Документ № 88870077

Справа № 991/3114/20

Провадження1-кс/991/3207/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2020 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання старшого детектива - заступника другого відідлу детектива Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Катеринюка Віктора Вікторовича, погодженого прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Пономаренком В. про продовження строків досудового розслідування

ВСТАНОВИЛА:

Клопотання було заявлене в кримінальному провадженні № 42018000000002582 від 23.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу (КК України )

Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 15 квітня 2020 року.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

Детективами національного анткиорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018000000002582 від 23.10.2018 за ознаками злочину, предбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Відомості про злочин внесені 23.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань Першим заступником Генерального прокурора ОСОБА_1 за фактом можливого вчинення службовими особами міністерства інфраструктури України, які діючи за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «ТІС-Руда» та ТОВ «ТІС-КТ», з метою заволодіння грошовими коштами державного підприємства "Адміністрація морських портів України" вжили упродовж 2014-2015 років заходів до прийняття нормативно-правового акту, яким законодавчо закріплено можливість надходження грошових коштів від корабельного збору на користь приватних суб`єктів господарювання.

Під час проведення детективами Національного антикорупційного бюро України досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні встановлено наступне:

Відповідно до ст.ст. 5-6 Водного кодексу України внутрішні морські води, а також морські акваторії портів належать до водних об`єктів загальнодержавного значення і є виключною власністю Українського народу.

У відповідності до ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать всі землі водного фонду, крім природних водойм (загальною площею до 3 Га).

Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 03.06.2013 № 406 («Деякі питання акваторій морських портів України») ДП «АМПУ» надано у користування акваторії морських портів, межі яких встановлені КМУ, за умови недопущення передачі їх частин іншим суб`єктам господарювання.

Таким чином, тільки держава є власником усіх морських акваторій портів, користувачем цих акваторій є ДП «АМПУ». Приватні суб`єкти господарювання не можуть бути власниками акваторій морських портів, у тому числі операційних акваторій морських причалів.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 22 Закону України «Про морські порти» у морському порту справляються такі портові збори, як корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Згідно з частиною четвертою розділу VI Прикінцевих положень Закону України «Про морські порти» тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, тобто Мінінфраструктури.

Зважаючи на викладене, протягом шістьох років з дати прийняття Закону не створено національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту та відсутня методика, яка визначила би розміри ставок портових зборів для морських портів.

Наказом Мінінфраструктури від 27.05.2013 № 316 затверджено Порядок справляння та розміри ставок портових зборів та Порядок обліку та використання коштів від портових зборів.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом. (п.п. 1.1. Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів).

Наказом Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 внесено зміни до наказу відповідного міністерства від 27.05.2013 № 316, якими встановлено коефіцієнти при справлянні корабельного збору з суден, що входять в акваторію морського порту «Южний» для виконання вантажних операцій в операційних акваторіях, прилеглих до причалів № № 18-22, власниками яких є ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда».

Так, внесеними змінами Порядок справляння та розміри ставок портових зборів доповнено пунктом 2.10 такого змісту: «У випадку, коли судно входить в акваторію морського порту для виконання вантажних операцій і такі операції повністю виконуються в операційній акваторії причалу (причалів), що знаходиться у межах акваторії морського порту та яка перебуває у недержавній формі власності і збудована до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесена до реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, а після завершення вантажних операцій судно здійснює вихід із акваторії морського порту, - корабельний збір, що стягується:

- на користь адміністрації морських портів України, розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, для відповідного морського порту, за кожний вхід в акваторію морського порту та кожний вихід з акваторії морського порту з використанням коефіцієнта 0,5 (у випадку, якщо судно використовує гідротехнічні споруди портової акваторії) або 0,2 (у випадку, якщо судно не використовує гідротехнічні споруди портової акваторії) до умовного об`єму суден;

- на користь власника операційної акваторії причалу (причалів), розраховується за ставками, наведеними у додатку 2 до цього Порядку, для відповідного морського термінала, за кожний вхід в операційну акваторію причалу (причалів) та за кожний вихід з операційної акваторії причалу (причалів)».

Згідно з абзацом третім пунктом 4 статті 22 Закону України «Про морські порти України» та пунктом 1.2 Порядку справляння, корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності Законом України «Про морські порти України».

