Пошук

Документ № 84304069

  • Дата засідання: 12/09/2019
  • Дата винесення рішення: 12/09/2019
  • Справа №: 4910/16/19-к
  • Провадження №: 42017000000000394
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.
  • Секретар : Волощенко С.В.
  • Захисник/адвокат : Попкова П.О.
  • Прокурор : Багнюк О.І.

Справа № 4910/16/19-к

Провадження1-кс/4910/149/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

"12" вересня 2019 р. м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Біцюк А.В., за участю секретаря Волощенко С.В., за участю прокурора Багнюка О.І., захисника Попкова П.О., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду матеріали клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупки Романа Олександровича про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 р.,

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупки Романа Олександровича про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 р.

Клопотання обґрунтовано тим, що 17.10.2016 р. ОСОБА_2 здійснено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України; 02.10.2018 р. в рамках кримінального провадження № 42017000000000394 від 14.02.2017 р. ОСОБА_2 здійснено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, а саме, - ОСОБА_2 підозрюється у:

-пособництві у постановленні суддею завідомо неправосудної ухвали;

-заволодінні чужим майном та придбання права на майно шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство);

-створенні злочинної організації з метою вчинення тяжкого і особливо тяжкого злочину, а також керівництві такою організацією та участі у ній, участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, втручанні в діяльність судових органів; незаконному втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду;

-одержанні хабара в особливо великому розмірі, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище; вчиненні фінансових операцій та правочинів з коштами та іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів .

Крім цього, у клопотання зазначено, що у зв`язку з перебуванням ОСОБА_2 за межами України, а саме, - на території Республіки Австрія, умисного переховування від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені злочини, 22 жовтня 2018 року ОСОБА_2 оголошено в міжнародний розшук, проведення якого доручено оперативному підрозділу - ГУ БКОЗ СБ України, відповідні матеріали скеровано до Робочого апарату Укрбюро Інтерполу, до Республіки Австрія направлено клопотання про його видачу для притягнення до кримінальної відповідальності. Однак, відповідно до повідомлення компетентних органів Республіки Австрія, ОСОБА_2 не погодився на спрощену процедуру видачі до України та подав запит на отримання притулку в Австрії, що також свідчить про умисне його ухилення від слідства та суду в Україні.

Як вказано у клопотанні, підставою для його внесення стало те, що ОСОБА_2 є достатні підстави вважати, що підозрюваний вчинив особливо тяжкі злочини, відповідальність за які встановлена ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2 КК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а раніше надані слідчими суддями дозволи на затримання ОСОБА_2 з метою забезпечення його участі у розгляді клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишилися не виконаними через переховування підозрюваного ОСОБА_2 від органу досудового розслідування.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 , адвокат Попков П.О., в судовому засіданні просив постановити ухвалу про відмову в обрані відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наступні обставини:

-ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2017 по справі № 11-сс/796/4961/2017, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21.02.2018 по справі № 11-сс/796/762/2018 та ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2018 по справі № 757/14527/18-к, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.08.2018, встановлено відсутність ризиків переховування ОСОБА_2 від слідства та інших ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, необхідних для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та з моменту прийняття вказаних судових рішень будь-які нові обставини, які б підтверджували виникнення передбачених статтею 177 КПК України ризиків, не з`явились;

-відсутні підстави, які б свідчили про переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування, внаслідок обізнаності органу досудового розслідування про точне місцезнаходження ОСОБА_2 за кордоном;

- ОСОБА_2 , як особа, яка знаходиться за кордоном, жодного разу належним чином не викликався до Генеральної прокуратури України відповідно до вимог ч.7 ст. 135 КПК України;

-органом досудового розслідування не надано жодного доказу на підтвердження того, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_2 має можливість знищити, сховати або спотворити якісь речі, документи, електронні носії інформації, або впливати на потерпілих, свідків чи експертів;

-оголошення ОСОБА_2 у міжнародний розшук здійснено з порушенням вимог КПК України, оскільки такий розшук здійснюється виключно каналами Інтерполу;

-повідомлення про підозру ОСОБА_2 , якого відновлено на посаді судді рішенням Верховного суду України, здіснене з порушенням вимог п.3 ч.1 ст.481 КПК України (не Генеральним прокурором україни або його заступником);

-органом досудового розслідування не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебуває у міжнародному розшуку, натомість, Генеральним секретаріатом Інтерполу офіційно підтверджено, що ОСОБА_2 не є об`єктом «червоних повідомлень» Інтерполу або прямих запитів, і не значиться в базах даних Інтерполу.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Прокурором доведено, що існує обґрунтована підозра вважати, що підозрюваним ОСОБА_2 вчинено кримінальні правопорушення, відповідальність за які встановлена ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, за наступних обставин:

-у період серпня - жовтня 2008 року, обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного господарського суду, діючи умисно, шляхом усунення перешкод та надання порад, з корисливих та інших особистих мотивів сприяв у постановленні суддею господарського суду Донецької області ОСОБА_3. завідомо неправосудної ухвали від 09.10.2008 у господарській справі № 8/170пн, тобто в діях ОСОБА_2 вбачається ознаки кримінального правопорушення - пособництво у постановленні суддею завідомо неправосудної ухвали.

-у період з вересня 2009 року до 3 грудня 2010 року у місті Донецьку, обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного господарського суду, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману і зловживання довірою ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , заволодів майновими активами ЗАТ «Зуївський енергомеханічний завод», власником яких стало підконтрольне ОСОБА_2 підприємство - ТОВ «Ексімпром», загальною вартістю понад 40 млн. грн., тобто в діях ОСОБА_2 вбачається ознаки кримінального правопорушення - заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману і зловживання довірою (шахрайство).

-у період з 01.01.2011 до квітня 2014 року, ОСОБА_2 , діючи у складі злочинної організації, яку створив на початку 2011 року та до якої в різний період часу залучив окремих суддів та керівників господарських судів України, працівників апарату цих судів, адвокатів, арбітражних керуючих, оцінювачів, службових осіб товарних бірж, членів сім`ї та інших близьких осіб, для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, пов`язаних з систематичним отриманням неправомірної вигоди, незаконного збагачення, заволодіння державним та іншим майном, шляхом постановлення суддями господарських судів України неправосудних рішень, тиску на суддів з метою схилення їх до винесення таких рішень, втручання в автоматизовану систему документообігу суду з метою розподілення господарських справ на потрібного суддю та подальшої легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, самостійно та через інших осіб, у тому числі членів зазначеного злочинного об`єднання, з корисливих та інших особистих мотивів, з метою перешкоджання належному виконанню окремими суддями службових обов`язків і добитися винесення неправосудного рішення, систематично втручався в діяльність суддів господарських судів України та незаконно втручався в роботу автоматизованої системи документообігу суду, з метою розподілення конкретної господарської справи на завчасно визначеного суддю, тобто в діях ОСОБА_2 вбачається ознаки кримінального правопорушення - створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого і особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією та участь у ній, участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, втручання в діяльність судових органів; незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду;

-у період лютого - квітня 2012 року, обіймаючи посаду Голови Вищого господарського суду України, у зв`язку з чим, відповідно до пункту 2 примітки до статті 368 КК України будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка діяла в інтересах ТОВ «Будспецсервіс» неправомірну вигоду у вигляді об`єктів нерухомості у будинках на АДРЕСА_2 у Печерському районі міста Києва (ЖК «Новопечерські Липки») за винесення на користь цього товариства судових рішень окремими суддями господарських судів України. Отримавши за вищевказаних обставин незаконно матеріальну винагороду в особливо великих розмірах у вигляді готівкових коштів, реалізовуючи свій злочинний план погоджений з усіма членами злочинної організації, з метою подальшої легалізації грошових коштів отриманих злочинним шляхом ОСОБА_2 придбав елітне нерухоме майно житлового та комерційного призначення на території України, зокрема у місті Києві, Київської та Донецької області, а також в інших країнах Європи, для отримання грошових прибутків від їх використання, у тому числі від здачі в оренду, тобто в діях ОСОБА_2 вбачається ознаки кримінального правопорушення - одержання хабара в особливо великому розмірі, службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище; вчинення фінансових операцій та правочинів з коштами та іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

17.10.2016 заступником Генерального прокурора України складено та підписано повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376 та ч. 2 ст. 376-1 КК України.

Вказане повідомлення про підозру надіслано ОСОБА_2 за місцем його роботи та за останнім відомим місцем проживання.

05.10.2016 ОСОБА_2 рейсом № 803 «Київ-Варшава» вилетів до Республіки Польща.

Відповідно до наданих суду документів ОСОБА_2 з 14.10.2016 по 19.10.2016 знаходився на стаціонарному лікуванні в Академічній Клініці Шаріте - Парк Клінік Вейсензее, що знаходиться за адресою: вул. Шьонштрассе 80, 13086 Берлін. У подальшому ОСОБА_2 перебував на амбулаторному лікуванні та з`являвся на огляди до вказаної клініки 25.10.2016, 28.10.2016 та 02.11.2016.

02.12.2016 року ОСОБА_2 надіслав слідчому заяву, в які повідомив, що тимчасово перебуває на лікуванні, проживає в м.Берлін, має намір повернутись в Україну і давати свідчення по усіх кримінальних провадженнях.

02.10.2018 року ОСОБА_2 старшим слідчим групи - заступником начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Крупкою Р.О. ОСОБА_2. , який постановою Верховної ради України від 29 вересня 2016 року був звільнений з посади судді і не мав на той час статусу судді, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

Від отримання вказаного повідомлення про підозру ОСОБА_2 відмовився 26.04.2019 року у м.Відень.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування належними та допустимими доказами, в тому числі:

-протоколами зборів суддів Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України;

-наказами і розпорядженнями голови суду Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України;

-даними протоколів огляду автоматизованої системи документообігу Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України за участі у тому числі спеціалістів ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України;

-даними протоколів огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, висновками комп`ютерно-технічних експертиз ДП «Інформаційні судові системи» ДСА України, висновками судово-почеркознавчих експертиз, висновками фоноскопічної та психолого-лінгвістичної експертиз.

Прокурором доведено обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, зазначені у клопотанні та передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Ризик того, що ОСОБА_2 буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду підтверджується фактом його тривалого (декілька років) перебування за кордоном, куди він виїхав тимчасово в 2016 році.

Ризик того, що ОСОБА_2 має можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 р., використовуючи свій майновий стан, соціальні зв`язки та вплив, обумовлений раніше займаною ним посади в органах судової влади - Голови Вищого господарського суду України.

Також, існує ризик того, що ОСОБА_2 , хоча і перебуваючи за межами України, але може за допомогою інших осіб, на яких має вплив відповідно до раніше займаної ним посади в органах судової влади, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень в рамках кримінального провадження № 42017000000000394 від 14.02.2017 р.

Запобігти вказаними ризикам шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу - не можливо, оскільки підозрюваний тривалий час перебуває за межами України, а тому інші запобіжні заходи не забезпечать належну його процесуальну поведінку, виконання ним процесуальних обов`язків підозрюваного і не зменшать ризику впливу ним на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Виходячи з положень п.п. 3), 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Аналіз положень вказаної статті дає підстави зробити висновок, що у разі оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, остаточно питання про обрання запобіжного заходу підозрюваному вирішується після його затримання та доставки до суду, а за такого строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді триманні під вартою підозрюваному, якого оголошено в міжнародний розшук, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком встановленим ч.1 ст.197 КПК України (шістдесят днів).

Що стосується законності підстав для оголошення підозрюваного ОСОБА_2 у розшук, то слідчий суддя виходить з наступного.

Статтею 281 КПК України визначено, що якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Частинами 1, 2 статті 135 КПК України встановлено, що Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Частиною 7 вказаної статті передбачено порядок виклику особи, яка проживає за кордоном. Так, Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Як свідчать надані сторонами та досліджені судом докази, повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 17.10.2016 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 376 та ч. 2 ст. 376-1 КК України направлено за останнім відомим його місцем проживання: АДРЕСА_2 , а також за місцем роботи (працював до 02.11.2016року) - до Вищого господарського суду України.

Після нез`явлення підозрюваного на виклик і не надання доказів поважності причин неявки, у зв`язку із його відсутністю за місцем проживання та реєстрації, слідчий постановою від 12 грудня 2016 року оголосив ОСОБА_2 у рошук з підстав, передбачених ст.281 КПК України.

Обставини справи, в тому числі заява підозрюваного ОСОБА_2 від 02.12.2016 року, свідчать, що ОСОБА_2 повідомляв орган досудового розслідування саме про тимчасовий виїзд за кордон до міста Берлін з метою лікування.

Позиція сторони захисту зводиться до того, що ОСОБА_2 тимчасово виїхав за кордон, оскільки потребував термінового лікування і мав бажання за першої можливості з`явиться до органів досудового розслідування.

