Документ № 119036137

Справа № 991/3744/24

Провадження 1-кс/991/3783/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, представника власника майна - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №52024000000000046 від 25.01.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду звернувся прокурор у кримінальному провадженні №52024000000000046 від 25.01.2024 із клопотанням про арешт із забороною володіння, користування та розпорядження майном, вилученим в ході проведення обшуку 30.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1 .

Клопотання призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.05.2024.

У клопотанні прокурор ОСОБА_5 просив здійснювати розгляд у закритому судовому засіданні та, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», без наступного оприлюднення змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Поряд з цим, у судовому засіданні старший детектив ОСОБА_3, якому прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 доручено взяти участь у розгляді вказаного клопотання, не підтримав таке прохання та не наполягав на необхідності здійснення закритого розгляду клопотання.

За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд клопотання у відкритому судовому засіданні, з подальшим оприлюдненням змісту ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Щодо суті поданого клопотання старший детектив ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав. Додатково звернув увагу слідчого судді на обставини, за яких за версією органу досудового розслідування, відбулося вчинення кримінальних правопорушень. Повідомив, що за місцем проживання ОСОБА_6 виявлено та вилучено майно останнього, а саме: мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ТОВ «лайфселл»; USB флеш-накопичувач марки «Kingston», об`ємом пам`яті 32 ГБ (GB); ноутбук марки «Apple» моделі «Macbook Air», серійний номер CO2LVQSQF5N7, які постановою від 01.05.2024 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні та щодо яких призначено проведення експертних досліджень.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку 30.04.2024. Зауважив, що вилучені в ОСОБА_6 особисті речі не можуть містити слідів кримінального правопорушення і не могли бути отримані протиправним шляхом, оскільки надані прокурором матеріали кримінального провадження не містять відомостей щодо причетності ОСОБА_6 до протиправної діяльності. Відтак, зазначені електронні засоби не відповідають вимогам ст. 98 КПК України і не можуть визнаватись речовими доказами у кримінальному провадженні.

Заслухавши думки учасників провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частинами 2, 5, 6 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Поряд з цим, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.

Як вбачається з матеріалів судової справи, 30.04.2024 у період часу з 07 год 08 хв по 15 год 25 хв на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2024, постановленої у справі №991/3388/24, детективами Національного бюро проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 .

Перевіряючи дотримання строків звернення із клопотанням про арешт вилученого майна, слідчий суддя встановив, що клопотання прокурора ОСОБА_5 про арешт майна подане до канцелярії суду 02.05.2024 об 11.07 год, тобто в межах строків, встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна викладені в ч. 2 ст. 171 КПК України. Так, зокрема, в клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як вбачається з клопотання, воно подане з додержанням вимог статті 171 КПК України, містить всі встановлені законом обставини, а тому підстави для його повернення відсутні.

Детектив у клопотанні вказує на таку підставу для накладення арешту на майно, як збереження речових доказів.

Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна (п.п. 1, 2, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №52024000000000046 від 25.01.2024 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 та ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

Як зазначили прокурор у клопотанні та старший детектив у судовому засіданні, під час досудового розслідування встановлено, що у період з 22.01.2024 по 01.02.2024 під час особистих зустрічей, які відбувались у приміщенні службового кабінету начальника відділу ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_7, остання висловила представнику ТОВ «Оушен Фудз» прохання про надання начальнику ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_8 неправомірної вигоди, а саме грошових коштів, за прийняття необхідних для вказаного товариства рішень про його виключення з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Протягом подальших зустрічей ОСОБА_7 вказувала розміри необхідної неправомірної вигоди, часто змінюючи їх і підкреслювала, що до її службових повноважень не віднесене дане питання, вона є лише посередником.

Так, під час зустрічі 01.02.2024 у службовому кабінеті ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_9, що для виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, необхідно буде передати їй неправомірну вигоду у розмірі 5 000 (п`яти тисяч) доларів США та 1,6% з обороту ТОВ «Оушен Фудз» за попередній період, тобто загалом грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, а потім її підлеглий доставить гроші до будівлі ГУ ДПС у Харківській області, розташованої по вулиці Пушкінській, 46 у місті Харкові, для передачі в.о. начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_8, який забезпечить прийняття необхідного для ТОВ «Оушен Фудз» рішення про виключення ТОВ «Оушен Фудз» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також рішень про реєстрацію зупинених податкових накладних цього товариства.

Окрім цього, ОСОБА_7 погодилася після одержання неправомірної вигоди зателефонувати ОСОБА_8 для того, щоб підтвердити факт одержання неправомірної вигоди та забезпечити невідкладне прийняття вищевказаних рішень.

При цьому неправомірна вигода має бути передана відразу в усій сумі, а у разі щомісячної передачі неправомірної вигоди у розмірі 0,6% з обороту підприємства, ТОВ «Оушен Фудз» матиме можливість працювати без проблем, тобто у подальшому не буде вноситися до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За твердженням сторони обвинувачення, 13.02.2024 ОСОБА_7 у месенджері «WhatsApp» з використанням належного їй абонентського номеру НОМЕР_2, шляхом надіслання ряду повідомлень та здійснення дзвінків у цьому ж месенджері, повідомила ОСОБА_9 про те, що неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 доларів США, він повинен передати цього ж дня адвокату ОСОБА_10, у проміжку часу з 12 до 13 години. Надалі ОСОБА_7 повідомила, що необхідне для ТОВ «Оушен Фудз» рішення Комісією прийнято та вказала на місце, де ОСОБА_9 повинен буде передати вказану неправомірну вигоду ОСОБА_10 шляхом надсилання посилання із застосунку «Google Maps (Гугл Мепс)», а саме у приміщенні Адвокатського об`єднання « Квашин і Партнери », за адресою: м. Харків, вул. Культури, 3 .

Цього ж дня ОСОБА_9, діючи відповідно до вказівок, наданих ОСОБА_7, прийшов до приміщення Адвокатського об`єднання «Квашин і Партнери», за адресою: м. Харків, вул. Культури, 3, де зустрівся з ОСОБА_10 та передав останньому неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, що за курсом НБУ станом на 13.02.2024 складає 2 084 230,50 грн.

Надалі, ОСОБА_10 передав вказану неправомірну вигоду, а саме грошові кошти у сумі 55 000 (п`ятдесят п`ять тисяч) доларів США, або ж її частину, більш точних відомостей на сьогодні не встановлено, іншій особі, а саме ОСОБА_11 . Після чого ОСОБА_12 зустрівся із ОСОБА_13, яка є головним державним інспектором відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Харківській області та відповідно підлеглою працівницею ОСОБА_7 . Під час цієї зустрічі ОСОБА_12 передав ОСОБА_13 невстановлену на даний момент частину зазначеної вище неправомірної вигоди.

Окрім того, ОСОБА_12 зустрівся із ОСОБА_14, який як встановлено, здійснює незаконні валютні операції та під час цієї зустрічі ОСОБА_14 здійснив для ОСОБА_12 обмін невстановленої на даний час частини вищевказаної неправомірної вигоди, але не менше ніж 32 500 доларів США, а саме обмін одних ідентифікованих купюр у валюті долар США на інші неідентифіковані на даний час купюри у тій самій валюті та у національній валюті - гривні.

Надалі, цього ж дня ОСОБА_12 зустрівся з двома особами, яким передав частини перетвореної неправомірної вигоди. Вказаними особами, як встановлено під час досудового розслідування, були: начальник управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області та заступник Голови Комісії цього ж ГУ ДПС ОСОБА_15 та головний державний інспектор ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_6, який є довіреною особою ОСОБА_15 .

Окрім вищевказаних осіб, сторона обвинувачення зазначає, що до вчинення зазначених кримінальних правопорушень можуть бути причетні заступник начальника ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_16 та ОСОБА_17, заступник начальника управління - начальник відділу роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Харківській області та заступник Голови Комісії (підлегла ОСОБА_15 ).

Встановлені на підставі досліджених слідчим суддею матеріалів відомості у сукупності із доводами клопотання та поясненнями старшого детектива у їх співставленні з диспозиціями статей, які передбачають кримінальну відповідальність за їх вчинення, формують у слідчого судді переконання про наявність достатніх підстав вважати, що зазначені у клопотанні кримінальні правопорушення могли бути вчинені.

Водночас, слід зауважити, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складів кримінальних правопорушень, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаних у клопотанні кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими вирішується питання про арешт майна.

30.04.2024 у кримінальному провадженні №52024000000000046 від 25.01.2024 на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 19.04.2024 у справі №991/3388/24 (т. 1, а. с. 310-312) проведено обшук домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 313-317).

Як вбачається з протоколу обшуку від 30.04.2024, у ході обушку було виявлено, зокрема такі належні ОСОБА_6 речі:

1. мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ПрАТ «Київстар»;

2. мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ТОВ «лайфселл»;

3. USB флеш-накопичувач марки «Kingston», об`ємом пам`яті 32 ГБ (GB);

4. ноутбук марки «Apple» моделі «Macbook Air», серійний номер CO2LVQSQF5N7 .