Наказом Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 визначено, що частина корабельного збору стягується на користь «власника операційної акваторії причалу (причалів)», яким відповідно до додатка 2 до цього Порядку визначено ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» (операційна акваторія причалів №№ 19, 20, 21, 22) та ТОВ «ТІС - Руда» (операційна акваторія причалу № 18).

Операційна акваторія причалу (причалів) - гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу суден до причалу та відходу від причалів, маневрування суден під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.

Відповідно до пунктів 1.5 та 2.4.1 Порядку ведення Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України відомості про власника (балансоутримувача) гідротехнічної споруди та/або експлуатуючу організацію вносяться адміністратором Реєстру (яким визначена адміністрація морських портів України) на підставі копій документів, що підтверджують право власності/користування цими гідротехнічними спорудами.

В Реєстрі гідротехнічних споруд морських портів України відсутні гідротехнічні споруди з назвами «операційна акваторія причалу № 18» та «операційна акваторія причалів №№ 19, 20, 21, 22».

Також встановлено, що станом на момент прийняття наказу Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 у ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС-Руда» були відсутні документи, що підтверджували б право власності на операційні акваторії до причалів №№ 18-22.

Листом від 24.11.2015 № 13127/11/10-15 Міністерство інфраструктури України надало роз`яснення ДП «АМПУ», відповідно до якого: «Враховуючи те, що операційна акваторія (ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану), прилегла до причалів №№ 19,20,21,22 перевантажувального комплексу, власником якого є ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», а також операційна акваторія (ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану), прилегла до причалу №18 перевантажувального комплексу, власником якого є ТОВ «ТІС-Руда» перебувають у недержавній формі власності і збудовані до набрання чинності Законом України «Про морські порти України» та внесені до Реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, стягнення корабельного збору повинно відбуватися у відповідності до пунктів 2.10 та 2.11 Порядку справляння».

Таким чином, змінами внесеними наказом Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 до додатка 2 Порядку справляння, передбачено справляння частини корабельного збору на користь ТОВ «ТІС - Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС - Руда», які станом на дату прийняття наказу не мали статусу власника операційної акваторії причалу (причалів).

Положення наказу Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 та зміст листа від 24.11.2015 № 13127/11/10-15, яким вказаний наказ введено в дію, суперечать положенням ст.ст. 5-6 Водного кодексу України та ст. 84 Земельного кодексу України, оскільки операційні акваторії причалів можуть перебувати виключно у державній власності.

04.04.2017 ТОВ «ТІС-РУДА» зареєструвало право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалу № 18, що включає об`єкти: єдиний майновий комплекс по перевантаженню та зберіганню навалочних вантажів на причалі № 18 (свідоцтво ЯЯЯ № 944461 від 15.05.2007), ділянку акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану, прилеглого до причалу № 18 (свідоцтво № СП-105-4-038-14 від 18.02.2014, паспорт ділянки акваторії, арх.№88859), адміністративно-побутовий комплекс 18 АПК-2 (акт державної приймальної комісії від 22.02.2008) та розморожувач вагонів 18 Т-1, (свідоцтво САЕ №263274 від 01.09.2011) (Реєстраціні дії вчинив державний реєстратор Лиманської райдержадміністрації Одеської області).

30.03.2017 ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» зареєструвало право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалів №19,20,21,22», що включає об`єкти: комплекс по перевантаженню та зберіганню навалювальних вантажів на причалах № 21, 22, 23 (перша черга)(свідоцтво САЕ № 263010 від 28.04.2011), ділянку акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану, прилеглого до причалів №№ 19, 20, 21, 22 (свідоцтво № СП?105?4?110-14 від 20.10.2014, паспорт ділянки акваторії арх. № 89758) та комплекс по перевантаженню генеральних пакетованих, контейнеризованих тапалетизованих вантажів на причалах № 21, 22, 23 (перша черга будівництва), (свідоцтво САЕ № 512152 від 03.04.2012) «Комплекс по перевантаженню та зберіганню навалювальних вантажів на №№ 21, 22, 23 причалах. Гідротехнічні споруди (Друга черга будівництва), Одеська обл., Лиманський р-н., с. Визирка кадастровий номер 5122780500:01:003:0033 (причал № 22 довжина 100м., глибина біля кордону -15,79м., причал №23 довжина 19м., глибина біля кордону - 15,79 м.) (Реєстраціні дії вчинив державний реєстратор Лиманської райдержадміністрації Одеської області).

