Документ № 88691430

Дата засідання: 03/04/2020
Дата винесення рішення: 03/04/2020
Справа №: 991/2529/20
Провадження №: 42017000000004969
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.

Справа № 991/2529/20

Провадження1-кс/991/2581/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, заставодавця ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави, у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017, за підозрою ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Четвертого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави та застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 42017000000004969 від 11.12.2017, зокрема, за підозрою ОСОБА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 02.10.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме за фактом організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою. До підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Оскільки, ОСОБА_5 не виконав обов`язок щодо утримання від спілкування з іншими підозрюваними, зокрема із ОСОБА_7, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, прокурор просить звернути заставу, внесену за ОСОБА_5, в дохід держави та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі, а саме у сумі 300000000, 00 грн., та покласти на нього наступні обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою в кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні № 42017000000004969: ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10, ОСОБА_11 ;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7)носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання, посилаючись на наступне:

- підозра, про яку повідомлено ОСОБА_5, не відповідає критеріям «обґрунтованої підозри», оскільки, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є правопорушенням із матеріальним складом, зважаючи, що органом досудового розслідування не вказано які саме протиправні діяння вчинено підозрюваним та не встановлено причинно-наслідковий зв`язок між його діями та спричиненими негативними наслідками, то відсутня об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

- підозрюваний ОСОБА_5 не порушував покладені на нього обов`язки, не ініціював проведення зустрічі з іншими учасниками провадження, розмова між ними стосувалась питань щодо закінчення об`єктів будівництва, незавершених юридичними особами холдингу «Укрбуд», обставини, які стосуються кримінального провадження № 42017000000004969 ОСОБА_5 не обговорювались;

- відеозапис, на який посилається сторона обвинувачення, є недопустимим доказом, оскільки порушено процесуальний порядок його отримання, крім того, неможливо встановити джерело його походження та особу, якою він був здійснений;

- повідомлення образливого характеру, які отримав підозрюваний ОСОБА_7, ОСОБА_5 не надсилались, про що стороні обвинувачення неодноразово повідомлялось, однак, для встановлення даного факту, ніяких експертних досліджень не проводилось, а оскільки, між підозрюваними склались неприязні стосунки, то не виключено, що ОСОБА_7 намагається таким чином погіршити становище ОСОБА_5 ;

- з огляду на особисту ситуацію (обставини) підозрюваного ОСОБА_5 (позитивну характеристику, наявність стійких соціальних зв`язків, активну громадську позицію, наявність проблем зі здоров`ям), його належну процесуальну поведінку та сприяння досудовому розслідуванню, стороною обвинувачення ненадано жодного доказу на підтвердження того, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував факт зустрічі з іншими учасниками кримінального провадження, зокрема із підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак пояснив, що вказану зустріч він не ініціював, жодних обставин, які досліджуються під час досудового розслідування кримінального провадження не обговорював, не знав, що там будуть присутні інші підозрювані, а вирішив приєднатися тільки тому, що учасники зустрічі зібралися з метою вирішення питання щодо можливості добудови об`єктів нерухомості, забудовником яких виступало ТОВ «Укрбуд Девелопмент». Також зазначив, що на той час не був посадовою особою юридичних осіб, які мають відношення до проектів будівництва холдингу «Укрбуд» та не входив до числа бенефіціарів зазначених підприємств.

Заставодавець ОСОБА_6 підтримала позицію захисника, заперечувала проти задоволення клопотання прокурора за його безпідставністю.

Дослідивши клопотання, додані до нього стороною обвинувачення та захисту матеріали, заслухавши позицію сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із відповідної розписки (Том № 1 а.с. 20), копію клопотання і доданих до нього матеріалів захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_4 отримав, в тому числі для передачі підозрюваному, 20.03.2020 року об 11 год. 50 хв., а заставодавець ОСОБА_6 20.03.2020 року о 12 год. 35 хв. тобто, більше ніж за три години до початку розгляду клопотання слідчим суддею.

Щодо наявності підстав для звернення застави в дохід держави.

