- Головуюча суддя (ВАКС): Сікора К.О.
Справа № 991/4345/24
Провадження 1-кс/991/4382/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника Національного
агентства України з питань виявлення,
розшуку та управління активами, одержаними
від корупційних та інших злочинів ОСОБА_4,
представника Інституту садівництва
Національної академії аграрних наук України адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2022 року за № 12022000000000777,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 22 травня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому детектив просив накласти арешт на засоби захисту рослин, вилучені 15 листопада 2022 року під час проведення обшуку в приміщеннях Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, а саме:
- гербіциду «Егіда» у кількості 14400 літрів;
- прилипачу «Ад`ю» в кількості 15360 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 480 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 180 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 10 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 9120 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 420 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 10 літрів.
Також детектив просив надати дозвіл на передачу цих засобів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (надалі - АРМА), для реалізації.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2022 року за № 12022000000000777, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Детектив повідомив, що 15 листопада 2022 року був проведений обшук складських приміщень Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, під час якого вилучено зазначені засоби захисту рослин та тоді ж їх передано цьому Інституту на відповідальне зберігання.
Разом з тим, 19 квітня 2024 року до НАБУ надійшов лист в.о. директора Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України ОСОБА_7 про неможливість подальшого зберігання речових доказів (засобів захисту рослин) у зв`язку із обмеженими строками їх придатності, а також необхідністю дотримання специфічних умов зберігання.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів та зазначив, що вилучені засоби захисту рослин відповідають критеріям, визначеним ст. 100 КПК України, а отже, можуть бути без шкоди для кримінального провадження передані в управління АРМА для реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом. Оскільки їх вартість складає 700 300 доларів США, що у гривневому еквівалентні становить 27 759 772,95 грн, тобто перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, їх доцільно передати в управління АРМА.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Детектив ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Представник Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України - адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання детектива з наведених у ньому мотивів.
2.3. Представник АРМА - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання детектива в частині передачі майна в управління АРМА, та звернув увагу, що строк придатності частини засобів захисту рослин сплив, що може унеможливити їх реалізацію. Крім того, їх вартість не визначена, у зв`язку з чим, на думку адвоката, підстави для передачі їх для реалізації не встановлені.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані детективом матеріали, заслухавши думку осіб, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
13 квітня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.
За версією органу досудового розслідування, науковий інформаційно-аналітичний центр «Торговий Дім Національної академії аграрних наук України» (надалі - НІАЦ «ТД НААНУ») є державною установою, у якій ОСОБА_6 обіймав посаду начальника відділу безпеки та запобігання корупції.
У періоди з 13 по 22 квітня та з 14 травня по 21 грудня 2022 року на ОСОБА_6 було покладено виконання обов`язків директора НІАЦ «ТД НААНУ».
Наказом Фастівської районної військової адміністрації Київської області від 04 квітня 2022 року № 04 (із внесеними змінами від 14 квітня 2022 року) примусово вилучено в порядку, визначеному Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах режиму воєнного чи надзвичайного стану», майно - засоби захисту рослин у ТОВ «Август-Україна», які в подальшому підлягали безоплатній передачі НІАЦ «ТД НААНУ» з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення посівної кампанії в Україні, а також продовольчих потреб Збройних Сил України та військових підрозділів.
В подальшому 15 квітня 2022 року та 17 травня 2022 року ОСОБА_6, виконуючи обов`язки директора НІАЦ «ТД НААНУ», підписав акти приймання-передачі майна, відповідно до яких отримав від Фастівської районної військової адміністрації Київської області на користь НІАЦ «ТД НААНУ» засоби захисту рослин на загальну суму 276 663 984,24 грн. Отримавши у вказаний спосіб можливість розпоряджатись зазначеним вище майном, ОСОБА_6, переслідуючи корисливий мотив та маючи умисел на заволодіння вказаним майном, всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» не облікував отримані матеріальні активи на балансі установи НІАЦ «ТД НААНУ». Замість цього ОСОБА_6, розуміючи, що отримані засоби захисту рослин вартістю 276 663 984,24 грн повинні використовуватись для досягнення цілей діяльності НІАЦ « ТД НААНУ », розпорядився ними на власний розсуд та всупереч інтересам юридичної особи НІАЦ « ТД НААНУ », якій вони фактично належать, чим спричинив матеріальну шкоду НІАЦ «ТД НААНУ» на суму 276 663 984,24 грн, що є особливо великим розміром.
3.3.1. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими детективом матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:
- рапортом оперуповноваженого Управління СБУ щодо виявлення ознак кримінального правопорушення від 13 жовтня 2023 року;
- наказом Фастівської районної військової адміністрації Київської області від 04 квітня 2022 року № 04, яким було прийнято рішення про вилучення у ТОВ «Август-Україна» засобів захисту рослин (пестициди), які зберігалися у складських приміщеннях у різних областях України для подальшої передачі на потреби держави АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;
- наказом № 06 від 14 квітня 2022 року, яким були внесені зміни до зазначеного наказу, та визначено іншого набувача пестицидів - НІАЦ «ТД НААНУ», який здійснює діяльність, зокрема, з обробки сільськогосподарських культур та їх реалізації для забезпечення продовольчої безпеки населення та Збройних Сил України;
- актами про примусове вилучення майна;
- актами приймання-передачі засобів захисту рослин Фастівській районній військовій адміністрації;
- наказом № 02 від 13 квітня 2022 року про покладення на ОСОБА_6 обов`язків директора НІАЦ «ТД НААНУ»;
- актами приймання-передачі пестицидів від 15 квітня 2022 року та 17 травня 2022 року з додатками, якими зафіксовано факт отримання ОСОБА_6 пестицидів як в.о. директора НІАЦ «ТД НААН України» від Фастівської районної військової адміністрації Київської області в особі ОСОБА_8 ;
- протоколом обшуку від 15 листопада 2022 року за місцем розташування Інституту садівництва НААН України за адресою: Київська область, с. Новосілки, вул. Садова, буд. 23 (протокол від 15 листопада 2022 року), згідно з яким виявлено та вилучено частину засобів захисту рослин в обсязі 39 980 л;
- іншими матеріалами.
У своїй сукупності доводи детектива та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.4. Щодо підстав для арешту майна
15 листопада 2022 року був проведений обшук складських приміщень Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, під час якого вилучено зазначені засоби захисту рослин та тоді ж їх передано цьому Інституту на відповідальне зберігання.
Детектив просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Постановою від 16 листопада 2022 року зазначені засоби захисту рослин визнані речовими доказами. Відсутність у постанові вказівки на інсектицидний протруйник «Табу Нео» в кількості 10 літрів, яку детектив пояснив технічною помилкою, не нівелює доказове значення цього майна та не є перешкодою для накладення на нього арешту, адже винесення постанови про визнання речовими доказами не є обов`язковим згідно з КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням детектива, зазначені засоби захисту рослин були набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення. Враховуючи проаналізовані у п. 3.3 цієї ухвали обставини, зазначені доводи детектива є переконливими. Таким чином, зазначене майно відповідає критеріям речових доказів, адже може бути майном, набутим кримінально протиправним шляхом.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене в ході обшуку, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, розміру завданої шкоди.
3.5. Щодо співмірності втручання у право власності
3.5.1. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи детектива про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.5.2. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.5.3. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин клопотання детектива про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
3.6. Щодо передачі речових доказів АРМА для реалізації
3.6.1. Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду АРМА, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом (абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України).
Відповідно до ст. 2, 9 ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (надалі - Закон) АРМА є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні, забезпечує здійснення заходів оцінки, ведення обліку та управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.
Пунктом 4 ст. 1 цього Закону передбачено, що управління активами - діяльність із володіння, користування та розпорядження активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави і вирішено питання про їх передачу АРМА, збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості, передача їх в управління або реалізація активів у випадках та порядку, передбачених цим Законом, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні чи стягнених за рішенням суду в дохід держави внаслідок визнання їх необґрунтованими.
В той же час, згідно з ч.1 ст. 19 Закону Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, сума або вартість яких перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.
3.6.2. Аналізуючи вищезазначені положення КПК України та Закону, при вирішенні питання про можливість передачі вказаного у клопотанні майна в управління АРМА, слідчий суддя має встановити, що:
- вказані активи є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні;
- вартість таких активів перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- на вказані речові докази накладено арешт у кримінальному провадженні;
- така передача можлива без шкоди для кримінального провадження та її метою є забезпечення збереження таких речових доказів або збереження їхньої економічної вартості.
3.6.3. Як було проаналізовано слідчим суддею у п. 3.4 цієї ухвали, зазначене майно відповідає критеріям речових доказів.
У слідчого судді відсутні підстави припускати, що вартість майна може становити менше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605 600 грн), на що звертав увагу представник АРМА, адже згідно з наданими детективом матеріалами балансова вартість засобів значно перевищує цей рівень та може складати понад 27 млн грн, що підтверджується актами про примусове відчуження або вилучення майна.
Детектив повідомив, що із зазначеними речовими доказами проведені необхідні слідчі дії, у зв`язку з чим їх реалізація не становитиме шкідливого впливу для кримінального провадження.
Крім того, є переконливими доводи детектива про те, що подальше їх зберігання, у зв`язку з поступовим спливом строку придатності, призведе до неможливості їх використання за цільовим призначенням, тобто фактично до знецінення їх економічної вартості.
За таких обставин, з метою збереження економічної вартості засобів захисту рослин передача їх для реалізації об`єктивно необхідна, оскільки сприятиме захисту майнових прав їх власника (у випадку прийняття рішення про повернення речових доказів власнику) та інтересів держави (у випадку прийняття рішення про їх конфіскацію в дохід держави).
Такий висновок ґрунтується на положеннях ч. 6 ст. 21 Закону, згідно з якими одержані від реалізації активів кошти зараховуються на депозитні рахунки АРМА. Абзацом 3 ч. 8 вказаної статі також передбачено, що у разі якщо активи, щодо яких було скасовано арешт, були реалізовані АРМА у встановленому цим Законом порядку, одержані кошти, а також проценти, нараховані як плата за користування банком такими коштами, повертаються АРМА у безготівковій формі особі, яка була законним власником таких активів на момент їх реалізації, протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного рішення про скасування арешту та реквізитів рахунку такої особи.
Таким чином наявні підстави для задоволення клопотання детектива.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене 15 листопада 2022 року під час обшуку в приміщеннях Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, а саме:
- гербіциду «Егіда» у кількості 14400 літрів;
- прилипачу «Ад`ю» в кількості 15360 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 480 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 180 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 10 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 9120 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 420 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 10 літрів.
3. Передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом, засоби захисту рослин, вилучені 15 листопада 2022 року під час проведення обшуку в приміщеннях Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України, а саме:
- гербіциду «Егіда» у кількості 14400 літрів;
- прилипачу «Ад`ю» в кількості 15360 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 480 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 180 літрів;
- інсектицидного протруйника «Табу Нео» в кількості 10 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 9120 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 420 літрів;
- гербіциду «Пілот» у кількості 10 літрів.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1