України.Вказані постанови детектива ОСОБА_9 були скасовані постановою прокурора САП від 05.12.2018. У мотиві прийняття таких рішень прокурор серед іншого вказує, що заява ОСОБА_3 за якою були розпочаті досудові розслідування кримінальних правопорушень містить лише особисту точку зору заявника, натомість не містить відомостей про вчинення жодного з кримінальних правопорушень.

В подальшому,29.12.2018кримінальне провадження№ 52018000000000883було закритопостановою детектива ОСОБА_9 у зв`язкуз відсутністюподії кримінальногоправопорушення,проте ухвалоюслідчого суддівід 29.05.2019вказану постановудетектива булоскасовано,а досудове розслідуваннякримінального провадженнявідновлено.15.07.2019кримінальне провадження№52018000000000883 булозакрито узв`язку відсутністю події кримінального правопорушення. В подальшому, ухвалою слідчої судді від 04.11.2019 вказану постанову детектива було скасовано, а досудове розслідування кримінального провадження №52018000000000883 знову відновлено.

Постановою від 14.04.2020 року детектив Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 закрив кримінальне провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 в частині, передбаченій ч.2 ст. 368 та ч.2 ст.364 КК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення.

Оскаржувана постанова обґрунтована детективом тим, що об`єктивна сторона злочину передбаченого ч.2 ст. 368 КК України передбачає такі альтернативні дії службових осіб: прийняття пропозиції неправомірної вигоди; прийняття обіцянки такої вигоди; одержання неправомірної вигоди; прохання надати таку вигоду. Суб`єктом прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди може бути виключно службова особа. Відповідно доч.1примітки ст.364КК Українислужбовими особамистаттях 364,368,368-2,369цього Кодексує особи,які постійно,тимчасово чиза спеціальнимиповноваженням здійснюютьфункції представниківвлади чи місцевого самоврядування,а такожобіймають постійночи тимчасовов органахдержавної влади,органах місцевогосамоврядування,на державнихчи комунальнихпідприємствах,в установахчи організаціяхпосади,пов`язаніз виконанняморганізаційно-розпорядчихчи адміністративно-господарськіфункцій,або виконуютьтакі функціїза спеціальнимповноваженням,яким особанаділяється повноважниморганом державної влади,органом місцевоїсамоврядування,центральним органомдержавного управлінняіз спеціальнастатусом,повноважним органомчи повноважноюособою підприємства,установи,організації,судом абозаконом.Разом зтим уповідомленні прозлочин заявникомвказується наможливі неправомірні дії спеціального суб`єкта - слідчого та прокурора.

Відповідно доч.2примітки ст.368КК Українислужбовими особами,які займаютьвідповідальне становище,у статтях368,368-2,369та 382цього Кодексує особи,зазначені упункті 1примітки достатті 364цього Кодекспосади якихзгідно ізстаттею 6Закону України«Про державнуслужбу» належатьдо категорії«Б»,судді,прокурори іслідчі,а такожінші,крім зазначениху пункті3примітки доцієї статті,керівники ізаступники керівнихорганів державноївлади,органів місцевогосамоврядування,їх структурипідрозділів таодиниць.Такий видкваліфікуючої ознакияк вчиненнязлочину особою,яка займаєвідповідальне становище,у томучислі слідчимчи прокурором,передбачено кваліфікаціюкримінального правопорушення«Прийняття пропозиції,обіцяв абоодержання неправомірноївигоди службовоюособою» виключноза ч.3ст.368КК Україниабо ч.4ст.368КК України(увипадку наявностіінших кваліфікуючихознак злочину)та унеможливлюєза будь-якихобстав кваліфікаціютаких дійза ч.1та ч.2ст.368КК України. Оскільки службова особа, яка займає відповідальне становище (слідчий або прокурор) не може бути суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, то у кримінальному провадженні № 52018000000000883 відсутня обов`язкова ознака складу злочину. А саме суб`єкт злочину.

Отже, відповідальність за передбачений ст. 368 КК України настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію, обіцянку або одержала неправомірну вигоду, а так само просила надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади чи службового становища.

