Документ № 87573701

Справа № 991/593/20

Провадження №11-сс/991/108/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

Головуючого судді Боднара С.Б.

суддів Панаіда І.В., Панкулича В.І.

за участю:

секретаря судового засідання Дубини Т.Ю.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Надіч Н.Д.

прокурора Скибенка О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника Надіч Нонни Дидронівни, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року, якою частково задоволено клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про зміну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Знам`янка Кіровоградської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , розлученому, раніше не судимому, з вищою освітою, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року частково задоволено клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про зміну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Знам`янка Кіровоградської області, громадянину України, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , розлученому, раніше не судимому, з вищою освітою, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

Змінено підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 гривень (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень), з покладенням на два місяці на підозрюваного наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначено до 22.03.2020 включно.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник Надіч Н.Д. звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Скибенка О.І. про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Захисник вказує на відсутність обґрунтованої підозри та зазначає що стороною обвинувачення не доведено існування жодного з передбачених ст. 177 КПК України ризиків.

10 лютого 2019 року захисником Надіч Н.Д. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду було подано доповнення до апеляційної скарги, в якому захисник вказала, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не надав належної оцінки її доводам щодо відсутності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного. Крім цього, адвокат Надіч Н.Д. просить визнати недопустимими доказами усі додатки до клопотання про зміну запобіжного заходу, як таких що не відповідають вимогам до оформлення офіційних документів, оскільки вони належним чином не засвідчені.

В судове засідання з`явились підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Надіч Н.Д. та прокурор Скибенко О.І.

Заслухавши суддю-доповідача, думку підозрюваного та захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України та враховуючи вимоги ст. 181 КПК України, колегія суддів вважає, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу. Таким чином, ухвала слідчого судді про зміну запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку. Вказана позиція узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного суду від 28.03.2019 у справі №286/1695/18.

Як вбачається з матеріалів провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10 листопада 2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

В межах даного кримінального провадження 25 липня 2019 року ОСОБА_1 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 31 липня 2019 року до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 60 днів, тобто до 28.09.2019 включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_1 , змінено на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год. до 6:00 год., заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - у період часу з 22:00 год. до 6:00 год. без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду. Решту обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2019 на ОСОБА_1 , залишено без змін.

23.09.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год. до 6:00 год. та дію обов`язків продовжено на 60 днів до 26.11.2019 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.11.2019 р. строк дії запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 23:00 год. до 6:00 год. та дію обов`язків продовжено на 60 днів до 25.01.2019 включно.

28 грудня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 продовжено до 9-ти місяців, тобто до 25.04.2020.

21 січня 2020 року прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенко О.І. звернувся до Вищого антикорупційного суду з клопотанням про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави.

Підставою для подачі клопотання про зміну запобіжного заходу стало те, що сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту застосований до підозрюваного ОСОБА_1 31 липня 2019 року. Таким чином, граничний шестимісячний строк тримання ОСОБА_1 під домашнім арештом завершується 31 січня 2020 року, а дія застосованого до нього запобіжного заходу закінчується 25 січня 2020 року.

При цьому, як зазначає прокурор, з часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу встановлені судом ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, у зв`язку з чим виникла необхідність у зміні ОСОБА_1 запобіжного заходу з покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України з метою забезпечення їх виконання підозрюваним та запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Також зазначив, що обставинами, які завадили завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, стали складність кримінального провадження та необхідність проведення значної кількості слідчих та процесуальних дій.

Розмір застави, який на переконання органу досудового розслідування належить призначити слідчим суддею, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного та становить 5 002 760 гривень. Вважає, що такий розмір застави здатний запобігти ризикам та обґрунтовує його посиланням на досить забезпечений фінансовий стан підозрюваного. У випадку внесення застави прокурор просить покласти на підозрюваного наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду в період часу з 22.00 год до 6.00 год; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні, а також від спілкування із працівниками ГУНП в Одеській області, працівниками інших правоохоронних органів, якщо таке спілкування не пов`язане із виконанням процесуальних та слідчих дій у кримінальних провадженнях, а також процесуальних дій в адміністративних провадженнях; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року зазначене клопотання прокурора було задоволено частково. Згідно ухвали суду, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за викладених у клопотанні обставин та вважає, що встановлені судом ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а тому на даному етапі кримінального провадження зміна запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави є об`єктивно необхідною з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками слідчого судді.

Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою є особисте зобов`язання та особиста порука.

Згідно ч. 1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено (ч. 2 ст. 196 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали, дослідивши матеріали провадження, дійшов мотивованого висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини.

В розумінні ст. 177 КПК України, «обґрунтована підозра» включає в себе наявність процесуального документу - повідомлення про підозру та наявність достатніх доказів для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру підлягає обов`язковому здійсненню, зокрема у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Матеріали, додані до клопотання про зміну запобіжного заходу свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави, зокрема:

-висновком судово-економічної експертизи № 18898/18899-/19-72 від 16.07.2019 згідно якої встановлено, що внаслідок зникнення тютюнових виробів, що надійшли в порт м. Одеса в контейнерах CMAU 4211726, INKU 6128500, CMAU 7093099, CMAU 4205702, CMAU 4794367, SEGU 6353663, зі складу ТОВ «АГАТ-2016», куди вони були поміщені Головним управлінням Національної поліції в Одеській області на зберігання ТОВ «АГАТ-2016» документально підтверджується нанесення збитків на загальну суму 13 464 280 грн.;

-звітом (висновком) незалежного аудитора щодо виконання узгоджених процедур з дослідження та документального підтвердження надходження та зникнення товарів (тютюнових виробів), що прибули в порт м. Одеси в контейнерах CMAU 4211726, INKU 6128500, CMAU 7093099, CMAU 4205702, CMAU 4794367, SEGU 6353663, APHU 6681042 від 01.07.2019, згідно якого встановлено, що внаслідок зникнення тютюнових виробів, зі складу ТОВ «АГАТ-2016», куди вони були поміщені Головним управлінням Національної поліції в Одеській області документально підтверджується нанесення збитків та визначено їх розмір;

-допитом в судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України свідка - заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника СУ ГУНП в Одеській області Шайхета С.О.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_3 - начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області, яка пояснила, що ОСОБА_4 представляючись працівником Служби Безпеки України був обізнаний із матеріалами кримінального провадження №42017000000004293, а також, те, що в ході розслідування цього кримінального провадження вилучено значний обсяг тютюнових виробів, які знаходяться на зберіганні в ТОВ «Скай Лайн» за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаева, 3/5. Безпосередньо ОСОБА_4 керував діями, підконтрольних йому директорів ТОВ «Агат 2016» і 1Ш «Імпо-укр-Груп» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо процесу переміщення тютюнових виробів із складу ТОВ «Скай Лайн» на склад ТОВ «Агат 2016», Також ОСОБА_4 зазначав, що діє узгоджено із заступником начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 ;

-протоколом впізнання ОСОБА_3 , згідно якого остання впізнала ОСОБА_4 , який представлявся працівником СБУ ОСОБА_4 ;

-протоколом допиту ОСОБА_8 , згідно якого встановлено, що останній від Яворської отримав договори про зберігання речових доказів та тимчасово вилученого майна, укладені ГУНП в Одеській області із ТОВ «Агат 2016» та ПП «Імпо-Укр-Груп», які були передані ОСОБА_9 , а також враховуючи укладення цих договорів змінив місце зберігання тютюнових виробів на склад ТОВ «Агат 2016»;

-контрактом № 110 від 25.10.2017, укладеного між компанією "TRUST GENERAL TRADING SARL" (далі - Постачальник) та компанією "STAR TEAM INVESTMENT L.P." (далі - Покупець), а також Рахунки - проформи: №1 від 13.11.2017, №2 від 13.11.2017, №3 від 13.11.2017, №4 від 13.11.2017, №5 від 13.11.2017, №6 від 13.11.2017, складені Продавцем TRUST GENERAL TRADING SARL. Відповідно до положень Контракту №110, Постачальник виготовляє і поставляє тютюнові вироби (далі - товар) в 2017 році. Кількість поставленого товару узгоджується Покупцем і Постачальником при кожному постачанні шляхом підписання додатків до цього контракту, в яких зазначається асортимент, ціна та кількість, а також інші умови передбачені даним Контрактом. Загальна сума контракту складає 587 365 доларів США. Оплата за партію товару здійснюється шляхом 100% передплати;

