- Головуюча суддя (ВАКС): Задорожна Л.І.
Справа № 991/5693/24
Провадження № 1-кс/991/5726/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
11 липня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
представника скаржника - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
установив:
02.07.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за заявою народного депутата України ОСОБА_4 від 19.06.2024 вих. № 1858 (зареєстрована в Національному бюро ЗГ № Д-9130 від 24.06.2024).
І. Зміст скарги
24.06.2024 ОСОБА_4 подано до Національного бюро заяву про вчинення кримінального правопорушення (від 19.06.2024), у якій він просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування щодо ймовірного вчинення заступником Керівника Офісу Президента України ОСОБА_5, директором Державного бюро розслідувань ОСОБА_6, начальником Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7, заступником Генерального прокурора ОСОБА_8, суддями Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 кримінальних правопорушень, передбаченими статтями 111, 255, 368 КК України. Ця заява отримана уповноваженою особою Національного бюро 24.06.2024.
Проте, станом на 25.06.2024 адвокатами ОСОБА_4 отримано інформацію про те, що відомості до ЄРДР не вносились щодо обставин викладених у вищевказаній заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, враховуючи вимоги статей 303, 304 КПК України, уповноваженою особою Національного бюро допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР.
У скарзі зазнає, що ОСОБА_4, як народному депутату України, стало відомо, що на початку повномасштабного вторгнення директор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 надав доручення про термінове знищення документів, які стосувалися кримінального провадження № 62019000000000046 від 02.02.2019 відносно колишнього начальника Генштабу Збройних сил України ОСОБА_12, якого підозрювали у державній зраді.
Із загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень було виявлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22.03.2024 у справі № 757/6451/24-к скасовано повідомлення ОСОБА_13 про підозру від 25.02.2019 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.06.2020. В ухвалі зазначено, що слідчий суддя погодився із твердженнями сторони захисту про те, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б вказували на можливу причетність ОСОБА_12 до інкримінованого йому кримінального правопорушення. Сторона захисту посилалася на знищення Головним слідчим Управлінням Державного бюро розслідувань на початку військової агресії (в кінці лютого 2022 року) всіх документів (у т.ч. висновків судових комісійних військових експертиз), які містили відомості про державну таємницю та складали понад 55 % від всього обсягу матеріалів досудового розслідування. Однак, саме цими втраченими матеріалами було обґрунтовано повідомлення про підозру та про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_14 . Відновити ці втрачені матеріали не вдалося. Ці обставини також було підтверджено прокурором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 27.03.2024 у справі № 757/6451/24-к повернуто апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.03.2024, як подану особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу на зазначене рішення слідчого судді. У цій ухвалі суддя послався на те, що 21.03.2024 постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 було змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 62019000000000046 та визначено інший склад групи прокурорів для здійснення повноважень у цьому кримінальному провадженні. На момент подачі апеляційної скарги (22.03.2024) прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора вже не входив і на теперішний час не входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 62019000000000046, а тому не є особою, яка має право на апеляційне оскарження ухвали.
На переконання представника, враховуючи вищевикладене, можливо дійти, висновку, що заступник Генерального прокурора ОСОБА_8 навмисно змінив групу прокурорів у кримінальному провадженні № 62019000000000046 за день до подачі апеляційної скарги (21.03.2024), фактично унеможлививши подальше досудове розслідування.
З посиланням на ухвалу колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 23.04.2024 у справі № 757/544/24-к зазначає, що справи в яких місце вчинення кримінального правопорушення не встановлено, мають розглядатися в Шевченківському районному суді м. Києва, в межах територіальної юрисдикції знаходження Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань. Відтак, Печерський районний суд м. Києва не мав законних підстав ухвалювати рішення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_12, а мав направити цю справу до Шевченківського районного суду м. Києва.
Всупереч вищевикладеному, судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10, знаючи про ймовірне порушення правил територіальної підсудності, маючи можливу корупційну мету та діючи в змові з посадовими особами Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора ухвалили рішення, порушуючи норми КПК України та ймовірно вчинили кримінальне правопорушення.