Так,слідча суддявстановила,що з метоювстановлення наявностів діяхпрокурорів таслідчих прокуратурим.Києва ознаківскладу кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.368та ч.2ст.364КК України,в ході досудовогорозслідування укримінальному провадженні№52018000000000883детективом ОСОБА_9 були допитаніу якостісвідків співробітникипрокуратури м.Києва ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .Зокрема ОСОБА_6 повідомив,що особисто досудоверозслідування кримінальнихпроваджень №42015100040000162і №42015100020000217,щодо якихскаржиться ОСОБА_10,ним непроводилось.Будь-якихвказівок відпрокурора прокуратурим.Києва ОСОБА_11 чи будь-когоз керівництвавказаної прокуратуривін неотримував,пропозиції надання неправомірноївигоди завчинення чине вчинення ОСОБА_6 будь-яких дій у кримінальних провадженнях № 4201510004000016 та №42015100020000217 не надходило. Жодного неприязного відношення ОСОБА_12 до ОСОБА_13 не має. ОСОБА_12, надаючи покази стосовно подій за 14.08.2018, повідомив, що ОСОБА_10 викликався до прокуратури м. Києва слідчим ОСОБА_5 для допиту у якості свідка, так як не мав процесуального статусу потерпілого, проте у зв`язку з відмов ОСОБА_13 від допиту у якості свідка так допитаний і не був того дня.( а.с.153-156). Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 повідомив, що за номером кримінального провадження 42015100040000162 об`єднано близько 250 кримінальних проваджень,розпочатих прокуратуроюм.Києва зазаявами ОСОБА_13 . У зв`язку з тим, що в ході досудового кримінального провадження завдання шкоди ОСОБА_14 не встановлено він потерпілим не визнавався, перебував у статусі заявника. Постанови про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 направлялись неодноразово. У подальшому він оскаржував ці рішення слідчого до суду, жодною з ухвал не було зобов`язано слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим. У разі надходження будь-яких звернень, заяв чи клопотань від ОСОБА_13, вони розглядались у порядку та строки визначені Законом України «Про звернення громадян» та КПК України. На виклики до ОСОБА_5 для допиту у якості свідка ОСОБА_10 не з`являвся або ж якщо і з`являвся, то від дачі показань відмовлявся, так як вважав себе потерпілим. Будь-яких вказівок від прокурора прокуратури м. Києва ОСОБА_15 чи будь-кого з керівництва вказаної прокуратури ОСОБА_5 не отримував, пропозиції надання неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення ОСОБА_5 будь-яких дій у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 і № 42015100020000217 не надходило. Жодного неприязного відношення ОСОБА_5 до ОСОБА_13 не має(а.с.159-163).

Детективом також було зроблено запит до прокуратури м. Києва про надання інформації про хід кримінального провадження № 42015100040000162, а також про надання копій постанов про відмову ОСОБА_3 у визнанні цього потерпілим. З наданої інформації вбачається, що 02.20.2015 кримінальне провадження № 42015100020000217 об`єднано із кримінальним провадженням № 42015100040000162. Досудове розслідування вказаного кримінального провадження слідчим прокуратури м. Києва ОСОБА_5 та процесуальними керівниками прокуратури м. Києва ОСОБА_16 та ОСОБА_17 ( а.с. 165-169). Тобто, було встановлено, що прокурор прокуратури м. Києва ОСОБА_18 будь-який дій у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 та №42015100020000217 не вчиняв, будь-яких вказівок слідчим від нього не надходило. Єдиний державний реєстр судових рішень не містить судових рішень у кримінальному провадженні № 42015100040000162, які б зобов`язували слідчого визнати ОСОБА_3 потерпілим. За таких обставин ОСОБА_3 помилково вважає себе потерпілим у розслідуваних прокуратурою м.Києва кримінальних провадженнях та в супереч законних вимог слідчого відмовляється бути допитаним у якості свідка. Крім того ОСОБА_7 був допитаний у якості свідка 27.12.2019 року. З пояснень вбачається, що будь-яких вказівок слідчим та прокурорам у кримінальний провадженнях № 42015100040000162 і № 42015100020000217 він не надав. З ОСОБА_19 ОСОБА_20 особисто не знайомий, будь-яких відносин не підтримує, особистої неприязні не має. Окрім цього пропозицій одержати неправомірну вигоду за вчинення чи не вчинення будь-яких дій у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 і № 42015100020000217 ОСОБА_15 не надходили( а.с.195-198).

Отже, в ході досудового розслідування не отримано доказів, які б однозначно та незаперечно підтверджували б на явність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, про що детектив відобразив у оскаржуваній постанові. Заявником ОСОБА_3 не наведено було жодних даних у чому полягають дії прокурора, слідчого щодо отримання неправомірної вигоди, коли, від кого та в якому розмірі отримано таку неправомірну вигоду тощо. Також з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 неодноразово направлялись повістки для проведення слідчих та процесуальних дій, а саме 27.12.2019, 08.01.2020, 28.02.2020 які він отримував, а для проведення слідчих та процесуальних дій до детектива не з`являвся як з поважних причин (17.01.2020 подав клопотання про відкладення проведення процесуальних дій у зв`язку з його участю у судових засіданнях у Вищому антикорупційному суді), так і без поважних на то причин. 24.03.2020 від ОСОБА_3 надійшло клопотання про те, що причиною його неявки до НАБУ є Постанова КМУ від 13.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусної інфекції ...» Натомість, детективом ОСОБА_9 на адресу ОСОБА_3 24.03.2020 направлено відповідь та запропоновано йому долучити до матеріалів кримінального провадження №52018000000000883 будь-які документи чи пояснень що стосуються обставин кримінального провадження. Вказаний лист ОСОБА_3 отримав 30.03.2020. Відповіді, пояснень, будь-яких документів від ОСОБА_3 не надходило.

Таким чином, викладені у заяві ОСОБА_3 від 15.08.2018 року № 2475/15 (вх. № В-7667) обставини були досліджені Національним антикорупційним бюро України в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52018000000000883 та свого підтвердження про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.368 КК України слідчим ОСОБА_5, заступником начальника слідчого відділу ОСОБА_6 та прокурором м. Києва ОСОБА_7 не знайшли.

Також, на думку заявника ОСОБА_3 слідчий ОСОБА_5, заступник начальника слідчого відділу ОСОБА_6 та прокурор прокуратури м. Києва ОСОБА_7 зловживали своїм службовим становищем під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 42015100040000162 і № 42015100020000217, тобто підозрюються у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

Натомість,оскаржувана постановадетектива від14.04.2020 обґрунтованатим,що змістстатті 364КК України,а самезловживання владоюабо службовимстановищем,визначає злочинза наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність хоча б однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України. Згідно встановленої практики застосування кримінального законодавства, словосполучення «всупереч інтересам служби» означає, що службова особа не бажає рахуватися з покладеними на неї законом чи іншим нормативно-правовим актом обов`язками, діє всупереч їм, не звертає уваги на службові інтереси. Як у заяві про вчинення злочин, так і у всіх інших матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які відомості про мету та спосіб вчинення вказаних дій, а також вчинення діяння всупереч інтересам служби.

У матеріалах досудового розслідування відсутні будь-які відомості, які б свідчили про зловживання владою або службовим становищем всупереч інтересам служби в діях прокурорів та слідчих прокуратури м. Києва.

Отже, із матеріалів кримінального провадження не вбачається наявність у прокурорів та слідчих прокуратури м. Києва, спеціальної мети вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, а саме отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, як необхідного елементу суб`єктивної сторони злочину.

Крім того, для об`єктивної сторони зловживання владою та службовим становищем характерним є не тільки суспільно небезпечне діяння та завдання особі істотної шкоди, але й безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між такими і їх наслідками. Також пункт 3 примітки до ст. 364 КК України встановлює, що тяжкі наслідки у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Водночас, тяжкі наслідки для статті 364 КК України передбачають їх майновий характер, а саме реальні збитки або упущену вигоду.

Оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України є злочином з матеріальним складом, він вважається закінченим з моменту завдання шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам громадян.

В свою чергу, в оскаржуваній постанові детектив зазначив, що у заяві ОСОБА_13 відсутні будь-які обґрунтовані відомості завдання йому якої-небудь шкоди в розумінні ст. 364 КК України за результатами дій чи бездіяльності прокурорів та слідчих прокуратури м. Києва. Таким чином не встановлена наявність завдання істотної шкоди заявнику, так і будь-якого причинно-наслідкового зв`язку між діями та їх наслідками.

Отже, на думку слідчої судді детектив надав оцінку всім наявним у матеріалах кримінального провадження доказам,всебічно, повно та об`єктивно дослідив всі обставини кримінального провадження, в тому числі й ті, що стосується відсутності матеріальної складової.

Зазначене свідчить про дотримання детективом вимог ст. ст. 91-94 КПК України щодо збирання доказів, оцінки вже наявних доказів, дотримання вимог ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної оцінки, а за такого має місце відповідність винесеної ним постанови вимогам ст. 110 КПК України.

Доводи скаржника, щодо необхідності продовження слідчих дій, в тому числі шляхом допиту певних осіб, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 36 та ст. 40 КПК України слідчий, прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Підсумовуючи, слідча суддя зазначає, що постанова детектива НАБУ ОСОБА_9 від 14.02.2020 р. про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 в частині передбаченій ч.2 ст.364 та ч.2 ст.368 КК України винесена внаслідок вжиття реальних заходів, спрямованих навсебічне, повне та об`єктивне дослідження таз`ясування всіх обставин справи, внаслідок проведення належних слідчих (процесуальних) дій на підтвердження чи на спростування викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставин, за наявності належноїоцінки детективом доказів, які стосуються кримінального провадження, в їх сукупності,що свідчить про обґрунтованість даної постанови.

Слідчим було дотримано принцип законності, про обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, зміст процесуального рішення слідчого відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а тому у задоволенні скарги про скасування постанови детектива слід відмовити.

Також слідча суддя зауважує, що не підлягають задоволенню вимоги заявника про повідомлення ДБР про зловживання повноваженнями детективом ГПД НАБУ ОСОБА_4, оскількист. 303 КПК України, яка містить вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, не передбачає прийняття таких рішень та не входять до компетенції слідчого судді.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст.303,306,307,372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 14.04.2020 року про закриття кримінального провадження № 52018000000000883 від 14.09.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст.364,ч.2ст.368,ч.2ст.366,ч.2ст.373,ч.2ст.382,ч.2ст.256,ч.1ст.396КК України в частині передбаченій ч.2 ст.364 та ч.2 ст.368 КПК України - залишити без задоволення.

Ухвала можебути оскарженадо Апеляційноїпалати Вищогоантикорупційного судупротягом п`ятиднів здня їїоголошення .

Слідча суддя: ОСОБА_1