Пошук

Документ № 89071467

  • Дата засідання: 05/05/2020
  • Дата винесення рішення: 05/05/2020
  • Справа №: 991/2834/20
  • Провадження №: 12017150000000918
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
  • Секретар : Заплатинської К.В.

Справа № 991/2834/20

Провадження1-кс/991/2918/20

У Х В А Л А

05 травня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання ОСОБА_2, який діє в інтересах Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 12017150000000918 від 22.11.2017,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.03.2018 у справі № 487/610/18, задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Миколаївській області та накладений арешт шляхом заборони вчинення будь-яких правочинів з відчуження, передачі в користування, під заставу або у статутні фонди підприємств, на майно територіальної громади м. Миколаєва в особі Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради, а саме: об`єкт нерухомості незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Озерна, буд. 43.

До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання начальника управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради ОСОБА_2, який діє в інтересах Управління, в якому він прохає скасувати арешт майна, накладений на підставі вищевказаної ухвали. В обґрунтування необхідності скасування арешту ОСОБА_1 зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється на протязі тривалого часу, арешт на майно накладено у 2018 році та до часу звернення з відповідним клопотанням про підозру нікому не повідомлялося, що свідчить про минування потреби у подальшому застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Крім того, на твердження заявника, проведення досудового розслідування з 2017 року порушує строки, визначені ч. 1 ст. 219 КПК України. Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що арешт об`єкта незавершеного будівництва призводить до зменшення його економічної вартості у зв`язку з неможливістю завершення будівництва та додатковими витратами, пов`язаними з утриманням цього об`єкту.

У судове засідання представник Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До початку засідання через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. До початку засідання надав письмові заперечення, в яких зазначив, що у сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що об`єкт незавершеного будівництва було придбано за завищеною ціною, а оскільки здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201715000000000918 доручено детективам Національного антикорупційного бюро України у лютому 2020 року, тому питання про скасування арешту майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, є передчасним. Крім того, ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна - без заборони власнику майна його перетворення та використання. Також прокурор просить про розгляд клопотання без його участі.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання усіх осіб, які беруть у ньому участь, судом не здійснюється фіксація кримінального провадження за допомогою технічних засобів (ч. 4 ст. 107 КПК України.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вивчивши заперечення прокурора, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

Слідчим відділенням Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 22.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201715000000000918, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з включенням до складу слідчої групи з розслідування даного кримінального провадження слідчих Слідчого управління ГУНП в миколаївській області.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.03.2018 у справі № 487/610/18, накладений арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні № 1201715000000000918 від 22.11.2017 - об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м . Миколаїв, вул . Озерна, 43.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул . Озерна, буд. 43 , належить територіальній громаді міста Миколаєва в особі Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2017.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

В силу вимог ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Так, правовою підставою для накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м . Миколаїв, вул. Озерна , 43, було збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 1201715000000000918 від 22.11.2017.

Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено із наданих прокурором документів, кримінальне провадження № 1201715000000000918 від 22.11.2017 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом умисних дій службових осіб Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради, які діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, придбали за умисно завищеною вартістю об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Озерна, 43, сплативши за нього бюджетні кошти в сумі, яка перевищує його ринкову вартість, спричинивши тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у вигляді спричинення матеріальних збитків.

Так, упродовж 2017 року невстановленими особами вчинялися умисні дії, направлені на підготовку документації, щодо забезпечення придбання Управлінням об`єкту незавершеного будівництва за завищеною вартістю.

18.07.2017 між покупцем - Управлінням з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради та продавцем - ТОВ «Житло-Буд Південь» укладено договір купівлі-продажу об`єкту незавершеного будівництва за адресою: м. Миколаїв, вул. Озерна, 43, зі сплатою бюджетних коштів сумі 11 206 000,00 гривень. В свою чергу, ТОВ «Житло-Буд Південь» в подальшому здійснено перерахування отриманих коштів на загальну суму 10 645 700,00 гривень на розрахунковий рахунок іншого товариства.

Крім того встановлено, що ТОВ «Житло-Буд Південь» будь-якої господарської діяльності не здійснювало та маючи статутний капітал у розмірі 1000 гривень уклало два правочини: 30.10.2013 - за 569 100,00 гривень придбало майнові права на об`єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: м . Миколаїв, вул. Озерна , 43, та 18.07.2017 - за 11 206 000,00 гривень продало Управлінню з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради зазначений об`єкт незавершеного будівництва, який станом на 29.11.2017 мав вигляд недоглянутої будівлі, з тріщинами на стінах та випадінням цеглин.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що об`єкт незавершеного будівництва відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки саме факт неправомірності дій службових осіб органу місцевого самоврядування під час укладення договору його купівлі-продажу від 18.07.2017 і є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 1201715000000000918 від 22.11.2017, яке дотепер не завершено, а скасування заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до втрати речових доказів, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню повного досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. Також слідчим суддею враховується те, що повноваження щодо здійснення досудового розслідування передані детективам Національного бюро лише 14.02.2020, що об`єктивно унеможливлює закінчення досудового розслідування до теперішнього часу через необхідність проведення низки слідчих дій уповноваженим на це органом.

Одночасно з цим слідчим суддею враховується і спосіб обтяження, визначений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.03.2018, якою накладено арешт із забороною вчинення будь-яких правочинів з відчуження, передачі в користування, під заставу або у статутні фонди підприємств майна, що не позбавляє власника можливості здійснювати заходи щодо користування та володіння майном.

Посилання заявника на необхідність додаткових вкладень в об`єкт незавершеного будівництва для його утримання та зменшення економічної вартості об`єкта не є переконливим аргументом для слідчого судді для скасування арешту, оскільки в такому випадку наявний ризик втрати речових доказів.

Доводи заявника з приводу порушення строків досудового розслідування, встановлених ч. 1 ст. 219 КПК України слідчим суддею не приймаються до уваги з огляду на наступне

Норма ч. 1 ст. 219 КПК України, якою закріплено, що строк досудового розслідування кримінального провадження обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження, не має зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію змін (з 16.03.2018).

Оскільки, відомості про кримінальне провадження № 1201715000000000918 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування 22.11.2017, на нього поширюються строки досудового розслідування, які діяли на час початку розслідування, а саме: досудове розслідування повинно бути закінчено протягом певного терміну з дня повідомлення особі про підозру. Тобто, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201715000000000918 від 22.11.2017 до моменту повідомлення особі про підозру не рахуються. А тому підстав вважати, що на момент розгляду клопотання стороною обвинувачення порушено строки досудового розслідування не має.

На підставі викладеного, слідчий суддя переконаний, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та забезпечення збереження речових доказів, клопотання заявника про скасування арешту майна, є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради про скасування арешту з об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Озерна, буд. 43, по кримінальному провадженню № 1201715000000000918 від 22.11.2017 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак