- Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.
- Секретар : Зубріцької А.М.
- Захисник/адвокат : Міхо К.В.
- Прокурор : Лучків Ю.В.
Справа № 991/2206/20
Провадження1-кс/991/2251/20
У Х В А Л А
іменем України
14 березня 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Михайленко В.В.
за участю:
секретаря судового засідання Зубріцької А. М.,
прокурора Лучківа Ю.В.
детектива Танривердієва Х.
захисника: адвоката Міхо К.В.
підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Хазарі Муса - огли про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Пісочин Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працює, має двох малолітніх дітей 2012, 2018 років народження,
у кримінальному провадженні № 42016000000003389, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2016,
ВСТАНОВИЛА:
1.До Вищого антикорупційного суду 13.03.2020 надійшло клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ю. Лучків, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .
1.1.В обґрунтування клопотання детектив зазначає, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003389 від 16.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст. 366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, матеріали якого постановою прокурора від 16.11.2016 виділені з матеріалів кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013.
1.2.За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.
1.2.1.У березні 2010 року колишній Президент України ОСОБА_4 організував та очолив злочинну організацію з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, у тому числі проти державної власності. До складу цієї злочинної організації, крім інших, увійшли окремий структурний підрозділ під керуванням ОСОБА_5 , службові особи Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», керівники обласних державних адміністрацій, а також інші особи. Одним з об`єктів вчинення злочинів визначено майно державних підприємств ПАТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта», зокрема вироблений вказаними підприємствами скраплений газ.
1.2.2.Злочинною організацією на чолі з ОСОБА_5 було вирішено використати придбані злочинною організацією підприємства ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Харків- СПБТ», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Запорожгаз-2000» та ТОВ «Харківспецгазснаб», забезпечити виготовлення та підписання директорами цих підприємств низки офіційних документів, необхідних для створення уяви законності відповідних фінансово-господарських відносин, та передачу таких документів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим членам злочинної організації для використання при вчиненні злочину. Зокрема, в серпні 2011 року один із членів злочинної організації вступив у злочинну змову із ОСОБА_1 , схиливши останнього за грошову винагороду до створення ТОВ «Київоблпропангаз», з метою прикриття незаконної діяльності структури злочинної організації під керівництвом ОСОБА_5 . У відповідь ОСОБА_1 , переслідуючи мету отримання незаконного прибутку, надав згоду на фіктивне підприємництво шляхом створення ТОВ «Київоблпропангаз» та надалі виготовив установчі документи цього товариства, подав їх на державну реєстрацію, отримав довідку про взяття на облік товариства як платника податків, відкрив банківські рахунки. Надалі отримані реєстраційні документи ТОВ «Київоблпропангаз», статут, печатку та ключі електронного цифрового підпису до програми «Клієнт-банк» цього товариства ОСОБА_9 передав іншому члену структурного підрозділу злочинної організації під керівництвом ОСОБА_5 для вчинення незаконної діяльності та її прикриття.
1.2.3.Детектив стверджує, що діючи за попередньою домовленістю з директором ТОВ «Київоблпропангаз» ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші члени злочинної організації використовували вказане підприємство для закупівлі скрапленого газу начебто для потреб населення за ціною, яка є значно нижчою від ринкової ціни на скраплений газ, тобто у протиправний спосіб набували скраплений газ, належний ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта».
1.2.4.Так, в період з грудня 2011 року по травень 2013 року члени злочинної організації, за попередньою домовленістю з директором ТОВ «Київоблпропангаз» ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , організували складання та видачу низки завідомо неправдивих офіційних документів з метою штучного створення законних підстав для допуску ТОВ «Київоблпропангаз» до участі в спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу. Разом з тим, директором ТОВ «Київоблпропангаз» ОСОБА_1 з метою штучного створення законних підстав для допуску ТОВ «Київоблпропангаз» до участі в спеціалізованих аукціонах з продажу скрапленого газу для потреб населення, було внесено завідомо неправдиві відомості до заявок на участь в спеціалізованих аукціонах, які проводились з грудня 2011 року по травень 2013 року, про те, що покупець, ТОВ «Київоблпропангаз», придбаний на спеціалізованому аукціоні скраплений газ буде реалізовувати для побутових потреб населення.
1.2.5.Зазначені підроблені офіційні документи (довідки та заявки), одразу після їх складення, членами злочинної організації за попередньою змовою з ОСОБА_1 були надані до Української аграрної біржі, що стало підставою допуску ТОВ «Київоблпропангаз» до участі у проведенні спеціалізованих аукціонів, які відбулись 09.12.2011, 19.12.2011, 22.02.2012, 06.04.2012, 20.06.2012, 19.07.2012, 17.08.2012, 28.08.2012, 14.09.2012, 19.10.2012, 21.11.2012, 23.11.2012, 13.12.2012, 14.12.2012, 16.01.2013, 29.01.2013, 20.02.2013, 26.02.2013, 05.03.2013, 19.03.2013 та 22.05.2013 з продажу скрапленого газу для потреб населення. Надалі залучені на підставі довіреності ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щомісяця брали участь в спеціалізованих аукціонах на Український аграрній біржі як представники ТОВ «Київоблпропангаз» разом з невстановленим представником злочинної організації ОСОБА_5 , який повідомляв їм під час якого лоту необхідно піднімати аукціонну картку.
1.2.6.За наслідками проведених зазначених спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення ТОВ «Київоблпропангаз» визнане переможцем, про що були складені аукціонні свідоцтва. На підставі підписаних аукціонних свідоцтв були укладені відповідні договори купівлі-продажу скрапленого газу між продавцями ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта» та покупцем ТОВ «Київоблпропангаз», підписані від імені покупця ОСОБА_1 . Надалі ОСОБА_1 , шляхом надання відповідних доручень на отримання скрапленого газу, організовано фактичне відвантаження (передачу) скрапленого газу за вищевказаними договорами купівлі-продажу, чим здійснено незаконне заволодіння скрапленим газом.
1.2.7.В подальшому, в порушення пп.14 п. 2 Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2011 №1064 «Про деякі питання організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу» (далі - Порядок) придбаний ТОВ «Київоблпропангаз» на спеціалізованих аукціонах скраплений газ, в період з грудня 2011 року по травень 2013 року, реалізований не для побутових потреб населення, а іншим суб`єктам господарювання.
1.2.8.Відповідно до висновку експертів комісійної судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №13404/13405/14958/15-45 від 27.08.2015, у результаті злочинних дій ОСОБА_1 у складі структурного підрозділу злочинної організації під керівництвом ОСОБА_5 , ТОВ «Київоблпропангаз» заволоділо чужим майном, належним ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укнафта», а саме виробленим ним скрапленим газом за заниженими цінами, різниця яких з вартістю відповідних обсягів реалізації скрапленого газу на комерційних аукціонах становить 207 071 208,80 грн.
1.2.9.Крім того, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з учасниками злочинної організації ОСОБА_5 , після укладення договорів купівлі-продажу скрапленого газу з продавцями ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» і фактичної поставки в період з грудня 2011 року по лютий 2014 року 93798,12 тонн скрапленого газу, достовірно знаючи, що придбаний ТОВ «Київоблпропангаз» скраплений газ на спеціалізованому аукціоні не буде реалізований для потреб населення, а тому є підакцизним товаром, який підлягає оподаткуванню, умисно порушуючи п. 212.1.8 п. 212.1 ст. 212, п. 214.4 ст. 214, 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України ухилився від сплати акцизного податку. Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 09.09.2016 №11845/13884/16-45, встановлено порушення вищевказаних вимог законодавства, та вбачається несплата ТОВ «Київоблпропангаз» акцизного податку за період з 01.01.2011 по лютий 2014 року на загальну суму 42 140 085,75 грн.
1.3.Ґрунтуючись на цих обставинах, детектив зазначає про наявність ознак складів злочинів, передбачених ч. 1 ст.255, ч.4 ст.28 ч. 5 ст.191, ч.4 ст.28 ч.2 ст. 366, ч.4 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, а саме:
-незаконного заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах - скрапленим газом, належним ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», на загальну суму 207 071 208, 80 грн., вчиненого злочинною організацією;
-умисної участі у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;
-складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків юридичним особам;
-умисному ухиленні від сплати податків (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 42 140 085,75 грн., що є особливо великим розміром.
1.4.Обґрунтовуючи роль ОСОБА_1 у вчиненні цього злочину, детектив зазначає, що він, будучи службовою особою ТОВ «Київоблпропангаз», у співучасті та за попередньою домовленістю з невстановленими слідством особами злочинної організації на чолі з ОСОБА_5 , використовуючи створений суб`єкт господарської діяльності ТОВ «Київоблпропангаз» для фіктивного підприємництва, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, в період з грудня 2011 року по травень 2013 року, в порушення вимог Порядку вчинив протиправні дії, направлені на незаконне придбання скрапленого газу ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» на спеціалізованих аукціонах за заниженими цінами нібито для потреб населення, а в дійсності для подальшої незаконної його реалізації іншим суб`єктам господарювання за комерційними цінами. Також детектив стверджує, що ОСОБА_1 займаючи одночасно посаду директора та головного бухгалтера ТОВ «Київоблпропангаз», умисно ухилився від сплати акцизного податку, внаслідок чого до державного бюджету фактично не надійшли кошти в сумі 42 140 085,75 грн., що більше ніж в п`ять тисяч і більше разів перевищує установлений на той час законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.
1.5.В обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_1 під вартою детектив у клопотанні зазначає про наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає про ризики переховування від органів досудового розслідування, знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
1.6.Неможливість запобігання зазначеним вище ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів обґрунтовує тяжкістю інкримінованих злочинів, які є тяжкими та особливо тяжкими, що обумовлює можливість тримання під вартою. Зазначає, що враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення та поведінку підозрюваного після цього, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та не гарантує можливості запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
1.7.При постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у відповідності до вимог ст. 183 КПК України детектив просить визначити розмір застави у розмірі 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 510 000 грн. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на досить забезпечений фінансовий стан підозрюваного, наявність у його власності об`єктів нерухомості.
1.8.У випадку внесення застави детектив просить покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.9.В підтвердження того, що підозрюваному надані копії клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, детектив надає розписку підозрюваного, згідно з якою ОСОБА_1 отримав ці документи 13.03.2020 о 08 год. 10 хв.
2.В судовому засіданні сторони кримінального провадження висловили такі позиції:
2.1.Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою у виді застави у вказаному розмірі. Уточнив, що підозрюваний складав і підписував довідки, заявки, які надавали можливість брати участь у спеціалізованих аукціонах, підписував договори перепродажу скріпленого газу іншим комерційним структурам з метою заволодіння скріпленим газом, а також будучі директором юридичної особи, не сплачував податки. Прямих доказів участі підозрюваного у схемі заволодіння скрапленого газу немає, однак, такий висновок можна зробити виходячи із ієрархії злочинної організації, членом якої він був. Адже члени такої злочинній організації можуть не знати одне одного, а основні фігуранти перебувають в розшуку та їх не можливо допитати з цього приводу.
Пояснив, що вказаний у клопотанні розмір застави обрахований, виходячи із заподіяних збитків у цьому кримінальному провадженні та, відповідно, із суми коштів, яким заволодів підозрюваний разом з іншими учасниками.
На момент складення повідомлення про підозру, скоріш за все, органу досудового розслідування було відомо про відсутність ОСОБА_1 на території України, однак, враховуючи те, що досудове розслідування здійснювалося іншим органом, спеціалізована антикорупційна прокуратура не могла впливати на його розшук. Які конкретно заходи вживалися, та як визначалося місце проживання підозрюваного на час оголошення його в розшук, з цих підстав повідомити не може. Оскільки не було відомо місце проживання підозрюваного, а також враховуючи те, що він не був офіційно працевлаштований, в органу досудового розслідування не було можливості вручити повідомлення про підозру дорослому члену його сім`ї або адміністрації за місцем роботи. Тому його направлено за останньою відомою адресою та виконкому Люботинської міської ради Харківської області.
2.2.Підозрюваний просив обрати до нього домашній арешт. Пояснив, що дійсно був засновником і директором підприємства, але не здійснював його реєстрацію та управління фінансово-господарською діяльністю. Був керівником формально. Надав свої документи для створення юридичної особи, оскільки йому запропонували грошові кошти за те, що він буде рахуватися засновником і керівником. При чому з жодною із осіб, про яких йде мова у клопотанні, він особисто не знайомий. Періодично з ним зустрічалися люди, які надавали йому на підпис документи, за що сплачували грошові кошти, він підписував їх не ознайомлюючись зі змістом. Офіційну заробітну плату не отримував, де знаходиться товариство не знає. Вважає, що його обмежували в допуску до інформації про діяльність товариства. Така співпраця продовжувалася до лютого 2014 року. У 2014 році після початку конфлікту на території України йому зателефонувала невідома особа і запропонувала переїхати до Криму, на що він не погодився.
Крім того, пояснив, що за місцем прописки не проживав, оскільки це домоволодіння належить сестрі, з якою підозрюваний не підтримує стосунків. До 2015 року офіційно працював інженером у Харківському оперному театрі, з 2015 року має різні підробітки, в тому числі в будівництві та масажистом. До червня 2015 року проживав з родиною в АДРЕСА_3 , яка належить тещі. Протягом 2015-2017 років проживав за межами України разом з дружиною і дитиною, працював у Чорногорії. Після повернення в Україну з березня 2017 року по 2019 рік проживав за попередньою адресою, рік тому переїхали з родиною до смт. Семенівка Полтавської області, де і проживає на сьогоднішній день. Висловив готовність працювати зі слідством та намір виконувати всі передбачені законом обов`язки.
2.3. Захисник Міхо К.В. заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив про відсутність обґрунтованої підозри, адже жоден із свідків не вказує на підозрюваного як не члена злочинної організації. Вказує на те, що розшук підозрюваного мав формальний характер, адже із матеріалів не вбачається жодних дій, спрямованих на встановлення його місця знаходження. З моменту оголошення в розшук, підозрюваний пересікав державний кордон, реєстрував народжену дитину, сплачував штрафи, що свідчить про те, що він не переховувався від органу досудового розслідування. Зазначив на непомірну суму визначеної детективом застави, просив застосувати домашній арешт.
3.Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.1.У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення. До заходів забезпечення згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.2.З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного. Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ст. 42 КПК України).
Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.03.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003389 розпочате 16.11.2016.
14.09.2016 прокурором групи прокурорів - військовим прокурором сил АТО складене письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України (т.1, а.с. 29). На підставі ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Спосіб вручення повідомлень регламентований ст. 135 КПК України - особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. В матеріалах клопотання міститься супровідний лист ГПУ від 14.09.2016 № 10/1/2-22342-15 (т.1, а.с. 28) щодо направлення на адресу ОСОБА_1 АДРЕСА_1 повідомлення про підозру. Однак в матеріалах відсутнє підтвердження фактичного направлення цього листа з повідомленням про підозру за зареєстрованим місцем проживання підозрюваного.
Також в підтвердження направлення повідомлення про підозру додано лист на адресу міського голови Люботинської міської ради Харківської області (т.1, а.с. 45), яким направлено повідомлення про підозру з метою вручення його ОСОБА_1 у разі з`явлення його за місцем проживання. Однак такий спосіб повідомлення про підозру не передбачений кримінальним процесуальним кодексом України.
При вирішенні питання про час набуття ОСОБА_1 статусу підозрюваного, слідчий суддя також враховує відсутність в матеріалах клопотання жодного виклику його до органу досудового розслідування та наявність постанови про оголошення його в розшук, яка датована наступним днем після направлення повідомлення про підозру за адресою його реєстрації (т.1, а.с. 42), про що мова буде також йти при оцінці ризику переховування у п. 3.6.7 цієї ухвали.
Отже слідчий суддя відхиляє аргумент сторони обвинувачення про те, що підозрюваний є повідомленим про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, з 14.09.2016.
Разом з тим, слідчий суддя визнає наявність у ОСОБА_1 статусу підозрюваного з огляду на його підпис про те, що він отримав примірник повідомлення про підозру (т.1 а.с. 41). Відповідно до ч. 2 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_1 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.3.Відповідно до ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Санкції ч. 1 ст. 255 та ч. 5 ст. 191 КК України передбачають позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти та від семи до дванадцяти років відповідно. Отже, виходячи із кваліфікації кримінального правопорушення, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є законодавчо передбаченим.
3.4.Системний аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України (194, 183, 178 КПК України) свідчить, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний дослідити чотири блоки обставин:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
-підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;
-індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.
3.5.Щодо обґрунтованості підозри:
3.5.1.Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
3.5.2.В цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні:
-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, - умисній участі у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також в участі у злочинах, вчинюваних такою організацією;
-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України - умисному заволодінні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах - скрапленим газом, належним ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», на загальну суму 207 071 208,80 грн, вчиненого злочинною організацією;
-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків юридичним особам;
-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України, тобто умисному ухиленні від сплати податків (обов`язкових) платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на загальну суму 42 140 085,75 грн.
