- Головуюча суддя (ВАКС): Олійник О.В.
- Секретар : Сташака Я.В.
- Захисник/адвокат : Мигаль Х.О.
Справа № 760/25192/19
Провадження1-кс/991/1174/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2019 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі:
слідчого судді Олійник О.В.
з участю:
секретаря судового засідання Сташака Я.В.
представника власників майна Мигаль Х .О.
детектива НАБУ Облетова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Мигаль Христини Орестівни, яке подане в інтересах власників майна ОСОБА_2 , ТОВ «БК «Міськжитлобуд», про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52018000000000258 від 14.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Вищого антикорупційного суду з Солом`янського районного суду м. Києва надійшла зазначена скарга від 18.12.2018. У скарзі представник власників майна Гордієнка А.В., ТОВ «БК «Міськжитлобуд» адвокат Мигаль Х.О. просить: скасувати арешт системного блоку Vento А8 № D6X350003455 і зобов`язати уповноваженого на те прокурора та/або детектива у кримінальному провадженні № 52018000000000258 повернути системний блок ТОВ «БК «Міськжитлобуд» та/або ОСОБА_2 або їх представнику; для забезпечення виконання стороною обвинувачення вимог розумного строку установити для прокурора та/або детектива у кримінальному провадженні строк вчинення процесуальної дії з повернення системного блоку в три доби з моменту отримання ухвали слідчого судді.
Вимоги клопотання обґрунтовані посиланням на такі обставини.
Ухвалою від 02.07.2018 слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760/15803/18 відмовив у арешті тимчасово вилученого майна, а саме: системного блоку Vento А8 № D6X350003455, що належить ОСОБА_2 , вилученого детективами НАБУ під час обшуку, проведеного 14.06.2018 у приміщеннях на 2, 5 та 8 поверхах будівлі БЦ «Капітал Хол» по вул. Жилянській, 31, у м. Києві.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.09.2018 скасовано зазначену ухвалу слідчого судді в частині повернення ТОВ «БК «Міськжитлобуд» системного блоку та накладено арешт на нього.
Після перегляду законності ухвали слідчого судді Апеляційним судом міста Києва стало відомо, що апеляційний суд арешт наклав необґрунтовано та в подальшому в застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба.
Те, що в подальшому в застосуванні заходу забезпечення відпала потреба і накладення арешту було необґрунтованим, підтверджується тим, що у кримінальному провадженні № 52018000000000258 сторона обвинувачення не довела, що наявні підстави вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки не підтверджено розмір завданих злочинами збитків; ухвала слідчого судді від 12.06.2018 про надання дозволу на проведення обшуку в передбаченому КПК України порядку не ухвалювалась та не проголошувалась, тому отримані під час її виконання докази є недопустимими.
Позиції учасників провадження у судовому засіданні.
Представник власників майна Мигаль Х.О. підтримала подану скаргу і просила задовольнити на підставі наведених у ній доводів. Додатково пояснила, що системний блок був вилучений як речовий доказ для проведення експертизи, яка була завершена рік тому, тобто в подальшому арешті цього майна відпала потреба. У справі за її клопотанням була проведена судово-економічна експертиза і у Висновку № 271/18 від 12.10.2018 зазначено про те, що збитки, про які заявляє сторона обвинувачення, не підтверджені документально, тобто не підтверджено розмір матеріальної шкоди, що є обов`язковим елементом складів злочинів, які розслідуються.
Детектив НАБУ Облетов А.І. подав суду письмові заперечення, які підтримав у судовому засіданні, та просив відмовити у задоволенні клопотання. У запереченнях зазначив, що арешт на майно був накладений Апеляційним судом м. Києва обґрунтовано і за наявності достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення. Наданий представником Мигаль Х.О. висновок експерта № 271/18 судово-економічної експертизи, в якій експерту були поставлені некоректно сформульовані питання, не спростовує позицію сторони обвинувачення щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Жоден доказ не має наперед встановленої сили і на даній стадії кримінального провадження суд не повинен давати оцінку зібраним сторонами доказами з точки зору їх достатності. Орган досудового розслідування здійснює подальший збір доказів, у тому числі необхідних для встановлення факту завдання збитків, їх точного розміру. Закінчення проведення комп`ютерно-технічної експертизи щодо дослідження системного блоку не є підставою для скасування накладеного на нього арешту, оскільки метою арешту є збереження цього речового доказу. Повернення речового доказу його володільцю створить реальну загрозу його знищення, зміни або подальшого приховування. Пояснив, що під час проведення комп`ютерно-технічної експертизи на наявних у ньому електронних носіях інформації були виявлені документи, які мають безпосереднє відношення до розслідуваних злочинів та можуть бути використані для доказування.
Заслухавши доводи представника власників майна, думку детектива, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов таких висновків.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, що визначені КПК України.
