- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/2995/19
Провадження1-кп/991/205/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 січня 2020 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника адвоката ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
у підготовчому судовому засіданні кримінального провадження № 52019000000000533 від 27 червня 2019 року щодо:
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Прилуки Чернігівської області, що проживає в АДРЕСА_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України;
розглянувши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта,
установив:
24 грудня 2019 року до Вищого антикорупційного суду від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України надійшли матеріали у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7, якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.364 КК України.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ..
Ухвалою суду від 27 грудня 2019 року у кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
Під час підготовчого судового засідання захисник ОСОБА_6 заявив клопотання про повернення обвинувального акта, мотивуючи його наступним. Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, та який повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України. Натомість, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувальний акт містить низку недоліків, а саме: він не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, а викладені лише обставини, які слідчий вважає за доцільне викласти за результатами досудового розслідування та правова кваліфікація з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. Також, у ньому не зазначено докази корисливого мотиву вчинення злочину та того, що злочин, інкримінований обвинуваченому, є закінченим, не наведені докази зміни матеріального стану обвинуваченого (результатом зловживання владою є поліпшення майнового стану). Крім того, у обвинувальному акті відсутня інформація про пом`якшуючі обставини, хоча в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у даному провадженні як такі вони були перераховані. На підставі викладеного, захисник вважає за доцільне задовольнити його клопотання та повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акта прокурору.
Прокурор ОСОБА_5 заперечує проти задоволення клопотання захисника. Пояснив, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.291 КПК України, а доводи сторони захисту можливо перевірити тільки під час судового розгляду. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання в обвинувальному акті викладено так, як було встановлено під час досудового розслідування.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_8 заперечує проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо заявленого захисником ОСОБА_6 клопотання, дослідивши матеріали обвинувального акта та додатки до нього, суд прийшов до висновку про те, що клопотання про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
При цьому, суд може повернути обвинувальний акт прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст. 291 КПК України. Тобто, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта прокурору з підстав його невідповідності вимогам КПК України суд має встановити невідповідність форми чи змісту такого обвинувального акта положенням ст. 291 КПК України.
Відповідно ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
В п.3 ч.3 ст.314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК.
Питання про відповідність викладення матеріалу в обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Також, судом враховується висновок Касаційного кримінального Суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18), відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
У своєму клопотанні захисник зазначає, що в обвинувальному акті відсутня правова кваліфікація кримінального правопорушення, оскільки не зазначено виду умислу, доказів корисливого мотиву та доказів закінчення злочину, не розкрито які збитки завдано майну ПАТ «Банк Столиця», а також, обвинувальний акт не містить інформації про наявність обставин, які пом`якшують покарання.
Щодо викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті(частини статті) закону про кримінальну відповідальність, то суд вважає, що КПК не дозволяє прокурору зазначати цю кваліфікацію на власний розсуд, прокурор має робити це з врахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов`язок доказування відповідно до ст.92 КПК України лежить саме на прокуророві. В обвинувальному акті щодо ОСОБА_7 викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, зазначено правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.2 ст.364 КК України, тобто стороною обвинувачення визначено норму кримінального закону, яка підлягає застосуванню для визначення кримінальної відповідальності обвинуваченого. Також, в обвинувальному акті зазначено інформацію про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та те, що під час досудового розслідування не було встановлено обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 ..
Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що в клопотанні захисника ОСОБА_6, не наведено такої невідповідності обвинувального акта у кримінальному провадженні №52019000000000533 вимогам Кримінального процесуального кодексу України, яка б перешкоджала призначенню його до судового розгляду. Також, такої невідповідності судом не встановлено під час розгляду цього клопотання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 314, 291, 372, 375, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_6 про повернення прокурору обвинувального акту.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3