Документ № 87730049

Справа № 991/21/20

Провадження1-кс/991/22/20

У Х В А Л А

іменем України

19 лютого 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

заявника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на бездіяльність прокурора САП ГПУ у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013,

ВСТАНОВИЛА:

До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на бездіяльність прокурора САП ГПУ у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013.

Скарга захисника обґрунтовується тим, що 10.12.2019 він направив на адресу прокурора САП клопотання, в якому просив прийняти рішення про закінчення вказаного кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування після повідомлення ОСОБА_5 про підозру. Однак станом на час подання скарги захиснику не було повідомлено про результати розгляду цього клопотання. У зв`язку з цим адвокат просив зобов`язати прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вчинити процесуальні дії розглянути вказане клопотання та прийняти відповідне рішення про закінчення кримінального провадження № 12013110060002990 від 13.01.2013.

Під час розгляду скарги, адвокат 27.01.2020 подав доповнення, у яких повідомив про те, що ним отримана постанова прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 20.12.2019, у зв`язку з чим адвокат змінив вимоги поданої раніше скарги. Адвокат вважає цю постанову неправомірною. Обґрунтовує це тим, що зазначені в постанові твердження прокурора про обставини повідомлення ОСОБА_5 про підозру 30.01.2019 не відповідають дійсності, оскільки відповідне письмове повідомлення їй було вручене 14 серпня 2019 року під підпис. У зв`язку з цим адвокат вважає необґрунтованим висновки у постанові про те, що ОСОБА_5 не має будь-якого процесуального статусу у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013 і, відповідно, права ініціювати клопотання в порядку ст. 220 КПК України, оскільки матеріали кримінального провадженні щодо неї виділені з нього в окреме провадження № 42019000000000455. Адвокат наполягає, що враховуючи те, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_5 14.08.2019, у відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції до 15.12.2019) досудове розслідування у кримінальному провадженні мало бути закінчене не пізніше 15 жовтня 2019 року (протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру). З урахування доповнень захисник просить скасувати постанову про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 20.12.2019 та зобов`язати прокурора САП вчинити процесуальні дії - розглянути клопотання адвоката та прийняти відповідне рішення про закінчення кримінального провадження № 12013110060002990 від 13.01.2013.

В судовому засіданні заявник підтримав скаргу з урахуванням поданих доповнень, просив її задовольнити. Додатково зазначив, що за версією сторони захисту повідомлення про підозру ОСОБА_5 було вручене 14 серпня 2019 року, отже саме з цієї дати вона має статус підозрюваної у кримінальному провадженні. А версію прокурора про вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру 30.01.2019 вважає безпідставною та такою, що не підтверджується належними доказами.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Додатково повідомив про те, що ОСОБА_5 ще з 30 січня 2019 року набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013, а вже 28 лютого 2019 року матеріали щодо неї були виділені в окреме кримінальне провадження № 42019000000000455. Отже прокурор вважає, що адвокат не мав права в грудні 2019 року ініціювати клопотання в порядку ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013, оскільки ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні не має будь-якого процесуального статусу. В підтвердження повідомлення ОСОБА_5 про підозру саме 30.01.2019 надав копії поштових відправлень, якими підтверджується направлення такого письмового повідомлення на її адресу.

Заслухавши заявника та прокурора, дослідивши скаргу та матеріали провадження, слідчий суддя доходить таких висновків.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Так, ст. 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,про виконання будь-яких процесуальних дійта у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представникаслідчий,прокурорзобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Як слідує із змісту скарги та підтверджується матеріалами провадження, детективами Національного антикорупційного бюро за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013110060002990 від 13.01.2013. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.

10 грудня 2019 року захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 подав прокурору САП клопотання в порядку ст. 220 КПК України, в якому просив прийняти відповідне рішення про закінчення кримінального провадження №12013110060002990 від 13.01.2013 за однією з підстав, визначених ч. 2 ст. 283 КПК України, про що винести відповідну постанову.

Оскільки ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, слідчий суддя уповноважений дослідити обставини виключно щодо виконання цього обов`язку.

Як з`ясовано слідчим суддею в судовому засіданні та підтверджується наданими слідчому судді матеріалами, 20 грудня 2019 року прокурор САП ОСОБА_4 виніс постанову про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження.

Отже, під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора САП встановлено, що станом на час подання до суду цієї скарги (02.01.2020) прокурор вже виконав обов`язок, покладений на нього згідно із ст. 220 КПК України, прийнявши 20.12.2019 відповідну постанову за результатами розгляду клопотання. За таких умов вимоги скарги про зобов`язання прокурора розглянути подане адвокатом 10.12.2019 клопотання є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про скасування постанови прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження від 20.12.2019 слідчий суддя встановила таке.

Відповідно до ст. 1, 2 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Завданнями кримінального провадження серед іншого є те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України (ч. 2ст. 33-1 КПК України). А згідно із ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування визначений главою 26 КПК України. Так, ч.1 ст.303 КПК України закріплений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Як слідує із змісту доповнення до скарги від 27.01.2020, яке було подане адвокатом вже після початку розгляду слідчим суддею скарги по суті, предметом оскарження за його зміненими вимогами є постанова про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.

Частина 1 ст. 303 КПК України серед переліку рішень слідчого, прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, містить відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриттякримінального провадження,однак виключноз підстав,передбаченихпунктом 9-1частинипершої статті284цього Кодексу (п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України). В свою чергу п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України передбачає закриття кримінального провадження в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбаченихпунктами 1,2,4,9цієї частини (відсутності події кримінального правопорушення, відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, досягнення податкового компромісу щодо діянь, кваліфікованих за ст. 212 КК України), у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

Отже, в порядку п. 11 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена не будь-яка відмова слідчого, прокурора у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, а лише відмова в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстави існування нескасованої постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (з визначених підстав), у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Однак в даному випадку клопотання адвоката про закриття кримінального провадження, у задоволенні якого прокурор відмовив, було заявлене з інших підстав. Зокрема, п. 10 ч. ч. ст. 284 КПК України містить таку підставу для закриття кримінального провадження, як закінчення строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення особі про підозру, про що і йдеться у клопотанні адвоката від 10.12.2019.

Зважаючи на вищевикладене, скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора САП ГПУ, є необґрунтованою та безпідставною, тому в її задоволенні слід відмовити.

В судовому засіданні адвокат і прокурор висловлювали протилежні позиції щодо моменту набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013. Однак слідчий суддя не досліджує ці обставини в межах цього провадження, оскільки вони не впливають на викладені вище висновки, а відмова у задоволенні скарги обумовлена іншими підставами.

Керуючись ст. 110, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И ЛА:

1.У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора САП ГПУ у кримінальному провадженні № 12013110060002990 від 13.01.2013 відмовити.

2.Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошеннята оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1