- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
- Прокурор : Кохно В.О.
Справа № 991/857/20
Провадження1-кс/991/871/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.
з участю:
секретаря судового засідання Сташака Я.В.
прокурора Кохна В.О.
заставодавця ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави, внесеної за підозрюваного ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018000000002298 від 14.09.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
ОСОБА_1 як заставодавець звернулась 28.01.2020 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням, в якому просить винести рішення у кримінальному провадженні №42018000000002298 про повернення їй як заставодавцю із Державної казначейської служби України застави, внесеної нею 09.03.2019 за підозрюваного ОСОБА_2 в сумі 250 000 грн по квитанції № 0.0.1289963798 (депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва: банк Державна казначейська служба України м. Київ, код ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, депозитний рахунок 37318005112089, отримувач ТУДСАУ в м. Києві), у зв`язку із закінченням строку дії ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 07.03.2019 про обрання запобіжного заходу. Як на підставу для повернення коштів посилається на те, що продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 , закінчився 06.12.2019. Сторона обвинувачення не звернулась до слідчого судді з новим клопотанням про продовження або встановлення обов`язків, для забезпечення виконання яких була обрана застава.
Позиція учасників провадження у судовому засіданні.
Заставодавець ОСОБА_1 підтримала подане нею клопотання і просила задовольнити її вимоги, обґрунтовуючи свою позицію наведеними у клопотанні доводами. Пояснила, що гроші, які внесла як заставу, брала у своїх батьків, і на даний час потрібно повернути їх, оскільки вони потрібні батькам на лікування.
Прокурор Кохно В.О. заперечив проти повернення застави, так як дія запобіжного заходу у вигляді застави не обмежена в часті і закінчення строку дії обов`язків не є підставою для припинення застави та повернення коштів заставодавцю.
Обставини справи і мотиви, які враховує слідчий суддя під час прийняття рішення, і положення закону, якими він керується.
Згідно з доданою до клопотання копією ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.03.2019 (справа № 760/6953/19, провадження № 1-кс/760/4079/19) у кримінальному провадженні №42018000000002298 щодо підозрюваного ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить 250 000 грн. Ухвалою передбачено, що в разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_2 покладаються кілька обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
З копії банківської квитанції вбачається, що 11.03.2019 банк зарахував внесену ОСОБА_1 суму в 250 000 грн застави за ОСОБА_2 згідно із зазначеною вище ухвалою слідчого судді від 07.03.2019. У зв`язку із внесенням застави ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019 (справа № 4910/19/19-к, провадження № 1-кс/991/2705/19) продовжено до 06.12.2019 строк дії обов`язку, покладеного на підозрюваного ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42018000000002298. Як зазначила заставодавець ОСОБА_1 у своєму клопотанні, та підтвердив прокурор Кохно В .О. у судовому засіданні, після 06.12.2019 строк дії обов`язку, передбаченого ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного ОСОБА_2 не був продовжений. Тобто на час звернення із клопотанням відсутні обов`язки, які були б покладені на підозрюваного ОСОБА_2 судовим рішенням.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Застава як один з видів запобіжних заходів полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (ч. 1, 2 ст. 182 КПК України).
Загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного, встановлює ч.7 ст.42 КПК України. Підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Запобіжні заходи, у тому числі застава, застосовуються для забезпечення виконання підозрюваним певних обов`язків: як тих, що визначені ухвалою слідчого судді відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, так і тих, що передбачені безпосередньо пунктами 1, 3, 4 ч. 7 ст. 42 КПК України.
Визначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки можуть бути застосовані додатково до обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу, який не пов`язаний із триманням під вартою. Обов`язки підозрюваного, передбачені в ч.7 ст.42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного, незалежно від застосування запобіжного заходу.
З викладеного слідує, що застава згідно ст.182 КПК України застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, - проте не лише визначених у ст.194 КПК України і покладених на нього ухвалою слідчого судді або суду, а і тих, які перелічені у ч.7 ст.42 КПК України. Адже у частині 1 ст.182 КПК України не вказується, що обов`язки повинні бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого саме судом.
За таких обставин твердження заставодавця про закінчення строку дії застави у зв`язку із закінченням строку дії обвязків, покладених ухвалою слідчого судді, є помилковим.
У частині 7 ст.194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені частиною п`ятоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. І в разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
Правилами ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені в ч. 5 ст. 194 КПК України обмеження, діють певний, визначений ухвалою слідчого судді (суду) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі застава, обмеженого строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.
Отже, закінчення строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що були покладені на підозрюваного відповідною ухвалою слідчого судді, не припиняє сам запобіжний захід заставу та не є законною підставою для повернення суми застави заставодавцю.
У ситуації, в якій заставодавець звернувся із клопотанням про повернення суми застави, підозрюваний ОСОБА_2 є таким, щодо якого застосований запобіжний захід у вигляді застави на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07.03.2019. Заставодавець ОСОБА_1 не надала слідчому судді доказів того, що у кримінальному провадженні № 42018000000002298 запобіжний захід у вигляді застави на цей час скасований чи змінений на інший запобіжний захід, або що кримінальне провадження закрите.
Отже, за умов дії ухвали слідчого судді, якою до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, внесені в порядку її забезпечення кошти поверненню не підлягають і в задоволенні клопотання про повернення застави слід відмовити.
Керуючись статтями 182, 183, 196, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_1 про повернення застави.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник