- Головуючий суддя (АП ВАКС): Семенников О.Ю.
21 березня 2024 року Справа № 991/833/24
Провадження № 11-сс/991/216/24
О К Р Е М А Д У М К А
судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного ОСОБА_1 в провадженні № 11-сс/991/216/24 за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 12.03.2024 відмовив у задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
На зазначену ухвалу слідчого судді до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 .
21.03.2024 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду своєю ухвалою апеляційну скаргу залишила без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 12.03.2024 - без змін.
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду серед іншого дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 12.03.2024 підлягає апеляційному оскарженню.
Однак, правова позиція, на яку посилається Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в цій частині, не є релевантною, що був предметом розгляду.
Вважаю за необхідне висловити окрему думку щодо постановленого судового рішення, виходячи з таких висновків.
Порядок та перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, чітко визначено та регламентовано нормами Глави 31 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч. 1 та 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст. 173 КПК України.
При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, постановлених у порядку ст. 174 КПК України кримінальний процесуальний закон не передбачає.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр уважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт. Повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК України переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК України оскаржувана ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК України, не підлягає апеляційному оскарженню.
До зазначеного висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 19.02.2019 по справі № 569/17036/118 (провадження № 51-598кмо).
Крім того, 14.03.2023 (у справі № 760/5570/22) і 24.10.2023 (у справі №569/19829/21) колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановляла ухвали про передачу кримінального провадження за касаційною скаргою прокурора (в першому випадку) та касаційними скаргами власника майна і його представника (в другому випадку) на розгляд Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
25.09.2023 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду закрила касаційне провадження за касаційною скаргою прокурора у справі №760/5570/22 у зв`язку із відмовою прокурора від касаційної скарги.
28.11.2023 колегія суддів Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду постановила ухвалу у справі №569/19829/21, якою повернула матеріали провадження за касаційною скаргою на розгляд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду для прийняття рішення по суті з мотивів того, що між провадженнями не убачається подібності правовідносин, за яких було застосовано норми права, передбачені ст. 174, 309 КПК України, з огляду на що констатовано відсутність підстав для відступу від висновку про застосування норм права, викладеного в ухвалі об`єднаної палати у справі № 569/17036/18.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
У цьому випадку вважаю, що необхідно врахувати наведені вище висновки Верховного Суду та імперативні норми КПК України.
За вимогами ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. При цьому зазначена норма застосовується лише на етапі перевірки прийнятності апеляційної скарги до моменту відкриття апеляційного провадження, інших повноважень суду апеляційної інстанції щодо зазначених апеляційних скарг кримінально-процесуальним законодавством не визначено.
Оскільки провадження за апеляційною скаргою було відкрито суддею-доповідачем, а апеляційна скарга подана представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на рішення слідчого судді, яке не може бути предметом перегляду в апеляційному порядку, то підстави для розгляду доводів апеляційної скарги по суті - відсутні.
Відповідно до позиції, висловленої в ухвалі Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 569/17036/18, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, суд апеляційної інстанції має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження.
Отже, уважаю, що провадження за апеляційною скаргою представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, мало б бути закрито.
Суддя ОСОБА_1