- Головуючий суддя (ВАКС): Воронько В.Д.
- Секретар : Батир Б.В.
- Захисник/адвокат : Коваленко М.М.
Справа № 991/574/20
Провадження1-кс/991/584/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2020 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Воронько В.Д., за участі секретаря судового засідання Батир Б.В., адвоката Коваленка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000001085 від 06.12.2019, -
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого НАБ України, у якій він просить зобов`язати уповноваженого слідчого НАБ України у кримінальному провадженні № 52019000000001085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019, розглянути клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 10.01.2020 у порядку ст. 220 КПК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні НАБ України перебуває кримінальне провадження № 52019000000001085 від 06.12.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування НАБ України перевіряються обставини за фактом можливого вчинення посадовими особами вищого офіцерського складу ЗСУ, Концерну «Військторгсервіс» та ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС України в м. Києві злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, при укладанні мирової угоди у справі № 910/23971/16.
10.01.2020 до канцелярії НАБ України заявником ОСОБА_1 як потерпілим, до уповноваженого слідчого у кримінальному провадженні № 52019000000001085 подано клопотання, в якому останній просив провести редагування (зміну) зафіксованих у Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про це кримінальне провадження, відомості про яке були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019, а саме: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення - 25.11.2019; ПІБ потерпілого, заявника (найменування юридичної особи та код ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань): - « ОСОБА_1 » та короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тим самим належним чином виконати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.12.2019 у справі № 991/2122/19.
Однак, вищевказане клопотання так і залишено без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення ОСОБА_1 з цією скаргою до слідчого судді.
У судовому засіданні адвокат Коваленко М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав викладені у скарзі вимоги повністю.
Детектив НАБ України у судове засідання не прибув, але проти скарги заперечив повністю, подавши пояснення щодо її необґрунтованості, у яких окрім заперечень, просив розглядати скаргу за його відсутності.
Суд, вважає за можливе розгляд скарги проводити за відсутності представника НАБ України, оскільки його відсутність відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду скарги слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Згідно зі ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому КПК України.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 Кримінального процесуального кодексу України - параграф 1, статті 303-308.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 вказаної статті КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Як свідчать матеріали скарги, 10.01.2020 НАБ України отримано клопотання ОСОБА_1 щодо уточнення відомостей, внесених до ЄРДР та визнання особи потерпілим у кримінальному провадженні № 52019000000001085 від 06.12.2019.
Відповідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Положеннями ст. 55 КПК України визначено, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
20.01.2020 детективом Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Жуваком С.О. винесено постанову про відмову у визнані потерпілим ОСОБА_1 .. Мотивуючи відмову детектив зазначив, що в ході вивчення обставин, вказаних ОСОБА_1 в його клопотанні від 10.01.2020 та в його заяві від 25.11.2019, на підставі якої внесено відомості до ЄРДР та здійснюється досудове розслідування, встановлено, що ОСОБА_1 не наведено жодного обґрунтованого факту, обрахунків завданої заявнику шкоди чи доказу завдання йому будь-якої шкоди - моральної, фізичної або майнової, а також встановлено, що вказане клопотання, подане ОСОБА_1 , як особою з певної частини суспільства, яка постраждала від можливих незаконних дій посадових осіб Міністерства оборони України, військовослужбовців вищого офіцерського складу Збройних Сил України, чи посадових осіб Концерну «Військторгсервіс» та ДПІ у Солом`янському районі в м. Києві.
Положеннями ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Аналізуючи вказані правові норми, слідчий (детектив) є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а відтак слідчий суддя не має повноважень втручатися в його діяльність та зобов`язувати вчиняти певні дії.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи заявника необґрунтовані та безпідставні, оскільки заявник не має статусу потерпілого, що зазначено у постанові НАБ України про відмову у визнанні потерпілим від 20.01.2020, а відтак і не вправі подавати клопотання на підставі ст. 220 КПК України у кримінальному провадженні № 52019000000001085 від 06.12.2019. Тож у задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженого слідчого Національного антикорупційного бюро України слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 303, 304, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноваженого слідчого Національного антикорупційного бюро України у кримінальному провадженні № 52019000000001085, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2019, щодо розгляду клопотання потерпілого ОСОБА_1 від 10.01.2020 у порядку ст. 220 КПК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя В.Д. Воронько