На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2019 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді застави у сумі 5500000, 00 грн. з покладенням ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

07.10.2019 року ОСОБА_6 було внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_5 у сумі 5500000, 00 грн. (Том № 2 а.с.261).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 року (далі - Ухвала від 22.11.2019р.) скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2019 року та постановлено нову ухвалу, якою до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019 року та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80000000, 00 грн. У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 на цій підставі з-під варти, на нього покладено наступні обов`язки: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії вказаних обов`язків - до 14.11.2019р.

24.10.2019 року на виконання вказаної ухвали заставодавцем ОСОБА_6 було внесено заставу за підозрюваного ОСОБА_5 у розмірі 74500000, 00 грн. (том № 2 а.с. 260).

В подальшому, покладені на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки неодноразово було продовжено.

Так, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.11.2019 року (справа № 760/2523/19, провадження № 1-кс/991/2053/19) строк дії вказаних вище обов`язків продовжено до до 11 січня 2020 року, зокрема, і обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Наприкінці листопада 2019 року, в період дії вказаного обов`язку, підозрюваний ОСОБА_5 приймав участь у зустрічі, яка відбувалась на протязі 20-30 хвилин, у японському ресторані «IKIGAI», розташованому у Готелі «Прем`єр палац» по вул. Пушкінській у м. Києві, на якій були присутні ОСОБА_20, ОСОБА_21, інші підозрювані ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також особа на ім`я ОСОБА_22, яка супроводжувала ОСОБА_5 .

Під час зазначеної зустрічі підозрюваний ОСОБА_5 звернувся із промовою до вказаних осіб, в якій запропонував примиритись та в подальшому співпрацювати для вирішення проблемних питань з якими зіткнулась корпорація "Укрбуд". Після цього кожен з у часників зустрічи, в тому числі підозрюваний ОСОБА_7 та ОСОБА_8, висловили своє ставлення до вказаної ідеї.

Вказане підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_21, ОСОБА_20, а також підозрюваних ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також не заперечується підозрюваним ОСОБА_5 .

Так, допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 повідомив, що 04.01.2020 року він отримав в месенджері "WhatsApp" від ОСОБА_5 повідомлення образливого характеру. Крмі того, підтвердив факт зустрічі між вказаними особами, яка відбулась наприкінці листопада 2019 року в «Прем`єр палац». Вказав, що під час зустрічі, на яку його запросив ОСОБА_21, обговорювали питання подальшої роботи холдингу «Укрбуд», зокрема, щодо майданчиків «Інтегралбуд», ніяких розмов з приводу кримінальних проваджень не відбувалось.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні підтвердив факт зазначеної зустрічі, повідомив, що на ній були присутні він, ОСОБА_5, ОСОБА_7, брати ОСОБА_23 та ще одна особа. Вирішувались питання щодо завершення холдингом «Укрбуд» розпочатого будівництва, ніяких інших питань, зокрема щодо кримінального переслідування когось із присутніх, не обговорювалось.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 факт зустрічі, на якій були присутні всі зазначені особи, підтвердив. Повідомив, що бажання зустрітися виявив ОСОБА_5, він звертався до всіх присутніх, багато говорив, хотів примиритись, зокрема і з ОСОБА_7, пропонував продовжити спільну роботу.

Підозрюваний ОСОБА_8 вказав, що на вказаній зустрічі були присутні він, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_20 . На зустрічі ОСОБА_5 звертався до усіх присутніх, пропонував примиритися та об`єднатися для продовження спільної роботи.

Вказане свідчить, що під час вказаної зустрічі відбувся усний безпосередній обмін інформацією між її учасниками, в тому числі між підозрюваним ОСОБА_5 та підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто відбулось спілкування.

Ухвалою Апеляційної палати вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 року підозрюваному ОСОБА_5 визначено розмір застави в сумі 80 млн. грн. та у зв`язку із цим на нього покладено обов`язки, в тому числі нутримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Вказаною ухвалою також роз`яснено наслідки порушення покладених обов`язків при застосуванні запобіжного заходу у виді застави - застава звертається в дохід держави.

