- Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
- Секретар : Заплатинської К.В.
- Захисник/адвокат : Литвінова Р.О.
- Прокурор : Олефір Ю.О.
Справа № 991/3171/20
Провадження1-кс/991/3267/20
У Х В А Л А
22 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.
за участю:
секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,
прокурора Олефіра Ю.О.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
захисника Литвінова Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду
клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіра Ю.О. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України,
В С Т А Н О В И В:
До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 52019000000001060 від 26.11.2019, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що протягом жовтня 2019 року - січня 2020 року, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , керуючись спільним злочинним умислом, спрямованим на надання Голові Фонду державного майна України ОСОБА_5 , тобто особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення останнім дій із використанням свого службового становища в інтересах третіх осіб, пропонували ОСОБА_5 одержати неправомірну вигоду у сумі 5 млн. доларів США за вирішення питання щодо призначення Головою Правління АТ «Одеський припортовий завод» (далі АТ «ОПЗ») особи підконтрольної ОСОБА_2 , а також вирішення питання щодо укладення АТ «ОПЗ» договорів переробки давальницької сировини з підконтрольними ОСОБА_2 суб`єктами господарювання та 29.01.2020 ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні закладу громадського харчування «Духмяна піч», розташованого за адресою: Київська область, Києво -Святошенський район, с. Лісники, вул . Ватутіна , 170, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , передав частину вищевказаної неправомірної вигоди у розмірі 50 тис. доларів США.
Крім того, 27.01.2020 ОСОБА_7 перебуваючи у приміщенні закладу громадського харчування «INK lypky», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 6, бажаючи схилити ОСОБА_5 до вчинення дій в інтересах третіх осіб із використанням службового становища, діючи умисно за попередньою змовою зі ОСОБА_3 , висловив Голові Фонду державного майна України ОСОБА_5 , тобто особі, яка замає особливо відповідальне становище, пропозицію надання неправомірної вигоди у сумі 20 тис. доларів США за перенесення у списку малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «ТВК» з січня 2020 року на листопад 2020 року.
30.01.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України.
14.04.2020 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.02.2020 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням розміру застави у сумі 3 040 500,00 гривень.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2020 ОСОБА_2 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 29.04.2020.
В результаті внесення застави, 25.02.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
-не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_5 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, продовжено до 29 квітня 2020 року.
Також у клопотанні прокурор зазначає про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.
Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні його тексту. Додатково пояснив, що ризики дотепер не зникли та не зменшилися. Так, ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру, а отже ризики з часу застосування до підозрюваного запобіжного заходу тільки збільшилися. Також зазначив, що на теперішній час стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, у зв`язку з чим, строки досудового розслідування не обчислюються. Відповідно до чого просив клопотання задовольнити та продовжити строк дії обов`язків на два місяці.
Захисник Литвинов Р.О. у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що підозра є необґрунтованою, складена на підставі недопустимих доказів. ОСОБА_1 не вчиняв ніяких протиправних дій. Крім того своєю належною процесуальною поведінкою з часу затримання довів, що ризики, на які посилається прокурор не існують.
Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позицію учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків
У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, в якому 30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України та 14.04.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України.
В результаті внесення застави, 25.02.2020 ОСОБА_1 звільнено з-під варти, через що застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
-не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_5 ;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 23.03.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019, продовжено до трьох місяців, тобто до 29.04.2020.
21.04.2020 стороною обвинувачення прийнято рішення про завершення досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000001060 від 26.11.2019 та 21.04.2020 стороні захисну надано доступ до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо обґрунтованості підозри
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 369 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 19.01.2020 та 13.03.2020, відповідно до яких свідок повідомив, що під час зустрічей з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 йому пропонувалася неправомірна винагорода за вчинення дій в інтересах третіх осіб, а 29.01.2020 ОСОБА_2 була передана частина неправомірної вигоди у сумі 50 тис. доларів США; (2) протоколом проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28.01.2020, відповідно до якого фіксувалася зустріч від 27.01.2020 між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , була висловлено пропозиція надання неправомірної вигоди ОСОБА_5 ; (3) протоколом обшуку окремого приміщення «хата Коваля » у ресторані «Духмяна Піч», проведеного 29-30.01.2020, відповідно до якого, серед іншого, виявлено грошові кошти у сумі 50 000 доларів США та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.02.2020, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованих злочинів, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочини є корупційними, отже у разі засудження, до ОСОБА_1 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Крім того, слідчим суддею береться до уваги факт повідомлення ОСОБА_1 14.04.2020 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, якою останньому інкриміновано ще один епізод злочинної діяльності, що у сукупності з наявністю у підозрюваного родинних зв`язків за кордоном, а саме на території Сполучених Штатів Америки та Російської Федерації, значно підвищує ймовірність ризику переховування ОСОБА_1 . Кожна окремо з цих підстав не є вирішальною при оцінці ризику переховуватися, однак у своїй сукупності та з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що зазначений ризик продовжує існувати.
Окрім цього, на переконання суду прокурором доведено наявність ризику незаконного впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Так, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний також може чинити вплив або узгоджувати спільні дії з іншим підозрюваним - ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні. А зважаючи на те, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З приводу твердження сторони обвинувачення щодо наявності ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність вказаного ризику, оскільки, як свідчать долучені до клопотання матеріали ОСОБА_1 є обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні № 1201510010001033, обвинувальний акт по якому скерований до Голосіївського районного суду м. Києва.
Не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Так, прокурором не надано жодного доказу на підтвердження цих ризиків, не наведено підстав вважати, що такі ризики існують. Окрім того, прокурор не довів, що з моменту застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладання обов`язків, визначених ухвалою колегії суддів від 24.02.2020, ОСОБА_1 вчинив дії, які дають підстави вважати, що почали існувати ризики, наявність яких не була встановлена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду .
З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно недопустимості доказів, на які посилається сторона обвинувачення та не вірної кваліфікації дій ОСОБА_2 , слідчий суддя зазначає, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу.
Одночасно з цим, слідчий суддя бере до уваги належний рівень виконання ОСОБА_1 раніше покладених на нього обов`язків, відсутність нарікань на його дисципліну з боку сторони обвинувачення та з метою збереження співмірності цілей досудового розслідування та прав підозрюваного, вважає за можливе послабити запобіжний захід, застосований відносно нього в частині скасування обов`язку носити електронний засіб контролю.
Беручи до уваги вищевикладене, доведеність прокурором у судовому засіданні про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з існуванням встановлених ризиків, а також той факт, що досудове розслідування закінчено, стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, час ознайомлення з якими не включається у строк досудового розслідування, а суду не відомий можливий термін такого ознайомлення, та те, що покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково та продовжити дію обов`язків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України,
Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,
У Х В А Л И В:
Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в судді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Олефіра Ю.О. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню № 52019000000001060 від 26.11.2019 - задовольнити частково.
Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:
- прибувати до слідчих (детективів), які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу;
- не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із підозрюваними ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , свідком ОСОБА_5 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
Строк дії ухвали встановити до 22 травня 2020 року, включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52019000000001060 від 26.11.2019.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя С. М. Мойсак