Такі обставини свідчать про необхідність вручення виклику особі саме в порядку, передбаченому ч.2 ст.135 КПК України, оскільки повідомлялось про тимчасову відсутність.

На час оголошення ОСОБА_2 в розшук були відсутні підстави для вручення йому виклику в порядку, передбаченому ч.7 ст.135 КПК України, оскільки за змістом вказаної норми (у взаємозв`язку із ч.2 ст.135 КПК України) у вказаному порядку здійснюється виклик особи, яка постійно проживає за кордоном, а не тимчасово відсутня за місцем свого проживання в Україні.

22.10.2018 р. ОСОБА_2 оголошено в міжнародний розшук внаслідок перебування останнього за межами України та ухилення від явки на виклики органу досудового розслідування і суду.

Винесена слідчим або прокурором на підставі ст. 281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст. 281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.

Позиція сторони захисту про те, що постанова від 22.10.2018 р. про оголошення ОСОБА_2 у міжнародний розшук прийнята слідчим поза межами його повноважень, не заслуговує на увагу, оскільки саме до повноважень слідчого, відповідно до положень ст.281 КПК, відноситься вирішення питання про оголошення підозрюваного в розшук. При цьому, КПК не обмежує право слідчого оголосити підозрюваного в міжнародний розшук.

Крім того, слідчий вправі здійснювати дії з розшуку підозрюваних осіб як в системі організації Інтерпол так і поза нею.

Так, за змістом статті 2 Статуту Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерполу, вказана організація здійснює здійснює взаємодію всіх органів кримінальної поліції . Тобто, наявність або відсутність у вказаній організації відомостей про розшук певної особи, ще не свідчить, що особа не перебуває в міжнародному розшуку, оскільки компетентні органи країни мають можливість звертатись напряму до інших країн відповідно до міжнародних угод.

Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол лише дає змогу ефективно супроводжувати процес міжнародного розшуку та здійснювати криміналістичне, інформаційне, аналітичне, організаційне, методичне забезпечення такої діяльності.

Відсутність інформації в організації Інтерпол про розшук певної особи не свідчить про відсутність її міжнародного розшуку, оскільки наявність/відсутність такої інформації не є обов`язковою умовою міжнародного розшуку особи.

Також, судом не приймається до уваги посилання захисника на ту обставину, що ОСОБА_2 не має наразі статусу підозрюваного, оскільки його відновлено на посаді судді, а тому повідомлення про підозру від 02.10.2018 року здійснено в порушення вимог п.3 ч.1 ст. 481 КПК України неповноважною особою - слідчим, а не Генеральним прокурором України, його заступником.

Так, за змістом ч.1 ст.5 КПК України, Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Оскільки на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_2 , не мав статусу судді, то дії слідчого відповідають положенням КПК щодо повідомлення про підозру особі, яка не має такого статусу. Подальше відновлення такого статусу не впливає на правомірність такої дії, оскільки поновлення ОСОБА_2 на посаді судді не створює юридичних наслідків для процесуальних дій проведених до такого поновлення.

Твердження захисника про те, що відсутні підстави, які б свідчили про переховування ОСОБА_2 від органу досудового розслідування, оскільки органу досудового розслідування відомо про точне місцезнаходження ОСОБА_2 у м. Відень, Республіка Австрія, судом не приймається до уваги, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 виїхав за кордон тимчасово, але майже на протязі трьох років не повертається, змінює місцезнаходження за кордоном, що може свідчити саме про його ухилення від участі в кримінальному провадженні та переховуванні від органу досудового розслідування на території іншої держави.

Не знаходять свого підтвердження і твердження захисника щодо виїзду ОСОБА_2 за межі України виключно з метою проходження останнім лікування в закордонних медичних закладах, а не з метою переховування від органу досудового розслідування, оскільки надані стороною захисту докази на підтвердження вжиття заходів з лікування, не свідчать про постійне перебування ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в медичних закладах. Захисником не надано суду доказів того, що періодичне проходження підозрюваним амбулаторного та стаціонарного лікування об`єктивно перешкоджає йому повернутись в Україну та з`явитися до органу досудового розслідування .

Таким чином, зазначені у клопотанні обставини та додані до нього докази, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, відповідальність за які встановлена ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368-2, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також про недостатність застосування більш м`яких заходів для запобігання вказаних ризиків, тому вбачаються підстави для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 183, 184, 193-194, 196 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Новогнатівка Волноваського району Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Після затримання підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановити ухвалу.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Біцюк А.В.