3.5.3.На підставі доданих до клопотання матеріалів слідчий суддя досліджує обґрунтованість підозри щодо кожного діяння, що інкримінується підозрюваному, в загальному механізмі кримінального правопорушення, про яке стверджує сторона обвинувачення. Відповідно до ч. 4 ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об`єднанням декількох осіб (п`ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп. Ієрархічність злочинної організації полягає у підпорядкованості учасників організатору і забезпечує певний порядок керування таким об`єднанням, а також сприяє збереженню функціональних зв`язків та принципів взаємозалежності його учасників або структурних частин при здійсненні спільної злочинної діяльності. При чому участь у злочинній організації передбачає безпосереднє перебування і її складі. Особа стає учасником злочинної організації з моменту її утворення (якщо вона входить до кола осіб, з яких первісно виникає організація) або ж відтоді, коли інші учасники дали згоду на прийняття її до вже існуючої організації. Участь у злочинній організації означає виконання в інтересах такої організації різноманітних дій, здійснення частини функцій організації. При чому вступ особи до злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об`єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
3.5.4.Враховуючи предмет доказування участі особи у злочинній організації сторона обвинувачення має надати відомості не лише про конкретні злочини, а про ознаки, які свідчать про їх вчинення саме в складі злочинної організації. В даному випадку стороною обвинувачення таких відомостей не надано. В матеріалах клопотання відсутні відомості про те, коли, ким і яким чином підозрюваний був залучений саме до участі у злочинній організації (а не до номінального засновництва та керування суб`єктом господарювання), кому він підпорядковувався і яким чином; відомості про те, що він усвідомлював факт існування цієї організації. Натомість обвинуваченням представлена лише неконкретна та загальна інформація про те, що ОСОБА_1 діяв за попередньою змовою з іншими членами злочинної організації без надання жодного підтвердження цих фактів.
3.5.5.Для встановлення причетності ОСОБА_1 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено докази, надані сторонами, зокрема:
-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 12.03.2020, який показав обставини його участі в ТОВ «Київоблпропангаз» та перебування на посаді директора зазначеного товариства, зокрема, що ним фактично не здійснювалась діяльність, а лише інколи підписувались окремі документи (том 1 а.с. 140);
-висновок комісійної судово-економічної експертизи № 13404/13405/14958/15-45 від 27.08.2015, яким підтверджено факт нанесення матеріальної шкоди ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 грн. (без ПДВ) внаслідок закупівлі скрапленого газу для потреб населення на спеціалізованих аукціонах ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000» упродовж 2010-2014 років, за умови використання зазначеного скрапленого газу не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств (том 2 а.с. 1-40);
-висновок за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 11845/13884/16-45 від 09.09.2016, яким встановлено факт несплати ТОВ «Донецьк-побутскрапгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Черкаси-газснаб», ТОВ «Чернівці-СПБТ» до бюджету акцизного податку за період з 01.01.2010 по 28.02.2014 у сумі 410 177 355,11 грн (том 2 а.с. 41-60);
-висновок комплексної судово-економічної та товарознавчої експертизи № 14116/14117/14-45/2123/15-53/7388-7409/15-45 від 24.04.2015, яким підтверджено факт нанесення матеріальної шкоди ПАТ «Укргазвидобування» в сумі 1 154 116 447,47 грн. (без ПДВ) внаслідок закупівлі скрапленого газу для потреб населення на спеціалізованих аукціонах ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000» упродовж 2010-2014 років, за умови використання зазначеного скрапленого газу не для потреб населення, а для потреб промислових підприємств (том 2 а.с. 62-85);
-протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 14.03.2014, який показав, що ключовими покупцями скрапленого газу в наслідок проведення аукціонів в період з 2010 по 2014 року були ТОВ «ГазУкраїна-2009», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Харків- СПБТ», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазпостач», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз» та інші, які не мали необхідної для реалізації скрапленого газу інфраструктури, а придбаний газ не реалізовували для потреб населення, а передавали для реалізації ТОВ «Газ Україна 2020» (том 2 а.с. 86-97);
-протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 06.04.2015, який показав, що у 2012-2013 році отримував довіреності від низки компаній, на підставі яких відвантажували скраплений газ з ПАТ «Укргазвидобування», а саме Шебелинського НПЗ (том 2 а.с. 98-103);
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 07.04.2015, який показав, що у 2010-2013 роках отримував довіреності від низки компаній, на підставі яких відвантажували скраплений газ з ПАТ «Укргазвидобування», а саме заводу, що розміщується в с. Селещина Полтавської області. Зазначені довіреності він отримував зазвичай в ТРЦ «Арена-Сіті» (том 2 а.с. 104-110);
-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 17.04.2015, який показав, що в період з липня 2009 року він працював менеджером зі збуту в ТОВ «Газ України-2009» та отримував в Полтаві передані з Києва довіреності від товариств ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Харків- СПБТ», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Запорожгаз-2000» та ТОВ «Харківспецгазснаб» на відвантаження скрапленого газу з Глинського ГПЗ на користь товариств, яким надалі такий газ був реалізований. При цьому його працевлаштування відбувалося в офісі в БЦ «Арена-Сіті» в м. Київ (том 2 а.с. 111-116);
-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 24.12.2014, який показав, що в період 2010-2014 років працював на посадах директора та заступника директора Товарної біржі «Перша незалежна біржа» та Товарної біржі «Універсальна ресурсна біржа». Вказані біржі фактично знаходилися та здійснювали свою діяльність в БЦ «Арена-Сіті» в м. Київ. Під час проведення аукціонів бажання щодо закупівлі газу за кожним окремим лотом виявляв лише один покупець. Крім того, згідно показань ОСОБА_17 24.02.2014 всі документи та техніка біржі зникли з офісу в БЦ «Арена Сіті» (том 2 а.с. 117-127);
-протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 02.03.2015, який показав, що в період 2011-2014 років працював на посаді юрисконсульта Товарної біржі «Перша незалежна біржа». Вказана біржа фактично знаходилася та здійснювала свою діяльність в БЦ «Арена-Сіті» в м. Київ. Продавцями скрапленого газу на біржі були ПАТ «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта», а покупцями ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Харків- СПБТ», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Запорожгаз-2000» та ТОВ «Харківспецгазснаб» (том 2 а.с. 128-134);
-протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 02.03.2015, яка показала, що з 1999 працювала в Українській аграрній біржі. З 2010 року практично весь скраплений газ, який продавався на біржі, викуповували ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Черкаси-Газснаб», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Харків- СПБТ», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Запорожгаз-2000» та ТОВ «Харківспецгазснаб». Кількість скрапленого газу, який реалізовувався на користь перелічених товариств штучно завищувалася за сприяння обласних державних адміністрацій, які завищували показники потреб населення у вказаному газі (том 2 а.с. 135-139);
-протокол огляду речей та документів від 13.02.2017 - відомостей на оптичному диску «CD-R Nanotex 700 mb 52x 90 min», що вилучено 22.12.2016 у ході проведення обшуку приміщення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), та довідка спеціаліста від 13.02.2017 щодо податкової звітності суб`єктів господарської діяльності: ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Запоріжгаз-2000», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Черкаси-Газснаб», а також ТОВ «Донецьк-Побутскрапгаз», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Чернівці-СПБТ», якими, в тому числі, встановлено, що операції з реалізації неплатникам ПДВ (зокрема населенню) ТОВ «Київоблпропангаз» не проводились (том 3 а.с. 1-25);
-протокол огляду документів від 28.05.2015, отриманих за результатами проведення тимчасового доступу до речей і документів у банківських установах щодо суб`єктів господарювання, зокрема щодо: ТОВ «Донецьк-побутскрапгаз», ТОВ «Запорожгаз-2000», ТОВ «Київоблпропангаз», ТОВ «Кримбутангаз», ТОВ «Луганськснабгаз», ТОВ «Модус-Вівенді», ТОВ «Укрхарківгазпостачання-2009», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Харків-СПБТ», ТОВ «Луганськпропангаз», ТОВ «Черкаси-газснаб», ТОВ «Чернівці-СПБТ», згідно з яким ІР адресою НОМЕР_1 управління системою «Клієнт-Банк» ТОВ «Київоблпропангаз», директором якого був ОСОБА_1 , користувалися також ТОВ «Чернівці-СПБТ», ТОВ «Харківспецгазснаб», ТОВ «Черкаси-газснаб». Також встановлено, що ОСОБА_1 не отримував доходи як директор та засновник ТОВ «Київоблпропангаз» (том 3 а.с. 26-35);
-протоколи огляду документів від 28.09.2016 та 12.10.2016, вилучених в ході обшуку в приміщенні Української аграрної біржі від 25.04.2014, згідно з яким ОСОБА_1 зазначений підписантом від імені ТОВ «Київоблпропангаз» на договорах з біржею про акредитацію учасників спеціалізованих аукціонів з продажу скрапленого газу для потреб населення, а також на заявках на участь в аукціонах (том 3 а.с. 36-74);
-протокол огляду від 21.10.2016 довідок щодо закупівлі та реалізації скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах, за якими встановлено, що на таких довідках від імені ТОВ «Київоблапропангаз» зазначений підписантом ОСОБА_1 (том 3 а.с. 75-100);
-договори, укладені між ТОВ «Київоблпропангаз» та ПАТ «Укргазвидобування», вилучені під час проведення тимчасового доступу до речей та документів (протокол від 07.08.2015), на яких від імені ТОВ «Київоблпропангаз» значиться ОСОБА_1 . При чому підписи від ТОВ «Київоблпропангаз» мають явні візуальні відмінності. (том 4 а.с. 27-43, 145-160);
3.5.6.Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.
Дослідження представлених стороною обвинувачення матеріалів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо факту вчинення кримінальних правопорушень, про які зазначає обвинувачення, та щодо причетності ОСОБА_1 до нього, однак не в тому обсязі, в якому про це стверджується у клопотанні.
3.5.7.Свідки, на показання яких посилається сторона обвинувачення, не надавали будь-яких показань з приводу участі безпосередньо підозрюваного у подіях, про які йдеться. Більше того, зміст протоколів свідчить, що свідкам не ставилися питання про ОСОБА_1 як особи, що брала або могла брати умисну участі у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину та у механізмі заволодіння скрапленим газом. Жодних матеріалів, які б підтверджували безпосередню участь підозрюваного у механізмі заволодіння скрапленого газу, в тому числі у складі злочинної організації (особисті контакти з організаторами та іншими співучасниками злочину, особисту участь у процедурах, пов`язаних із закупівлями скрапленого газу, надання підозрюваному вказівок, пов`язаних із участю у злочинній організації та заволодіння в її складі майном) не надано. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний був засновником і керівником ТОВ «Київоблпропангаз», підписував від імені товариства документи, пов`язані з участю процедурах закупівлі скрапленого газу. При чому із наданих матеріалів вбачається, що заробітну плату директора підозрюваний не отримував, жодного особистого представництва в питаннях закупівлі скрапленого газу - не здійснював.
3.5.8.Слідчий суддя звертає увагу, що рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Зазначене, зокрема, пов`язане із обов`язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК).
3.5.9.Рівень обґрунтованості підозри в цьому кримінальному провадженні суттєво знижується обсягом, вагомістю та якістю наданих на підтвердження клопотання доказів. Слідчий суддя відхиляє аргумент сторони обвинувачення про те, що висновки про участь підозрюваного у злочинній організації (ч. 1 ст. 255 КК України) та умисному заволодінні підозрюваним шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном в особливо великих розмірах, вчиненого злочинною організацією (ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України) можуть бути зроблені, виходячи із ієрархії злочинної організації, адже обсяг, вагомість та якість представлених стороною матеріалів не дозволяють зробити такий висновок. З цих же підстав слідчий суддя не вбачає обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України, оскільки надані обвинуваченням матеріали не є переконливими для такого висновку.
3.5.10.Слід окремо акцентувати увагу на тому, що кримінальне провадження № 12013220540000400 за фактами, про які йдеться у клопотанні, було зареєстровано 31.01.2013. В свою чергу, це кримінальне провадження № 42016000000003389 зареєстроване 16.11.2016; хоча воно було зупинено, однак неодноразово відновлювалося для проведення окремих процесуальних дій. Така тривалість досудового розслідування у сукупності із значним суспільним резонансом навколо реалізації протиправної схеми заволодіння скрапленого газу мала би призвести до надання слідчому судді більш якісної доказової бази в обґрунтування підозри особі, яку, виходячи із викладених у клопотанні відомостей, обвинувачення вважає одним із основних фігурантів.
3.5.11.Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу. Номінальність або реальність перебування підозрюваного на посаді директора має встановлюватися при подальшому досудовому розслідуванні, а не під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Разом з тим, з урахуванням досліджених відомостей (п.3.5.5 ухвали) на даному етапі вбачається причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. Отже питання про застосування запобіжного заходу вирішується виходячи із обґрунтованості підозри щодо вчинення цього кримінального правопорушення.
3.5.12.Частина 2 ст. 366 КК України встановлює кримінальну відповідальність за складання, видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, якщо вони спричинили тяжкі наслідки. Санкція ч. 2 ст. 366 КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3.5.13.Загальні правила застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою за умови відсутності даних про попередні судимості підозрюваного та невиконання ним раніше застосовного запобіжного заходу, не дозволяють його застосовувати у цьому випадку, однак дозволяють застосувати інший, менш суворий запобіжний захід.
3.6.Щодо ризиків кримінального провадження
3.6.1.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
3.6.2.На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду,
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,
-незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні,
-перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
3.6.3.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. При чому слідчий суддя враховує, що ризик кримінального провадження як критерій застосування запобіжного заходу має прогностичний характер, спрямований на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, а обов`язки, щодо покладення (продовження) яких клопоче прокурор у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з тримання під вартою, - бути у взаємозв`язку з ними. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків у цьому кримінальному провадженні стосовно конкретного підозрюваного.
3.6.4.Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин слідчий суддя відхиляє. Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003389 розпочате 16.11.2016. Отже в органів досудового розслідування було достатньо часу на відшукування речей та документів, що мають значення для кримінального провадження. Так само, як і у осіб, причетних до його вчинення, було достатньо часу для їх знищення або спотворення. Зокрема, з показань свідків вбачається, що документи та техніка, які стосувалися проведення аукціонів на товарних біржах зникли з БЦ «Арена Сіті» на початку 2014 року. Також детективом не обґрунтована можливість перебування зазначених документів саме у підозрюваного або можливість знищення чи спотворення їх саме ним.
3.6.5.Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у даному кримінальному провадженні слідчий суддя також вважає формальним. Як вбачається з матеріалів, доданих до клопотання, жоден з опитаних свідків не надав інформацію про знайомство чи взаємодію з підозрюваним. Крім того, в клопотанні про обрання запобіжного заходу детектив не просить у разі визначення підозрюваному застави покласти на нього обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якою особою, зокрема свідками, визначеною слідчим суддею. Щодо інших підозрюваних, то відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.03.2020, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000003389 від 16.11.2016 здійснюється лише щодо підозрюваного ОСОБА_1
3.6.6.Що стосується ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином вони також не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання.
3.6.7.Разом з тим, слідчий суддя вважає ймовірним переховування підозрюваного. Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України. Проте, як вже зазначено слідчим суддею в п. 3.5.11 цієї ухвали відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» лише підозра стосовно кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).
Ризик переховування обумовлюється можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Кримінальне правопорушення, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, очікування можливого вироку та негативних наслідків може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
Слідчий суддя вважає немотивованими посилання детектива на умисне переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, оскільки додані до клопотання матеріали не підтверджують надсилання йому будь-яких повісток, листів, постанов, здійснення викликів до слідчого, прокурора та неявку до них. Більше того, підозрюваний, перебуваючи у розшуку (постанова від 15.09.2016) безперешкодно та відкрито перетинав державний кордон України 07.12.2016, 13.12.2016 та 13.03.2017, що підтверджується відповідними відомостями (т. а.с.).
Проте надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, з урахуванням відсутності в нього постійного місця роботи та досвіду працевлаштування за кордоном (Республіка Чорногорія) протягом тривалого терміну, що підтвердив сам підозрюваний.
Наведені вище фактичні дані та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави слідчому судді дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.6.8.За таких обставин, слідчий суддя вважає, що існують обставини, які дозволяють вирішувати питання про застосування запобіжного заходу.
3.7. Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України
3.7.1. Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності обґрунтованої підозри і ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.
3.7.2. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує такі обставини:
-надані відомості свідчать про низький рівень вагомості доказів при обґрунтованні підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 КК України;
-злочин, щодо якого встановлена обґрунтованість підозри, КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості і у разі визнання підозрюваного винуватим, з урахуванням його ролі у вчиненні цього злочину, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 виповнилось 44 роки, підтверджені належним чином дані що стану його здоров`я відсутні;
-підозрюваний одружений, має двох неповнолітніх дітей 2012 та 2018 років народження; постійного місця роботи не має;
-підтверджена належним чином інформація про майновий стан підозрюваного відсутня. Наявними матеріалами підтверджується володіння його дружиною - ОСОБА_20 квартирою у м. Харкові загальною площею 34,6 кв.м;
-інформації про наявність судимостей у підозрюваного, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Даних, які б давали уявлення про його репутацію, слідчому судді не надано.
3.8. З огляду на низький рівень обґрунтованості підозри в межах досягнутого стандарту «обґрунтована підозра», наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та єдиний встановлений ризик, передбачений статтею 177 КПК, слідчий суддя доходить висновку про те, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім та необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 . З урахуванням такого рішення, питання про застосування менш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею не розглядається.
3.8.1. Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК (частина 1 статті 178 КПК).
3.8.2. З урахуванням встановленого ризику (п. 3.6.7 цієї Ухвали) слідчий суддя вважає за доцільне встановити підозрюваному такі обов`язки: (1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; (5) носити електронний засіб контролю.
4. Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст.176-178,182,183,193,194,196,195,309 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИЛА:
1.У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Танривердієва Х.М., погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Лучковим Ю.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.
3.Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
4.Строк дії покладених обов`язків визначити на два місяці до 14.05.2020.
5.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
6.На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
7.Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя В.В. Михайленко