Провівши аналіз інформації з відкритих джерел, адвокатом знайдено журналістське розслідування щодо утилізації резонансних справ директором Державного бюро розслідувань. У цьому відео журналістами були підняті питання: навіщо директор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 віддав наказ на термінове знищення документів, які стосувалися обороноздатності України (періоду правління експрезидента ОСОБА_15 ), розгону Євромайдану і справ ОСОБА_16, а також матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у 2021-2022 роках щодо експрезидента ОСОБА_17 . Серед кримінальних справ, які було утилізовано у перші дні війни у м. Хмельницькому, фігурує кримінальне провадження № 62019000000000046, яке стосувалося колишнього начальника Генерального штабу Збройних сил України ОСОБА_18 . Згідно інформації з офіційного сайту Державного бюро розслідувань, у вересні 2020 року завершено досудове розслідування стосовно ОСОБА_12 (колишнього начальника Генерального штабу Збройних сил України), який за співучастю із експрезидентом та двома колишніми міністрами оборони України з 2012 по 2014 роки підірвали обороноздатність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, відтак вчинили кримінальне правопорушення, що полягає у державній зраді. Матеріали досудового розслідування, якими було обґрунтовано повідомлення про підозру ОСОБА_19, були знищені в кількості понад 55 % від всього обсягу.
Заступник директора Державного бюро розслідувань - начальник Головного слідчого управління ОСОБА_20 міг фактично знати, яку саме частину матеріалів кримінального провадження необхідно знищувати та він мав повний доступ до матеріалів справи.
Також, згідно інформації журналістського розслідування, ОСОБА_20 живе у квартирі в одному з найелітніших житлових комплексів м. Києва - ЖК «Regent Hill». На думку адвоката, походження таких статків ймовірно може бути пов`язане з так званим «продажем» кримінального провадження відносно ОСОБА_18 . Адвокат вважає, що директор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11 своїм наказом фактично запустив процес знищення матеріалів кримінального провадження ОСОБА_18 .
На підставі проведеного аналізу судових рішень можливо прийти до висновку про те, що до організації закриття кримінального провадження причетні: заступник Генерального прокурора ОСОБА_8, директор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11, начальник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_20, судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Сумнівним є наказ голови Державного бюро розслідувань ОСОБА_21 щодо утилізації низки кримінальних проваджень та потреби в цьому, враховуючи, що на момент знищення матеріалів м. Хмельницький був поза зоною воєнних дій. Також, зміна групи прокурорів на підставі постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 призвела до повернення апеляційної скарги та унеможливило подальше досудове розслідування.
Оскільки, кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 стосувалось суттєвого зниження рівня боєздатності Збройних сил України, створило умови для окупації частини території України, тому є підстави вважати, що ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_8 та судді Печерського районного суду м. Києва, діючи групою осіб за попередньою змовою, використовуючи службове становище умисно завдали шкоду державній безпеці України та вжили заходів для знищення матеріалів досудового розслідування відносно ОСОБА_12, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності. В таких діях вбачаються ознаки кримінальних правопорушень за ст. 111, 255, 368 КК України.
Враховуючи викладені обставини, адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, просив зобов`язати Національне бюро невідкладно внести відомості до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, 255, 368 КК України, на підставі заяви ОСОБА_4 від 19.06.024 та розпочати досудове розслідування.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 підтримав вимоги скарги, просив задовольнити, з підстав викладених у ній. Вважає, що заява про вчинення кримінального правопорушення належним чином обґрунтована. На його суб`єктивну думку, кримінальні справи, зокрема і щодо ОСОБА_12, Державним бюро розслідувань були знищені не випадково у м. Хмельницькому під час початку воєнних дій у 2022 році. Ймовірно, ці дії були вчинені за неправомірну вигоду з тією метою, щоб ОСОБА_22 зміг уникнути притягнення до кримінальної відповідальності. На його переконання, після початку досудового розслідування за допомогою процесуальних дій можливо встановити, що матеріали кримінальних проваджень знищені навмисно.
03.07.2024 до Вищого антикорупційного суду від представника Національного бюро ОСОБА_23, який діє на підставі довіреності від 24.06.2024 № 61, надійшли заперечення (Вх. 25164/24). У цих запереченнях вказано, що 24.06.2024 до Національного бюро надійшли аналогічні за змістом заяви ОСОБА_4 (від 19.06.2024 № 1858, від 21.06.2024 № 1858, зареєстровані в НАБ України 24.06.2024 за № Д-9125, № Д-9130) щодо можливих протиправних дій начальника Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_24, директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_21, заступника Генерального прокурора ОСОБА_8, суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9, ОСОБА_10, заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_5 та інших осіб, які можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, 255, 368 КК України. За результатами розгляду цих заяв, листом від 28.06.2024 №01-002/18404 заявнику повідомлено, що у його заяві не встановлено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Таким чином, факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро відсутній, а тому права та інтереси заявника не є порушеними. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, та розглянути скаргу за відсутності представника Національного бюро.