Вказаний обов`язок діяв під час зазначеної вище зустрічі на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від від 11.11.2019 року (справа № 760/2523/19, провадження № 1-кс/991/2053/19).

Згідно зч.1ст.182КПК України,застава полягаєу внесеннікоштів угрошовій одиниціУкраїни наспеціальний рахунок,визначений впорядку,встановленому КабінетомМіністрів України,зметою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Враховуючи, що станом на час проведення зазначеної вище зустрічі (кінець листопада 2019 року) у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, на підозрюваного ОСОБА_5 було покладено обов`язок утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, а підозрюваний ОСОБА_5, маючи всі можливості виконати вказаний обов`язок, розуміючи, наслідки порушення вказаного обов`язку, від спілкування з підозрюваними ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не утримався, хоча мав таку можливість, слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваним ОСОБА_5 порушено обов`язок утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_24 та ОСОБА_8, що, відповідно до положень ч.8 ст.182 КПК України, є підставою для звернення внесеної застави в сумі 80 млн. грн. в дохід держави та зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Доводи підозрюваного ОСОБА_5, що він був тільки споживачем інформації на вказаній зустрічі до уваги не приймаються, оскільки його зобов`язано утримуватись від будь-якого спілкування із вказаними підозрюваними, в тому числі й одностороннього (монологічного).

Доводи сторони захисту, стосовно того, що спілкування стосувалось лише діяльності корпорації Укрбуд і при зустрічі не обговорювались інші питання, в тому числі ті, які стосуються кримінального провадження, до уваги не приймаються, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 на час зустрічі юридично не мав ніякого відношення до корпорації Укрбуд та підприємств, які в неї входять (не був працівником, засновником, кінцевим бенефіціаром), а за такого, об`єктивно не було ніяких виключних обставин, які б давали юридичні підстави обговорювати діяльність вказаної компанії. Крім того, суд враховує, що саме з певною діяльністю вказаної компанії пов`язане кримінальне провадження, в якому ОСОБА_5 пред`явлено підозру.

Доводи сторони захисту, стосовно недопустимості і непереконливості інших доказів, наданих на підтвердження фактів спілкування підозрюваного ОСОБА_5 з іншими підозрюваними, приймаються судом до уваги і є обгрунтованими з огляду на наступне.

Як на доказ, що підтверджує порушення підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків, прокурор посилається на відеозапис, розміщений на телеграм-каналі користувача « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яким зафіксовано зустріч певних осіб (Том № 3 а.с. 11-12), та факт наявності у телефоні ОСОБА_7 в месенджері WhatsApp повідомлення образливого характеру, надісланого від імені ОСОБА_5 (Том № 3 а.с. 36-40).

Як свідчить вказаний відеозапис та покази допитаних в судовому засіданні осіб, якщо він справжній, то він зроблений приховано, з використанням спеціального прихованого технічного засобу, невідомо ким та невідомо на якій підставі. Такий спосіб фіксування певних подій свідчить про використання, на думку суду, технічних засобів негласного отримання інформації, що, відповідно до положень ст.359 КК України, є незаконним. Доказів законності походження вказаного відеозапису, з огляду на спосіб його здійснення, суду не надано.

Що стосується наявності текстового повідомлення у месенджері WhatsApp на телефоні ОСОБА_7, то суду не надано стороною обвинувачення беззаперечних доказів того, що саме з телефону ОСОБА_5, який це оспорював, було надіслане вказане повідомлення.

Враховуючи сучасний рівень розвитку технологій та їх можливості, наявність загальновідомих непоодиноких фактів спілкування у месенджерах від імені інших осіб (відомості про які, в тому числі, маються і на телеграм-каналі користувача « ІНФОРМАЦІЯ_1 », матеріали з якого використані стороною обвинувачення) суд приходить до висновку, що за відсутності висновку експерта, який б підтвердив факт відсилання з телефону ОСОБА_5 повідомлення на телефон ОСОБА_7 наданий стороною обвинувачння доказ (протокол огляду телефону ОСОБА_7, в якому міститься образливе повідомлення від імені ОСОБА_5 ) не є переколивим.

