Пошук

Документ № 85068967

  • Дата засідання: 17/10/2019
  • Дата винесення рішення: 17/10/2019
  • Справа №: 760/23921/19
  • Провадження №: 52017000000000216
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
  • Секретар : Заплатинської К.В.

Справа № 760/23921/19

Провадження1-кс/991/1116/19

У Х В А Л А

17 жовтня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В, особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Мирка Б.М. від 31.07.2019 про закриття кримінального провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 10.10.2019 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 23.09.2019 надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мирка Б.М. від 31.07.2019 про закриття кримінального провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 206, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 368 КК України.

Свою скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 08.08.2019 старший детектив ОСОБА_2 надіслав йому поштою простий лист, в якому була копія Постанови від 31.07.2019 про закриття кримінального провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017, яку скаржник отримав 13.08.2019. Скаржник вважає зазначену постанову незаконною та передчасною, оскілки старшим детективом перед тим як закрити кримінальне провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017 не було вчинено обов`язкових процесуальних і слідчих дій, зокрема: не допитано скаржника, який є заявником у даному кримінальному проваджені, не виконано ряд ухвал слідчого судді, не розглянуто низку клопотань скаржника, не допитано свідків, не призначено експертизи.

В змісті скарги ОСОБА_1 просив розглянути подану ним скаргу, скасувати постанову від 31.07.2019 про закриття кримінального провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017, повідомити СУ ДБР про систематичні зловживання повноваженнями та про приховування злочинів старшим детективом Мирко Б.М., після розгляду скарги надати йому повний текст ухвали належним чином завіреної або надіслати її поштою на його адресу.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та скасувати оскаржувану постанову.

Старший детектив Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мирко Б.М. належним чином був повідомлений, в судове засідання не з`явився, ніякої інформації про можливість розгляду скарги без його участі або про перенесення розгляду скарги не подав. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у його відсутності.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали скарги слідчий суддя вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з`ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об`єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Основним засобам збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.

Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Під час судового розгляду судом встановлено, що кримінальне провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017 було розпочато відповідно до ухвал слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва Букіної О.М. від 06.03.2017 та Фоміна В.А. від 23.04.2018, за заявою ОСОБА_1 щодо можливого перешкоджання депутатом Київської міської ради ОСОБА_3 господарській діяльності при облаштуванні рекламної вивіски ПП «Клініка доктора Василевича», зловживання ОСОБА_3 при цьому владою та своїм службовим становищем, а також одержання ним неправомірної вигоди.

Постанову старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мирка Б.М. від 31.07.2019 кримінальне провадження № 52017000000000216 від 29.03.2017 було закрито в частині окремого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України. Підставою такого закриття кримінального провадження стало те, що досудовим розслідуванням була встановлена відсутність у діях ОСОБА_3 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Такий висновок старшого слідчого ґрунтувався на допиті ОСОБА_3 , який повідомив, що до нього, як депутата Київської міської ради, за місцем знаходження приймальної для громадян за адресою: м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 21/2, офіс 33, звернулись мешканці будинку АДРЕСА_2 з проханням допомогти вирішити питання щодо усунення порушень благоустрою та пожежної безпеки, внаслідок незаконних, на їх думку, дій ОСОБА_1 , які полягали у свавільному облаштуванні останнім прибудинкової території та неналежною експлуатацією рекламного засобу. Вказане звернення було викладене в письмовій формі та засвідчене підписами 33 мешканців будинку АДРЕСА_2 .

22.06.2017 ОСОБА_3 зустрівся із керівником ПП «Клініка доктора Василевича» - ОСОБА_1 , однак будь-яких домовленостей щодо врахування звернення мешканців зазначеного будинку із ОСОБА_1 досягнуто не булою.

Після цього ОСОБА_3 , відповідно до положень Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» направив депутатський запит на адресу Голови Солом`янської РДА ОСОБА_4 та Начальника Головного управління ДСНС України в м. Києві ОСОБА_5 з метою перевірки уповноваженими особами дотримання вимог пожежної безпеки та правил благоустрою за місцем знаходження ПП «Клініка доктора Василевича». В результаті проведення ряду перевірок виконавчими органами було виявлено низку порушень.

ОСОБА_3 будучи допитаним в якості свідка зазначив, будь-яких вигод матеріального чи немайнового характеру за вчинення дій, передбачених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» до, під час та після зустрічі із ОСОБА_1 ні від останнього, ні від будь-яких інших осіб він не отримував, а його розмова з ОСОБА_1 могла фіксуватись шляхом її відеозапису на технічні засоби останнього, копія якого ОСОБА_1 ні до заяви про вчинення злочину, ні до ряду інших скерованих на адресу Національного бюро листів не надав, як і не вказував у них за яке конкретне діяння ОСОБА_3 одержав неправомірну вигоду.

Тому, старший детектив прийшов до висновку, що аналіз матеріалів кримінального провадження дозволяє стверджувати, що в ході досудового розслідування встановлено відсутність доказів існування події кримінального правопорушення

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.

Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з`ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.

Так, слідчим суддею було встановлено, що під час проведення досудового розслідування старшим детективом не було допитано ОСОБА_1 , за заявою якого були внесенні відомості до ЄРДР за ч.1 ст. 368 КК України; не допитано свідків ( працівників ПП «Клініка доктора Василевича»), які можуть надати свідчення про вимогу неправомірної вимоги з боку ОСОБА_3 ; не досліджено та не проведено аудіозапису розмов з яких вбачається вимога надання неправомірної вигоди; не розв?язано низку клопотань ОСОБА_1 щодо вчинення слідчих та розшукових дій.

Зі змісту постанови від 31.07.2019 про закриття кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не викликався для допиту старшим детективом у вказаному кримінальному провадженні. Здійснювався допит лише ОСОБА_3 . У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що його не викликали для допиту

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v. Bulgaria), пп. 103 et seq.).

Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikulu v. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 et seq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gul v. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).

Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена детективом постанова від 31.07.2019 про закриття кримінального провадження, ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, та не відповідає завданням та засадам кримінального провадження, передбаченим ст.ст. 2, 9 КПК України, а також практиці Європейського суду з прав людини стосовно проведення ефективного розслідування, оскільки вказана постанова не містить аналізу доводів заявника, опису заходів, які вживались детективом для їх перевірки, що свідчить про порушення детективом вимог КПК України щодо всебічного та повного дослідження всіх обставин кримінального провадження, що призвело у подальшому до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.

За таких обставин у цій частині скарга підлягає задоволенню.

В частині повідомлення СУ ДБР про систематичні зловживання повноваженнями та про приховування злочинів старшим детективом Мирко Б.М. слідчий суддя відмовляє Василевичу В.С., оскільки ст. 303 КПК України не містить таких положень.

На підстав наведеного та керуючись ст. 303, 304, 306, 307, 392 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково та скасувати постанову старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Мирка Б.М. від 31.07.2019 у кримінальному провадженні № 52017000000000216 від 29.03.2017про закриття в частині окремого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.

Ухвала набуває чинності з моменту оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак