- Головуюча суддя (ВАКС): Танасевич О.В.
Справа № 991/4818/24
Провадження1-кп/991/59/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
про відмову в поверненні обвинувального акта
24 червня 2024 року Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
обвинуваченого ОСОБА_4,
його захисників, адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
обвинуваченого ОСОБА_7,
його захисників, адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикрупційного суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42016110350000102від 01 квітня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія судового провадження
1. 04 червня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні, у якому ухвалою від тієї ж дати було призначено підготовче судове засідання.
2. 14 червня 2024 року від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 через канцелярію суду надійшло клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, у якому адвокат ОСОБА_8 обґрунтовував порушення вимог статті 291 Кримінального процесуального кодексу України під час складання цього акта, зокрема, в частині ненабуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного (том № 1 а.с. 134-141).
Обстоюючи свою позицію, захисник посилався на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016110350000102 повинно було бути закінчене до 03 вересня 2020 року, тоді як повідомлення про підозру ОСОБА_7 від 06 та 30 жовтня 2023 року складено та вручено після закінчення строку досудового розслідування. На переконання захисника, відповідно до норм частини другої статті 42 Кримінального процесуального кодексу України порушення процесуального порядку повідомлення особі про підозру має наслідком ненабуття такою особою відповідного процесуального статусу, що своєю чергою також унеможливлює набуття ОСОБА_7 статусу обвинуваченого.
ІІ. Позиція учасників судового провадження
3. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 та його захисники - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали подане клопотання та просили задовольнити таке з наведених у ньому підстав. Додатково зазначали, що у кримінальному провадженні № 42016110350000102 інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, яке стосується діяльності ТОВ «АН сервіс», не було належним чином зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань, а пред`явлене обвинувачення є неконкретним та незрозумілим з огляду на виділення частини епізодів в окреме провадження. Виходячи з викладеного, сторона захисту наполягала на тому, що в цій частині обвинувачення ОСОБА_7 не набув статусу підозрюваного ще й з цієї підстави.
4. Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники - адвокати ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 не заперечували щодо задоволення цього клопотання.
5. Прокурор просив відмовити у задоволенні зазначеного клопотання та вважав доводи сторони захисту безпідставними, оскільки посилання на закінчення строків досудового розслідування не є підставою для повернення обвинувального акта.
ІІІ. Мотиви суду
6. Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши зміст обвинувального акта та додатки до нього, проаналізувавши доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, суд зазначає таке.
7. Виходячи зі змісту статей 110, 291, пункту третього частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право прийняти рішення про повернення прокурору обвинувального акта, якщо такий акт не відповідає вимогам цього Кодексу. Тобто, виключною підставою для повернення обвинувального акта є його невідповідність вимогам закону.
Оцінка змісту обвинувального акта під час підготовчого судового засідання обмежена встановленням 1) відповідності його форми і змісту вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, а також 2) відсутності в ньому таких положень, які суперечать одне одному та усунення яких є неможливим під час судового розгляду.
8. Дослідивши обвинувальний акт на відповідність вимогам кримінального процесуального закону, суд не вбачає у викладенні формулювання обвинувачення таких недоліків, які б свідчили про його явну (очевидну) неконкретність та, у зв`язку з цим, перешкоджали б призначенню справи до судового розгляду.
Ретельно дослідивши зміст обвинувального акта, суд дійшов переконання, що встановлені прокурором і викладені в цьому акті фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень є достатніми для розуміння суті висунутого обвинувачення, правової кваліфікації та реалізації обвинуваченими права на захист.
Водночас, суд звертає увагу, що зауваження захисника ОСОБА_9 щодо виділення частини епізодів в окремі провадження жодним чином не впливає на обставини, викладені в цьому обвинувальному акті, адже предметом розгляду в судовому засіданні по суті буде обвинувачення в межах тих епізодів, щодо яких було пред`явленим обвинувачення.
До того ж, як прямо передбачено законом, фактичні обставини кримінального правопорушення викладаються в такій формі і в такому обсязі, як прокурор вважає їх встановленими за результатами проведеного досудового розслідування.
9. Враховуючи, що обвинувальний акт є фінальним процесуальним документом на стадії досудового розслідування, суд також перевірив та переконався в дотриманні вимог статті 293 Кримінального процесуального кодексу України щодо надання стороні захисту копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (том № 1 а.с. 79, 80).
10. Разом з тим, суд у цій ухвалі не надає оцінку доводам захисника
ОСОБА_8 щодо направлення обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування як підстави для повернення цього акта прокурору, адже процесуальним наслідком порушення строку досудового розслідування може бути закриття кримінального провадження або визнання недопустимими доказів, одержаних поза межами такого строку, але не повернення обвинувального акта.
До того ж, суд вже надав оцінку зазначеним обставинам, за результатами чого, ухвалою суду від 24 червня 2024 року відмовив у закритті кримінального провадження на підставі пункту 10 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.
11. Виходячи з викладеного, суд не вбачає таких невідповідностей обвинувального акта вимогам статті 291 Кримінального процесуального кодексу України, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтею 291, пунктом 3 частини третьої статті 314, статтями 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1