Зазначені відомості були внесені ДП «АМПУ» до Реєстру морських портів України, контроль за веденням якого здійснює Мінінфраструктури (у відповідності до Порядку ведення Реєстру морських портів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 496).

Таким чином, ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал» та ТОВ «ТІС-Руда» всупереч положень ст.ст. 5-6 Водного кодексу України та ст. 84 Земельного кодексу України, діючи за сприяння службових осіб Мінінфраструктури, ДП «АМПУ» та Лиманської райдержадміністрації Одеської області фактично заволоділи об`єктами державної власності - операційними акваторіями причалів № 18-22 в морському порту «Южний».

Таким чином, службові особи Мінінфраструктури прийняли та ввели в дію наказ Мінінфраструктури від 24.07.2015 № 281 у зв`язку із чим за період з 01.12.2015 по 30.11.2017 на рахунки Южненської філії ДП «АМПУ» не надійшло 13 791,9 тис. дол. США, що в еквіваленті на дату нарахування збору становило 357 496,3 тис. грн., завдали тяжких наслідків ДП «АМПУ» на вказану суму, тобто можливо вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

На переконання органу досулового розслідування виявлені в ході досудового розслідування факти грубого порушення службовими особами Мінінфраструктури, ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС-Руда» та Лиманської райдержадміністрації Одеської області положень ст.ст. 5-6 Водного кодексу України та ст. 84 Земельного кодексу України призвели до фактичного заволодіння ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», ТОВ «ТІС-Руда» операційними акваторіями причалів № 18-22 в морському порту «Южний», а також до недоотримання ДП «АМПУ» протягом 2015-2019 років понад 600 млн. грн. корабельного збору.

Обґрунтування клопотання

Детектив в клопотанні зазначив, що злочин передбачений статтею 364 ч.2 КК України є тяжким злочином.

Згідно з п. 3 абз. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину становить вісімнадцять місяців.

У даному кримінальному провадженні про підозру жодній особі не повідомлялося.

Враховуючи, що кримінальне провадження розпочато 23.10.2018, первинний строк досудового розслідування закінчується 23.04.2020.

Детектив зазначає, що в ході досудового розслідування виконано наступні слідчі та процесуальні дії:

- проведеного огляд матеріалів кримінального провадження № 2216000000000269 від 11.07.2016 за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;

- проведено огляд інтернет-ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua.

Разом з тим детектив зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо закінчити у строк до 23.04.2020, оскільки для доказування визначених статтею 91 КК України події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), винуватості осіб у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотивів і мети вчинення кримінального правопорушення, виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій.

У клопотанні детектив зазначає підстави, які не дозволяли, на його думку, здійснити інші процесуальні дії, які необхідно провести для завершення досудового розслідування та підстави для задоволення клопотання в цілому. Просив клопотання розглянути в закритому судовому засіданні.

Обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше

Кримінальне провадження № 42018000000002582 від 23.10.2018 розпочато 23.10.2018. Досудове розслідування у ньому було доручено слідчим Головного слідчого управління Служби Безпеки України.

Постановою від 16.03.2020 начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням щодо захисту суверінітету територіальної цілісності України та підтримання державного обвинувачення управління кримінальних проваджень Департаменту нагляду за спеціальними органами правопорядку Офісу Генерального прокурора Кісілевича І.П. визначено підслідність у вказаному кримінальному провадженні за детективанми Національного антикорупційного бюро України. Матеріали кримінального провадження фактично надійшли в Національне антикорупційне бюро України 19.03.2020. Постановою від 30.03.2020 керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупціцного бюро України Карєєва О.М. проведення досудового розслідування доручено групі слідчих.03.04.2020 керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупціцного бюро України Карєєв О.М. звернувся до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з листом про об`єдання кримінального провадження № 42018000000002582 від 23.10.2018 з кримінальним провадженням 2216000000000269 від 11.07.2016 , оскільки досудове розслідування у цих кримінальних провадженнх проводиться щодо спільних фактів можливої протиправної діяльності, які можливо вчинені одними особами.

Процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу

Детектив зазначає, що досудове роззслідування неможливо закінчити в стор, оскільки необхідно провести ряд слідчих та інших процесуальних дій для забезпечення повного дослідження обставин кримінального правопорушення.

У даному кримінальному провадженні необхідно:

- встановити та провести допити свідків, які прийммали участь в процесі прийняття введення в дію та виконання наказу Міністра інфракстуктури України № 281 від 24.07.20154

- шляхом проведення слідчих та процесуальних дій отримати документи щодо завдання збитків ДП «АМПУ» у зв`язку із прийняттям , введенням в дію та виконанням наказу міністерства інфраструктури України № 281 від 24.07.2015.

-призначити та провести судову почеркознавчу експертизу з метою встановлення осіб, які підписали та погодили наказ Міністра інфраструктури України № 281 від 24.07.2015, а також документи щодо введення його в дію та його виконання;

-призначити та провести судову економічну експертизу з метою встановлення розміру ДП «АМПУ» збитків у зв`язку із прийняттям , введенню в дію та виконанням наказу міністра інфраструктури України № 281 від 24.07.2015;

-шляхом проведення слідчих та процесуальних дій отримати документи щодо повноважень, посадових прав та обов`зків службових осіб Міністерства інфраструктури України, які приймали участь у процесі прийняття, введення в дію та виконання наказу міністра інфраструктури України за № 281 від 24.07.2015;

-вирішити питання щодо об,єднання матеріалів кримінального провадження за № 42018000000002582 та № 22016000000000269 ,

-провести інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність.

Строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій

Детектив зазначає, що враховуючи, що дане кримінальне провадження здійснюється щодо тяжкого злочину і в ньому не було здійснено повідомлення про підозру, строк досудового розслідування може бути продовжений судом на дванадцять місяців, тобто до 23.10.2021.

Саме такий строк продовження, на думку детектива, зумовлений складністю кримінального провадження, а також що в даному провадженні необхідно встановити та допитату значку кількість осіб у якості свідків, призначити почеркознавчу, судово-економічну експертизи щодо визначення розміру шкоди, завданої охоронюваним законом державним інтересам, а також провести інші заплановані слідчі(розшукові) та процесуальні дії.

Доводи сторін

Детектив в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд його клопотання без його участі, просив його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні .

Мотивація суду

Слідча суддя перевірила клопотання на відповідність вимогам статті 295-1 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 294 КПК України клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 295-1 КПК України у випадках, передбачених статтею 294 КПК України, продовження строку досудового розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за відповідним клопотанням прокурора або слідчого.

Клопотання містить усі обов`язкові елементи та відповідає цим вимогам. Тому, слідча суддя розглядає клопотання по суті.

Слідчий суддя може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у випадках, якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом (частина 2 статті 27 КПК України).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим (стаття 222 КПК України).

У матеріалах детектив зазначає, що розгляд клопотання може бути пов`язаний з розголошенням таємниці досудового розслідування під час відкритого розгулу вказаного клопотання або під час оприлюднення судового рішення в електронній формі може перешкодити належному досудовому розслідуванню, зокрема сприятиме приховуванню або знищенню документів.

Враховуючи те, що здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці досудового розслідування, слідча суддя приходить до висновку, що розгляд клопотання про продовження строків досудового розслідування слід здійснювати у закритому судовому засіданні. Це також передбачає обмеження доступу до інформації, що містить таємницю досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Слідча суддя, дослідивши доводи викладені слідчим (детективом) в клопотанні, перевіривши додані до клопотання матеріали кримінального провадження, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого було подано клопотання, дійшла до такого.

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення повідомлення особі про підозру становить:

-шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку;

-дванадцять місяців- у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості;

-вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно з ч. 2 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

1) двох місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;

2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості;

3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому частини першої статті 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений пунктами 1-3 частини другої статті 219 Кримінального процесуального Кодексу.

Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження. Таким чином, детектив просить про продовження строку досудового розслідування на дванадцять місяців, і необхідно перевірити, чи є підстави вважати, що є особлива складність у здійсненні провадження.

Санкцією ч.2 ст 364 КК України, склад якої розслідується в межах кримінального провадження № 42018000000002582 від 23.10.2018, передбачене застосування можливого основного покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За таких обставин розслідуване кримінальне правопорушення, згідно з положеннями ст. 12 КК України, примітки до ст. 45 КК України є тяжким корупційним злочином.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є, серед іншого, складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо.

Відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи у розумний строк, що необхідно для того, щоби особа не перебувала під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також відповідних органів.

Слідча суддя враховує те, що у детектива є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження. Слідча суддя враховує те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.364 КК України є корупційним злочином. Справи, що стосуються вчинення корупційних злочинів, самі по собі є складними, розслідування може бути пов`язано з перешкоджанням здійсненню розслідування (переховуванням осіб), вчиненням прихованих дій, спрямованих на досягнення злочинного умислу (часто із залученням значної кількості осіб, залучених до провадження), наявністю складних економічних транзакцій, а також корупційною складовою, пов`язаною з одержанням неправомірної вигоди. Крім того, детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002582 фактично з 30.03.2020. До цього часу детективи не мали можливості проводити досудове розслідування, оскільки кримінальне провадження перебувало у провадженні головного cлідчого управління Служби Безпеки України, а фізично знаходилось в Офісі Генерального прокурора. Слідча суддя також звертає увагу на те, що при отриманні кримінального провадження детективами НАБУ, матеріали кримінального провадження не містили будь-яких документів щодо проведення слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів у вказаному кримінальному провадженні.

Слідча суддя критично оцінює доводи детектива стосовно можливого проведення ряду інших слідчих дій, оскільки цей перелік не є чітко визначеним. Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації. При вирішенні питання про продовження строку досудового розслідування, таким чином, необхідно навести чіткі підстави, а не невизначений перелік слідчих дій, в яких може виникнути необхідність, або припущення стосовно можливих слідчих дій, які необхідно буде вчинити.

В цілому, слідча суддя не вбачає затягування досудового розслідування з боку органу досудового розслідування, та приходить до висновку, що проведені слідчі (розшукові) дії було вчинено оперативно. Це, зокрема, зумовлено тим, що з об`єктивних обставин, справа надійшла до НАБУ лише після зміни підслідності 19.03.2020 року, тобто в органу досудового розслідування був обмежений час для проведення слідчих дій

Слідча суддя враховує, що в даному кримінальному провадженні необхідно встановити та допитати велику кількість свідків (службових осіб Міністерства інфраструктури України, ДП «АМПУ», південної філії ДП «АМПУ», ТОВ «ТІС-КТ», ТОВ «ТІС-РУДА», державного реєстратора та інших), провести слідчі дії, враховує також можливу тривалість експертиз, результати яких необхідні для встановлення конкретних фактичних обставин у справі, а саме судової економічної та почеркознавчої експертизи. При цьому строк проведення експертизи встановлюється залежно від складності дослідження з урахуванням експертного навантаження фахівців (п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року).

Також слідча суддя враховує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні фактично з 30.03.2020, після винесення постанови керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ, якою проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженню доручено групі слідчих.

Об`єктивною причиною, яка перешкоджала проведенню процесуальних дій, також є те, що весь комплекс слідчих дій здійснюється послідовно, і проведення деяких з них є доцільним лише якщо до цього провести інші слідчі дії.

В продовженні строку досудового розслідування слідча суддя вбачає можливість досягнення всебічного, повного та об`єктивного розслідування у кримінальному провадженні органу досудового розслідування необхідно виконати ряд процесуальних та слідчих дій, які неможливо здійснити до закінчення строку досудового розслідування, встановленого до 23.04.2020 року.

У зв`язку з цим продовження строку досудового розслідування є необхідним для проведення процесуальних дій, які виконати раніше не виявилося за можливе з об`єктивних причин.

Таким чином, дослідивши клопотання та додані матеріали, вже проведені слідчі (розшукові) дії; слідчі (розшукові) дії, які необхідно провести та обставини, що перешкоджали у їх здійсненні для завершення досудового розслідування саме в зазначені строки, обґрунтованість детективом достатності часу для їх здійснення у випадку продовження строків досудового розслідування, слідча суддя дійшла висновку про задоволення клопотання детектива.

Керуючись статтями 219, 294, 295-1 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання детектива Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Катеринюка Віктора Вікторовича, погодженого прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора про продовження строків досудового розслідування Пономаренка В. - задовольнити.

Продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002582 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу (КК України ) на дванадцять місяців, тобто до 23.04.2021 .

Ухвала набуває чинності з моменту оголошення

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя К.Ю.Широка.