Під час обшуку встановлено, що зазначені електронні пристрої захищені системою логічного захисту. На вимогу детектива, який проводив обшук, їх розблокувати та/або надати паролі для їх розблокування ОСОБА_6 відмовився. Оскільки такі електронні пристрої заблоковані системою логічного захисту, що унеможливлює доступ до них та їх огляд, детективом прийнято рішення про їх вилучення.

Сторона обвинувачення стверджує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що у пам`яті вказаних електронних пристроїв можуть міститись електронні документи/файли та інші відомості, які мають значення для досудового розслідування та самостійно або ж у сукупності з іншими доказами можуть доказувати обставини, передбачені ст. 91 КПК України, зокрема, але не виключно листування, іншого роду спілкування (дзвінки тощо) з ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_13 чи/та ОСОБА_7 щодо обставин вчинення розслідуваного кримінального правопорушення (його підготовки, передачі неправомірної вигоди, перетворення предмету неправомірної вигоди тощо). Однак без подолання логічного захисту отримати доступ до вказаних документів/файлів і відомостей неможливо, а тому такі пристрої було вилучено, для проведення ряду слідчих дій та судових експертиз, з метою подолання такого захисту та отримання доступу до цих документів/файлів і відомостей.

Водночас, зважаючи на відмову ОСОБА_6 повідомити пароль доступу до ноутбука марки «Apple» моделі «Macbook Air», серійний номер C02LVQSQF5N7, детективом шляхом підбору підібрано пароль « 3004002 ». Разом з тим, враховуючи, що в операційній системі цього ноутбуку активним є профіль (аккаунт) «Vlad Proskurnin», те що ОСОБА_6 відмовився надати пароль, а про наявність вказаного кримінального провадження останньому відомо ще з 14.02.2024, тобто дати проведення обшуку, зокрема у будівлі ГУ ДПС у Харківській області, прокурор зазначає, що ОСОБА_6 міг вжити заходів щодо приховання або видалення файлів (електронних документів), які містять відомості, що мають значення для досудового розслідування та самостійно або ж в сукупності з іншими відомостями, речами або документами можуть бути використані як докази під час судового розгляду, відшукання чи/та відновлення яких можливе виключно під час проведення відповідних судових експертиз.

Згідно постанови детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 від 01.05.2024 мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ТОВ «лайфселл»; USB флеш-накопичувач марки «Kingston», об`ємом пам`яті 32 ГБ (GB); ноутбук марки «Apple» моделі «Macbook Air», серійний номер CO2LVQSQF5N7 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1, а. с. 322-328).

У зв`язку з наявністю системи логічного захисту доступу до інформації в пам`яті зазначених пристроїв (окрім ноутбуку марки «Apple» моделі «Macbook Air», пароль до якого визначено шляхом підбору) унеможливлюється дослідження вмісту пам`яті таких електронний пристроїв без застосування спеціальних технічних знань, навичок та обладнання для подолання системи логічного захисту та встановлення значення пароля доступу з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в пам`яті. Крім того, на ноутбуку можуть міститися приховані чи/та видалені файли, які містять інформацію, що має значення для досудового розслідування.

За таких обставин, постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 від 01.05.2024 у кримінальному провадженні призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу (т. 1, а. с. 330-332).

Поряд з цим, у період з 30.04.2024 по 01.05.2024 (огляд зупинено) проводився огляд мобільного телефону марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ТОВ «лайфселл», у чохлі чорного кольору. Однак, під час проведення цього огляду встановити пароль або ж подолати систему логічного захисту вказаного телефону не вдалося. Водночас встановлено модель цього телефону, а саму «Iphone 15 Pro Max ( А3105 )». Після зупинення огляду мобільний телефон, SIM-картку і попереднє пакування поміщено до сейф-пакету НАБУ 0055374. Таким чином, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилученому мобільному телефоні марки «Apple», моделі «Iphone 15 Pro Max (А3105)» постановою детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_19 від 01.05.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій та надано експерту об`єкт дослідження - мобільний телефон марки «Apple», моделі «Iphone 15 Pro Max ( А3105 )», вилучений 30.04.2024 під час обшуку житла, за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_6, у сейф-пакеті НАБУ 0055374 (т. 1, а. с. 333-336).

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, поведінку власника електронних пристроїв, який відмовився надати доступ до них, беручи до уваги, що вказані електронні пристрої могли використовуватися для комунікації з приводу подій, які є предметом досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що такі електронні пристрої можуть містити відповідне листування, фото- та відеофайли, документи, у тому числі приховані чи/та видалені файли, які мають значення для встановлення обставин, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні.

