- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/3170/24
провадження №1-кс/991/3208/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«17» квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива НАБУ ОСОБА_3, представника власника майна - адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №52021000000000573 від 07 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання детектива.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000573 від 07 грудня 2021 року за фактом вчинення службовими особами АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Детектив у клопотанні зазначає, що в межах зазначеного кримінального провадження розслідуються обставини неправомірних дій службових осіб Корпорації, що призвело до розтрати майна - зерна під час виконання зовнішньоекономічних контрактів, укладених з компанією «Trans Trade Rk Sa» (3 контракти) та «QAM7 DMCC» (1 контракт) в загальній сумі 28 860 792,43 доларів США.
11 квітня 2024 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, органом досудового розслідування було виявлено і вилучено: ноутбук ASUS UX435EAL, s/n: 24М MCN0CX00T800485 та мобільний телефон APPLE IPHONE НОМЕР_1, фіолетового кольору, візуально схожий на IPHONE 14, які були захищені системою логічного захисту та з обмеженим доступом; твердотілий накопичував SSD Samsung MU-PA500B, ємністю 500 Гб, s/n: S46VNSON308989M, який вилучено з метою проведення експертного дослідження, у зв`язку з необхідністю надання носія разом з інформацією з метою відновлення видалених файлів.
Детектив зазначає, що вилучені під час обшуку мобільний телефон, ноутбук та носій пам`яті можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а тому, з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та запобігання загрозі зміни або знищення вказаних речей, детектив у клопотанні просить накласти на них арешт з метою забезпечення речових доказів у кримінальному провадженні.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в липні минулого року органом досудового розслідування був проведений обшук в офісному приміщенні, орендованого ОСОБА_6 де і знаходиться її робоче місце, в ході якого були вилучені комп`ютери. Під час огляду вилученої техніки було виявлено копію електронної довіреності ОСОБА_6, як представника швейцарської компанії «Trans Trade Rk Sa», яка безпосередньо була контрагентом АТ «ДПЗКУ». Також в ході огляду були відшукані сканкопії листів, відповідно до яких за підписом ОСОБА_6 передавалися коносаменти на судно «SCROOGE», обставини чого перевіряються в межах даного кримінального провадження. На підставі таких встановлених слідством фактів органом досудового розслідування було прийнято рішення про звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6, яке ухвалою слідчого судді від 08 квітня 2024 року було задоволено частково, а 11 квітня 2024 року, на підставі цієї ухвали, був проведений обшук, під час якого було відшукано ноутбук, телефон та носій пам`яті. Оскільки власницею майна - ОСОБА_6 був обмежений доступ до відшуканої техніки, а також враховуючи її неконструктивну поведінку під час обшуку - намагалася видалити файл з ноутбуку, детективами було прийнято рішення про вилучення відшуканої техніки для проведення її огляду за допомогою відповідних спеціалістів та проведення експертиз у разі встановлення видалених файлів. Разом з цим, в судовому засіданні детектив долучив протокол огляду від 15 квітня 2024 року, відповідно до якого слідству вдалося уже оглянути вилучені ноутбук та накопичувач інформації, в зв`язку з чим у подальшому утриманні такого майна відпала потреба, а тому детектив не просить накладати на них арешт. З приводу мобільного телефону зазначив, що на разі система логічного захисту не подолана, а тому постановою від 12 квітня 2024 року ним стосовно вилученого телефону призначена комплексна судова комп`ютерно-технічна експертиза та експертиза електронних комунікацій. У разі, якщо ОСОБА_6 наддасть їм добровільно пароль доступу до телефона, то протягом тижня він може бути оглянутий спеціалістом, необхідна їм інформація скопійована, а сам телефон повернутий власнику. Просив задовольнити його клопотання з урахуванням зазначених уточнень та накласти арешт лише в частині вилученого у ОСОБА_6 телефону.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання детектива заперечувала, посилаючись на те, що ОСОБА_6 не є представником компанії «Trans Trade Rk Sa». Декілька підписаних нею документів стосувалися її особистої діяльності. ОСОБА_6 займає посаду бухгалтера ТОВ «Спеціалізований зерновий термінал «Чорноморськ», що підтверджується відповідним наказом від 05 червня 2019 року. Оскільки у відшуканій детективами техніці зберігається її особиста інформація, а також може бути інформація товариства з місця її роботи, що є комерційною таємницею, ОСОБА_6 відмовилася у надані паролів доступу до техніки. Щодо поведінки ОСОБА_6 з приводу можливого видалення інформації з ноутбуку, про що в судовому засіданні повідомив детектив, то їй нічого не відомо. Можливо ОСОБА_6 такими діями приховувала відомості про комерційну таємницю з місця роботи, але їй точно невідомо.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя зазначає про наступне.
Оскільки детектив в судовому засіданні фактично відмовився від вимоги про накладення арешту на вилучені в ході проведеного 11 квітня 2024 року обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, ноутбук ASUS UX435EAL, s/n: 24М MCN0CX00T800485 та твердотілий накопичував SSD Samsung MU-PA500B, ємністю 500 Гб, s/n: S46VNSON308989M, посилаючись на відсутність у органу досудового розслідування потреби у подальшому утримувати зазначене майно, з огляду на положення ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя не вбачає підстав для розгляду клопотання в цій частині.
Перш ніж перейти до розгляду клопотання про арешт майна по суті, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що у КПК України законодавець розмежував статус майна, вилученого на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук та тимчасово вилученого майна. Зокрема, у відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з цим, абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК України визначено, що процедура тимчасового вилучення саме електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
При цьому, згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку (далі - електронні носії інформації), крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Так само і абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України містить застереження щодо накладення арешту на комп`ютерні системи або їх частини, зокрема зазначено, що арешт на такі системи накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як бачимо, законодавець визначає посилені гарантії дотримання прав у зв`язку з вилученням названих вище електронних носіїв інформації, які є засобами швидкого спілкування осіб між собою та обміну великою за кількістю і обсягом інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту. Тобто, ці електронні носії інформації фактично виокремлені із загального обсягу майна, яке може бути тимчасово вилученим під час обшуку, зокрема в частині, що стосується порядку такого вилучення.
Отже, можливо окреслити наведені положення таким чином, що коли мова йде про тимчасове вилучення зазначених електронних носіїв інформації, мають бути дотримані певні умови щодо зазначення цього майна в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук та існування обставин, визначених абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України.
З матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді від 08 квітня 2024 року було надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_6, з метою відшукання, серед іншого: мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, ноутбуків, носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, на яких можуть міститися відомості про обставини імовірного вчинення кримінального правопорушення.
Цією ухвалою слідчий суддя надав органу досудового розслідування дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_6 .З огляду на те, що цією ухвалою надано дозвіл лише на відшукання майна без вказівки на можливість його вилучення, то вилучений детективами в ході проведення такого обшуку мобільний телефон APPLE IPHOHE A2172, фіолетового кольору, візуально схожий на IPHONE 14 є тимчасово вилученим майном, а тому подальшій перевірці слідчим суддею підлягає твердження органу досудового розслідування про те, що він може містити відомості та інформацію, які можуть мати значення для кримінального провадження та в подальшому використовуватись як докази.
Так, 11 квітня 2024 року детективами НАБУ на підставі цієї ухвали був проведений обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до протоколу обшуку від 11 квітня 2024 року року, під час такого обшуку, зокрема, був виявлений та вилучений мобільний телефон APPLE IPHOHE A2172, фіолетового кольору, візуально схожий на IPHONE 14, який захищений системою логічного захисту (6-значний пароль). З метою огляду його вмісту ОСОБА_6 було запропоновано надати до нього пароль, на що отримано відмову. В зв`язку з цим було прийнято рішення про вилучення цього телефону для подолання системи логічного захисту.
В судовому засіданні детектив підтвердив, щовилучений телефон, на переконання органу досудового розслідування, може містити відомості, які мають значення для досудового розслідування та можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Вказані обставини також можуть підтверджуватися і неконструктивною поведінкою ОСОБА_6, яка в ході проведення обшуку намагалася видалити файли з відшуканого слідством ноутбуку (огляд якого наразі завершений), що також зафіксовано у протоколі обшуку.
Крім того, в судовому засіданні детектив повідомив, що вилучений мобільний телефон APPLE IPHOHE A2172, фіолетового кольору, візуально схожий на IPHONE 14, ним визнаний речовим доказом. При цьому, постановою від 12 квітня 2024 року стосовно вилученого мобільного телефону призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій.
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості (п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна та допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
Під час розгляду цього клопотання слідчий суддя досліджує лише питання достатності підстав вважати, що мало місце кримінальне правопорушення шляхом оцінки існуючих відомостей про діяння та можливість їх сприяння формуванню внутрішнього переконання в тому, що це діяння становить собою склад кримінального правопорушення.
Як вбачається з поданого клопотання, досудове розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000573 від 07 грудня 2021 року здійснюється за фактом вчинення службовими особами АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» розтрати зерна під час виконання зовнішньоекономічних контрактів укладених з компаніями «Trans Trade Rk Sa» (3 контракти) та «QAM7 DMCC» (1 контракт) в загальній сумі 28 860 792,43 доларів США, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Наведені детективом відомості про обставини вчинення дій, в сукупності з наданими у судовому засіданні детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами, дають слідчому судді підстави для висновку, що могли мати місце обставини, про які зазначається у цьому клопотанні, та можливу причетність/обізнаність до них осіб, зазначених у клопотанні.
Дослідивши відомості про вилучений телефон, врахувавши твердження детектива, що він може містити інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження та може в подальшому бути використана як докази, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування його вилучення відбулося правомірно, а подальше утримання потребує «легалізації» (встановлення правової визначеності щодо нього) з боку слідчого судді шляхом накладення на нього арешту, оскільки передача його володільцю на даному етапі досудового розслідування не забезпечить в повній мірі його належну схоронність, крім того, стосовно цього мобільного телефону детективом призначено комплексну експертизу.
Отже, виходячи з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених в ході розгляду клопотання, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів на даному етапі виправдовує утримання органом досудового розслідування вилученого у ОСОБА_6 телефона.
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення експертного дослідження, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Таке обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності окремої особи. З огляду на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту телефона. Що стосується прав та законних інтересів власника/власників, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не будуть занадто обтяжливими для них з огляду на обставини справи.
Крім того, слід зазначити, що для запобігання надмірному обмеженню права власності, слідчий суддя вважає за доцільне запропонувати органу досудового розслідування забезпечити можливість володільцю вилученого телефона скопіювати з нього контакти та іншу інформацію, яка не має відношення до цього провадження, але до неї має інтерес власник.
Слідчий суддя також акцентує увагу учасників, що після проведення експертиз/копіювання необхідної інформації та за наявності факту неправомірності подальшого утримання телефона органом досудового розслідування власник має право поставити перед слідчим суддею питання про його повернення.
Врахувавши правову підставу арешту майна (відповідні положення ст. 170 КПК України); можливість досягнення заявленої детективом мети, зокрема щодо збереження речових доказів через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна; встановлення обставин, що підтверджують факт можливого вчинення кримінального правопорушення; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; обставини кримінального провадження, з яких, серед іншого, вбачається відсутність негативних наслідків такого арешту майна для третіх осіб,слідчий суддя приходить до висновку, що, з метою виконання завдань цього кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування вилучене майно підлягає арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ :
Клопотання детектива НАБУ ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 11 квітня 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон APPLE IPHOHE A2172, фіолетового кольору, візуально схожий на IPHONE 14 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали після її постановлення вручити детективу та іншим учасникам кримінального провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_7