Документ № 88376284

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року

м. Київ

справа № 521/17260/18

провадження № 51-9243ск18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ковтуновича М. І.,

суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,

розглянув касаційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Щербаня Д. М. на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суть питання

Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, за вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 визнано невинуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_7 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_1 визнано невинуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, ОСОБА_8 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 309 КК, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв`язку з недоведеністю, що в діяннях обвинувачених є склад злочину.

Не погоджуючись з указаним вироком місцевого суду, захисник Щербань Д. М. поза межами строку на апеляційне оскарження звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) з апеляційною скаргою, в якій порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року.

АП ВАКС ухвалою від 13 березня 2020 року відмовила в задоволенні вказаного клопотання захисника та повернула його апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі захисник Щербань Д. М., посилаючись, на його думку, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати згадану ухвалу АП ВАКС та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник зазначає, що після вступу 28 лютого 2020 року у справу він, не погоджуючись з вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 04 липня 2019 року щодо ОСОБА_1 у частині неправильності мотивів і процесуальних підстав виправдання останньої, 04 березня 2020 року подав апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вироку. Так, Щербань Д. М. зазначає, що в поданому клопотанні він посилався на те, що місцевий суд не дотримався вимог ч. 6 ст. 376 КПК та не вручив копії оскаржуваного вироку ОСОБА_1 . У зв`язку з цим обвинувачена звернулася до апеляційного суду із заявою, у якій просила АП ВАКС вручити їй копію оскаржуваного вироку місцевого суду, однак апеляційний суд їй відмовив, чим, на думку захисника, порушив права останньої. Також вказує, що в матеріалах справи відсутні відомості про вручення копії вироку і захисникам обвинуваченої - Коротюку М. Г. та Лисенку С. М. Стверджує, що 03 березня 2020 року, ознайомившись із текстом оскаржуваного вироку місцевого суду він у тридцятиденний строк подав апеляційну скаргу, а тому, на його думку, існували достатні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного вироку. Крім того, Щербань Д. М. зазначає, що невручення обвинуваченій копії оскаржуваного вироку призвело до необізнаності останньої з мотивами суду першої інстанції, які викладені у вироку. Також захисник вказує, що АП ВАКС у своїй ухвалі безпідставно послалася на ст. 405 КПК як на підставу для повернення апеляційної скарги.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Частиною 6 ст. 399 КПК визначено, що ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга може бути подана на вирок суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПКпроцесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

При цьому такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Як убачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали АП ВАКС, 12 березня 2020 року з Малиновського районного суду м. Одеси поза межами строку на апеляційне оскарження до АП ВАКС надійшла апеляційна скарга захисника Щербаня Д. М., до якої він долучив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. Подане клопотання мотивував тим, що Малиновський районний суд м. Одеси не виконав вимог, передбачених ч. 6 ст. 376 КПК, і не вручив ОСОБА_1 копії вироку від 04 липня 2019 року. АП ВАКС також не усунула вказане порушення, про яке була повідомлена обвинуваченою 17 лютого 2020 року. Крім того, зазначав, що на час проголошення Малиновським районним судом м. Одеси вироку від 04 липня 2019 року він не був учасником кримінального провадження і не отримував копії цього вироку. 28 лютого 2020 року він набув статусу захисника ОСОБА_1, а із змістом вказаного вироку ознайомився лише 03 березня 2020 року.

За наслідками розгляду вказаного клопотання АП ВАКС ухвалою від 13 березня 2020 року відмовила в його задоволенні та повернула захиснику апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.

Приймаючи зазначене рішення, апеляційний суд виходив з того, що матеріали провадження хоч і не містять доказів отримання ОСОБА_1 у день проголошення копії вироку, однак і захисник у поданій апеляційні скарзі не навів причин, з яких обвинувачена не отримала копії вироку як цього дня так і в подальшому. Також матеріали провадження не містять доказів того, що обвинувачена зверталася до Малиновського районного суду м. Одеси з проханням видати їй копію судового рішення протягом перебування кримінального провадження у цьому суді, після оголошення вироку місцевого суду, тобто впродовж більше трьох місяців. Таким чином, місцевий суд не позбавив і не обмежив право ОСОБА_1 на отримання копії вироку, а відповідно й на його оскарження, ураховуючи ще й те, що інтереси ОСОБА_1 у суді першої інстанції представляли троє захисників. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він отримав у суді три копії вироку, одну з яких передав захиснику обвинуваченої - Лисенку С. М.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наведені захисником Щербанем Д. М. причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними і не перешкоджали ОСОБА_1 чи її захиснику реалізувати своє право на апеляційне оскарження та раніше подати апеляційну скаргу, зважаючи на значний пропуск строку, а саме більше шести місяців.

При цьому Верховний Суд відхиляє посилання захисника як на обґрунтування причин поважності пропуску строку і те, що договір про надання правової допомоги був укладений з ним лише 28 лютого 2020 року і що лише після ознайомлення 03 березня 2020 року із вироком місцевого суду він у строк подав апеляційну скаргу, оскільки вступ у справу іншого захисника не може бути визнаний поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Також, Суд звертає увагу, що у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Що стосується посилання в ухвалі АП ВАКС на те, що постановлена цим судом ухвала не підлягає касаційному оскарженню з вказівкою на ст. 405 КПК, то Верховний Суд вважає його безпідставним. Однак ця обставина не ставить під сумнів законність та обґрунтованість вказаного рішення і не свідчить про допущення апеляційним судом істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що було б безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали апеляційного суду.

Касаційна скарга захисника Щербаня Д. М. не містить доводів на спростування висновків апеляційного суду, що наведені в ухвалі цього суду на обґрунтування прийнятого рішення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданої до неї копії судового рішення вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, то Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Щербаня Д. М. на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін