- Головуючий суддя (ВАКС): Шкодін Я.В.
справа №991/2567/24
провадження №1-кс/991/2594/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
«01» квітня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року у справі №991/2120/20,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах Роменської міської ради Сумської області, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року, накладеного ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року у справі №991/2120/20.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання.
У своєму клопотанні адвокат ОСОБА_3 зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року у справі №991/2120/20 накладено арешти на 66 земельних ділянок Роменської міської ради Сумської області в межах кримінального провадження №52019000000000585 від 15 липня 2019 року, що порушує майнові права міської територіальної громади, на комунальну власність, оскільки такий арешт, на думку адвоката, був накладений безпідставно і у його застосуванні відпала потреба. З цих підстав Роменська міська рада раніше уже зверталась до суду з клопотанням про скасування арешту земель, однак в його задоволенні було відмовлено ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 жовтня 2023 року у зв`язку з недоведенням підстав вважати, Роменська міська рада є власником арештованих земельних ділянок та має право звертатись з таким клопотанням. Отже звертаючись вдруге, Роменська міська рада, за твердженням адвоката, надає докази та обґрунтування своїх прав комунальної власності на арештовані земельні ділянки. Так, у клопотанні зазначено, що у зв`язку з прийняттям земель до комунальної власності Роменською міською радою вживалися заходи щодо їх державної реєстрації і на сьогоднішній день за територіальної громадою з переліку земельних ділянок, які під арештом, зареєстровано право комунальної власності на 28 земельних ділянок, державна реєстрація яких ще не проведена, однак, за твердженням адвоката, це не свідчить про те, що вони не є комунальними. Адвокат у клопотанні зазначає, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за фактом незаконного вилучення з постійного користування державних підприємств ( ДП «Іскра» ІСГПС НААНУ та ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НААНУ) земельних ділянок загальною площею 2000 га та передачі їх у приватну власність фізичним особам, однак Роменська міська рада стверджує, що на сьогоднішній день відсутні правові підстави вважати, що права державних підприємств на арештовані земельні ділянки є об`єктом кримінального посягання, а арештовані земельні ділянки - є речовими доказами. При цьому, на думку заявника, висновки слідчого судді про наявність у державних підприємств прав користування землями були передчасними, оскільки подані детективом документи на підтвердження таких прав не є належними доказами, а отже зроблені на підставі таких документів висновки про права землекористування державними підприємствами, що стало підставою для арешту земель, є помилковими. До того ж, рішенням Господарського суду м. Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05 липня 2023 року, спростовані обставини прав у одного з державних підприємств (ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НААНУ) на земельні ділянки, а рішення міської ради про прийняття земель у комунальну власність визнане законним. При цьому, землекористування ДП «Іскра» ІСГПС НААНУ не можна розглядати окремо від землекористування ДП «ДГ АФ «Надія» ІСГПС НААНУ у зв`язку з їх об`єднанням, а, відповідно, об`єднані і землі, у зв`язку з чим говорити про наявність у ДП «Іскра» ІСГПС НААНУ прав користування на земельні ділянки також не можна. За таких обставин, на переконання адвоката, земельні ділянки, на які накладено арешт, не можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки не є об`єктами кримінального правопорушення, при цьому, кримінальне провадження триває вже понад чотири роки, до сьогодні підозру не пред`явлено жодній особі, що свідчить про неефективність проведення досудового розслідування та відсутність потреби (доцільності) в такому арешті, що спричиняє недоотримання Роменською міською радою значної суми коштів до місцевого бюджету. З огляду на викладене та, враховуючи встановлені слідчим суддею ризики щодо знищення земельних ділянок шляхом передачі у приватну власність, що також вказує на існування ризику їх втрати, відчуження, вибуття із державної власності, адвокат вважає за доцільне скасувати арешт частково в частині встановлення заборони на розпорядження земельними ділянками та залишення в силі арешту в частині заборони на відчуження земельних ділянок.
Позиція сторін у судовому засіданні.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання про скасування арешту майна підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив його задовольнити. Додатково зазначив, що у зв`язку з відсутністю у державних підприємств будь-яких правовстановлюючих документів Роменська міська рада прийняла ці землі до комунальної власності, на підтвердження чого долучив копію відповідно рішення від 23 грудня 2021 року. При цьому, вказаним рішенням Роменська міська рада не передавала право власності, а лише підтвердила фактично існуючі обставини. Зазначене було спричинено тим, що на той час земельні ділянки оброблялися невідомими приватними підприємства, тож таке рішення було прийнято з метою захисту права комунальної власності. Крім того, зазначив, що Верховним судом 10 листопада 2020 року підтверджено обставину відсутності права постійного користування землями державними підприємствами. Адвокат також пояснив, що для здійснення оброблення земельних ділянок необхідно передати їх комунальному підприємству, що зробити неможливо допоки існує арешт.
Детектив НАБУ в судове засідання не з`явився, при цьому від детектива ОСОБА_4 надійшло клопотання про його відкладення з огляду на необхідність підготувати правову позицію у справі, відповідні копії матеріалів кримінального провадження, а також ознайомитися з клопотанням адвоката ОСОБА_3 . Однак, в задоволенні такого клопотання детектива слідчим суддею відмовлено та вирішено розглядати клопотання про скасування арешту майна за відсутності детектива, оскільки наявних матеріалів достатньо для здійснення такого розгляду, а також, враховуючи ту обставину, що НАБУ було повідомлено про судове засідання 29 березня 2024 року о 10:52, тобто у органу досудового розслідування було достатньо часу для підготовки до розгляду клопотання про скасування арешту майна та формування своєї позиції.
Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Заслухавши заявника та дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя зазначає про наступне.
В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні №52019000000000585 від 15 липня 2019 року за ч. 2 ст. 364 КК України за фактом зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області своїм службовим становищем, які, всупереч положенням Земельного кодексу України, діючи в інтересах ТОВ «АФ Довіра 2008», прийняли рішення, внаслідок яких із державної власності безповоротно вибула особливо цінна земля на території Роменського району Сумської області загальною площею близько 2000 га, яка перебувала на праві постійного користування у державних підприємств «Іскра» та «ДГ «АФ «Надія» ІСГПС НААНУ.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 березня 2020 року накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на 66 земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами. Як вбачається зі змісту цієї ухвали, підставою для накладення арешту на земельні ділянки було запобігання можливості їх приховування, відчуження, з метою збереження речових доказів та запобігання передачі їх на користь третіх осіб. Так, зі змісту цієї ухвали вбачається, що слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт зазначених земельних ділянок встановлено, що вони перебувають у постійному користуванні ДП «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія», що підтверджено долученими детективом до клопотання документами, однак службовими особами ГУ Держгеокадастру у Сумській області було незаконно вилучено із землекористування ДП «Іскра» та ДП «ДГ «АФ «Надія» та передано у приватну власність громадян близько 2000 га особливо цінної землі, чим завдано значну грошову шкоду державі. Отже, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та дійшов висновку про існування ризику того, що вказані земельні ділянки можуть і в подальшому бути передані на користь третіх осіб з метою приховування. При цьому, 10 березня 2020 року перелічені в клопотанні земельні ділянки на підставі ст. 98 КПК України визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано або в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба (ст. 174 КПК України).
КПК України не визначає переліку обставин, за наявності яких слідчий суддя може встановити названі підстави, однак, зі змісту наведеної норми стає зрозумілим, що, перевіряючи наявність першої підстави, слідчому судді слід виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на обставини, що існують на час розгляду клопотання про його скасування.
У клопотанні адвокат ОСОБА_3 ставить питання про скасування арешту з земельних ділянок, посилаючись на те, що такий арешт був накладений безпідставно та в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. При цьому, в судовому засіданні, основною підставою скасування арешту адвокат визначив обставину наявності рішення Роменської міської ради Сумської області від 23 грудня 2021 року Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність Роменської міської ради, а також існування судових рішень, в тому числі Господарського суду м. Києва від 15 листопада 2022 року та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 10 листопада 2020 року, якими визнано відсутність правовстановлюючих документів щодо постійного користування цими землями державними підприємствами.
Тобто, оцінюючи доводи адвоката, слідчий суддя враховує те, що вони ґрунтуються на відомостях з рішень (як міської ради, так і судових рішень), що прийняті після накладення арешту на земельні ділянки слідчим суддею. Натомість, накладаючи такий арешт, слідчий суддя на основі наявних в його розпорядженні матеріалів дійшов висновку, що земельні ділянки перебувають у постійному користуванні державних підприємств та існують достатні підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінального правопорушення з використанням цих земель. Більше того, як вбачається зі змісту вказаного вище рішення Роменської міської ради, на яке посилається адвокат, його виклад лише підтверджує обставину перебування земель у державній власності, а саме: «Прийняти із державної власності в комунальну власність…», підставою для чого стала обставина внесення змін до Земельного кодексу 28 квітня 2021 року, тобто також після накладення арешту на земельні ділянки слідчим суддею 13 березня 2020 року.
Крім того, слідчий суддя також вважає за необхідне вказати на суперечливість обставин прийняття міською радою рішення стосовно земельних ділянок в період дії накладення на них арешту (з огляду на положення ст.388 КК України), а також на те, що висновки, викладені в рішеннях інших судів за результатами розгляду питань в межах господарського процесу, не створюють преюдиціального значення для слідчого судді під час розгляду питання про скасування арешту майна в межах кримінального провадження.
Натомість, враховуючи те, що кримінальне провадження, в якому вказані земельні ділянки визнані речовими доказами, продовжує розслідуватись, слідчий суддя вважає, що арешт залишається виправданим, а пов`язані з ним обмеження не є свавільними та відповідають вимогам законності, з дотриманням справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу у вигляді досягнення завдань кримінального провадження та вимогами захисту права власності, оскільки арештовані земельні ділянки мають значення для встановлення важливих у цьому кримінальному провадженні обставин, у зв`язку з чим подальший арешт є доцільним і виправданим, з огляду на існуючі ризики відчуження/приховання земельних ділянок. Зважаючи на характер кримінального правопорушення, підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Підсумовуючи, оскільки наявна подальша необхідність арешту земельних ділянок в цілях кримінального провадження, слідчий суддя, за відсутності нових (додаткових) відомостей і відповідних доказів на підтвердження необґрунтованості висновків слідчого судді, як і будь-якої інформації стосовно того, що наразі у застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, не вбачає підстав для скасування арешту майна, у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні даного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1