За наведеного, слідчий суддя погоджується з тим, що є доцільним накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 електронні пристрої, з огляду на існування сукупності розумних підозр вважати, що інформація, яка міститься на них може бути використана як доказ під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що посилання представника власника майна на те, що вилучені електронні пристрої не можуть містити слідів кримінального правопорушення та не могли бути отримані протиправним шляхом, є передчасними, оскільки на даний час взагалі неможливим є дослідження наявних у електронних пристроях файлів та листувань.

Поряд з цим варто враховувати, що ОСОБА_6 не користувався протягом певних періодів (а саме з 14.02.2024 по 19.02.2024) належним йому абонентським номером, що підтверджується інформацією із наданого детективом витягу з електронного документу, що містить відомості про з`єднання абонентського номеру НОМЕР_6, яким користується ОСОБА_6, а також змінив мобільний телефон марки «Apple» на мобільний телефон такої ж марки аналогічної моделі. Вказане, зокрема може свідчити про ймовірне застосування конспіративних заходів при вчиненні злочинних дій, що може бути встановлене під час проведення відповідного експертного дослідження з можливістю відновлення ймовірно видалених даних.

У зв`язку з цим, слідчий суддя вважає, що наразі в контексті потреб досудового розслідування існує необхідність у проведенні детального огляду вилучених електронних пристроїв, у тому числі шляхом проведення експертних досліджень, які дозволять у повному обсязі скопіювати як вже наявні на таких пристроях файли, так і ймовірно видалені. У такому випадку суттєвим для доступу до такої інформації є наявність самих пристроїв, які будуть становити предмети дослідження відповідного експерта.

Слідчий суддя також враховує, що з часу вилучення відповідних пристроїв до часу розгляду клопотання про арешт майна минув досить незначний проміжок часу, а телефони та USB флеш-накопичувач містять систему логічного захисту, що об`єктивно не давало органу досудового розслідування можливості провести копіювання вмісту цих пристроїв та здійснити їх огляд.

Крім того, слід враховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 99 КПК України сторона кримінального провадження зобов`язана надати суду саме оригінал документа, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

На думку слідчого судді, досліджені під час судового розгляду матеріали свідчать про відповідність заявленого прокурором у клопотанні майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, так як вони можуть містити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Таким чином, доводи представника власника майна щодо того, що ОСОБА_6 не має ніякого відношення до подій, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України в рамках цього кримінального провадження, не беруться до уваги.

Частиною 11 ст. 170 КПК України встановлено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доказів будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчому судді під час розгляду не надані.

Натомість, відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилучених електронних пристроях. А відтак існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту щодо вказаного майна призведе до приховування, зміни, зникнення, втрати, знищення, перетворення цього майна та інформації в ньому. Зважаючи на такі ризики, а також необхідність проведення експертного дослідження вилучених речей, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону користування та розпоряджання вказаним майном.

Водночас слідчий суддя зауважує, що накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, однак такий захід є тимчасовим.

На підставі наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено, що вилучені в ході проведення обшуку 30.04.2024 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ПрАТ «Київстар»; мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ТОВ «лайфселл»; USB флеш-накопичувач марки «Kingston», об`ємом пам`яті 32 ГБ (GB); ноутбук марки «Apple» моделі «Macbook Air», серійний номер CO2LVQSQF5N7, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідно до постанови детектива від 01.05.2024 визнані речовими доказами, є об`єктами експертних досліджень, відповідно до постанов детектива від 01.05.2024, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться у вилучених речах за своїм змістом можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, для встановлення кола фізичних осіб, які можуть бути причетні до його вчинення, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування даного кримінального правопорушення.

Врахувавши правову підставу для арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, на даний час є підстави для накладення арешту на вилучені в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 належні йому речі, адже застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, забезпечення збереження речових доказів.

Керуючись статтями 9, 131, 132, 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт шляхом тимчасового обмеження права володіння, користування та розпоряджання на майно, вилучене під час проведення обшуку 30.04.2024 за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, власником чи/та володільцем якого є ОСОБА_6, а саме:

- мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ПрАТ «Київстар»;

- мобільний телефон марки «Apple», сірого кольору, з SIM-карткою оператора ТОВ «лайфселл»;

- USB флеш-накопичувач марки «Kingston», об`ємом пам`яті 32 ГБ (GB);

- ноутбук марки «Apple» моделі «Macbook Air», серійний номер CO2LVQSQF5N7 .

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1