Абзацом другим частини 1 ст. 174 передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, норма частини 3 цієї статті допускає накладення арешту на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 02.07.2018 у судовій справі № 760/8352/18, 1-кс/760/15803/18 було відмовлено в арешті тимчасово вилученого майна - системного блоку Vento А8 № D6X350003455, який вилучений детективами НАБУ під час обшуку, проведеного 14.06.2018 у приміщеннях на 2, 5 та 8 поверхах будівлі БЦ «Капітал Хол» по вул. Жилянській, 31, у м. Києві.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 11-слідчого судді/796/3674/2018 скасовано зазначену ухвалу слідчого судді від 02.07.2018 в частині відмови у арешті майна і постановлена в цій частині нова ухвала, якою накладено арешт на майно, зокрема, на системний блок Vento А8 № D6X350003455. На вказаний системний блок арешт накладений з метою забезпечення збереження речових доказів.
Про те, що арешт на системний блок необхідно накласти з метою збереження речових доказів, зазначено і в клопотанні детектива НАБУ Кроловецької О.С. від 15.06.2018 про арешт тимчасово вилученого майна. Постановою детектива НАБУ від 15.06.2018 системний блок визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Наявна у матеріалах клопотання копія висновку експерта від 02.10.2018 № 19/9-1/1/119-СЕ/18 підтверджує, що на електронних носіях інформації, що містяться у вилученому і арештованому системному блоці Vento А8 № D6X350003455, виявлені файли, у тому числі видалені, що містять інформацію щодо обставин, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, і тому можуть мати значення для досудового розслідування та бути доказами під час судового розгляду. Тобто на теперішній час є достатні підстави вважати, що системний блок Vento А8 № D6X350003455 має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, які пред`являються до речових доказів ч. 1 ст. 98 КПК України.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що доводи представника власників майна про те, що в арешті системного блоку Vento А8 № D6X350003455 відпала необхідність, є необґрунтованими і спростовуються наданими суду копіями документів кримінального провадження.
Одним із аргументів представника Мигаль Х.О. щодо необґрунтованості накладеного арешту на системний блок є посилання на те, що Висновок № 271/18 від 12.10.2018 судово-економічної експертизи, проведеної за її зверненням, не підтвердив заподіяння територіальній громаді міста Києва та КП МА «Київ» (Жуляни) збитків у розмірах, про які заявляє сторона обвинувачення. З цього приводу слідчий суддя вважає необхідним відзначити, що в наявному в матеріалах клопотання Витягу з ЄРДР від 08.11.2019 відсутні відомості про особу, якій повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, та про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження. У частині 1 ст. 93 КПК України закріплено, що збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Висновок експерта № 271/18 від 12.10.2018 був складений за заявою адвоката Мигаль Х. під час представництва особи, яка не названа у Висновку, за договором про правову допомогу від 18.06.2018 № 02-08/70-2018, копія якого не надана слідчому судді. У зв`язку із наведеними обставинами і нормами КПК України щодо збирання доказів у кримінальному провадженні, зазначений Висновок № 271/18 від 12.10.2018 судово-економічної експертизи не може бути взятий слідчим суддею до уваги як доказ, оскільки був отриманий без дотримання порядку, встановленого КПК України.
Доводи представника Мигаль Х.О. про те, що арешт на майно був накладений необґрунтовано, оскільки його вилучення здійснили детективи НАБУ на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2018 про надання дозволу на обшук, яка в передбаченому КПК України порядку не ухвалювалась та не проголошувалась, і тому отримані під час її виконання докази є недопустимими, не ґрунтуються на вимогах закону і не можуть бути враховані з таких підстав.
Статтею 309 КПК України визначений перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні. Так, ухвали слідчого судді про обшук до цього переліку не належать і апеляційному оскарженню не підлягають; заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто слідчий суддя під час розгляду інших клопотань не вповноважений перевіряти обґрунтованість і законність ухвали про обшук, постановленої слідчим суддею в порядку ст. 235 КПК України.
Пункт 1 ч. 2 і п. 4 ч. 3 ст. 87 КПК України, на які посилається представник Мигаль Х.О. , передбачають, що суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; недопустимими є докази, що були отримані під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. І згідно з ч. 4 ст. 87 КПК України докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.
Тобто частина четверта статті 87 КПК України передбачає, що докази визнаються недопустимими під час будь-якого судового розгляду, який є частиною судового провадження з розгляду кримінального провадження на основі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Оскільки питання арешту майна та, відповідно, його скасування відносяться до заходів забезпечення кримінального провадження, то під час розгляду слідчим суддею поданого клопотання представника Мигаль Х.О. докази недопустимими визнаватися не можуть, а відтак зазначені вище твердження представника щодо недопустимості доказів суперечать положенням кримінального процесуального законодавства.
На підставі наведеного вище, враховуючи, що представник власників майна не довела, що наявні обставини, які дають підстави вважати, що арешт на системний блок був накладений необґрунтовано та/або що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, клопотання про скасування арешту не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 26, 170, 174, 309 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання представника Мигаль Христини Орестівни, яке подане в інтересах власників майна ОСОБА_2 , ТОВ «БК «Міськжитлобуд», про скасування арешту майна - системного блоку Vento А8 № D6X350003455, накладеного у кримінальному провадженні № 52018000000000258 від 14.03.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Копію ухвали вручити представнику Мигаль Х.О. і детективу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя О.В. Олійник