Пошук

Документ № 118711216

  • Дата засідання: 24/04/2024
  • Дата винесення рішення: 24/04/2024
  • Справа №: 991/2748/24
  • Провадження №: 42017000000000394
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Біцюк А.В.

Справа № 991/2748/24

Провадження 1-кс/991/2774/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника/володільця майна - адвоката ОСОБА_3, слідчого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 375, ч.2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України, та за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 376, ч. 2 ст. 376-1 КК України.

В С Т А Н О В И В :

До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому адвокат просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5, з огляду на те, що потреба у застосування такого арешту наразі відсутня, оскільки з вказаного кримінального провадження виділено матеріали, у тому числі, що стосуються арешту, в окреме кримінальне провадження № 52020000000000377, яке прокурором закрито (далі - Клопотання).

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 . Клопотання, підтримав, просив задовольнити.

Слідчий ДБР ОСОБА_4 заперечував проти Клопотання, просив його повернути адвокату з огляду на те, що розгляд Клопотання не підсудний Вищому антикорупційному суду, оскільки арешт накладався у рамках кримінального провадження № 42017000000000394 від 14.02.2017, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими ДБР.

Дослідивши Клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

В кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, якимй суд буде розглядати дану справу.

У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.

Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Статтею 33-1 КПК України визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.

Згідно положень статті 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються:

- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;

- кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України передбачені умови, хоча б одна з яких повинна мати місце при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, а саме: 1) наявність спеціального суб`єкту злочину, згідно переліку, наведеному в п.1 ч.5 ст.216 КПК України; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого ст.354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст.191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) та 3) кримінальне правопорушення, передбачене ст.369, ч.1 ст.369-2 КК України, вчинено щодо службової особи, визначеної у ч.4 ст.18 КК України або у п.1 цієї частини.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 статті 33-1 Кримінального процесуального кодексу України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).

З огляду на зазначені норми закону, в даному випадку підлягає застосуванню саме предметна підсудність, відповідно до якої Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних кримінальних правопорушень, передбачених законом, у випадку наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.

Крім того, 22 вересня 2019 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду" від 18.09.2019р. №100-ІХ (далі - Закон).

Вказаним законом внесені наступні зміни до п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК):

Підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

1) з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду";

2) до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду", якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

З урахуванням викладеного вбачається, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо дотримані нижчевикладені умови:

1) наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України»;

2) відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань до 22 вересня 2019 року та досудове розслідування здійснюється Національним антикорупційним бюро України або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або

3) відомості про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань після 22 вересня 2019 року (при цьому відсутні прив`язка до конкретного органу досудового розслідування, який повинен в цьому випадку здійснювати досудове розслідування в такому кримінальному провадженні).

Відтак, віднесення розгляду кримінального провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду можливе лише за наявності вищезазначених умов/критеріїв визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду у їх сукупності.

Факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ознаками корупційного кримінального правопорушення при наявності хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 ч.5 ст. 216 КПК України не свідчить про те, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, якщо відсутня передбачена п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК України вищевказана умова.

Частиною 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою Україною, вимог інших актів законодавства, що є реалізацією принципу законності.

Таким чином, системне тлумачення ч. 1 ст. 33-1 КПК доводить до висновку про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).

З огляду на зазначене, розгляд судом, зокрема, Вищим антикорупційним судом, справ, які не належать до його підсудності, є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.

Вихід за ці межі підсудності Вищого антикорупційного суду, які встановлені статтею 33-1 Кримінального процесуального кодексу України та п. 20-2 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України та є безсумнівними, суперечитиме загальним засадам кримінального провадження і вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 10 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Частиною 1 статті 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (ч. 7 ст. 217 КПК).

Крім того, з огляду на буквальне тлумачення тексту частині 1 та 2 статті 214 КПК, момент початку досудового розслідування щодо певного злочину співпадає з моментом внесення до ЄРДР відомостей, які можуть свідчити про цей злочин. Інші відомості, що стосуються розслідування, у тому числі інформація про об`єднання або виділення матеріалів кримінального провадження, не змінюють дату внесення до ЄРДР відомостей про це кримінальне правопорушення (постанова Касаційного кримінального суду Верховного суду від 11.04.2023 у справі № 201/3571/20).

Слідчим суддею встановлено, що арешт на квартиру, з приводу скасування якого звернувся адвокат з Клопотанням, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.08.2019 у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017.

Отже, у кримінальному провадженні № 42017000000000394 відомості про кримінальне правопорушення внесенні до ЄРДР 14.02.2017, тобто, до набуття чинності вищезазначеним Законом (до 22 вересня 2019 року).

На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017 здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань, що підтверджено витягом з ЄРДР та поясненнями слідчого.

Вказане дає підстави зробити висновок, що кримінальне провадження № 42017000000000394 від 14.02.2017 непідсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки не відповідає критеріям, визначеним у пункті 20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, а саме, - відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні 42017000000000394 внесені до ЄРДР до 22 вересня 2019 року та досудове розслідування у кримінальному провадженні не здійснюється Національним антикорупційним бюро України та не закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а тому розгляд Клопотання та прийняття рішення за результатами його розгляду не відноситься до повноважень слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Доводи заявника про те, що з матеріалів кримінального провадження № 42017000000000394 від 14.02.2017 виділено матеріали, у тому числі, що стосуються арешту, в окреме кримінальне провадження № 52020000000000377, яке прокурором САП закрито, не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки арешт було накладено у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017, саме в рамках цього кримінального провадження подано Клопотання, а з урахуванням положень ч. 7 ст. 217 КПК та висновків постанови ККС ВС від 11.04.2023 у справі № 201/3571/20, датою внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення як у кримінальному провадженні № 42017000000000394, так і у виділеному кримінальному провадженні № 52020000000000377 є 14.02.2017, тобто, до набуття чинності Законом.

При цьому, як зазначив слідчий, при виділенні матеріалів у кримінальне провадження № 52020000000000377 матеріали, які стосуються арешту, не виділялися.

Зі свого боку, з огляду на те, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (частина сьома статті 100, частина друга статті 132, частина перша статті 184, частина перша статті 192, частина друга статті 199, частина перша статті 201, частина третя статті 244, частина десята статті 290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг/клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена кримінальним процесуальним законом, зокрема, згідно ч.1 ст. 306 КПК України, яка, серед іншого, встановлює порядок розгляду скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадження щодо кримінальних правопорушень, не віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Таким чином, Клопотання має розглядатися слідчим суддею місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування у Кримінальному провадженні.

Згідно пункту 2) частини 2 статті 304 КПК України, скарга повертається особі, яка із нею звернулась у разі, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Клопотання не підсудне Вищому антикорупційному суду, то слідчий суддя дійшов висновку, що належним процесуальним рішенням у даному випадку є закриття провадження за Клопотанням, а Клопотання підлягає поверненню суб`єкту звернення.

Керуючись п.20-2 розділу XI "Перехідні положення" КПК України, ст. ст. 5, 9, 33-1, 303-304, ст. 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000000394 від 14.02.2017.

Подане клопотання повернути адвокату ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1