- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
Справа № 991/2484/20
Провадження1-кс/991/2533/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2020 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
скаржника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ),
ВСТАНОВИЛА
До слідчої судді Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 (скаржника), на рішення детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Довженка Андрія Сергійовича , а саме постанову про відмову у задоволенні клопотання у визнанні потерпілим. Скарга подана у кримінальному провадженні за № 520200000000000161 від 03.03.2020, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обґрунтування скарги
Скаржник зазначає, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду НАБУ внесли відомості до ЄРДР на підставі його заяви за фактом можливого зловживання службовим становищем службовими особами Мінрегіону за № 52020000000000161 від 03.03.2020 .
02.03.2020 він подав до НАБУ заяву в порядку статті 220 КПК України, в якій крім іншого просив визнати його потерпілим.
04 березня 2020 року детектив НАБУ Довженко А.С. прийняв постанову про відмову у визнанні потерпілим. У цій постанові детектив зазначив, що в ході кримінального провадження не було встановлено достатніх відомостей, що могли б свідчити про завдану ОСОБА_1 моральну, фізичну або майнову шкоду саме кримінальним правопорушенням. ОСОБА_1 у заяві наводяться дані лише щодо розміру матеріальної та моральної шкоди без його обґрунтування та підтвердження.
ОСОБА_1 одержав постанову детектива про відмову у визнанні потерпілим від 04.03.2020 -16.03.2020 року .
Скаржник вважає, що таке рішення детектива є протиправним. Вважає, що детектив Довженко А.С. своєю постановою про відмову у визнанні потерпілим вчинив службове підроблення, так як незаконно стверджує, що заявник в заяві про злочин повинен був розписувати нюанси завданої йому шкоди в порушення КПК України, Конституції України, практики ЄСПЛ , Узагальнення про практику розгляду скарг на рішення дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування про Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які не передбачають таі дії. Він зазначає, що детектив в постанові не надав належного обґрунтування відмови, оскільки був зобов`язаний встановити та зазначити у постанові, які саме очевидні та достатні підстави свідчать про відсутність завданої шкоди ОСОБА_1 чого він не зробив. Крім того вважає постанову детектива про відмову в задоволенні визнання потерпілим такою, яка не відповідає вимогам п.5 ст.110 КПК України.
Скаржник просить задовольнити скаргу, скасувати постанову детектива НАБУ Довженка А.С. від 04.03.2020 про відмову у визнанні потерпілим.
Доводи сторін
У судовому засіданні скаржник підтримав вимоги скарги, попросив задовольнити.
Детектив не з`явився у судове засідання, хоча був повідомлений належним чином. Надав пояснення, у яких зазначив, що прокурором визначена підслідність у цьому кримінальном проваджені за ТУ ДБР у м.Києві. Відповідно до вимог статті 306 КПК України, не явка детектива не перешкоджає розгялду скарги.
Мотивація суду
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи у судовому засіданні, слідча суддя дійшла до таких висновків..
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України). Рішення слідчого (детектива), прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне (ч. 3 ст. 110 КПК). Оскільки обрання виду процесуального реагування на клопотання є повноваженням детектива (слідчого) НАБУ, слідча суддя приходить до висновку, що вона може зобов`язати детектива не тільки розглянути відповідне клопотання, а й зобов`язати вчинити дії, про які просить скаржник.
Необхідно визначити, у яких випадках особа може набувати статусу потерпілого відповідно до норм кримінального процесуального закону. Так, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України). Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
З урахуванням цих положень, потерпілим може бути 1) особа, якій завдано шкоди (моральної, фізичної або майнової), яка 2) подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або 3) яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода, і тому вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Слід враховувати, що детектив має право відмовити особі у визнанні її потерпілим. Зокрема, така відмова (у формі постанови) є обґрунтованою за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди (ч. 5 ст. 55 КПК України). Це - єдиний випадок, коли можна відмовити особі у визнанні її потерпілим.
Слідча суддя аналізує постанову детектива НАБУ. Він вважає, що в ході кримінального провадження не встановлено достатніх відомостей, які б свідчили про завдану шкоду ОСОБА_1 . При цьому, він вказує на те, що в заяві ОСОБА_1 про злочин відсутні достатні відомості про те яка саме моральна шкода нанесена йому, наводяться дані лише щодо розміру матеріальної та моральної шкоди без його обґрунтування та підтвердження.
Скаржник зазначає, що в кримінальному провадженні № 52020000000000161 від 03.03.2020 він отримав значну матеріальну і моральну шкоду, про що в своїй заяві він вказав : «Діями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 йому було заподіяно матеріальну шкоду на суму 2000000 два мільйона гривень, а моральної - 20000, разом - 2200000 грн. Вважає, що подробиці щодо особливостей і розміру його збитків у даному кримінальному провадженні детектив Довженко А .С. мусив отримати у нього в процесі проведення досудового розслідування, в тому числі при допитах.
Так, процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.
Разом з тим, у постанові детектива НАБУ від 04.03.2020 відсутні данні про проведення слідчих дій, щодо перевірки доводів ОСОБА_1 про спричинення йому матеріальної шкоди, тобто детективом не повною мірою перевірялись обставини, які мали значення для вирішення питання про визнання або відмову у визнанні заявника потерпілим. Так, в постанові детектива відсутні дані про те, чому саме він прийшов до такого висновку і які обставини він при цьому встановив.
Крім того, детективом не наведені правові підстави, які виключають визнання особи потерпілою, та мотиви прийняття такого рішення. Вказана постанова містить лише перелік статей Кримінального процесуального кодексу України. Водночас, правового обґрунтування відсутності підстав щодо задоволення клопотання про визнання ОСОБА_1 потерпілим оскаржувана постанова не містить.
Таким чином, постанова детектива Довженка А.С. від 04.03.2020 не відповідає вимогам частини 5 ст. 110 КПК України, згідно до якої постанова слідчого складається, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, та мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування і посилання на положення Кримінального процесуального кодексу.
У п. 4 Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, які містяться у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 зазначено, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст. 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.
При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані. За умови встановлення того, що зазначені вимоги є недотриманими, слідчі судді приймають рішення про скасування постанов.
Таким чином, неналежне мотивування постанов про відмову у визнанні потерпілим, з одного боку, не відповідає вимогам процесуального законодавства, а з іншого - не дає слідчому судді змоги перевірити правильність прийнятого слідчим, прокурором рішення про наявність чи відсутність шкоди для конкретної особи у зв`язку із вчиненням кримінального правопорушення.
Детективом також не було надано документів на підтвердження визначення підслідності за ТУ ДБР у м.Київ.
Слідчий суддя вважає, що при винесенні постанови детектив не дотримався законодавчої вимоги щодо її вмотивованості. Зокрема, постанова не містить належної мотивації з посиланням на фактичні обставини та підтвердження їх відповідними доказами, відсутнє нормативно-правове обґрунтування прийнятого рішення.
За такого, слідчий суддя дійшов висновків, що скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 55, 303, 304, 306, 307 КПК України, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Скаргу ОСОБА_1 (скаржника) на рішення детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Довженка Андрія Сергійовича а саме на постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №52020000000000161 від 03.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Довженка Андрія Сергійовича від 04.03.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52020000000000161 від 03.03.2020 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.364 КК України
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідча суддя Широка К. Ю.