- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Чеботаренка А.П.
Справа № 991/2777/20
Провадження1-кс/991/2861/20
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 квітня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., особи, яка подала скаргу, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України Осипчука Р.С., яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, в якій ОСОБА_1 просить: зобов`язати керівника Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (надалі - УВК Національного бюро) Осипчука Р.С. внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) відомості за його заявою вих. № 3844/13 від 13.03.2020 про вчинене кримінальне правопорушення процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2017, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції була отримана уповноваженою особою НАБУ Асановою 23.03.2020, за правовою кваліфікацією - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.2 ст.366, ч. 3 ст. 382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України; зазначити в резолютивній частині постановленої ухвали усі зазначені кваліфікаційні статті вчиненого злочину - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.2 ст.366, ч. 3 ст. 382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України; зобов`язати керівника УВК Національного бюро Осипчука Р.С. надати скаржнику належним чином завірені витяги з ЄРДР та Пам`ятки про процесуальні права і обов`язки потерпілого у кримінальних провадженнях; зобов`язати керівника УВК Національного бюро Осипчука Р.С. повідомити суд про виконання ухвали суду (відповідно до вимог ст.534 КПК України та ст.129-1 Конституції України).
Скарга обґрунтована тим, що 18.03.2020 через поштову службу України він подав на ім`я керівника УВК Національного бюро Осипчука Р.С. заяву за вих. № 3844/13 від 13.03.2020 про вчинене кримінальне правопорушення процесуальним керівником у кримінальному провадженні № 52017000000000216, яка згідно рекомендованого повідомлення про вручення кореспонденції була отримана уповноваженою особою НАБУ Асановою 23.03.2020, за правовою кваліфікацією - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.2 ст.366, ч. 3 ст. 382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
В порушення вимог ст. 214 КПК України відомості по вказаній заяві уповноваженою службовою особою УВК Національного бюро Осипчуком Р.С. до ЄРДР внесені не були, чим порушені права заявника.
Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав з викладених в ній підстав, просив задовольнити.
Представник Національного бюро в судове засідання не прибув, засобами електронного зв`язку надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що в заяві ОСОБА_1 вих. № 3844/13 від 13.03.2020 про вчинення кримінального правопорушення не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального корупційного правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим вказану заяву листом від 25.03.2020 №111-225/11508 скеровано для розгляду в межах компетенції до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, про що повідомлено заявника. Представник Національного бюро просив відмовити в задоволенні скарги та розглядати скаргу без його участі.
Відповідно до ст. 306 КПК України неявка представника Національного бюро в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Відповідно до ст. 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
В примітці до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368-369-2 цього Кодексу.
Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої статті 33-1 КПК України. (ч. 2 ст. 33-1 КПК України)
З системного аналізу наведених норм слідує, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду уповноважені на розгляд скарг, поданих в порядку ст. 303 КПК України, виключно у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Вказаний висновок кореспондується з нормами частини 1 статті 306 КПК України.
З матеріалів справи вбачається, що 18.03.2020 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав на ім`я керівника УВК Національного бюро Осипчука Р.С. заяву за вих. № 3844/13 від 13.03.2020 про вчинене кримінальне правопорушення прокурором, що здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 52017000000000216, в якій самостійно визначив правову кваліфікацію , а саме - ч.2 ст.364, ч.2 ст.368, ч.2 ст.369, ч.2 ст.366, ч. 3 ст. 382, ч.2 ст.256, ч.1 ст.396, ч.1 ст.111, ст.170, ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 КК України.
Враховуючи вищевикладене, до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду належать лише зазначені у заяві ОСОБА_1 кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364, 368, 369 КК України, тому слідчий суддя досліджує лише обставини щодо наявності підстав та дотримання порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань виключно стосовно відомостей про злочини, передбачені цими статтями Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 139 від 06.04.2016, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 с. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; особа, яка подає заяву чи повідомляє про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв`язку.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДРпідлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є наявність об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР.
Досліджуючи заяву ОСОБА_1 від 13.03.2020 за № 3844/13 про вчинення кримінального правопорушення, слідчим суддею встановлено, що заявник наводить обставини, відповідно до яких вказує, що прокурор, який здійснював процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 52017000000000216, до того, як змінити підслідність у вказаному провадженні не вчинив невідкладні слідчі і процесуальні дії, тим самим саботував проведення належного досудового розслідування, вчинивши службове підроблення та перевищивши владні повноваження. Такі дії заявник також розцінює як перешкоджання виконанню ним громадських обов`язків, та вважає, що такими діями йому заподіяно матеріальну шкоду на суму 1 000 000 гривень та моральну шкоду на суму 200 000 гривень.
Слідчий суддя зазначає, що заявник у тексті заяви про кримінальне правопорушення здійснює лише перелік статей особливої частини Кримінального кодексу України, а також висуває загальне припущення про можливе вчинення протиправних дій або бездіяльності певною службовою особою, ґрунтуючись лише на суб`єктивному уявленні щодо правомірності дій останніх.
Так, у заяві ОСОБА_1 не наведено відомостей, які свідчать про умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам (ст. 364 КК України), а також не містить відомостей про обставини, що відповідали б ознакам прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 КК України) чи ознакам пропозиції, обіцянки або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 КК України).
Звертаю увагу, що розглядаючи скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженої особи Національного бюро щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР слідчий суддя не надає оцінки поданій скаржником заяві про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину, а лише перевіряє чи містить така заява виклад обставин, які можуть свідчити про вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що листом Національного бюро від 25.03.2020 № 111-225/11508 вказану заяву ОСОБА_1 скеровано для розгляду відповідно до компетенції Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Києві, про що повідомлено заявника.
Слідчий суддя вважає не доведеним факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро, оскільки в заяві ОСОБА_1 за вих. № 3844/13 від 13.03.2020 не міститься відомостей, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364, 368, 369 КК України, які віднесені до підслідності Національного бюро та розгляд скарг у яких є предметно підсудним Вищому антикорупційному суду.
Слідчий суддя зазначає, що лист від 12 січня 2017 року № 9-49/0/04-17 Вищого спеціалізованого суду України «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», на який посилається ОСОБА_1 , не є нормативно-правовим актом, а має лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що підстави для зобов`язання уповноважених осіб Національного бюро виконати вимоги ч.1 ст.214 КПК України і внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення в ЄРДР за заявою ОСОБА_1 вих. №3844/13 від 13.03.2020 відсутні, тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 33-1, 214, 303 - 307, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Н. В. Мовчан