-договором № 17-232 від 01.10.2017 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, укладеного ПАТ «Іллічівськзовніштранс» із компанією "STAR TEAM INVESTMENT L.P.";

-протоколом обшуку від 20.12.2017, складеним слідчим групи слідчих управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту розслідувань кримінальних проваджень у сфері економіки Генеральної Прокуратури України Хімічем С.В. згідно якого, на підставі ухвали слідчого судді Печорського районного суду м. Києва здійснено обшук на території митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС України за адресою: м. Одеса, Митна площа, 1, за результатами якого було виявлено контейнери CMAU 4211726, INKU 6128500, CMAU 7093099, CMAU 4205702, CMAU 4794367, SEGU 6353663, APHU 6681042 та вилучено їх вміст;

-постановою слідчого Хіміча С.В. від 28.12.2017 про визнання вказаних тютюнових виробів речовими доказами;

-коносаментами (BILL OF LANDING) та проформами-інвойсами, в яких зазначена номенклатура, кількість (в тому числі кількість штук, кількість пачок, кількість коробів) та ціна поставленого товару, що підтверджує відправлення товару, зазначеного в даних рахунках- проформах в порт призначення - м. Одеса з Бейруту, Ліван, дати прибуття товару в порт м. Одеси - 11.11.2017 та 20.11.2017;

-договорами про зберігання тимчасово вилученого майна та речових доказів № 307 та №308 від 14.08.2018, укладеними ГУНП в Одеській області в особі заступником начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 та директорами ПП «Імпо-Укр-Груп» і ТОВ «Агат 2016» ОСОБА_6 і ОСОБА_5 відповідно;

-відповіддю ОСОБА_5 як директора ТОВ «Агат 2016» на лист т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 21,08.2018, згідно якої ТОВ «Агат 2016» зможе взяти на зберігання тютюнові вироби, вилучені в ході кримінального провадження NT42017000000004293, складські приміщення для переміщення речових доказів знаходяться за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 18-Б ;

-відповіддю ОСОБА_6 як директора ПП «Імпо-Укр-Груп» на лист т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 21.08.2018, згідно якої ПП «Імпо-Укр-Груп» не зможе взяти на зберігання тютюнові вироби, вилучені в ході кримінального провадження N42017000000004293, оскільки у підприємства відсутні вільні для зберігання місця;

-актами прийому-передачі тютюнових виробів слідчими слідчої групи ГПУ на зберігання директору ТОВ «Скай-Лайн» ОСОБА_10 ;

-актами прийому-передачі тютюнових виробів про отримання т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від ТОВ «Скай Лайн» вказаних тютюнових виробів;

-актами прийому-передачі тютюнових виробів про отримання директором ТОВ «Агат 2016» ОСОБА_5 від старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від ТОВ «Скай Лайн» вказаних тютюнових виробів;

-протоколом огляду інтернет ресурсів щодо продажу тютюнових виробів, аналогічних вилученим під час обшуку на території митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС України за адресою: м.Одеса, Митна площа, 1, згідно яких встановлено, що на території України здійснюється вільний продаж таких тютюнових виробів та визначено їх орієнтовну .ціну;

-протоколом допиту як свідка ОСОБА_11 , який за матеріальну винагороду в розмірі 100 дол. США погодився стати засновником та директором ТОВ «Агат 2016», підписавши в тому числі серед інших документів акт прийому-передачі речей та документів;

-протоколом допиту ОСОБА_12 , юриста, який займався підготовкою документів для зміни засновника та директора ТОВ «Агат 2016», який повідомив, що до нього звернулися ОСОБА_6 і ОСОБА_5 з пропозицією оформити документи щодо зміни засновника ТОВ «Агат 2016» та підшукати особу, яка би могла працювати на цьому підприємстві замість ОСОБА_5 ;

-протоколами допиту ОСОБА_6 , згідно яких встановлено, що ПП «Імпо-Укр- Груп» та ТОВ «Агат 2016» є пов`язаними між собою підприємствами, ОСОБА_6 знайомий із ОСОБА_5 , який певний період часу був працівником ПП «Імпо-Укр- Груп», керівництво ПП «Імпо-Укр-Груп» здійснювалося братами ОСОБА_4;

-протоколом допиту як свідка ОСОБА_13 , на орендований склад якого на ринку «Анжеліка» Із складу за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 18-Б начебто перевіз тютюнові вироби ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_13 є родичем ОСОБА_4 , а саме дядьком зятя ОСОБА_4 - ОСОБА_14 ;

-копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до СУ ГУНП в Одеській області, згідно якого ОСОБА_4 відвідував приміщення СУ ГУНП в Одеській області, а саме кабінет ОСОБА_15 17.08.2019, а ОСОБА_5 з ОСОБА_6 21.08.2019;

-протоколом допиту ОСОБА_10 , згідно якого встановлено, що він знайомий із братами ОСОБА_4 і вони йому відомі тим, що також займаються зберіганням майна, вилученого правоохоронними органами. Крім того, ініціатива щодо зміни місця зберігання тютюнових виробів йшла не від нього;

-протоколом обшуку приміщень за адресою від 14.11.2018 за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул . Ангарська , 18-Б , згідно якого встановлено відсутність речових доказів - тютюнових виробів, які передані ТОВ «Агат 2016» на зберігання;

-договорами оренди приміщень за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Ангарська, 18-Б між ТОВ «Експоюг» (орендодавець) з ПП «Імпо-Укр- Труп» та ТОВ «Агат 2016» (орендарі), в тому числі додаткова угода до договору оренди із ТОВ «Агат 2016» від 10.09.2018, згідно якої договір оренди припинено.

А тому доводи сторони захисту про відсутність доказів стосовно причетності ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення спростовуються вищезазначеними документами.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кембел і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_1 вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, а наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».

Крім того, обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри неодноразово перевірялася слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному та клопотань про продовження строку дії запобіжного заходу.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, в тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України , а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Цей злочин, відповідно до ст. 12 КК України та примітки ст. 45 КК України, є особливо тяжкими корупційним правопорушенням, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Розмір шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_1 , у більше ніж 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На думку колегії суддів, матеріальне становище ОСОБА_1 , а також те, що він має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування підвищує ймовірність його переховування від органів досудового розслідування та суду, а у сукупності з іншими обставинами кримінального провадження підтверджує наявність ризику переховування від органів досудового розслідування.

Наведені вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризику втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК, який існував на час застосування і продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та на час розгляду клопотання про його зміну не зменшився.

Приймаючи до уваги вищенаведений ризик, який слідчий суддя визнав обґрунтованим, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, який є особливо тяжким та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, виключає об`єктивну можливість застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або особистої поруки, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Визначаючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчим суддею було враховано надані сторонами відомості про майновий стан підозрюваного.

Таким чином, на переконання колегії суддів, застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 гривень (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот гривень) здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

При цьому суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Доводи сторони захисту про недопустимість доказів у зв`язку з тим, що додатки, надані прокурором до клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 , не засвідчені належним чином, а тому не відповідають вимогам оформлення офіційних документів є безпідставними, оскільки детективом НАБУ Бачинським Я.Р. на обох томах клопотання проставлений засвідчуваний напис і відбиток печатки, відповідно до яких додатки, надані до клопотання, відповідають оригіналам, прошиті та пронумеровані.

При судовому розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу суд врахував вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Суд враховує той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризику, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надані із клопотанням про зміну запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене нею рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 200, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 січня 2020 року, якою частково задоволено клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенка О.І. про зміну ОСОБА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Надіч Нонни Дидронівни - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: С.Б. Боднар

Судді: І.В. Панаід

В.І. Панкулич