- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Будкової В.О.
- Захисник/адвокат : Гаврилова Д.О.
Справа № 991/3150/20
Провадження1-кс/991/3244/20
У Х В А Л А
іменем України
17 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В. за участю секретаря Будкової В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019,
ВСТАНОВИЛА:
16.04.2020 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга представника ОСОБА_1 адвоката Гаврилова Д. О. на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України Очеретюка Д. А. про відмову у визнанні потерпілим від 31.03.2020 у кримінальному провадженні № 52019000000000171.
Скарга обґрунтовується тим, що 08.01.2020 на адресу НАБУ ОСОБА_1 була направлена заява про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №52019000000000171 від 26.02.2019. Постановою детектива від 13.01.2020 ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні цієї заяви, однак ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.03.2020 у справі № 991/1896/20 ця постанова скасована та зобов`язано детектива розглянути заяву і прийняти відповідне рішення. Постановою детектива НАБУ Очеретюка Д. від 31.03.2020 заява ОСОБА_1 розглянута повторно та за результатами такого розгляду відмовлено у визнанні його потерпілим. Скаржник вважає цю постанову необґрунтованою, у зв`язку з чим просить її скасувати, зобов`язати детектива визнати потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019. В обґрунтування завдання ОСОБА_1 шкоди кримінальним правопорушенням посилається на обставини розміщення у ПАТ «ВіЕйБі банк» банківського вкладу, який після визнання банку неплатоспроможним не був повернутий на суму 362 376,06 грн.
В судове засідання скаржник не з`явився, адвокат Гаврилов Д. О. подав клопотання про розгляд скарги без участі заявника та його представника. Детектив в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалася на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Розглянувши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 5 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 3 ст. 55 КПК України).
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді (ч. 5 ст. 55 КПК України).
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 та ст. 26 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність. У відповідності до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Так, статтею 306 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею Вищого антикорупційного суду - в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - згідно з правилами судового розгляду. Водночас стаття 303 КПК України визначає можливість оскарження рішень слідчого, прокурора під час досудового розслідування. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Як свідчить зміст скарги та додана до неї заява від 08.01.2020, ОСОБА_1 просить визнати його потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019. Зі змісту оскаржуваної постанови детектива НАБУ від 31.03.2020 також вбачається, що вона винесена у цьому ж кримінальному провадженні. За таких умов, зважаючи на принцип диспозитивності а також визначених КПК України повноважень, під час розгляду поданої скарги слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль виключно у тому кримінальному провадженні, в якому подана така скарга.
З огляду на це слідчий суддя не досліджує обставини кримінального правопорушення, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016, та можливість завдання ним майнової шкоди ОСОБА_1 , посилання на яке містяться у тексті скарги, оскільки заява про визнання потерпілим та скарга подані у іншому кримінальному провадженні, а слідчий суддя не наділений повноваженнями виходити за межі заявлених вимог.
Заявляючи про необхідність визнання ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019, адвокат у скарзі не вказує, які обставини вчинення кримінального правопорушення розслідуються у цьому кримінальному провадженні та як цим злочином ОСОБА_1 завдана шкода. Не доданий скаржником і витяг із цього кримінального провадження. Тому слідчий суддя позбавлений можливості дослідити наявність передбачених ст. 55 КПК України обставин, які можуть бути підставою для визнання ОСОБА_1 потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019, як про це просить скаржник.
В якості ж обґрунтування адвокат посилається у скарзі на витяг в іншому кримінальному провадженні № 12016100000001664 від 08.10.2016, в якому зазначено, що «службові особи ПАТ «ВіЕйБі Банк» за співучасті із власником істотної участі вчинили фінансові операції», а також вказує, що у ПАТ «ВіЕйБі Банк» не повернув ОСОБА_1 банківський вклад, розмір якого вважає сумою матеріальної шкоди. Однак обставини вчинення кримінального правопорушення, які є предметом досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні (№ 12016100000001664 від 08.10.2016), не можуть бути самостійною підставою для визнання особи потерпілим в іншому кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019.
В матеріалах скарги відсутній витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження № 52019000000000171 від 26.02.2019, в якому заявник просить залучити його як потерпілого. Тому слідчий суддя керується лише наявною в матеріалах скарги інформацією щодо цього кримінального провадження. Як свідчить зміст оскаржуваної постанови, 26.02.2019 (що відповідає даті початку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000171) до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносилась інформація за ознаками кримінального правопорушення, ймовірно, вчиненого виконуючим обов`язки Голови Національного банку України, який у жовтні 2014 року діючи всупереч інтересам служби, за попередньою змовою зі службовими особами Національного банку України, службовими особами та кінцевим бенефіціарними власниками ПАТ «ВіЕйБі» Банку здійснив зловживання своїм службовим становищем шляхом безпідставного та необґрунтованого надання коштів стабілізаційного кредиту згідно із кредитним договором № 43 від 13.10.2014 для ПАТ «ВіЕйБі Банку» під заставу майна із завищеною вартістю, що спричинило тяжкі наслідки. З наданих матеріалів не вбачається, що в ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні встановлюються обставини щодо неповернення вкладникам ПАТ «ВіЕйБі Банк» грошових коштів внаслідок визнання цього банку неплатоспроможним. Також з наявної фабули не вбачається наявність причинно - наслідкового зв`язку між зловживанням службовим становищем в.о. Голови НБУ шляхом надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» коштів стабілізаційного кредиту та завданням ОСОБА_1 шкоди у вигляді неповерненого ПАТ «ВіЕйБі банк» вкладу внаслідок визнання його неплатоспроможним. Посилання скаржника на вчинення кримінального правопорушення власником істотної участі цього банку (що на його думку призвело до неплатоспроможності банку) не охоплюється наявною в матеріалах скарги інформацією про вчинення такого кримінального правопорушення. В матеріалах скарги відсутні дані про те, що у кримінальному провадженні №52019000000000171 від 26.02.2019 розслідується вказане скаржником правопорушення, вчинене власником істотної участі банку.
Посилання ж скаржника на об`єднання кримінальних проваджень № 52019000000000171 та № 12016100000001664 слідчий суддя відхиляє, оскільки матеріали скарги не містять належних доказів в підтвердження цього факту (скаржник не надав відповідної постанови прокурора, витягу з ЄРДР, тощо), а в заяві від 08.01.2020 йдеться про залучення ОСОБА_1 потерпілим саме в кримінальному провадженні № 52019000000000171. Таке прохання заявлене і в поданій скарзі на постанову детектива про відмову у визнанні його потерпілим.
За таких умов слідчий суддя дійшла висновку, що представник ОСОБА_1 адвокат Гаврилов Д. О. не надав достатніх відомостей завдання ОСОБА_1 матеріальної шкоди у відповідному розмірі кримінальним правопорушенням, яке розслідується у тому кримінальному провадженні, в якому він звернувся із заявою про залучення потерпілим. З долучених до скарги матеріалів неможливо встановити ні повну фабулу кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, ні наявність причинно-наслідкового зв`язку між таким правопорушенням і завданою ОСОБА_1 шкодою. Отже, скаржник не довів наявність підстав для залучення його до цього кримінального провадження як потерпілого, як це встановлено ст. 55 КПК України.
Відповідно до ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути постановлена про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшла висновку, що скарга представника ОСОБА_1 адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича є необґрунтованою та в її задоволенні слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И ЛА:
В задоволенні скарги адвоката Гаврилова Дмитра Олексійовича на постанову детектива Національного антикорупційного бюро України від 31.03.2020 про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 52019000000000171 від 26.02.2019, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.В. Михайленко