Керуючись положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника Національного антикорупційного бюро України, оскільки це не є перешкодою для розгляду поданої скарги.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст скарги та долучені до неї матеріали, письмові заперечення детектива Національного бюро, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність її задоволення, з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Частиною 1 ст. 214 КПК України визначено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Отже бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, наступає після спливу 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 19.06.2024 скаржником ОСОБА_4 подано до Національного бюро заяву про вчинення кримінальних правопорушень (вих. № 1858), передбачених ст. 111, 255, 368 КК України (зареєстрована в НАБ України ЗГ № Д-9130 від 24.06.2024), в якій викладено обставини ймовірних протиправних дій групи осіб у складі: заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_5, директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_21, начальника Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_24, заступника Генерального прокурора ОСОБА_8, суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також інших невстановлених посадових осіб Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Печерського районного суду м. Києва, механізм ймовірного вчинення кримінальних правопорушень.
Із пояснень представника Національного бюро можливо встановити, що за результатами розгляду заяви народного депутата України ОСОБА_4 від 19.06.2024 № 1858 (24.06.2024 зареєстрована в НАБ України за ЗГ № Д-9130), Національним бюро не знайдено об`єктивних даних та конкретних фактів, які б вказували на наявність ознак складу кримінального правопорушення, підслідного Національному бюро та підстав внесення відомостей до ЄРДР, викладених у заяві скаржника.
За змістом п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. При цьому, об`єктивними даними, які можуть свідчити про наявність ознак злочину є відомості, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення).
Кримінальне процесуальне законодавство України не покладає на заявника обов`язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину.
Аналогічний висновок був зроблений Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 30 вересня 2021 року (справа № 556/450/18, провадження № 51-4229км20), який наголосив: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
Підставами вважати, що у заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин, є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину і підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно ст. 91 КПК України. Такими даними є відомості на підтвердження реальності конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
У заяві від 19.06.2024 народного депутата України ОСОБА_4 зазначено обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, які підлягають перевірці. Зокрема, заявник зазначив:
- осіб, які ймовірно вчинили кримінальні правопорушення: заступник Керівника Офісу Президента України ОСОБА_5, директор Державного бюро розслідувань ОСОБА_11, начальник Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_20, заступник Генерального прокурора ОСОБА_8, судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а також інші службові особи Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Печерського районного суду м. Києва;
- період вчинення ймовірного кримінального правопорушення - в кінці лютого 2022 року;
- дії, які можуть мати ознаки кримінального правопорушення - використання службового становища групою осіб за попередньою змовою, завдання шкоди державній безпеці, суверенітету, територіальній цілісності держави та вжиття заходів для знищення матеріалів кримінального провадження № 62019000000000046 від 02.02.2019 відносно ОСОБА_12, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності за неправомірну вигоду. Ці дії, у подальшому призвели до ухвалення судового рішення суддями Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про скасування повідомлення про підозру від 25.02.2019, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.06.2020 відносно ОСОБА_12, із ймовірним порушенням правил територіальної підсудності, з корупційною метою та діючи в змові з посадовими особами Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора;
- місце вчинення таких дій - за місцезнаходженням Державного бюро розслідувань у м. Хмельницькому (на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну) та м. Київ під час прийняття рішення слідчим суддею.
Враховуючи викладене, заява про вчинення кримінального правопорушення від 19.06.2024 вих. № 1858 містить вагомі обставини, що об`єктивно можуть свідчити про вчинення суспільно протиправних діянь, які потребують детальної перевірки, яка можлива після внесення таких відомостей до ЄРДР.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що відомості, які зазначені заявником у заяві про вчинення кримінального правопорушення, є цілком конкретними та достатніми для внесення їх уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування згідно положень, визначених КПК України, у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити скаргу, подану адвокатом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4 .
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 535 КПК України, уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України мають повідомити Вищий антикорупційний суд про виконання ухваленого судового рішення.
Керуючись статтями 303, 304, 306, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов`язати уповноважену службову особу Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень за заявою народного депутата України ОСОБА_4 від 19.06.2024 вих. № 1858 (зареєстрована в Національному бюро ЗГ № Д-9130 від 24.06.2024).
На підставі ч. 4 ст. 535 КПК України уповноважені особи Національного антикорупційного бюро України мають повідомити Вищий антикорупційний суд про виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_25