ЩО СТОСУЄТСЯ НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАДОВОЛЕННЯ КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНОГО ЗАХОДУ У ВИДІ ЗАСТАВИ ДО ПІДОЗРЮВАНОГО ОСОБА_25 .

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 організував схему із залученням суб`єкта оціночної діяльності, керівника Національної гвардії, керівників підконтрольних суб`єктів господарювання, за якою відбувся нееквівалентний за вартістю обмін частки (майнових прав), що належала Головному управлінню Національної гвардії України в особі військової частини НОМЕР_1 в будинку, що будувався по АДРЕСА_1, на квартири, надані підконтрольною підозрюваному будівельною компанією в інших житлових будинках.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (Сторона 1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (Уповноважений представник Сторони 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» (Сторона 2, далі ТОВ «ФБК «Пагода»), а разом далі пойменовані як Сторони, було укладено договір № 209 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт) на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (далі Договір № 209).

Правонаступниками відповідних органів військового управління та військових частин внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України є відповідно головний орган військового управління та військові частини Національної гвардії України (підпункт 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України»). У зв`язку з цим далі по тексту застосовується скорочена назва Сторони 1 та Уповноваженого представника Сторони 1 як Головне управління та військова частина НОМЕР_1 .

За умовами вказаного вище договору, будівництво мало здійснюватися на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,9 га, що перебуває в постійному користуванні військової частини НОМЕР_1, та після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління мало отримати 20 % загальної житлової площі (квартир, готових до заселення) та машино-місця паркінгу для легкових автомобілів у кількості, пропорційній кількості отриманих квартир (підпункти 1.1.3, 3.1, 5.3.1, 5.9 Договору № 209, пункт 1 Додатку № 1 до Договору № 209).

У подальшому Сторони визначили, що після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління має отримати у власність 50 квартир загальною площею 4173,36 м? та 30 машино-місць (підпункт 1.1 додаткової угоди № 93/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015 до Договору № 209).

За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ «ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта директор цього товариства на початку 2013 року звернулася до ОСОБА_5 з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта. ОСОБА_5 на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд») та прийняв зазначену пропозицію.

За версією сторони обвинувачення у першій половині 2013 року в ОСОБА_5 виник умисел на заволодіння майном, належним Головному управлінню, шляхом збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації без здійснення належного розрахунку з Головним управлінням відповідно до Договору № 209.

З метою реалізації цього задуму, ОСОБА_5 визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ «Укрбуд Девелопмент», а в якості виконавця вчинення заволодіння часткою Головного Управління у Договорі № 209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_7 та призначеного Указом Президента України № 733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_10

01.08.2013 між ТОВ «ФБК «Пагода» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» був укладений договір № 70, згідно з умовами якого до участі в будівництві Об`єкта було залучено ТОВ «Укрбуд Девелопмент» для інвестування останнім засобів, достатніх для завершення будівництва.

06.10.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_10 ) уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д4 до Договору № 209.

За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК «Аристократ», а саме: 50 квартир загальною площею 4173,36 м2 та 30 машино-місць площею 480 м2, що розташовані за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Євгена Коновальця, 34, на 61 квартиру загальною площею 5122,70 м? в ЖК «Оберіг», що розташований за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, 21-45.

29.11.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_10 ) та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_7 уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д5 до Договору № 209.

За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК «Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5572,00 м2 в ЖК «Оберіг».

Права на 65 квартир у ЖК «Оберіг» належали ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

30.11.2016 Головне управління в особі ОСОБА_10 та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_7 підписали акт приймання-передачі 65 квартир загальною площею 5572,00 м2 в ЖК «Оберіг».

Внаслідок укладення та виконання зазначених угод було суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором № 209 у бік погіршення становища Головного управління та військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок чого ними втрачено активів на суму 77 153 700 гривень, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК «Аристократ», належної до отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 30.11.2016 в ЖК «Оберіг».

Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму 77 153 700 гривень.

07.11.2017 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_10 ) та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_7 уклали додаткову угоду № 3/20/1-209/15/Д7 до Договору № 209.

Відповідно до умов цієї угоди у зв`язку із збільшенням площі квартир в Об`єкті в порівнянні з проектною площею ТОВ «Укрбуд Девелопмент» мало передати Головному управлінню 5 квартир загальною площею 336,40 м2 (4 квартири в ЖК «Оберіг» та 1 квартиру за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Лебедєва, 1).

07.11.2017 Головне управління в особі ОСОБА_10 та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_7 підписали акт приймання-передачі 5 квартир загальною площею 336,40 м2.

Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору № 209 суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 4 481 748 гривень, що полягає у різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК «Аристократ», належної до додаткового отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 07.11.2017 в інших будинках.

Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на суму 4 481 748 гривень.

Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод № 3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, № 3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, № 3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 Головним управлінням та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81 635 448 гривень.

Таким чином, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 організував заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри.

02жовтня2019року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, тобто у зв`язку з наявністю достатніх доказів для підозри.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Слідчий суддя, при постановлені ухвали, керується висновками ЄСПЛ. Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За такого, слідчий суддя дійшов до висновку, що існує обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення, відповідальність заяке передбачена ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. Вказане підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, зокрема, Договором №209 та додатковими угодами до нього, актами приймання-передачі (Том № 1 а.с. 32-72), Договором № 70 (Том № 1 а.с. 73-79), Договором № 12/08 (Том № 1 а.с. 80-91), висновком експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 05.11.2018 (Том№ 1 а.с.141-145), аудиторським звітом (Том№ 1 а.с.150-151), висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (Том № 2 а.с.201-257), протоколами огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (Том № 2 а.с.59-61), протоколами огляду речей вилучених під час обшуків у ТОВ «ФБК «Пагода» (Том № 2 а.с.133-138), протоколом огляду веб-сторінки (Том № 2 а.с.28-29), матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.

Як вбачається із зазначених матеріалів, обіймаючи посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» до серпня 2016 року (звільнений у зв`язку із обранням народним депутатом України VIII скликання) та одночасно будучи бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент», в інтересах якого вчинявся вказаний злочин, ОСОБА_5 протягом усього часу вчинення злочину за вищевикладених обставин фактично виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції з питань господарської діяльності підконтрольних йому юридичних осіб у сфері будівництва, надавав обов`язкові до виконання іншим учасникам злочину вказівки та розпорядження, керував діями останніх.

Таким чином, існує обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_5 шляхом зловживання своїм службовим становищем дійсно організував укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017, наслідком чого стало заволодіння групою осіб за попередньою змовою майном Головного управління та військової частини НОМЕР_1, що спричинило недоотримання (втрату) активів на загальну суму 81 635 448,00 грн.

Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_5, слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки, наявні в матеріалах, доданих до клопотання, докази є достатніми для висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», а його дії щодо організації виконання вказаного злочину мають прямий причинно-наслідковий зв`язок із несприятливими наслідками.

Ризики, заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість.

Згідно з ч. 9 ст. 182 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

За положеннями ч. 10 ст. 182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положеньчастини сьомої статті 194цього Кодексу.

Відповідно доч.1ст.196КПКУкраїни,вухваліпро застосуваннязапобіжногозаходуслідчий суддя,судзазначаєвідомості про: 1)кримінальнеправопорушення(йогосутьіправову кваліфікаціюіззазначеннямстатті (частинистатті)законуУкраїнипро кримінальнувідповідальність),уякомупідозрюється,обвинувачуєтьсяособа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу; 4)посиланнянадокази,якіобґрунтовуютьці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про відсутність будь-яких ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Так, ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду продовжує існувати та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Станом натеперішній час підозрюваний володіє достатнімимайновими активами, наявність яких дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя за кордоном, має міцні соціальні зв`язки за кордоном, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідчим суддею встановлено, що про відсутність перешкод для підозрюваного ОСОБА_5 покинути територію України свідчить також і його обізнаність та досвід перетину державного кордону України, враховуючи ту обставину, що підозрюваний протягом останніх років неодноразово виїжджав за межі України, в тому числі і на тривалий період.

Ззначені обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі доведення вини останнього, свідчать про наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використовуючи свої міцні соціальні зв`язки, зв`язки серед працівників правоохоронних органів та грошові активи для тривалого та/або постійного перебування за кордоном, а отже є достатні підстави вважати, що ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду наявний.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 буде незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, продовжує існувати та підтверджується тим, що більшість свідків у кримінальному провадженні є співробітниками ТОВ «Укрбуд Девелопмент», при цьому підозрюваний тривалий час працював в органах державної та місцевої влади, обіймав посади депутата Київської міської ради VII скликання, народного депутата України VIII скликання, за такого, у нього наявні відповідні організаційні можливості, особисті та ділові зв`язки з суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, у тому числі працівниками правоохоронних органів, народними депутатами України.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, ОСОБА_5, маючи досить велике коло знайомств серед високопосадовців, наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності, зокрема, зазначені можливості та зв`язки ОСОБА_5 зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та чинити вплив шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників та сторін кримінального провадження.

Свій статус та зв`язки, пов`язані із ним, а також особисті зв`язки підозрюваний може також використовувати з метою незаконного впливу на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_5, як організатор інкримінованого кримінального правопорушення, маючи вплив на співучасників злочину, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, як під час вчинення так і після його вчинення, з метою уникнення кримінальної відповідальності може продовжити впливати на інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом спонукання їх про надання свідчень на його користь, зокрема, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій в рамках кримінального провадження № 42017000000004969 від 11.12.2017 було встановлено, що ОСОБА_5 має реальні наміри чинити вплив на інших підозрюваних - ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 шляхом позбавлення життя тих осіб, які позбавили його приналежних йому активів.

Також існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваним ОСОБА_5, що підтверджується висловлюваннями останнього щодо цілком реального наміру вбити інших осіб, що зафіксовані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_5, зокрема, наміру вчинити злочин проти життя та здоров`я осіб з мотивів помсти. Відповідні обставини свідчать про реальний ризик вчинення особливого тяжкого злочину підозрюваним, що створює загрозу безпеці відповідних осіб.

Крім того, встановлено, що наразі в суді перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Твердження прокурора про наявність інших ризиків слідчим суддею до уваги не береться, оскільки не знайшло свого підтвердження під час розгляду даного клопотання.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, що відноситься до категорії особливо тяжких, та караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_26 вказаного кримінальног правопорушення, судовим розглядом було також встановлено наявність наступних ризиків: переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи процесуальну поведінку підозрюваного на час розгляду клопотання, зважаючи, що на нього вже було покладено ряд обов`язків у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, які ОСОБА_5 порушив, обсяг висунутого обвинувачення та міру покарання передбачену санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, обставини справи (обґрунтовано підозрюється у організації вищевказаного злочину) та особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має стійкі соціальні зв`язки, слідчий суддя вважає, що достатнім, в даному випадку, буде застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі з покладанням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Обґрунтування розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Прокурор у клопотанні просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300000000, 00 грн., тобто, у більшому розмірі ніж був призначений раніше, з огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 застави в попередньому розмірі, не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти встановленим слідчим суддею ризикам.

Оскільки, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави, то слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_5 застави у розмірі, що вказаний прокурором у клопотанні.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання та шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Так, як свідчить докази долучені до Клопотання, в тому числі зміст обставин встановлених Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у виді застави до підозрюваного ОСОБА_5 (Ухвала від 22.11.2019р.) ОСОБА_5 є власником: трьох земельних ділянок у Печерському районі міста Києві загальною площею 0,2288га; домоволодіння в Київській області; садибного будинку у Печерському районі міста Києві площею 522,8 кв.м; квартири площею 133,4 кв.м. у місті Києві (Том № 2 а.с. 151-164).

