- Головуючий суддя (АП ВАКС): Боднар С.Б.
Справа № 991/944/24
Провадження №11-сс/991/179/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52022000000000350 від 31.10.2022,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, 26 лютого 2024 року захисник ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року і постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є необгрунтованою, а висновки слідчого судді такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження з наступних причин:
1)слідчим суддею під час розгляду скарги сторони захисту не було надано належної оцінки тому факту, що повідомлення про підозру не містить достатніх доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а правова кваліфікація діяння не відповідає викладеним у самому повідомленні про підозру обставинам;
2)в діях ОСОБА_7 відсутня об`єктивна сторона складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України та умисел на вчинення протиправних дій, що виключає суб`єктивну сторону складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України;
3)слідчий суддя постановив ухвалу на підставі дослідження частини матеріалів кримінального провадження, які були надані органом досудового розслідування, разом з тим, сторона захисту звертала увагу слідчого судді виключно на обставини описані та зазначені у самому повідомленні про підозру, яке суд має право оцінювати на даній стадії кримінального процесу;
4)слідчий суддя не надав належної оцінки тому факту, що ані повідомлення про підозру, ані повістки про виклик не були вручені/направлені ОСОБА_7 у встановленому законом порядку, а саме відповідно до вимог ч. 7 ст. 135 КПК України;
5)досудове розслідування у кримінальному провадження № 52022000000000350 від 31.10.2022 має бути відновлене, для належного вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру та викликів до слідчого на підставі ч. 7 ст. 135 КПК України, а досудове розслідування може бути зупинене у зв`язку із необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва на підставі п. 3 ч. 1 ст. 280 КПК України.
В судове засідання з`явились захисник ОСОБА_5 та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_6 . Інші учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду скарги, в судове засідання не з`явились, про причини неявки в суд не повідомили. Згідно ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. У зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути апеляційну скаргу за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_5, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив задовольнити її у повному обсязі, пояснення прокурора САП ОСОБА_6, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Положеннями ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Так, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено главою 26 КПК України (параграф 1, ст. 303-308 цього Кодексу).
З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях №52021000000000164 від 01.04.2021 та №52022000000000350 від 31.10.2022.
26.10.2022 відносно ОСОБА_7 складено повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України в рамках кримінального провадження №52021000000000164 від 01.04.2021.
За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а саме внесення до офіційних документів - Протоколу від 05.11.2020 ПЛР-тестування та Протоколу № 2 Уповноваженої особи філії «Центр охорони здоров`я» АТ «Укрзалізниця» завідомо неправдивих відомостей та їх видачу.
31.10.2022 постановою старшого детектива НАБУ ОСОБА_8, ОСОБА_7 оголошено у розшук, у зв`язку із відсутністю підозрюваної за своїм постійним місцем проживання та невстановленням її фактичного місцезнаходження.
31.10.2022 постановою прокурора САП ОСОБА_6 матеріали відносно ОСОБА_7 виділені з кримінального провадження № 52021000000000164 від 01.04.2021, у зв`язку з оголошенням підозрюваної у розшук та були зареєстровані у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №52022000000000350.
31.10.2022 постановою детектива НАБУ ОСОБА_8 досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000350 від 31.10.2022 зупинене, у зв`язку з розшуком підозрюваної ОСОБА_7 .
Пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що підозрюваний, його захисник чи законний представник на досудовому провадженні може оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема, відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають змісті спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегією суддів встановлено, що слідчим суддею при розгляді скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 дотримані вищевказані вимоги кримінального процесуального закону.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення може бути порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
У разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, то можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування.
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_7 до вищевказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених в тексті повідомлення про підозру від 26.10.2022.
Наявні в матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження. На цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для подальшого розслідування.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що стороною обвинувачення дотримано порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
З матеріалів провадження вбачається, що в кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 було складено повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку із відсутністю 26.10.2022 ОСОБА_7 за місцем проживання, повідомлення про підозру їй було вручено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень. Детективами НАБУ вжито всіх можливих заходівдля вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України. Таким чином, 26.10.2022 ОСОБА_7 набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні № 52021000000000164 від 01.04.2021 (та відповідно № 52022000000000350 від 31.10.2022)
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді про те, що питання щодо того, чи утворюють зазначені в повідомленні про підозру дії ОСОБА_7 склад злочину та чи правильно вони остаточно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на стадії досудового розслідування.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що стороною захисту не надано переконливих доказів того, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростували факт можливої причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінальних провадженнях №52021000000000164 від 01.04.2021 та № 52022000000000350 від 31.10.2022.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки слідчого судді щодо наявності достатніх підстав для підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та можуть бути перевірені судом під час судового розгляду кримінального провадження по суті.
У рішенні у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) (заява № 49684/99 від 27.09.2001) (п. 30), Європейський Суд з прав людини відзначив, що: «…Незважаючи на те, що п.1 ст.6 Конвенції прав людини зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент…».
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.
Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду скарги на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін.
Невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись статтями 309, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 лютого 2024 року залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3