Документ № 119547285

Справа № 991/4771/24

Провадження 1-кс/991/4806/24

У Х В А Л А

05.06.2024 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,

в с т а н о в и л а:

1.28.05.2024 ОСОБА_3, засобами поштового зв`язку звернулась до Вищого антикорупційного суду (далі - суд, ВАКС) зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за її заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), не розпочали досудове розслідування та не проінформували про це заявницю.

2.03.06.2024 скарга надійшла до ВАКС та згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, була передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .

3.Скаржниця просила розглянути скаргу за її відсутності. З огляду на що, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити такий розгляд у відсутність скаржниці.

4.НАБУ свого представника у судове засідання не направило. Оскільки, КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку не прибуття представника суб`єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути таку скаргу.

5.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.

6.Скарга мотивована тим, що 10.05.2024 ОСОБА_3 звернулась до НАБУ із заявою № 10-05/3 про вчинення суддею Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 та суддями Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 356, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 382 КК України, із проханням, зокрема, внести відповідні відомості до ЄРДР та надати заявниці витяг з ЄРДР. Однак, відомості за такою заявою до ЄРДР внесені не були.

7.На запит слідчої судді представник НАБУ повідомив, що заява ОСОБА_3 № 10-05/3 від 10.05.2024 надійшла до НАБУ 17.05.2024 та зареєстрована за № НОМЕР_1 . Листом від 23.05.2024 № 112-050/14744 заявниці повідомлено, що викладені у її заяві твердження не містять конкретних, об`єктивних та фактичних даних, які містять ознаки кримінального корупційного правопорушення, що належить до підслідності НАБУ, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Водночас, заяву скеровано для розгляду до Держаного бюро розслідувань.

8.Отже, відомості за заявою ОСОБА_3 до ЄРДР внесені не були.

9.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, у строк, визначений ч. 1 ст. 304 КПК України.

10.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

11.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.

12.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

13.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.

14.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.

15.Також, згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.

16.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.

17.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

18.Так, абз. 5 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як вчинення кримінальних правопорушень суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

19.Отже, скарга, з огляду на повідомлення про вчинення суддею Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 та суддями Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 364 КК України, підлягає розгляду в цьому суді.

20.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст.306 КПК України.

21.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).

22.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.

23.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.

24.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».

25.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов`язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.

26.Так, за змістом заяви про вчинення кримінального правопорушення, 16.11.2020 суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 ухвалив рішення у цивільній справі № 487/1061/20, яким відмовив у задоволенні позову за позовом ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої рішеннями та діями Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018150000000037. Однак, заявниця переконана, що таке рішення ухвалено без наявності підстав для відмови у задоволенні позову, а суддею внесено до рішення завідомо неправдиві відомості, умисно не застосовано ряд рішень Верховного Суду, положення Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, порушив права заявниці, передбачені ч. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та умисно не виконав ряд рішень Європейського суду з прав людини. Водночас, заявниця стверджує, що таке рішення ухвалено суддею з метою одержання неправомірної вигоди для Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.

27.Окрім того, у заяві зазначається, що 20.01.2021 ОСОБА_3 звернулась до Миколаївського апеляційного суду зі скаргою на зазначене рішення, яку судді ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 постановою від 24.03.2021 залишили без задоволення, а рішення без змін. На переконання заявниці, постановивши таку постанову, судді Миколаївського апеляційного суду вчинили ті ж самі кримінальні правопорушення, що і суддя ОСОБА_4 .

28.Слідча суддя зауважує, що КПК України в ч. 1 ст. 214 не встановлює обов`язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також, така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, викладеній вище.

29.На переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Адже усі покликання скаржниці у заяві № 10-05/3 від 10.05.2024 зводяться фактично до її незгоди із зазначеними судовими рішеннями, зокрема, з мотивами їх ухвалення.

30.Однак, такі обставини, на переконання слідчої судді, не дають підстав стверджувати про наявність в діях суддів будь-яких ознак кримінальних правопорушень. Адже лише незгода з такими не вказує на те, що вони суперечить закону, містять неправдиві відомості, прийняті з метою отримання неправомірної вигоди для третьої особи, а також, що судді шляхом зловживання владою та службовим становищем умисно завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам заявниці, або ж, що під час їх ухвалення судді умисно не дотрималися висновків ЄСПЛ чи Конституційного Суду України.

29.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.

30.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінального правопорушення недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.

31.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.

32.Отже, оскільки викладене в заяві не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР та надання витягу із ЄРДР.

33.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави, для відмови у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, керуючись статтями ст. 214, 303, 307, 371-372, 482-2 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідча суддя ОСОБА_1