Також, Дружина підозрюваного ОСОБА_6 володіє на праві власності: сімома земельними ділянками у Київській області (Бориспільський район) та у місті Чернігові загальною площею 1,3766 га; трьома квартирами у місті Києві загальною площею 176,7 кв.м; двома садовими будинками у Київській області (Бориспільський район) загальною площею 1992,2 кв.м (Том№ 2 а.с.165-199).

Крім того, як зазначає прокурор у клопотанні, ОСОБА_5 володіє значними майновими активами. Зокрема, вказується, що підозрюваний у 2018 році задекларував себе бенефіціарним власником ТОВ «Укрбуд Девелопмент», в інтересах якого вчинявся вказаний злочин, через корпоративні права в компаніях-нерезидентах: «БАЗЕРТ ДІВЕЛОПМЕНТ ЕЛЕЛПІ», «Orleya Limited» (Беліз, ідентифікаційний номер 160409); «Plars Trading LTD» (Беліз, ідентифікаційний номер 160473); а також бенефіціарним власником інших іноземних юридичих осіб, зокрема: «Celestis Consaltig» (Естонія, ідентифікаційний номер 12125149), 100% від загального капіталу вартістю 98380 528 грн.; KC C&C Co Ltd (Південна Корея).

Зі змісту матеріалів НСРД вбачається, ОСОБА_5 є власником підприємства у Німеччині, що використовувалось у господарській діяльності у сфері будівництва.

Також, в рамках проведення НСРД встановлено, що ОСОБА_5 надавав вказівки ОСОБА_7, який будучи підконтрольним, підзвітним, відповідальним перед ОСОБА_5, згідно зі встановленим ОСОБА_5 розподілом функцій та обов`язків між учасниками злочинної групи, відповідав за фінансову сторону діяльності цієї групи, щодо оплати власних рахунків, оплати оренди будинку за кордоном на загальну суму 215 тис. євро, використовуючи готівкові кошти та розрахункові банківські рахунки третіх осіб з метою уникнення можливості ідентифікації себе як орендаря вказаної нерухомості.

Також, судом враховується той факт, що ОСОБА_5 входить до переліку найбагатших людей України із активами, які перевищують 100 млн. доларів.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 року до підозрюваного ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80000000, 00 грн. У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_5 на цій підставі з-під варти, на нього покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Як встановлено судовим розглядом, після внесення заставодавцем застави за підозрюваного ОСОБА_5 у визначеному розмірі, останнім було порушено покладені на нього обов`язки, що свідчить про не здатність такого розміру застави забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, ч. 10 ст. 182 КПК України прямо встановлено, що у разі звернення застави в дохід держави запобіжний захід у вигляді застави застосовується у більшому розмірі.

З огляду на зазначені вище фактичні обставини, особисті обставини, зокрема і майновий стан підозрюваного, ризики встановлені слідчим суддею та порушення підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього раніше обов`язків, а також суть порушень обов`язків, які були покладені на підозрюваного (мало місце однократне однократне спілкування з іншими підозрюваними, яке не перешкоджало кримінальному провадженню), факт того, що застава у розмірі 80000000, 00 грн., не стала належним запобіжником належного виконання обов`язків, покладених на ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути призначена у більшому розмірі, але не настільки великому як зазначено у клопотанні. Сума застави, на думку слідчого судді має бути за наведених обставин здільше до 100 000 000, 00 (сто мільйонів) гривень.

Також, відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких прокурором доведено, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017;

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

7) носити електронний засіб контролю.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 176-178, 182, 193-194, 196, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України заставу, внесену за підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в рамках кримінального провадження № 42017000000004969 заставодавцем ОСОБА_6, а саме:

- 07.10.2019 року у сумі 5500000,00 (п`ять мільйонів п`ятсот тисяч) грн.,

- 24.10.2019 року у сумі 74500000,00 (сімдесят чотири мільйони п`ятсот тисяч) грн.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 000 000, 00 (сто мільонів мільйонів) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку, прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, але не пізніше п`яти днів з дня оголошення ухвали.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, наступні обов`язки:

3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

7) носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали в частині покладання обов`язків на підозрюваного ОСОБА_5 до 14 травня 2020 року.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_27

Пошук

Документ № 88691430